Викладач ЄрофєєваВ.В. Група 3А с/с. Навчальна дисципліна: «Ріст і розвиток людини». · Тема практичного заняття «Формування і розвиток системи виділення в людей різних вікових періодів». Дата:01.11.21

 

Викладач ЄрофєєваВ.В.

Група 3А с/с.

Навчальна дисципліна: «Ріст і розвиток людини».

·         Тема практичного заняття   «Формування і розвиток системи виділення в людей різних вікових періодів».

 

Дата:01.11.21

 

практичне заняття №12

·         Тема: «Формування і розвиток системи виділення в людей різних вікових періодів»

 

                ПЛАН

·         • Ембріональний розвиток сечової системи.

·         • Анатомо-фізіологічні особливості сечової системи у новонароджених дітей.

·         • Геронтологічні зміни сечової системи.

·         • Проблеми, пов’язані із сечовими органами

 

Навчальна мета

Знати:

• морфофункціональні особливості нирок новонароджених;

• будову органів виділення в ембріона;

• основні показники функціонування нирок у дітей і дорослих;

• вікові особливості сечоутворення.

 

Уміти:

• зібрати сечу для дослідження (загальний аналіз сечі, проба за методами Зимницького, Нечипоренка).

• підготувати хворого до рентгенурологічного дослідження.

 

ЗАВДАННЯ

1.НАПИСАТИ ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

2.ДАТИ ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ

3.ЗАПИСАТИ АЛГОРИТМИ

4.ВИРІШИТИ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

.

• Сечова система

 

До сечової системи  належать нирки, сечоводи, сечовий міхур, сечівник. Нирки утворюють сечу, інші органи — сечові шляхи.

За нормальних умов нирки виконують три основні функції:

            1) регулюють склад позаклітинної рідини та кислотно-основний                  стан організму;

            2) забезпечують виведення з організму токсичних речовин та продуктів метаболізму;

            3) секретують ренін та місцеві тканинні гормони (кініни, простагландини), які впливають на тонус судин та інтенсивність ниркового кровообігу, еритропоетини та інгібітори еритропоезу, перетворюють вітамін D на активну форму.

І Нирки закладаються на 3-му тижні ембріонального життя зародка і проходять три стадії розвитку: пронефрос; мезонефрос; метанефрос.

Перший етап утворення головної нирки (пронефрос) відбувається наприкінці 3-го тижня ембріогенезу. Пронефрос розташований у головному кінці на дорсальному боці ембріона.

Другий етап утворення тулубної нирки (мезонефрос) відбувається на

4-му тижні внутрішньоутробного розвитку. Утворюються канальці й вивідна протока, яка відкривається в клоаку.|

 

Ембріональний розвиток сечової системи

 

Третій етап формування тазової нирки (метанефрос) відбувається на 5-му тижні ембріогенезу. Метанефрос має подвійне походження — частково він утворюється з мезонефроса, а частково з мезодерми. З вивідної протокищі

 

мезонефроса утворюються сечоводи, ниркові миски, система збиральних канальців нирки. Мезодермальне походження мають капсули ниркових клубочків та канальці майбутніх нефронів. Пізніше в мезодерму проникають кровоносні судини й утворюються капілярні петлі нефрона. Канальці нефрона зростаються зі збиральними трубочками. Мембрана проривається й утворюється з’єднання між нирковою мискою і нефрона- ми. Якщо мембрана залишається, то формуються кісти нирки. Клубочки нефронів завершують свій розвиток, якщо ембріон досягає маси 2500 г. У недоношених дітей цей процес завершується після народження дитини.

Закладається тазова нирка в каудальній частині ембріона. На 7-му тижні ембріогенезу нирка переміщується в черевну порожнину, на 9-му тижні вона розташовується вище від біфуркації аорти. У цьому місці нирка обертається на 90° таким чином, що її опуклий край стає латерально (до цього часу він стояв дорсально). Унаслідок порушення переміщення нирки може утворитись однобічна тазова нирка, підковоподібна нирка, дис- топічна нирка, опущення нирки тощо.

 

 

Анатомо-фізіологічні особливості сечової системи у новонароджених

 

Коли народжується дитина, нирки у неї морфологічно і фізіологічно незрілі. Маса нирок у новонароджених становить 1:100 (у дорослих 1:200) по відношенню до маси тіла. Відносно великі розміри нирок і короткий відділ попереку зумовлюють низьке розташування нирок у дітей раннього віку. У них верхній полюс нирки розташований на рівні XI—XII грудних хребців, а нижній — на рівні верхнього краю IV поперекового хребця. До 1-го року життя верхній і нижній полюси нирки зближені й орган має кулясту форму, тільки в подальшому нирка набуває бобоподібної форми. У дітей раннього віку нирки більш рухливі, ніж у дорослих, що пов’язано зі слабким розвитком навколониркової клітковини і фасцій. Під час вдиху в дітей 1-го року життя обидві нирки зміщуються вниз на І см, тобто на висоту тіла і поперекового хребця.

Особливості сечових органів:

1. У новонароджених маса нирок становить 10—12 г, у віці 5—6 міс вона збільшується в 3 рази, а потім збільшення маси вповільнюється.

2. Нирки у новонародженого мають частки. Кірковий шар недостатньо розвинений, мозковий шар переважає над кірковим у співвідношенні .1:4. Прошарки сполучної тканини виражені слабо. У нирках новонароджених клубочки нефронів розташовані дуже компактно. На 1 см2 їх кількість досягає 50, у віці 1 року, у дорослих 3. Нефрон у новонародженого недостатньо диференційований. Нутрощевий (вісцеральний) шар капсули клубочка нефрона складається з кубічного епітелію, тому процес фільтрації утруднений. На 4-му місяці життя плоский епітелій починає з’являтися в деяких капсулах, на 8-му місяці життя вже всі капсули нефронів мають плоский епітелій.

4. Клубочки нефронів у новонароджених мають малий діаметр 85 мк (у людини 30 років розміри клубочків становлять 210 мк). Найбільш інтенсивно клубочки збільшуються в перші два роки життя — потім у періоди 5—6 років, 9—10 років та 16—19 років. Малим розміром клубочків нефронів пояснюється невелика загальна фільтрівна поверхня їх у новонароджених (близько 30 % від норми дорослого). У новонароджених клубочки мають малий діаметр просвіту капілярів, багато з них не функціонують (капілярна сітка може спадатися).

5. Канальці нефрона у новонародженого значно коротші, їх просвіт у 2 рази вужчий, ніж у дорослих. Те саме стосується і петлі нефрона. Канальці і петля нефрона розташовані в межах кіркового шару. З віком

збільшується довжина нефрона. Це збільшення триває до статевого дозрівання. Процес реабсорбції сечі у новонароджених менш інтенсивний.

6. Юкстагломерулярний апарат, який має значення в утворенні реніну і контролює виведення натрію, у новонароджених розвинений слабо, його формування завершується у віці два роки.

7. Ниркові миски розвинені відносно добре, однак м’язові та еластичні елементи виражені слабо.

8. У дітей раннього віку виражений зв'язок лімфатичної системи нирок з лімфатичними судинами кишок, що пояснює швидкий перехід інфекції з кишок до нирок і навпаки. Ниркові миски у новонародженого розташовані внутрішньонирково.

'/9. Сечоводи у новонароджених звивисті, мають більше вигинів, їх діаметр у середньому 0,3—0,4 см (досить вузький). Ці особливості сприяють застою сечі і приєднанню бактеріальної мікрофлори.

10. Сечовий міхур у новонароджених розташований вище, ніж у дорослих (над симфізом). Передня його стінка не вкрита очеревиною. Слизовий шар міхура добре розвинений. Ємкість міхура змінюється: у новонародженого — ЗО мл, у віці 1 року — 60 мл, 5 років — 135 мл, 14 років — 260 мл.

11. Сечівник у дівчаток коротший, його довжина 1—2 см, а діаметр ширший, ніж у хлопчиків. У хлопчиків сечівник завдовжки 5—6 см, його згини виражені сильніше, що треба враховувати під час катетеризації. У каналі слабо розвинута еластична тканина та сполучнотканинна основа. Слизовий шар розвинутий добре.*

12. Акт сечовиділення в перші місяці життя відбувається на основі природжених безумовних спінальних рефлексів. Пізніше він регулюється підкіркою і корою великого мозку.

 

Геронтологічні зміни сечової системи

 

У старечому віці відбуваються морфологічні зміни нирок, прогресує атрофія ниркової паренхіми, втрачається 1/3—1/2 нефронів, які функціонують, формується нефросклероз. У віці 40 років у людини кількість нормальних клубочків становить 95 %, у 90 років їх зменшується до 63 %. Головною причиною старіння клубочків є стовщення, ущільнення і редуплікація базальної мембрани клубочкових капілярів. Виражені зміни відбуваються і в канальцях нефрона. З віком зменшується об’єм канальців, розширюються їх просвіти, скорочується число канальцевих клітин. Збільшується довжина проксимальних канальців. У дистальних канальцях утворюються дивертикули, число яких збільшується з віком. Подібно до гломерулярної мембрани змінюється з віком тубулярно-базальна мембрана, вона стовщується й ущільнюється.

Зміни судин нирок з віком посилюються. Характерною рисою старіння ниркових судин є процес утворення шунтів між артеріолами, тому значна частина кровообігу від кіркового шару нирок відхиляється до мозкового шару. Іншою характерною зміною судин нирок є ущільнення стінок артерій різного порядку. З віком артерії видовжуються, втрачають збільшується. У дорослих денний діурез перевищує нічний у 2—3 рази. У

 

Відбуваються вікові зміни і з боку сечових шляхів. Ниркові чашечки і миски втрачають еластичність, їх об’єм зменшується. З’являється слабкість м’язів-замикачів через атрофію м’язових волокон, втрачається скоро тливість м’язів стінок. Тому швидкість і сила рухів ниркових чашечок і мисок з віком зменшуються. Сечоводи з віком стовщуються, втрачають еластичність, розширюються і видовжуються, порушується їх перистальтика. М’язова стінка сечоводів стоншується, послаблюються сфінктери. Тому з віком стають частими рефлюкси. Сечовий міхур змінюється мало. Спостерігається стовщення його стінки за рахунок зменшення кількості еластичної тканини, зменшується його ємкість. Послаблюється скоротливість внутрішнього і зовнішнього сфінктерів, поздовжніх м’язів сечівника. Змінюється взаємовідношення сечівника і дна сечового міхура, що полегшує виділення сечі і може стати причиною її нетримання. З віком зменшується ефективність захисних механізмів сечового міхура, що забезпечують стерилізацію сечі. Тому в старечому віці спостерігається високий рівень інфікування сечових шляхів.

 

Проблеми, пов’язані із сечовими органами

 

Стан сечової системи потрібно оцінювати, враховуючи вік пацієнта, дані комплексного дослідження нирок і сечових шляхів.

Комплексне дослідження має включати анамнез, огляд, пальпацію.,

 

Комплексне дослідження має включати анамнез, огляд, пальпацію., перкусію, лабораторне та інструментальне дослідження.

 

Анамнез

 

Потрібно з’ясувати у пацієнта:

• чи був біль у животі або в ділянці попереку;

• чи були дизуричні розлади (часте, рідке, болісне сечовипускання, нетримання сечі, енурез);

• чи були набряки, швидке збільшення маси тіла;

• чи підвищувався артеріальний тиск, який супроводжувався запамороченням голови, головним болем;

• чи змінювався вигляд сечі (каламутна з осадом, зміна кольору);

• підвищення температури;

• диспептичні розлади;

• слабкість, млявість, гіподинамія, схуднення тощо.

 

Огляд

 

Під час проведення загального огляду та огляду за системами органів важливо дати оцінку робочого стану нирок за такими критеріями:

1. Блідість шкірних покривів через спазм артеріол або розвиток анемії. Воскоподібна блідість вказує на амілоїдоз нирок, блідість з ікте- ричним відтінком — на уремію (при цьому на шкірі помітні екхімози, шкіра суха, має запах аміаку).

2. Набряки або пастозність на обличчі та кінцівках. Набряки можуть бути загальними (анасарка). Помітні звужені очні щілини, набряк повік, пастозність обличчя, зміна контурів суглобів.’

3. Зміна поведінки пацієнта.

 

Пальпація

 

Нирки (частіше праву) можна пальпувати у дітей перших 2 років життя. У дітей старшого віку і дорослих нирки в нормі не пальпуються. Визначення нирок під час пальпації у дітей старшого віку і дорослих є свідченням їх збільшення або зміщення. Збільшення розмірів нирок визначається в разі запалення, гідро-, піонефрозу, полікистозу, пухлин тощо. Іноді можна визначити нефроптоз, блукаючу нирку. Болісні відчуття будуть під час пальпації нирки у хворого па пієлонефрит.

Пальпацію живота використовують для виявлення болісності по ходу сечоводів, а також для визначення розмірів і консистенції сечового міхура.

У нормі міхур пальпується тільки у дітей грудного віку.

 

 

Перкусія

 

Визначення симптому ГІастернацького використовують для виявлення наявності болю в ділянці попереку. Позитивний симптом вказує на запальні процеси в нирках та навколонирковій клітковині, сечокам’яну хворобу.

 

 

Додаткові методи дослідження:

 

• лабораторні (загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренком, Ам- бурже, Адіссом—Каховським, Зимницьким, бактеріологічне дослідження сечі тощо);

• інструментальні (ультразвукове, ендоскопічне, рентгенологічне, не- фробіопсія).

На основі оцінки стану пацієнта медична сестра формулює й узгоджує з родичами пацієнта проблеми і складає план сестринського догляду.

 

 

 

Особливості сечової системи в осіб літнього віку

 

З віком нирки людини втрачають до Уз—1А кількості нефронів, натомість розвивається сполучна тканина, формується віковий нефросклероз. Сповільнюється нирковий кровообіг, клубочкова фільтрація, знижується екскреторна (азотно-, водно-, електролітна) функція нирок.

Ниркові чашечки, миски, сечоводи з віком ущільнюються, втрачають еластичність, збільшується їх ємкість. Стінки сечового міхура ущільнюються, ємкість зменшується, що спричинює почастішання позивів до сечовипускання. Вікові зміни сечового міхура ослаблюють функцію його сфінктера, зумовлюють нетримання сечі.

Вікові структурні, метаболічні, функціональні, регуляторні зміни спричинюють ненадійність сечової системи, підвищують рівень декомпенсації (особливо нирок) в умовах стресу.

 

Максимальна відносна  густина та осмолярність сечі залежно від віку

 

Вік дитини	Максимальна відносна густина сечі, г/л	Осмолярність, осм/л
Перші місяці життя	1016	530
Ранній вік	1025	825
Старший вік	1028	925

 

 

Завдання 1. На підставі оцінювання стану пацієнта медична сестра формулює та узгоджує з його родичами проблеми і складає план сестринського догляду.

Проблема Зменшення кількості виділеної за добу сечі (зменшення діурезу до 20—ЗО % від норми — олігурія, 6—7 % від норми — анурія).

Причина Зниження або повне припинення утворення сечі в клубочках нирок через порушення клубочкової фільтрації, зменшення сечовиділення через нервово- рефлекторний спазм або інші перешкоди. Ці процеси можуть розвинутися внаслідок гострої ниркової недостатності, гарячки, значної втрати рідини.

Мета

 

Дії

медичної сестри

 

Збирання сечі для лабораторних досліджень

Лабораторне дослідження сечі відіграє велику роль у розпізнаванні захворювань органів сечовиділення, і не тільки.

Для уточнення діагнозу призначають збирання сечі.

У нормі добова кількість сечі становить 1000—1500 мл. Вона має солом’яно-жовтий колір, слабкокислу реакцію, прозора, густина коливається в межах 1010—1025 (за рахунок розчинених у ній солей).

У сечі не повинно бути глюкози, білка, пігментів, кетонових тіл. В осаді нормальної сечі можуть бути поодинокі клітини епітелію, лейкоцити, незначна кількість солей.

Збирання сечі для проведення загального аналізу

Загальний аналіз сечі є обов’язковим дослідженням для всіх пацієнтів. Зазвичай сечу збирають уранці після сну, ліпше із середньої порції, тобто всередині сечовипускання. Для дослідження потрібно зібрати 100—200 мл сечі.

 

Завдання 2. Описати методику збирання сечі для загального аналізу.

 

I. Місце проведення:______________________________________

II. Оснащення робочого місця:_____________________________

 

 

III. Попередня підготовка до виконання навику:

 

IV. Основні етапи виконання навику:

 

Завдання 3. Описати методику збирання сечі за методом Нечипоренка.

 

Збирання сечі для аналізу за методом Нечипоренка

Для дослідження сечі за методом Нечипоренка її можна збирати в будь-яку пору доби із “середньої порції”. Визначають кількість формених елементів в 1 мл осаду сечі. : У

 нормі в 1 мл осаду сечі здорової людини міститься 2000 лейкоцитів та 1000 еритроцитів.

 

I. Місце проведення:______________________________________

II. Оснащення робочого місця:_____________________________

 

III. Попередня підготовка до виконання навику:

 

IV. Основні етапи виконання навику:

.

Завдання 4. Описати методику збирання сечі за методом Зимницького та оцінювання її результатів.

 

I. Місце проведення:______________________________________

II. Оснащення робочого місця:______________________________

 

III. Попередня підготовка до виконання навику:

 

IV. Основні етапи виконання навику

 

 

 

 

Збирання сечі за методом Зимницьісого та оцінювання результатів аналізу

Пробу Зимницького проводять для визначення функціональної здатності нирок (концентраційної функції). Її виконують за звичайного харчового і питного режиму хворого. Сечу збирають протягом доби у 8 окремих посудин, у кожну з них — протягом З год. Визначають об’єм і густину коленої порції сечі за допомогою урометра. За добу до проведення проби за методом Зимницького необхідно відмінити сечогінні препарати, тому що вони можуть збільшити діурез і знизити густину сечі.

Завдання 4. Описати методику збирання сечі за методом Зимницького та оцінювання її результатів.

 

 

Завдання 5. Описати методику підготовки хворого до рентгеноурологічного дослідження нирок.

 

I. Місце проведення:______________________________________ проведення:______________________________________

 

II. Оснащення робочого місця:______________________________

 

III. Попередня підготовка до виконання навику:

 

IV. Основні етапи виконання навику:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольні тестові завдання

1. Ішурія — це:

а) затримка сечовиділення;

б) наявність крові у сечі;

в) припинення надходження сечі в сечовий міхур;

г) утруднене сечовипускання; ґ) прискорене сечовипускання

.

2. Яке порушення діурезу носить назву “ніктурія”:

а) переважання нічного діурезу над денним;

б) наявність крові в сечі;

в) добова кількість сечі менша ніж 500 мл;

г) збільшення кількості добової сечі понад 2 л; ґ) прискорене сечовипускання?

 

3. Дослідження функціонального стану нирок проводять:

а) методом дослідження сечі за Зимницьким;

б) дослідженням сечі на діастазу;

в) загальним клінічним аналізом сечі;

г) методом дослідження сечі за Нечипоренком; ґ) методом дослідження сечі за Амбурже?

 

4. Медсестра повинна провести тяжкохворому туалет зовнішніх статевих органів. Яким розчином вона користуватиметься:

а) 70 % етиловим спиртом;

б) 10 % камфорним спиртом;

в) розчином калію перманганату 1:10 000;

г) 9 % водню пероксиду;

ґ) 0,02 % розчином формаліну?

 

5. У пацієнтки після операції з приводу фіброміоми матки виникла затримка сечі, яка триває понад 12 год.

 

 

 

 

 

Рефлекторні методики та введення прозерину не дали ефекту. До чого потрібно вдатися:

а) катетеризації сечового міхура;

б) промити сечовий міхур;

в) поставити очисну клізму;

г) дати більше рідини;

ґ) обмежити споживання рідини?

 

6. У дитини раннього віку відзначається фізіологічне зниження фільтраційної функції нирок. Що зумовлює таку особливість:

а) більша, аніж у дорослих, фільтрувальна поверхня;

б) низький фільтраційний тиск;

в) відносно менша товщина фільтрувальної мембрани;

г) функціональна недостатність канальців; ґ) функціональна недостатність клубочків?

 

7. Визначте загальний діурез у дитини 3 років за допомогою формули:

а) 1000 мл;

б) 800 мл;

в) 1200 мл;

г) 600 мл; ґ) 500 мл.

 

8. Визначте загальний діурез у дитини 6 років за допомогою формули:

а) 1500 мл;

б) 700 мл;

в) 1100 мл;

г) 900 мл; ґ) 1800 мл.

 

 

9. Під час плачу в дитини віком 2 роки 2 міс. сталося мимовільне сечовипускання, чого раніше не спостерігали. Про що це свідчить:

а) гострий цистит;

б) гострий пієлонефрит;

в) енурез;

г) фізіологічну особливість;

ґ) відсутність гігієнічних навичок?

 

10. У сечі виявлено білок — 0,65 г/л, лейкоцити — 60—80 у полі зору. Про яку патологію свідчать такі результати аналізу:

а) гострий гломерулонефрит;

б) цукровий діабет;

в) гострий пієлонефрит;

г) амілоїдоз нирок;

ґ) вроджену аномалію нирок?

 

                        Література:

            Основна:

1.Тарасюк В.С.Ріст і розвиток людини.-К.:Здоров’я,2002.с

2.Тарасюк В.С.Ріст і розвиток людини.-К.:Медицина,2008.с238-254

3. Гаврилюк О.Ф. Ріст і розвиток людини.-/практикум/.-К.:ВСВ «Медицина» 2010 с 97-111

                Додаткова:

1.Анатомія та фізіологія з патологією /за ред.. ФедонюкаЯ.І., БіликаЛ.С.,МикулиН.Х.-Тернопіль:Укрмедкнига,2002-680с.