Єрофєєва В. В Навчальна дисципліна: «ВІйськово-медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій». Тема практичного заняття№1: «Організація надання першої медичної допомоги пораненим на полі бою. Індивідуальні та групові засоби медичного захисту. Медичне оснащення санітара та санітарного інструктора роти .» Група 4 А с/с. Дата: 27.01. 22

 Викладач Єрофєєва В. В

Навчальна дисципліна: «ВІйськово-медична підготовка та медицина                                                   надзвичайних ситуацій».

Тема практичного заняття№1: «Організація надання першої медичної допомоги пораненим на полі бою. Індивідуальні та групові засоби медичного захисту. Медичне  оснащення санітара та санітарного інструктора роти .»

Група 4 А   с/с.

Дата: 27.01. 22

 

                       НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА

Тема:  Організація надання першої медичної допомоги пораненим на полі бою. Індивідуальні та групові засоби медичного захисту. Медичне  оснащення санітара та санітарного інструктора роти

                НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА

 Знати:

1.Розшук поранених на полі бою. Способи наближення стрільцівсанітарів та санітарного інструктора роти до поранених залежно від умов місцевості, погоди, часу доби та характеру бойової обстановки.2. Надання першої медичної допомоги пораненим на полі бою. Роль самодопомоги та взаємодопомоги в сучасному бою.

3. Способи відтягування поранених і винесення їх з поля бою в укриття (гнізда поранених). Позначення місць укриття та зосередження поранених.

4.Медико-тактична характеристика індивідуальних засобів медичного оснащення: аптечки індивідуальної, індивідуального протихімічного пакету, пакету перев’язувального індивідуального, засобу для знезараження води.

5. Медико-тактична характеристика групових засобів медичного захисту. Медико-тактична характеристика сумки санітара, сумки медичної військової, лямки медичної носильної, лямки медичної спеціальної, шолома для поранених у голову, нош санітарних, нош іммобілізаційних вакуумних.

 Практичні навички:

¾ наближення до поранених різними способами (короткою перебіжкою, перебіжкою в положенні пригнувшись, переповзанням: ―рачкуючи‖ ―по-пластунському‖ та на боці);

¾ гасіння палаючого обмундирування та запалювальних сумішей; ¾ відтягування поранених з поля бою в укриття на собі (на спині та на стегні);

¾ відтягування поранених в укриття за допомогою табельних засобів: на плащ-наметі;

 ¾ способи витягування поранених із бронетанкової техніки та інших місць їх перебування за допомогою лямки медичної спеціальної Ш-4;

 ¾ винесення поранених з поля бою одним санітаром на спині, плечі, на руках перед собою;

 ¾ винесення поранених з поля бою одним санітаром за допомогою лямки медичної носильної (складеною кільцем і вісімкою);

 ¾ винесення поранених з поля бою двома санітарами: на руках, плащнаметі, за допомогою лямки медичної носильної, на санітарних та імпровізованих ношах;

 ¾ медико-тактична характеристика індивідуального медичного оснащення (АІ, ППІ, ІПП-8, ІПП-9, ІПП-10, таблетки для знезараження води);

¾ медико-тактична характеристика групового медичного оснащення (АВ, СС, СМВ);

 ¾ уміння користуватися: · шприц-тюбиком; · аптечкою індивідуальною (АІ-1); · ППІ; · ІПП-8, ІПП-9, ІПП-10; · таблетками для знезараження води; · аптечкою військовою (АВ); · трубкою дихальною (ТД-1); · сумкою санітара (СС); · сумкою медичною військовою (СМВ); 10 · ношами санітарними; · лямкою медичною носильною (Ш-1); · лямкою медичною спеціальною (Ш-4).

           Матеріал для сомопідготовки

Основні завдання медичної служби Збройних сил України у воєнний період. Уражуюча сила сучасної зброї та санітарні втрати

 Збройні сили України складаються з чотирьох видів: сухопутні, військово – повітряні, війська протиповітряної оборони, військово – морські сили. Військово –медична служба є штатною організацією в складі всіх видів збройних сил і призначена для організації та проведення медичного забезпечення їх особового складу. Перед медичною службою на воєнний час стоять основні завдання, від рішення яких залежить успіх медичного забезпечення в цілому.

1. Організація та проведення системи заходів з надання медичної допомоги пораненим і хворим, їх лікування з метою збереження життя та відновлення боєздатності і працездатності. Формами і методами реалізації цього завдання залежить від системи лікувально – евакуаційного та лікувально – профілактичного забезпечення військ на воєнний час. Для аналізу ефективності цій роботи використовують показники: · Кількість поранених,що загинули на полі бою без надання медичної допомоги; · Летальність серед поранених і хворих, що надійшли на етапи медичної евакуації; · Своєчасність надання допомоги пораненим і хворим, що надійшли на етапи медичної евакуації; · Число поранених і хворих, які повернулися до строю чи звільнені за небоєздатністю.

2. Організація і здійснення медичних заходів з метою збереження боєздатності, зміцнення здоров’я особового складу, запобігання виникненню і розповсюдженню захворювань. Зазначений напрямок роботи складається з проведення медичною службою: · Систематичного контролю за станом здоров’я особового складу військ; · Всебічного санітарного нагляду за побутом й боєвою діяльністю; · Санітарно – гігієнічних і протиепідемічних заходів.

 3. Проведення заходів щодо захисту особового складу військ, медичних підрозділів, частин і закладів від зброї масового ураження та вражаючих факторів при руйнуванні небезпечних об’єктів атомної та хімічної промисловості. Заходи медслужби з захисту особового складу військ поділяються на дві частини: до їх застосування та після їх застосування. Заходи медслужби до застосування зброї масового ураження: · Забезпечення особового складу спеціальними медичними препаратами та індивідуальними засобами захисту; -

 4 - · Навчання особового складу правилам і прийомам використання індивідуальних засобів захисту при наданні першої медичної допомоги; · Участь у психологічній підготовці військ до дій в умовах застосування противником зброї масового ураження; · Проведення санітарно – гігієнічних та протиепідемічних заходів, спрямованих на попередження або зниження вражаючої сили зброї масового ураження на особовий склад; · Виділення сил і засобів медслужби для участі в ліквідації наслідків застосування зброї масового ураження. Заходи медслужби після застосування зброї масового ураження: · Участь в оцінці наслідків застосування зброї; · Участь в проведенні лікувально – евакуаційних, санітарно – гігієнічних та протиепідемічних заходів в осередках ураження; · Медичний контроль за військовослужбовцями, які зазнали впливу зброї, але зберегли боєздатність.

 Медична служба у воєнний час проводить: · Забезпечення табельним медичним майном і технікою; · Роботу та бойову підготовку підрозділів медичної служби; · Пропаганду гігієнічних знань та здорового способу життя серед особового складу військ, поранених і хворих; Основними умовами діяльності медичної служби у воєнний час є: · Відновити свою боєздатність, взяти участь в ліквідації наслідків нападу, організувати медичне забезпечення бойових дій; · Висока бойова готовність, маневреність, взаємозамінність, чітка взаємодія; · Багато потреб, а сил мало, особливо на початок війни; · Одномоментне виникнення масових санітарних втрат навіть без застосування ядерної та хімічної зброї; · Похідно – бойові умови, різноманітність умов місцевості, пори року, метеофактори - ускладнюють роботу медичних підрозділів та умови розміщення особового складу, поранених, хворих на етапах медичної евакуації; · Загроза виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб в армії; · Особливість структури уражень та поранень, перебігу бойової патології, клініки уражень та захворювань; · Небезпека ураження підрозділів і частин медичної служби бойовими засобами противника.

За 4 роки другої світової війни вбито, пропало без вести, померли від ран і захворювань : лікарі – 6.224 особи, середній та молодший персонал – 11.651 осіб, всього – 17.875 осіб. Необхідною умовою виконання завдань , що поставлені перед медичною службою, є тісна взаємодія з іншими службами і родами військ.

Медична служба представляє собою спеціальну організацію, що включає медичні підрозділи, частини, заклади, з’єднання і органи управління, призначені для медичного забезпечення військ в мирний і воєнний час.

1. Підрозділи медичної служби - медичні пункти батальйонів, полків, медичні роти механізованих ( танкових) бригад. Очолюють і працюють них - фельдшера, помічники лікарів, лікарі загальної практики - сімейної медицини, хірурги, терапевти, анестезіологи.

2.Частини медичної служби - окремі самостійні медичні формування - медичні роти, санітарно - транспортні частини, військові польові госпіталі, військові санаторії, санітарно - епідеміологічні заклади, заклади медичного постачання. Всі керівники - офіцери медичної служби.

3.3’єднання медичної служби - медичні бригади армійських корпусів,госпітальні бази.

Категорії медичної служби:

1.    Лікарі - хірурги, терапевти, стоматологи, анестезіологи,реаніматологи, неврологи, гігієністи, епідеміологи, токсикологи - радіологи,бактеріологи. Понад 60 спеціальностей.

2.    Середній медичний персонал - фельдшери, медичні та операційні сестри, фармацевти, анестезисти, лаборанти, особи, які мають медичну освіту за фахом - бакалавр, молодший спеціаліст.

3.    Молодший медичний персонал - особи строкової служби з кваліфікацією - робітник і які мають підготовку в спеціальних підрозділах ( санітарні інструкторі, дезінфектори).

               Характеристика сучасної зброї.

За масштабом та характером пошкоджень сучасна зброя поділяється на зброю масового ураження та звичайну .

До зброї масового ураження відносять ядерну, хімічну і біологічну.

До звичайної - вогнепальну, високоточну зброю, боєприпаси об’ємного вибуху, запальнювальні суміші.

Ядерна зброя - атомні, термоядерні та нейтронні боєприпаси. Енергія вибуху утворюється внаслідок поділу ядер урану або плутонію при приведенні маси цих елементів до надкритичного стану - це атомні боєприпаси.

У термоядерних - енергія вибуху виникає внаслідок синтезу ізотопів водню - дейтерію та тритію у важчі елементи.

У бойових умовах застосовують повітряні, наземні, підземні, підводні ядерні вибухи.

Ураження військ може бути на великих площах і носити масовий характер. Ядерні вибухи мають сильний психологічний вплив на особовий склад військ. Ядерна зброя викликає масові ураження людей, техніки, на великих площах руйнує споруди, заражає місцевість радіоактивними речовинами, здійснює сильну психологічну дію під час вибуху. Виникає 5 факторів:

•        Ударна хвиля;

•        Світлове випромінювання;

•        Проникаюча радіація;

•        Радіоактивне зараження місцевості та об’єктів;

•        Електромагнітний імпульс.

Ударна хвиля - діє на 5 км від епіцентру вибуху. Під час ураження ударною хвилею виділяють такі види пошкоджень:

•        Контузії різного ступеню;

•        Баротравми;

•        Звукові або акустичні травми;

•        Вібраційні травми.

Світлове випромінювання - час ураження 10 - 20 секунд. Він запалює різні предмети, викликає у людей опіки на відстані від 1 до 25км.

Проникаюча радіація - дії 15- 20 секунд, радіус впливу до 2 км і є собою потік гамма - випромінювання та нейтронів.

Радіоактивне забруднення місцевості та об’єктів - хмара гриба переноситься повітрям та поступове розсіюється, радіоактивні речовини осідають і створюють забруднення.

Електромагнітний імпульс - побідне до блискавки, може наводити сильні струми в антенах, вражає електронну і радіотехнічну апаратуру та може уразити людей електронним струмом.

Радіологічна зброя - технічні прилади для розпилення бойових радіоактивних речовин (БРР). Вона приводить до зараження місцевості, об’єктів радіоактивними речовинами. БРР використовуються в рідкому, паро та порошкоподібному вигляді, а також у вигляді туману або бути змішаними з клейкими речовинами, що прилипають до шкіри, одягу, зброї. Доставка БРР до району використання через ракети, авіабомби, торпеди, артилерійські снаряди. У них відсутні колір, смак, запах. Визначити БРР можливо тільки за допомогою дозиметричних приладів.

Хімічна зброя - та її вражаюча дія : застосовується ракетами, бомбами, снарядами. Вона використовується для масового ураження людей, зараження місцевості, будівель, техніки, води, провізії. Використовують токсини мухоморів, отруту змії - кобри, гримучої змії, отруту морського планктону, отруйних риб, гербіциди. До складу гербіцидів входить діоксин,який довгочасно зберігається у ґрунті та робить його непридатним для росту рослин протягом тривалого часу. Отруйні речовини застосовуються у вигляді газів, парів, туману, диму. При смертельних ураженнях потерпілі гинуть від кількох десятків секунд до 2-3 діб.

Бактеріологічна зброя — боєприпаси заражені мікроорганізмами та призначені для ураження людей, тварин, рослин. Для неї характерно:

•        Викликає масові санітарні втрати;

•        Тривалість дії, здатність розповсюджуватися самостійно;

•        Здатність проникати до негерметичних приміщень;

•        Використовується в будь - яку пору року;

•        Психологічно діє на особовий склад військ.

Застосовується: авіабомби, міни, снаряди, ракети, літаки, пряме зараження продуктів, води шляхом проведення диверсій. Крім аерогенного шляху зараження можливі аліментарний, контактний, трансмісивний. Шляхи проникнення мікробів в організм людини через ніс, рот, очі, шкіру.

Вогнепальна зброя — використовується малокаліберна куля ( 5,45мм, 5,60мм) з швидкістю 1000м/сек. Попадаючи в тіло людини вона спричиняє значні деструктивні зміни, розриває м’які тканини і порожнисті органи, судини, нерви, трощить кістки, змінює при цьому напрямок руху. Тому рановий канал має зигзагоподібний хід із рваним вихідним отвором і масивними ушкодженнями. До вогнепальної зброї належать:

•       Боєприпаси вибухової дії - протипіхотні, протитанкові міни, гранати, артилерійські снаряди, бомби, боєприпаси об’ємного вибуху;

•        Боєприпаси із стрілоподібними елементами;

•        Касетні боєприпаси;

•        Високоточна зброя.

•                      Втрати особового складу військ

•        Усі втрати особового складу військ, що виникли протягом бойових дій, називають загальними. Вони поділяються на безповоротні та санітарні.

Безповоротні втрати - це втрати, що включають вбитих, тих, хто пропав без вісти, а також тих, хто потрапив у полон.

До санітарних втрат відносять поранених різними видами зброї та хворих, які втратили боєздатність не менш, ніж на добу, надійшли на ЕМЕ ( медпункт,мед.рота), були там зареєстровані й отримали лікарську допомогу.

Санітарні втрати поділяються на бойові та не бойові.

Бойові санітарні втрати — втрати особового складу спричинені під час виконання бойового завдання. Вони поділяються на класи:

•        Механічні;

•        Термічні;

•        Радіаційні;

•        Ураження отруйними речовинами;

•        Ураження біологічними засобами;

•        Стани від застосування зброї масового ураження; відмороження.

У залежності від дії різних видів зброї розрізняють:

•        Комбіновані - вогнепальна зброя та ураження ОР.

•        Множинні;

•        Поєднані - пошкодження одним вражаючим агентом двох і більше суміжних органів.

До не бойових санітарних втрат - це хворі і ті, хто отримав не бойову травму.

Для лікувально - евакуаційної характеристики поранених і хворих користуються класифікацією за ступеням тяжкості:

•        Тяжкопоранені - пошкодження життєво важливих органів чи систем, великих кровоносних судин, нервів, кісток;

•        Поранені середньої тяжкості - пошкодження тулубу, кінцівок, потребують тривалого часу лікування ( 2 міс.);

•        Легкопоранені - легка механічна, термічна, радіаційна травма, тимчасове втратили боєздатність, але самостійно пере двигаються і самообслуговуються.

Існує кваліфікація санітарних втрат за здатністю поранених до пересування:

•        Які можуть самостійно пересуватися і на потребують ліжкового режиму;

•        Поранені та хворі на ношах - потребують лежачого положення і не здатні самостійно пересуватися.

За профілем поділяються на : хірургічного та терапевтичного.

Визначальними показниками санітарних втрат, що головним чином впливають на організацію медичного забезпечення, є їх величина та структура.

Величина - розміри санітарних втрат в абсолютних цифрах або у відсотках від чисельності особового складу військ.

Структура - це відсоткове співвідношення різних категорій поранених і хворих серед загальної кількості санітарних втрат від усіх або окремих видів зброї.

Величина санітарних втрат залежить від комплексу чинників:

•        Співвідношення сил і засобів сторон, що протидіють;

•        Вид і тривалість бою;

•        Завдання військового формування;інтенсивність бойових дій;

•        Характер місцевості, час року, погода;

•        Бойовий, фізичний, моральний стан особового складу;

•        Досвід командирів.

Застосування сучасних засобів ураження обумовлюють значне зростання втрат. У сучасних умовах при веденні перших військових операцій розмір і структура можливих санітарних втрат буде залежить від видів зброї, складу угрупувань військ, їх ешелонування, ступеня захищеності своїх військ, а також виду бойових дій ( оборона, наступ).

У сучасній війні потрібно очікувати суттєвих змін характеру та с структури санітарних втрат, виникнення нових видів бойової патології, можливе різке зростання питомої ваги тяжких і дуже тяжких пошкоджень механо - термічного та контузійного характеру.

Санітарні втрати від боєприпасів з об’ємно - детонуючою сумішшю характеризується:

•        Пошкодження легкого ступеню - 45%

•        Пошкодження середнього ступеню - 40%

•        Пошкодження тяжкого ступеню - 10%

•        Пошкодження дуже тяжкого ступеню - 5%

•        Частка комбінованих пошкоджень складає - 20%

Санітарні втрати від високоточної зброї:

•        Дуже тяжкі - 70%

•        Тяжкі та середнього ступеню - 3%

•        Легкі - 27%

Зростає кількість психічно травмованих до 30%.

Санітарні втрати в умовах сучасних бойових дій будуть відрізнятися значними розмірами, складністю та різноманітністю структури і тяжкістю пошкоджень.

 

Картка ООД для самостійної роботи студентів

 ТЕМА: «Медичне оснащення механізованої роти і батальйону в оборонному та наступальному боях»

МЕТА: На основі знань про медичне забезпечення механізованої роти та батальйону в оборонному та наступальному боях, вміти організовувати та проводити заходи з медичного забезпечення підрозділів батальйону в оборонному та наступальному боях, виконувати обов’язки фельдшера МПБ.

ЗАВДАННЯ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

І. Ознайомитися:

 1.Організаційна структура Збройних сил України. 2.Військові підрозділи частини, з’єднання та об’єднання сухопутних військ Збройних сил України.

 Прочитати матеріал у підручнику: 1. Склад та призначення Збройних сил України. 2. Військові підрозділи частини, з’єднання та об’єднання сухопутних військ Збройних

ІІ. Вивчити :

 1.Сучасний загальновійськовий бій та його характерні особливості, види. 1. Скласти таблицю – схему « Види бою та складові частини бою» 2. Дати коротку характеристику складових частин бою. 3. Перерахувати види загальновійськового бою.

2.Організаційна структура механізованого батальйону. 1.Перерахуйте склад механізованого батальйону на бойових машинах піхоти. 2.Перерахуйте склад бойових підрозділів МБ на БМП, 3.Перерахуйте склад підрозділів бойового забезпечення МБ на БМП. 4.Перерахуйте склад підрозділів матеріально – технічного та  медичного забезпечення. 5Перерахуйт склад медичного пункту батальйону.  3.Сили і засоби медичної служби у батальйоні, ( роті, взводі) їх завдання.

1. Перерахуйте: а)завдання, що покладаються на МПБ в бою; б) особовий склад МПБ; в) обов’язки санітарів МПБ; г) обов’язки санітарних інструкторів роти; д) обов’язки стрільця – санітара. К.О.Пашко «ВМП», стор. 42 - 43

4.Побудова оборони механізованого батальйону, роти, ротний опорний пункт. 5.Умови діяльності медичної служби в оборонному бою. Медичне забезпечення механізованого батальйону в оборонному бою.

1. Описати побудову оборони механізованого батальйону, роти, взводу; вказати розміри району оборони для батальйону, розміри для опорних пунктів для рот, взводу. 1.Описати умови діяльності медичної служби в оборонному бою. 2. Перерахувати заходи, що проводить начальник МПБ ( фельдшер) в період підготовки до оборонного бою. 3.Перерахуйте : а) обов’язки санітарного інструктора роти з проведення заходів медичного забезпечення роти в оборонному бою; б) обов’язки стрільців – санітарів взводів в оборонному  бою. К.О.Пашко, стор. 51 - 57 6.Бойовий порядок механізованого батальйону, роти у наступальному бою.

1. Описати бойовий порядок механізованого батальйону, роти у наступальному бою

7.Умови діяльності медичної служби у наступальному бою. 1. Описати умови діяльності медичної служби у наступальному бою.

8.Медичне забезпечення механізованого батальйону ( роти) у наступальному бою. 1. Прочитати та скласти короткий конспект по запитанню .К.О.Пашко, стор. 45 – 51

 9. МПБ, завдання, організаційна структура та оснащення.

 1. Перерахуйте основні завдання МПБ. 2.Описати склад МПБ. 3. Описати оснащення МПБ. 4. Перерахуйте обов’язки фельдшера батальйону МПБ.

 

                     Картка ООД для самостійної роботи студентів

 ТЕМА: «Основи організації забезпечення медичним майном і технікою у воєнний час»

 МЕТА: На основі знань основних завдань медичної служби щодо забезпечення військ медичним майном, вміти організовувати та проводити медичне забезпечення військ медичним майном і технікою у воєнний час.

 ЗАВДАННЯ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ВИВЧИТИ:

           1.Основні завдання медичної служби щодо забезпечення військ медичним майном і технікою у воєнний час. 1. Дати визначення поняття «медичне майно». 2. Перерахувати основні завдання медичної служби Збройних сил України щодо забезпечення військ медичним майном. 3. Перерахуйте принципи медичного постачання Збройних сил.

 3. Медико - тактична характеристика комплектів для надання першої медичної та долікарської допомоги пораненим та ураженим. 1. Дати визначення поняття « комплект медичного майна». 2. Описати медико – тактичну характеристику медичного майна для надання першої медичної допомоги : - із індивідуального оснащення військовослужбовців: а) аптечка індивідуальна (АІ) б) перев’язувальний пакет індивідуальний ( ППІ) К.О.Пашко «ВМП», стор. 128 – 132 - 40 - в) індивідуальний протихімічний пакет ( ІПП-8, ІПП -9, ІПП -10) г) таблетки для знезараження води ( пантоцид, аквасепт, акватабс) - із групового медичного оснащення : а) аптечка медична військова (АМВ) б) сумка санітара (СС) в) сумка медична військова ( СМВ)

  3. Описати медико – тактичну характеристику комплектів для надання долікарської допомоги: а) комплект фельдшерський (КФ) б) комплект «Перев’язувальні засоби стерильні» в) комплект «Шини» г) інгалятор кисневий (КІ -4) д) апарат портативний ручний (ДП -10) для штучного дихання є) шолом для поранених в голову ж) лямка санітарна, ноши санітарні К.О.Пашко, стор. 132 – 137

 

Медико-тактична характеристика індивідуальних засобів медичного оснащення

Відповідно до Стандарту фахової підготовки санітарного інструктора роти (батареї) затвердженого Міністерством оборони України (2015 р. видання 1):

S аптечка медична загальновійськова індивідуальна;     

S індивідуальний протихімічний пакет;

S багатофункціональний перев’язувальний пакет -БПП (пакет перев’язувальний індивідуальний-ППІ);

S багатофункціональний перев'язуваний бандаж - Ізраїльський бандаж (Israeli bandage);The emergency bandage (hemorrhage control compression bandage);

S засоби для знезараження води: аквасепт, пантоцид S назофарингіальний повітровід;

S шприц тюбик;

S оклюзійні самоклеючі плівки:

Ейч енд Ейч Вунд Сіл Кіт (H&H Wound Seal Kit),

Гало Чест Сіл (Halo Chest Seal);

S клапані оклюзійні пов’язки:

оклюзійна пов’язка BCS (Bolin Chest Seal) оклюзійна пов’язка ACS (Asherman Chest Seal)

Медико-тактична характеристика групових засобів медичного оснащення

Відповідно до Стандарту фахової підготовки санітарного інструктора роти (батареї) затвердженого Міністерством оборони України (2015 р. видання 1):

S наплічник медичний (НМ) - для забезпечення домедичної допомоги санітарним інструктором;

S багатофункціональний перев’язувальний бандаж SURV;

S пов’язки на основі гідрогелю: AQUA-GEL,BURNSHIELD Hydrogel, WATER-JEL Burn dress;

S серветки спиртові-TROGE SEPT;

S канюля внутрішньовенна з ін’єкційним портом G18;

S засіб для переливання інфузійних розчинів одноразового використання;

S декомпресійна голка ARS Needle Kit, H&H Needle Decompression Kit S комірець Шанца;

S шина SAM;

S шина з витяжкою Kendrick;

S грілка хімічна: термопакет самонагрівний, грілка-пакет само нагрівна;

S термометр медичний електронний;

S пульксоксиметр;

S ліхтарик очний;

S накидка медична (термопокривало) MEDLINE;

S ноші м’які;

S ноші волокуші SCEDKO;

S ноші TALON;

S ноші уніфіковані санітарні вітчизняні;

S ноші іммобілізаційні вакуумні;

S орофарингеальний повітровод J-подібний пластиковий.

 

Література:

1)Гут Т.М. Практикум з вйськово- медичної підготовки:.-К.: Здоровя,2001.-92с.

2)Пашко К.О.,Герасимів І.М. Вйськово- медична підготовка: підручник для вищих навчальних закладів 1-2 рівнів акредитації.-Тернопіль:Укрмедкнига,1999.-323с.

3)СидоренкоП.І.Військовомедичнапідготовка:підручник//П.І.Сидоренко, Т.М. Гут, Г.А.Чернишенко.- К.: Медицина, 2008.-432 с.

 

https://k-m-k.com.ua/wp-content/uploads/2020/04/Zbirnyk-lektsij-z-VMP.pdf;