Викладач Єрофєєва В.В. Предмет: Онкологія Тема практичного заняття №2 «Загальні принципи діагностики та лікування пухлин.Пухлини голови.» Група 4Ал/с Дата: 27.09.22

 

Викладач  Єрофєєва В.В.

Предмет: Онкологія

   Тема практичного заняття №2  «Загальні принципи діагностики та лікування пухлин.Пухлини голови.»

Група 4Ал/с  Дата: 27.09.22

 

                               Після вивчення теми студент повинен знати

А .   Загальні принципи діагностики та лікування пухлин:

1.Первинна діагностика(анамнез,об’єктивне обстеження).

2.Поглиблена діагностика(лабораторні дослідження,рентгенологічні          обстеження,УЗД,ендоскопія,біопсія,морфологічні дослідження тощо).

3.Поняття про медичну етику та деонтологію.

4.Загальні методи             лікування:хірургічний,променевий,медикаментозний,комбінований.

В.      Пухлини голови:

1. Захворюваність на рак губи на Україні

2. Етіологію пухлин губи, язика і слизової оболонки рота

3. Облігатні і факультативні передраки губи, язика і слизової оболонки рота

4. Клініку раку губи, язика і слизової оболонки рота,гортані. щитоподібної залози

5. Методи діагностики раку губи, язика і слизової оболонки рота,гортані. щитоподібної залози

6. Методи лікування раку губи, язика і слизової оболонки рота,гортані. щитоподібної залози

                               Після вивчення теми студент повинен вміти:

• провести профілактичний огляд з метою виявлення приховано протікаючого злоякісного новоутворення;

• виконати пальпацію периферичних лімфатичних вузлів;

 • провести фізикальне обстеження порожнини рота з метою виявлення пухлинної патології;

• провести фізикальне обстеження органів черевної порожнини і зачеревного простору з метою виявлення пухлинної патології;

• сформулювати діагноз злоякісного новоутворення з оцінкою міри поширення пухлини, визначенням стадії захворювання і клінічної групи;

• скласти план обстеження хворого при підозрі на рак;

• оформити облікову документацію на онкологічних хворих;

  здійснювати догляд за онкологічним хворим.

 

                                   Матеріал для  повторення теми

Класифікація пухлин, їх вплив на організм людини, стадії пухлинного росту

 

·         Класифікація:

-         Залежно від характеру росту і поширення клітин в організм розрізняють доброякісні та злоякісні пухлини.

-         За видом тканини вони можуть бути: епітеліальні, сполучнотканинні, м’язові, судинні, нервові та змішані.

-         За локалізацією: рак легень, шлунка, шкіри, печінки та ін.

-         По відношенню до оточуючих тканин ріст пухлин може бути: екзофітним, ендофітним, інфільтративним.

 

·         Вплив на організм людини:

-         Місцевий вплив: тиск на сусідні органи, тиск на сусідні органи з наступним їх руйнуванням.

-         Загальний вплив: є різноплановим і проявляється в кількох аспектах, а саме, біохімічному, біофізичному морфологічному, імунологічному.

·         Стадії росту:

-         Ініціація. Процес зміни ДНК клітини-мішені під впливом шкідливих факторів.

-         Промоція. Зростання популяції мутованих клітин.

-         Прогресія. Утворення пухлини, її зростання.

 

 Доброякісні пухлини, діагностика, лікування.

  Доброякісні пухлини- новоутворення, побудовані із зрілих клітин, з експансивним, повільним ростом, що не здатні давати рецидиви і метастази.

  Рецидив- повторна поява симптомів захворювання після певного періоду їх повного зникання.

  Метастаз- вторинне вогнище пухлинного процесу, що виникає з первинної пухлини і поширюється шляхом кровообігу та/або лімфотоку.

·         Доброякісні пухлини характеризуються:

-         Повільним ростом, вони не проростають і не руйнують прилеглі тканини, а лише при збільшенні розмірів відтискають або стискають їх;

-         Не дають метастазів (не поширюються) і не рецидивують (не відновлюються) після радикальних операцій;

-         За своєю гістологічною природою мало відрізняються від тканин, з яких вони утворились.

 

  До них відносяться – папілома, аденома, епітеліальні кісти та ін.

  Залежно від локалізації така пухлина може існувати протягом всього життя і не турбувати хворого.

 

·         Діагностика:

-         Огляд пухлини, органу, його форма, колір, місце розташування;

-         Пальпація: консистенція, рухливість, спаяність, лімфовузли;

-         Пункція: пухлини, порожнин;

-         Цитологічне дослідження;

-         Біопсія ;

-         Ендоскопія: цистоскопія, торакоскопія, ФГС;

-         Рентгенодіагностика; КТ

-         Дослідження крові;

-         Термографія, ультразвукове дослідження;

-         МРТ.

 

·         Лікування:

-         Припікання;

-         Електрокоагуляція;

                _             Хірургічне лікуванн

Злоякісні пухлини, клінічні стадії, діагностика, лікування.

  Злоякісні пухлини- новоутворення, побудовані з незрілих клітин, з інфільтративним, швидким ростом, що здатні давати рецидиви і метастази.

 До них відносяться- саркома, карцинома, плоскоклітинний рак і т.ін.

·         Злоякісні пухлини характеризуються:

-         Нестримним ростом;

-         Незрілими атиповими клітинами( недиференційованими);

-         Не мають відокремленого росту (капсули);

-         Здатні метастазувати і рецидивувати.

 

 

·         Клінічні стадії: 

  Для враження кожного органу є своя класифікація. Але загальний принцип класифікації для всіх видів раку наступний:

  І стадія – процес обмежений в самому органі, пухлина або виразка до 1 см в діаметрі, без метастазів. Найбільш сприятлива для ефективного лікування.

  ІІ стадія – пухлина або виразка до 2 см в діаметрі, малорухлива або нерухома. Залучені найближчі 1-2 лімфовузла. Цілком доступна для радикального лікування.

  ІІІ стадія – пухлина проростає весь орган, може проникати в навколишні тканини. Метастази в регіонарні лімфовузли. Радикальне лікування в частині випадків хоча і можливе, але мало ефективне.

  IV стадія – пухлина проростає в поручрозташовані органи. Є регіонарні та віддалені метастази. Можливо тільки паліативне або симптоматичне лікування.

Мsжнародна класифікація за системою ТNM,деTumor-пухлина, Nodulus-лімфатичний вузол, Metastasis- віддалений метастаз.

·         Діагностика:

-         Огляд пухлини, органу, його форма, колір, місце розташування;

-         Пальпація: консистенція, рухливість, спаяність, лімфовузли;

-         Пункція: пухлини, порожнин;

-         Цитологічне дослідження;

-         Біопсія ; імуногістохімічне дослідження

-         Ендоскопія: цистоскопія, торакоскопія, ФГС;

-         Рентгенодіагностика, К Т;

-         Дослідження крові,Імуноферментна діагностика;

-         Термографія, ультразвукове дослідження.

-         Раіоізотопне дослідження(радіонуклідне). ПЕТ;

-         МРТ.

 

·         Лікування:

-         Хірургічне: радикальне, паліативне;симптоматичне

-         Променеве: рентгенотерапія, радіотерапія, монотерапія, поєднане променеве лікування;

-         Хіміотерапевтичне лікування;

-         Гормонотерапія;

-         Біотерапія (імунотерапія);

-         Комбіноване лікування;

Комплексне лікування;

-         Симптоматична медикаментозна терапія.

 Профілактика.

·         Заходи профілактики:

-         Оздоровлення середовища, нейтралізація продуктів хімії: дим, гази, пил, виключення професійних шкідливостей;

-         Оздоровлення їжі і води;

-         Правильний режим харчування, повноцінність харчування;

-         Виявлення, диспансеризація, своєчасне видалення доброякісних пухлин;

-         Масові профілактичні огляди, своєчасне виявлення малих форм раку, повноцінність їх лікування.

-                    Питання до самоконтролю.

 

-         1. Дайте визначення термінам: пухлина, онкологія, метастази, рецидив.

-         2. Як відрізняються доброякісні та злоякісні пухлини ?

-         3. Що відноситься до доброякісних пухлин?

-         4. Що відносить до злоякісних пухлин?

-         5. Назвіть сучасні методи діагностики пухлин.

-         6. Назвіть сучасні методи лікування пухлин.

 

    Клінічна класифікація TNM У всіх випадках використовуються такі загальні принципи:

 Т ‒ первинна пухлина;

ТХ ‒ оцінити розміри і місцеве поширення первинної пухлини неможливо; ТО ‒ первинна пухлина не визначається;

Tis ‒ преінвазивна карцинома (Carcinoma in situ) ;

Tl, T2, Т3, Т4 ‒ відображає наростання розміру і/або місцевого поширення первинної пухлини;

 N‒ регіонарні лімфатичні вузли;

 NХ ‒ недостатньо даних для оцінювання регіонарних лімфатичних вузлів; N0‒ немає регіонарних метастазів;

 N1, N2, N3 ‒ відображають різний ступінь ураження метастазами регіонарних лімфатичних вузлів; Примітка. Пряме поширення первинної пухлини в лімфатичні вузли класифікується як метастатичне ураження. Метастази в будь-яких нерегіонарних лімфатичних вузлах класифікуються як віддалені метастази

 М ‒ віддалені метастази;

 MX ‒ недостатньо даних для визначення віддалених метастазів;

МО ‒ немає ознак віддалених метастазів;

 Ml ‒ є віддалені метастази;

 pTNM ‒ патологоанатомічна класифікація:   

рТ ‒ первинна пухлина; РТХ ‒ первинна пухлина не може бути оцінена гістологічно;

 РТО ‒ при гістологічному дослідженні ознак первинної пухлини не виявлено;

 pTis ‒ преінвазивна карцинома (Carcinoma in situ) ;

 pTl, pT2, РТ3, РТ4 ‒ гістологічно підтверджене наростання розмірів або ступеня місцевого поширення первинної пухлини;

pN ‒ регіонарні лімфатичні вузли; pNX ‒ регіонарні лімфатичні вузли не можуть бути оцінені;

pNO ‒ метастази в регіонарних лімфатичних вузлах гістологічно не верифіковані;

 pNl, pN2, pN3 ‒ гістологічно підтверджене наростання ступеня ураження регіонарних лімфатичних вузлів.

рМХ ‒ наявність віддалених метастазів не може бути визначено мікроскопічно;

 РМО ‒ при мікроскопічному дослідженні віддалені метастази відсутні;

РМ1 ‒ при мікроскопічному дослідженні підтверджені віддалені метастази.             

Гістопатологічне диференціювання первинної пухлини, може бути відзначена так:

 G ‒ гістопатологічне диференціювання;

 GX‒ ступінь диференціювання не може бути встановлений;

 G1 ‒ високий ступінь диференціювання

 G2 ‒ середній ступінь диференціювання;

 G3 ‒ низький ступінь диференціювання; G4 ‒ недиференційовані пухлини.              

Порожнина рота і губа Регіонарними лімфатичними вузлами є шийні лімфатичні вузли.

                                                                Навчальні тести:

 Рак губи зустрічається найчастіше на - Верхній губі [5] - Нижній губі [100] - В ділянці кута рота [30]

Рак нижньої губи найчастіше дає метастази в - Підборідкові лімфовузли [100] - Підщелепові лімфовузли [80] - Шийні лімфовузли [10]

Найчастіша гістологічна форма раку нижньої губи - Плоскоклітинний [100] - Базальноклітинний [20] - Трихоепітеліома [0]

 Основний метод лікування метастазів раку нижньої губи в лімфовузли - Хірургічний [100] - Променевий [30] - Хіміотерапія [0]

Назвіть найчастішу локалізацію раку порожнини рота - Слизова альвеолярного паростка верхньої щелепи [0] - Слизова альвеолярного паростка нижньої щелепи [100] - Слизова щоки [0] - Язик [30] - Мигдалик [20]

Назвіть пухлину епітеліального походження - Хондросаркома [0] - Шванома [10] - Ліпосаркома [0] - Карцинома [100]

В якому віці найчастіше зустрічається рак порожнини рота? - 20-40 років [0] - 40-60 років [100] - 60-80 років [40]

Симптоми початкового раку порожнини рота - Поверхнева виразка [100] - Неприємний запах з рота [30] - Болі [0]

 Найчастіші шляхи метастазування рака кореня язика - Підщелепові лімфовузли [100] - Верхні яремні лімфовузли [0] - Позадуглоточні лімфовузли [40] - Надключичні лімфовузли [0]

Основний метод лікування раку слизової порожнини рота –

 Хірургічний [0] - Променевий [40] - Хіміотерапевтичний [0] - Комбінований [100]

Найчастіша локалізація метастазів пухлин голови і шиї - Підщелепові лімфовузли [100] - Шийні лімфовузли [30] - Надключичні лімфовузли [0]

Найхарактерніша ознака раку нижньої губи - Ущільнення [50] - Виразка [100] - Тріщина [30] - Зміна кольору [0] - Біль [0]

При лікуванні папіломи нижньої губи найбільше значення має - Операція [100] - Хіміотерапія [0] - Мазеві аплікації з гормонами [0] - Рентгентерапія [30]

Основний метод діагностики метастазів раку губи в лімфовузли - Рентгенографія [0] - Термографія [40] - Пальпація [0] - Пункційна біопсія [100]

Основна ознака рецидиву раку нижньої губи - Локальне підвищення температури [0] - Біль [30] - Вкрита кірочкою виразка [100] - Погіршення самопочуття [0]

 

Запитання: 1: 

"У хворого 70 років на кінчику язика мається папіломатозне утворення розміром 0,3*1,5см. При біопсії встановлена зроговілість епітелію з явищами плоскоклітинного раку.Який обсяг лікування потребує утворення?"

• 100% Лікування може бути обмежено електровисіченням пухлини
• 0%      Кріохірургія
• 0%      Висічення пухлини з регіональною лімфодиссекцією
•  

Запитання: 2: "У хворого 68 років на правій боковій поверхні язика мається виразка 2*1,5 см з м'якими краями, не болюча, шийні лімфатичні залози не збільшені. Виразка заважає ковтати, наявна слинотеча. Двічі була виконана біопсія, яка не виявила злоякісного процесу, туберкульозу та сифілісу. Хворому тричі протезували зуби в зв'язку з порушенням прикусу після автотравми, протягом 40 років курить тютюн.Вказати діагноз та подальше лікування"

• %       Актиномікоз язика
• 100%
•           Трофічна виразка язика внаслідок невдалого протезування зубів.
•           Лікування протизапальне та у ортодонта
• 0
•  

Запитання: 3: "Хворий на рак язика, оперований двічі з приводу рецидиву. При обстеженні встановлено поширеність пухлинного процесу на нижню щелепу у вигляді інфільтрату, що розповсюджується на шию.Найбільш раціональна терапія"

• 0% Хірургічне лікування
• 0% Кріодеструкція
• 100% Паліативна променева терапія з внутрішньоартеріальною хіміотерапією
•  

Запитання: 4: "Хворий 50 років скаржиться на існування протягом декількох років виразки на слизовій дна порожнини рота, яка періодично загоюється після орошення ротової порожнини відварами трав. Палить тютюн 20 років, туберкульозом, сифілісом не хворів. Хворому рекомендується для визначення лікування"

• 0% Посів з виразки порожнини рота
• 0% Цитологічне дослідження слини
• 100% Біопсія з краю виразки
•  

                                               РАК ГУБИ

1.                    Назвіть факультативне продуктивне передракове захворювання нижньої губи.

1)    дифузний гіперкератоз;

2)     еритроплакія;

3)     атрофічний хейліт;

4)     лейкоплакія;

5)     папілома.

2.                    Яка найчастіша гістологічна форма раку нижньої губи?

1)     ороговіваючий плоскоклітинний;

2)     неороговіваючий плоскоклітинний;

3)     базальноклітинний;

4)     світлоклітинний;

5)     аденокарцинома.

3.        Якому розміру пухлини відповідає  Т₁ раку нижньої губи?

1)     пухлина від 2 см до 4 см;

2)     пухлина до 1 см в діаметрі;

3)     пухлина до 3 см;

4)     пухлина в межах самої губи;

5)     пухлина до 4 см.

 4. Укажіть метод забору матеріалу для цитологічного  дослідження раку нижньої губи.
        1) відкрита біопсія;

 2) ексцизійна біопсія;

 3) ексфоліативная біопсія;

 4) скарифікація;

 5) інцизійна біопсія.

5. Назвіть основний метод лікування Т₁ плоскоклітинного раку нижньої губи.

 1) близькофокусна рентгентерапія;

 2) хіміотерапія;

 3) телегаматерапія;

 4) гормонотерапія;

 5) лазерна терапія.

6. Назвіть облігатне деструктивне передракове захворювання нижньої губи

1)     еритроплакія;

2)     дифузний гіперкератоз;

3)     папілома;

4)    ) лейкоплакія

5)      атрофічний хейліт;

7. Який метод забору матеріалу використовується для цитологічного дослідження раку нижньої губи?

1) мазок-відбиток;

2) відкрита біопсія;

3) ексцизійна біопсія;

4) інцизійна біопсія;

5) ексфоліативна біопсія.

8. Укажіть основний метод лікування раку нижньої губи на ранніх стадіях.

1)     кріодеструкція;

2)     хіміотерапія;

3)     гормонотерапія;

4)     імунотерапія;

5)     лазерна терапія.

                                               РАК ЯЗИКА

                1.Якому розміру пухлини відповідає Т₁  раку язика?

1) пухлина до 2 см;

2) пухлина до 1 см в діаметрі;

3) пухлина до 3 см;

4) пухлина в межах самого язика;

5) пухлина до 4 см.

2. Укажіть адекватну операцію при раку кореня язика.

 1) гемірезекція;

 2) порціальная резекція;

 3) кріохірургія;

 4) екстирпація язика;

 5) половинна резекція.

3. Назвіть перший етап лікування раку язика.

 1) хіміотерапія;

 2) передопераційне опромінювання;

 3) футлярно-фасціальна лімфаденектомія;

 4) операція Крайля;

 5) резекція язика.

4. Укажіть основний метод лікування лімфангіоми язика.

1)   операція;

2)     променева терапія;

3)     хіміотерапія;

4)     гормонотерапії;

5)   променева терапія+операція.

5. Якому розміру пухлини відповідає  Т₃ раку язика?

1)        пухлина більше 4 см;

2)        пухлина до 4 см в діаметрі;

3)        пухлина більше 2 см;

4)        пухлина до 6 см;

5)        пухлина більше 6 см;

6. Регіонарні метастази в підщелепні лімфовузли частіше зустрічаються при наступній локалізації раку язика:

1)        бічна поверхня;

2)        кінчик;

3)        тіло;

4)        спинка;

5)        корінь.

7. Укажіть основний метод лікування гемангіоми язика.

1)       операція;

2)       гормонотерапія;

3)       хіміотерапія;

4)       променева терапія;

5)       променева терапія+операція;

8. Яким розмірам метастази в лімфовузли шиї відповідають N₁ ?

1) до 2 см;

2) до 1 см у діаметрі;

3) до 3см;

4) до 4 см;

5) до 6 см.

9. G₁ раку язика характеризує:

1)    некласифіковану пухлину;

2)       високодиференційовану пухлину;

3)        недиференційовану пухлину;

4)     низькодиференційовану пухлину;

5)    середньодиференційовану пухлину.

 10. Який стадії відповідає Т₂ N₀ М₁  раку язика?

1)       II А стадія;

2)     II В стадія;

3)     III А стадія;

4)        III В стадія;

5)    IV стадія       .              

11.Найчастіша локалізація раку слинних залоз:

1)          привушні слинні залози;

2)          піднижньощелепні слинні залози;

3)          залози м’якого піднебіння;

4)          залози твердого піднебіння;

5)          дрібні слинні залози язика.

 

12.Гістологічна форма слинних залоз:

 1) аденокарцинома;

 2)  дрібноклітинна;

 3)  базальноклітинна;

 4)  крупноклітинна;

 5)  перехідноклітинна.

 

13.Т₁ раку слинних залоз:

 1) пухлина розмірами до 1см;

 2) пухлина розмірами до 2см;

 3) пухлина розмірами до 3см;

 4) пухлина розмірами до 4см;

 5) пухлина розмірами до 5см.

14. G₃ раку слинних залоз:

 1) помірнодиференційована пухлина;

2) високодиференційована пухлина;

 3) низькодиференційована пухлина;

 4) недостатньо даних для оцінки ступеня диференціювання;

 5) недиференційована пухлина.

     15. Найінформативніший метод діагностики раку слинних залоз:

1) морфологічний;

2) УЗД;

3) сіалографія;

4) термографія;

5) сканування.

                                                               Тести Рак губи

 1. Облігатними передраковими захворюваннями губи є усі, крім:

 а) бородавчастого передраку; б) абразивного хейліту Манганотті; в) обмеженого передракового гіперкератозу; г) шкірного рігу.

 2. Т2 пухлини губи відповідає новоутворення розміром: а) до 4 см; б) до 6 см; в) пухлина поширюється на сусідні структури; г) до 5 см.

 3. Метастази в одному лімфатичному вузлі розміром до 3 см, розташованому на боці ураження відповідає: а) N1; б) N2; в) N3; г) N4

4. Променева терапія із подальшим хірургічним лікуванням називається: а) комплексним лікуванням; б) комбінованим лікуванням; в) поєднаним лікуванням; 12 г) взаємним лікуванням.

5. Яке захворювання дна порожнини рота є облігатним передраком: а) фіброма; б) хвороба Боуена; в) папілома; г) лімфангіома.

6. Найбільш частою причиною розвитку пухлин дна порожнини рота є: а) передрак; б) фонова патологія; в) травма; г) розвивається на незміненій слизовій

7. У 95 % випадків рак губи спостерігається на: а) верхній губі; б) нижній губі.

8. Рак губи розвивається з елементів: а) слизової оболонки губи; б) покривного епітелію червоної облямівки губ; в) шкіри губи; г) все перелічене.

9. Рак губи частіше зустрічається (виділіть дві правильні відповіді): а) у сільських жителів; б) у міських жителів; в) у південних районах; г) у північних районах.

10. За наявності у пацієнта інфільтративного типу раку губи (Т3-4) використовують: а) променеву терапію і операцію; б) хіміопроменеву терапію і операцію; в) променеву або хіміопроменеву терапію і операцію; г) операцію.

11. Яка частина язика найбільш часто уражається пухлинами: а) корінь; б) спинка; в) бокова поверхня; г) кінчик.

12. Початкові стадії раку органів порожнини рота, як правило: а) подібні до непухлинних захворювань; б) із раптовою появою симптомів; в) безсимптомно; г) подібні до стоматиту.

13. Рак нижньої губи найчастіше розвивається: а) по середній лінії; б) збоку від середньої лінії; в) в кутку рота; г) з внутрішнього боку губи.

14. Хірургічне лікування раку нижньої губи показане: а) при маленьких пухлинах; б) при великих пухлинах після променевої терапії; в) після кріодеструкції; г) у всіх перелічених випадка.

 15. У хворого 68 років пухлина нижньої губи діаметром 2 см, у підщелепній ділянці два малорухомих метастази, метастаз у легені. Йому необхідно визначити стадію: а) I; б) II; в) III;  г) IV.

Щитоподібна залоза Регіонарні лімфатичні вузли Регіонарними лімфатичними вузлами є лімфатичні вузли шиї і верхнього переднього середостіння.

 TNM Клінічна класифікація Т - первинна пухлина; ТХ ‒ недостатньо даних для оцінювання первинної пухлини; ТО ‒ первинна пухлина не визначається; Т1 ‒ пухлина до 2 см у найбільшому вимірі, обмежена тканиною щитоподібної залози; Т1а ‒ пухлина до 1 см у найбільшому вимірі, обмежена тканиною щитоподібної залози; Т1b ‒ пухлина від 1 до 2 см у найбільшому вимірі, обмежена тканиною щитоподібної залози; Т2 ‒ пухлина до 4 см у найбільшому вимірі, обмежена тканиною щитоподібної залози; Т3 ‒ пухлина більше 4 см у найбільшому вимірі, обмежена тканиною щитоподібної залози або будь-яка пухлина із мінімальним поширенням за межі капсули (у m. Sternothyroid або м'які тканини навколо щитоподібної залози) ; Т4 ‒ пухлина проростає капсулу щитоподібної залози і поширюється на будь-яку з таких структур: підшкірні м'які тканини, гортань, трахею, стравохід, поворотний нерв;

                                                                              Тести  Рак Щитоподібної залози

1. Високодиференційований рак щитоподібної залози метастазує переважно:  а) лімфогенним шляхом; б) гематогенним шляхом; в) внутрішньоорганно; г) усіма зазначеними вище шляхами.

 2. Радіоізотопні дослідження у клінічній онкології використовуються для: а) визначення поширеності злоякісного процесу; б) виявлення первинної пухлини; в) оцінювання функціонального стану деяких внутрішніх органів; г) правильні відповіді лише а) і б) ; д) всі відповіді правильні

 3. Рак щитоподібної залози характеризується: а) підвищеним накопиченням радіонукліда в пухлині; б) зниженим накопиченням радіонукліда в пухлині; в) порушенням поширення радіоактивної речовини по судинах; г) усі відповіді правильні; д) правильні відповіді лише а) і б).

 4. Радіоактивний йод застосовують з метою діагностики пухлин: а) шлунка; б) підшлункової залози; в) щитоподібної залози; г) всі відповіді правильні;  д) правильної відповіді немає.

 5. Радіоактивний йод може бути застосований для виявлення: а) первинної пухлини щитоподібної залози; б) метастазів раку щитоподібної залози в кістки; в) метастазів раку щитоподібної залози в легені, печінку; г) правильні відповіді лише а) і б) ; д) всі відповіді правильні.

  6. Захворюваність на рак щитоподібної залози в Україні за останні роки: а) знижується; б) залишається на тому самому рівні; в) зростає.

  7. Під поняттям "прихований" рак щитоподібної залози розуміють: а) малі розміри пухлини у тканині щитоподібної залози, відсутність клінічних проявів; б) наявність метастазів раку щитоподібної залози в лімфовузли шиї без клінічних ознак первинної пухлини; в) наявність метастазів раку щитоподібної залози в лімфовузли шиї; г) усі відповіді правильні.

  8. Етіологічними моментами в розвитку раку щитоподібної залози необхідно: а) іонізуюче випромінювання; б) наявність неопластичних процесів у тканині щитоподібної залози; в) тривала стимуляція організму підвищеним вмістом тиреотропного гормону; г) усі відповіді правильні.

   9. Хіміотерапія найбільш ефективна у хворих на: а) фолікулярний рак щитоподібної залози; б) папілярний рак щитоподібної залози; в) низькодиференційований рак щитоподібної залози; г) ефективність не залежить від морфологічної структури пухлини.

 10.У хворої 52 років папілярний рак щитоподібної залози T2N0M0 із локалізацією в правій частці. Їй необхідно: а) виконати субтотальну резекцію щитоподібної залози; б) провести комбіноване лікування із передопераційною променевою терапією; в) провести комбіноване лікування із післяопераційною променевою терапією;

 11. Який метод діагностики є найбільш інформативним при підозрі на рак щитоподібної залози: а) пункційна біопсія; б) УЗД; в) сцинтиграфія залози; г) комп'ютерна томографія..

 12. "Раннім" симптомом раку щитоподібної залози є: а) ущільнення і збільшення залози; б) біль при ковтанні; в) осиплість голосу; г) дисфагія..

 13. Рак щитоподібної залози при пальпації, як правило, визначається у вигляді: а) щільного безболісного вузла; б) вузла із розм'якшенням в центральній частині; в) щільного болючого вузла; г) дифузного ущільнення.

 14. Основним методом діагностики раку щитоподібної залози є: а) УЗД; б) радіоізотопний; в) рентгенологічний; г) морфологічний.

 15. При загрудинному поширенні раку щитоподібної залози можуть з'явитися всі ознаки, крім: а) набухання шийних вен; б) розладів мозкового кровообігу; в) синдрому Горнера; г) нападів задухи

 16. Показанням до післяопераційної променевої терапії є: а) недостатній радикалізм операції; б) недиференційовані форми раку; в) порушення абластики при поширеному раку; г) усе перелічене.

  17. Найбільш частою локалізацією віддалених метастазів у хворих на рак щитоподібної залози є:  а) печінка; б) легені, кістки; в) шлунок; г) головний мозок

            

ЛітератураОсновна:Дрижак В.І.,Домбрович М.І.Медсестринство в онкології.-        Тернопіль:Укрмедкнига,2001.с. 14-44; 70-81.Севідов  В.В. Онкологія:підручник/В.В.Севідов,Н.М.Касевич.-К.:ВСВ «Медицина»,2011. с.119-134

https://belhope.ru/napravleniyamediciny/onkologiya-diagnostika-i-lechenie-raka/rak-polosti-rta