Викладач Єрофєєва В.В. Предмет Медсестринство в онкології Дата: 20.10.20. Тема лекційного заняття: «Злоякісні пухлини м‘яких тканин і кісток.» Група 4А с/с

Викладач Єрофєєва В.В.

Предмет Медсестринство в онкології

Дата: 20.10.20.

Тема лекційного заняття: «Злоякісні пухлини м‘яких тканин і кісток.»

Група 4А с/с

Завдання:

1. Прочитати теоретичний матеріал викладений у наданій лекції.

2. Скласти опорний конспект.

3. Дати відповідь на тестові питання,ситуаційні задачі при підготовці до практичного занятття.

Пухлини кісток.

Епідеміологія:

· захворюваність складає 1,2 на 100 тис. населення;

· смертність складає 0,9 на 100 тис. населення;

· пухлини кісток складають 0,2-1% від усіх онкологічних захворювань;

· пухлини кісток частіше зустрічаються у віці від 15 до 40 років;

· пухлини кісток локалізуються переважно в довгих трубчастих кістках і в кістках тазу;

· переважно хворіють чоловіки;

· доброякісні пухлини кісток зустрічаються у 2-3 рази рідше, ніж злоякісні.

Етіологія та фактори ризику:

· генетичні порушення;

· радіація;

· травми;

· робота з отрутохімікатами;

· канцерогени;

· берилій;

· імунодепресанти;

Морфологічна класифікація:

1. Пухлини кісткової тканини:

1.1. доброякісні:

· остеома;

· остеоїд-остеома;

· доброякісна остеобластома.

1.2. злоякісні:

· остеогенна саркома;

· юкстакортикальна (параостальна)остеосаркома.

2. Пухлини з хрящової тканини:

2.1. доброякісні:

· хондрома;

· остеохондромаома;

· хондробластома;

· хондроміксоїдна фіброма.

2.2. злоякісні:

· хондросаркома;

· юкстакортикальна хондросаркома;

· мезенісальна хондросаркома.

3. Гігантоклітинна пухлина (остеобластокластома )

4. Пухлини кісткового мозку:

4.1. саркома Юїнга;

4.2. ретикулосаркома;

4.3. лімфосаркома кістки;

4.4. мієлома.

5. Пухлини судин:

5.1. доброякісні:

· гемангіома;

· лімфангіома;

· гломусна пухлина.

5.2. проміжні пухлини:

· гемангіоендотеліома;

· гемангіоперицитома.

5.2. злоякісні:

· ангіосаркома.

6. Інші сполучнотканинні пухлини:

6.1. доброякісні:

десмопластична фіброма;

· ліпома кістки.

6.2. злоякісні:

· фібросаркома;

· ліпосаркома кістки;

· злоякісна мезенхімома;

· недиференційована саркома.

7. Інші пухлини:

7.1. хордома;

7.2. адамантинома довгих кісток;

7.3. неврилемома;

7.4. нейрофіброма:

· злоякісна невринома;

8. Пухлини, що не класифікуються.

Клінічна класифікація - ТNМ

Т - первинна пухлина:

Т_х- недостатньо даних для оцінки первинної пухлини;

Т₀ - первинна пухлина не визначається;

Т₁ - пухлина до 8 см у найбільшому вимірі;

Т₂ - пухлина понад 8 см у найбільшому вимірі;

Т₃- множинні пухлини в кістках первинного вогнища.

N - регіонарні лімфатичні вузли:

N_х - недостатньо даних для оцінки стану регіональних лімфатичних вузлів;

N₀- немає ознак ураження регіональних лімфатичних вузлів метастазами;

N₁-наявність метастазів у реґіонарних лімфовузлах.

М - віддалені метастази:

М_х - недостатньо даних для оцінки віддалених метастазів;

М₀ - віддалені метастази не визначаються;

М₁ - наявні віддалені метастази.

Ступінь диференціювання :

G_х- недостатньо даних для оцінки ступеня диференціювання;

G₁ - високодиференційована пухлина;

G₂ - помірнодиференційована пухлина;

G₃ - низькодиференційована пухлина;

G₄ - недиференційована пухлина.

Групування за стадіями

Стадія ІА	Т₁	N₀	М₀	G_1-2
Стадія ІВ	Т₂	N₀	М₀	G_1-2
Стадія IIА	Т₁	N₀	М₀	G₃_-₄
Стадія IIВ	Т₂	N₀	М₀	G₃_-₄
Стадія III	Т₃	N₀	М₀	G_{будь-яке}
Стадія IV	Т_{будь-яке}	N_{будь-яке}	М₁	G_{будь-яке}

Клініка:

· наявність пухлини;

· біль;

· порушення функції кінцівки;

· набряк.

Діагностика:

· фізикальне обстеження;

· рентгенографія кінцівки з пухлиною;

· рентгенографія органів грудної клітини;

· морфологічні методи (цитологічні та гістологічні);

· КТ, СКТ;

· УЗД;

· МРТ;

· термографія;

· радіонуклідне дослідження;

· ангіографія.

Лікування:

· оперативне:

- резекція кістки;

- резекція кістки з пластикою;

- ампутація кінцівки;

- екзартикуляція.

· променева терапія;

· хіміотерапія (доксорубіцин, адріаміцин, метотрексат, іфосфамід, цисплатин, лейковорин).

Тестові завдання

1.Пухлини кісток частіше метастазують:

1) *гематогенним шляхом;

2) лімфогенним шляхом;

3) імплантаційним шляхом;

4) лімфогематогенним шляхом;

5) шляхом проростання.

2.Саркома Юїнга частіше зустрічається:

1) *у юнацькому віці;

2) у старечому віці;

3) у літньому віці;

4) у 40-60 років;

5) у 40-50 років.

3.Головний чинник ризику розвитку пухлин кісток:

*радіація;

перелом в анамнезі;

цукровий діабет;

гормональний дисбаланс;

ожиріння.

4.Для радіонуклідного дослідження пухлин кісток використовують:

1) *технецій;

2) берилій ;

3) фосфор;

4) цезій;

5) стронцій.

5.Саркома Юїнга це:

1) *недиференційована пухлина;

2) високодиференційована пухлина;

3) средньодиференційована пухлина;

4) низькодиференційована пухлина;

5) некласифікована пухлина.

6.Т₁ пухлини кісток це:

1) *до 8см в діаметрі;

2) до 5 см в діаметрі;

3) пухлина обмежена кірковим шаром;

4) пухлина виходить за межі кіркового шару;

5) пухлина проростає в навколишні тканини.

7.Який метод має переважну можливість ранньої діагностики пухлин кісток:

1) *радіонуклідний;

2) ренгенологічний;

3) біопсія пункції;

4) трепанбіопсія;

5) відкрита біопсія.

8. Найбільш часто вживаний морфологічний метод дослідження пухлин кісток:

1) *трипанобіопсія;

2) біопсія голкою;

3) аспіраційна біопсія;

4) мазок відбиток;

5) эксцизійна біопсія.

9. Пухлини кісток найчастіше метастазують в:

1) *легені;

2) печінку;

3) головний мозок;

4) молочну залозу;

5) шкіру.

10.При пухлинах кісток частіше вражається:

1) *стегнова кістка;

2) ребра;

3) лопатка;

4) клубові кістки;

5) грудина.

Основні задачі

1. У 39 річного пацієнта скарги на біль і наявність горбистої пухлини передньої поверхні середньої третини правої гомілки, що пальпується. Проведена оглядова рентгенографія кісток правої гомілки, виявлено козирковий періостит великогомілкової кістки. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

1) *Остеосаркома;

2) Остеома;

3) Мієломна хвороба;

4) Хронічний остеомієліт;

5) Мармурова хвороба.

2. У 14 річного пацієнта скарги на нічні болі в нижній частині лівого стегна. При оглядовій рентгенографії лівої стегнової кістки виявлена ділянка деструкції з нерівними краями. Окістя зруйноване і нависає у вигляді периостального козирка. Який найбільш вірогідний попередній діагноз?

1) *Остеогенна саркома;

2) Остеома;

3) Хондрома;

4) Саркома Юінга;

5) Мієломна хвороба.

Додаткова задача
Юнак 16 років кілька місяців скаржився на болі в ділянці лівої сідниці. В даний час болі посилилися, особливо вночі.
Об'єктивно: в ділянці нижніх квадрантів лівої сідниці виявлена гіперемована хвороблива пухлина розмірами 4х6 см без чітких меж. Хворий при ходьбі кульгає. При рентгенографії лівої сідниці в метаепіфізарній зоні стегнової кістки виявлена ділянка деструкції з нерівними обірваними краями. Окістя зруйноване і нависає у вигляді періостального козирка.

A. Найбільш ймовірний діагноз

Б. Необхідні дослідження

B. План лікування

Тестові завдання для самоконтролю

1. До факторів ризику розвитку сарком кісток відносять всі, крім:

A. Негативного впливу іонізуючого випромінення

B. Травм

C. Доброякісних пухлин кісток

D. Сарком кісток у кровних родичів

2. Етапи органозберігаючого оперативного лікування сарком кісток включають:

A. Резекцію кістки, ендопротезування, укріплення м’якими тканинами імплантату

B. Резекцію суглоба, імплантацію суглоба

C. Біопсію, резекцію кістки, ендопротезування

D. Резекцію кістки, ендопротезування, укріплення м’якими тканинами імплантату, ПТ

3. Основні методи інструментального обстеження хворих на саркоми кісток включають:

A. КТ, МРТ, сканування кісток

B. Рентгенографію кісток, КТ, МРТ, ангіографію, сканування кісток

C. Термографію, КТ, МРТ, сканування кісток

D. Аспіраційну біопсію

4. Саркому Юїнга класифікують як:

A. G1

B. G2

C. G3

D. G4

5. Тріаду клінічних симптомів сарком кісток становлять:

A. Втрата маси тіла, підвищення температури тіла, біль

B. Біль, пальпація пухлини, порушення функції кінцівки

C. Перелом, біль, відраза до м’ясної їжі

D. Підшкірна крепітація, пальпація пухлини, підвищення температури тіла

6. За останні 10 років захворюваність на саркоми кісток в Україні:

A. Не змінилася

B. Підвищилася

C. Знизилася

D. Підвищилася у жінок

7. Захворюваність на саркоми кісток у чоловіків:

A. У 2 рази вища, ніж у жінок

B. В 1,5 раза вища, ніж у жінок

C. Така сама, як у жінок

D. Нижча, ніж у жінок

8. Серед сарком кісток найчастіше виникає:

A. Остеосаркома

B. Хондросаркома

C. Саркома Юїнга

D. Ретикулосаркома

9. Серед сарком кісток у пацієнтів у віці >60 років найчастіше виникає:

A. Остеосаркома

B. Хондросаркома

C. Саркома Юїнга

D. Злоякісна фіброзна гістіоцитома

10. Як першу лінію хіміотерапії остеосаркоми застосовують схему:

A. Циклофосфамід + метотрексат + флуороурацил

B. Капецитабін + оксаліплатин

C. Цисплатин + доксорубіцин

D. Дакарбазин + цисплатин

Пухлини м'яких тканин

Епідеміологія:

· пухлини м'яких тканин складають близько 0,8 % усіх онкологічних захворювань;

· захворюваність складає 4,6 на 100 тис. населення;

· смертність складає 1,2 на 100 тис. населення;

· пухлини м'яких тканин частіше зустрічаються у віці до 30 років;

· пухлини м’яких тканин локалізуються переважно на кінцівках та тулубі.

· пухлини м'яких тканин локалізуються переважно на кінцівках та тулубі.

Етіологія та фактори ризику:

· генетичні порушення;

· азбест;

· радіація;

· вінілхлорид;

· хлорфеноли;

· травми

Морфологічна класифікація:

1. Пухлини фіброзної тканини:

1.1. Зрілі, доброякісні:

· фіброма;

· десмоїд.

1.2. Незрілі, злоякісні:

· фібросаркома.

2. Пухлини з жирової тканини:

2.1. Зрілі, доброякісні:

· ліпома;

· гібернома.

2.2. Незрілі, злоякісні:

· ліпосаркома;

· злоякісна гібернома.

3. Пухлини м’язової тканини (з гладкої і поперечно-смугастої):

3.1. Зрілі, доброякісні з гладких м’язів:

· лейоміома.

3.2. Зрілі, доброякісні з поперечно-смугастих м’язів:

· рабдоміома.

3.3. Незрілі, злоякісні з гладких м’язів:

· лейоміосаркома.

3.4. Незрілі, злоякісні з поперечно-смугастих м’язів:

· рабдоміосаркома.

4. Пухлини кровоносних та лімфатичних судин:

4.1. Зрілі, доброякісні:

· гем- (лімф-) ангіома;

· гемангіоперицитома;

· гломусангіома.

4.2. Незрілі, злоякісні:

· гем (лімф) ангіоендотеліома;

· злоякісна гемангіоперицитома.

5. Пухлини синовіальних тканин:

5.1. Зрілі, доброякісні:

· доброякісна синовіома.

5.2. Незрілі, злоякісні:

· злоякісна синовіома.

6. Пухлини мезотеліальної тканини:

6.1. Зрілі, доброякісні:

· доброякісна мезотеліома.

6.2. Незрілі, злоякісні:

· злоякісна мезотеліома.

7. Пухлини периферичних нервів:

7.1. Зрілі, доброякісні:

· невринома (шваннома, неврилемома);

· нейрофіброма.

7.2. Незрілі, злоякісні:

· злоякісна невринома;

8. Пухлини симпатичних гангліїв:

8.1. Зрілі, доброякісні:

· гангліоневрома.

8.2. Незрілі, злоякісні:

· нейробластома (симпатобластома, симпатогоніома);

· гангліонейробластома.

9. Пухлини парагангліонарних структур:

9.1. Феохромоцитома:

· доброякісна;

· злоякісна.

9.2. Хемодектома:

· доброякісна;

· злоякісна.

9.3. Парагангліома:

— некласифікована.

10. Пухлини плюіпотентної мезенхіми:

9.1. Мезенхімома:

· доброякісна;

· злоякісна.

11. Тератоми.

Клінічна класифікація - ТNМ:

Т - первинна пухлина:

Т_х- недостатньо даних для оцінки первинної пухлини;

Т₀ - первинна пухлина не визначається;

Т₁ - пухлина до 5 см у найбільшому вимірі;

Т₁_a - поверхнева пухлина до 5 см у найбільшому вимірі;

Т₁_b - глибока пухлина до 5 см у найбільшому вимірі;

Т₂ - пухлина понад 5 см у найбільшому вимірі;

Т₂_a- поверхнева пухлина понад 5 см у найбільшому вимірі;

Т₂_b- глибока пухлина понад 5 см у найбільшому вимірі.

N - регіонарні лімфатичні вузли:

N_х - недостатньо даних для оцінки стану регіональних лімфатичних вузлів;

N₀- немає ознак ураження регіональних лімфатичних вузлів метастазами;

N₁- наявність метастазів у регіональних лімфовузлах.

М - віддалені метастази:

М_х - недостатньо даних для оцінки віддалених метастазів;

М₀ - віддалені метастази не визначаються;

М₁ - наявні віддалені метастази.

Ступінь диференціювання :

G_х- недостатньо даних для оцінки ступеня диференціювання;

G₁ - високодиференційована пухлина;

G₂ - помірнодиференційована пухлина;

G₃ - низькодиференційована пухлина;

G₄ - недиференційована пухлина.

Групування за стадіями

Стадія ІA	Т₁_а	N₀	М₀	G_1-2
Стадія ІA	Т₁_b	N₀	М₀	G_1-2
Стадія ІB	Т₂_а	N₀	М₀	G_1-2
Стадія IIА	Т₂_b	N₀	М₀	G₁_-₂
Стадія ІІB	Т₁_а	N₀	М₀	G_3-4
Стадія ІІB	Т₁_b	N₀	М₀	G_3-4
Стадія ІІС	Т₂_а	N₀	М₀	G_3-4
Стадія III	Т₂_b	N₀	М₀	G_3-4
Стадія IV	Т_{будь-яке}	N₁	М₀	G_{будь-яке}
Стадія IV	Т_{будь-яке}	N_{будь-яке}	М₁	G_{будь-яке}

Клініка:

· наявність пухлини;

· біль;

· порушення функції кінцівки;

· набряк.

Особливості сарком м'яких тканин:

· мають схильність до гематогенного метастазування;

· ростуть інфільтративно;

· не мають капсули;

· досить часто зустрічається мультицентричність росту;

· біль;

· обмежена рухомість;

· швидкий ріст пухлини;

· поверхня пухлини з горбистістю;

· щільна консистенція пухлини;

· підвищення локальної температури;

· виразкування шкіри над пухлиною, кровотеча.

Діагностика:

· фізикальне обстеження;

· рентгенографія кінцівки з пухлиною;

· рентгенографія органів грудної клітини;

· морфологічні методи (цитологічні та гістологічні);

· КТ, СКТ;

· УЗД;

· МРТ;

· термографія;

· радіонуклідне дослідження;

· ангіографія.

Лікування

· Оперативне:

- екстирпація пухлини;

- ампутація кінцівки;

- екзартикуляція.

· Променева терапія;

· Хіміотерапія (адріаміцин, метотрексат, іфосфамід).

Тестові завдання

1. Найінформативніший метод діагностики пухлин м'яких тканин:

1) *цитологічний;

2) ендоскопічний;

3) рентгенологічний;

4) лабораторний;

5) радіоізотопний.

2. G₃саркоми м'яких тканин це:

1)* низькодиференційована пухлина;

2) недиференційована пухлина;

3) високодиференційована пухлина;

4) середньодиференційована пухлина;

5) некласифікована пухлина.

3. Етіологічний фактор розвитку пухлин м'яких тканин:

1) *радіація;

2) куріння;

3) алкоголь;

4) стрес;

5) гормональний дисбаланс.

4. Пухлини м'яких тканин частіше вражають:

1) *нижню кінцівку;

2) голову;

3) черевну стінку;

4) грудну клітку;

5) верхні кінцівки.

5. Пухлини м'яких тканин частіше метастазують в:

1) *головний мозок;

2) кістки;

3) нирки;

4) селезінку;

5) молочну залозу.

6. Основний метод лікування пухлин м'яких тканин:

1) *операція;

2) променева терапія;

3) хіміотерапія;

4) гормонотерапія;

5) променева терапія + хіміотерапія.

7. Найчастіший шлях метастазування при пухлинах м'яких тканин:

1) *гематогенний;

2) лімфогенний;

3) імплантаційний;

4) змішаний;

5) шляхом десимінації.

8. Саркома – це злоякісна пухлина:

1) *мезодермального походження;

2) лімфоїдного походження;

3) епітеліального походження;

4) залозистого походження;

5) ембріонального походження.

9. T₂ гемангіосаркоми це:

1) *пухлина більше 5 см в діаметрі;

2) пухлина до 3 см в діаметрі;

3) поверхнева пухлина до 5 см в діаметрі;

4) пухлина більше 3 см в діаметрі;

5) поверхнева пухлина більше 3 см в діаметрі.

10. Т₁в ліпосаркоми це:

1) *поверхнева пухлина до 5 см в діаметрі;

2) пухлина до 3 см в діаметрі;

3) поверхнева пухлина до 3 см в діаметрі;

4) пухлина до 5 см в діаметрі;

5) глибока пухлина до 5 см в діаметрі

Тестові завдання для самоконтролю

1. Гемангіоендотеліома — це пухлина:

A. Судинного походження

B. З лімфатичних судин

C. Що має доброякісний перебіг

D. Яка метастазує переважно в лімфатичні вузли

2. Рабдомiосаркома переважно локалiзується:

A. У заочеревинному просторi

B. У середостінні

C. На шиї

D. У порожнинi таза

3. Плеоморфна рабдомiосаркома розвивається переважно:

A. У дитячому вiцi

B. В осiб старечого вiку

C. В юнацькому вiцi

D. У зрiлому вiцi

4. Саркома метастазує переважно в:

A. Печiнку

B. Нирки

C. Плоскi кiстки

D. Легенi

5. Частота пухлин м’яких тканин, що локалiзуються на кiнцiвках i тулубi, сумарно становить:

A. 30%

B. 50%

C. 75%

D. 20%

6. Обсяг хiрургiчного лiкування ЗН м’яких тканин визначається такими показниками, крiм:

A. Ступеня диференціації пухлини

B. Стадiї захворювання

C. Локалiзацiї пухлини

D. Вiку хворого

7. 5-річна виживаність після радикального лікування диференцiйованих фібросарком становить:

A. 90%

B. 70%

C. 50%

D. 40%

8. 5-річна виживаність після радикального лікування низькодиференцiйованих фібросарком становить:

A. 40%

B. 30%

C. 50%

D. 60%

9. Гломусна пухлина найбiльш часто локалiзується:

A. У шлунку

B. У нирцi

C. На нижнiх кiнцiвках

D. У нiгтьових фалангах пальцiв кистi

10. Прийнято розрiзняти такi основнi види лiмфангiом, за винятком:

A. Кавернозних

B. Простих

C. Капiлярних

D. Гроноподібних

11. Найбiльш ефективними цитостатиками в лiкуваннi ангiосаркоми є:

A. Карубіцин i доксорубіцин

B. Циклофосфамід i доксорубіцин

C. Карубіцин i тіофосфамід

D. Метотрексат i циклофосфамід

Основні задачі

1. У 37 річної пацінтки є щільне горбисте пухлиноподібне утворення задньої поверхні правого стегна розмірами до 3 см, яке з'явилося близько 2-х місяців тому. Пальпуються збільшені щільні регіонарні лімфовузли. Який найбільш вірогідний попередній діагноз?

1) *Фібросаркома;

2) Фіброма;

3) Ліпома;

4) Кіста;

5) Ангіома.

2. У 45 річного пацієнта пальпується безболісне рухоме пухлиноподібне утворення м'яких тканин грудної стінки до 5 см у діаметрі. Який найбільш вірогідний попередній діагноз?

1) *Ліпома;

2) Фібросаркома;

3) Ліпосаркома;

4) Леоміосаркома;

5) Рабдоміосаркома.

Додаткова задача
Хворий Н. 32 р. скаржиться на біль при ходьбі, наявність ущільнення в товщі м’яких тканин правої гомілки. З місяці тому під час гри в футбол отримав удар по гомілці. Гематома розсмокталась, але залишилось незначне ущільнення, яке почало швидко збільшуватись в розмірах. Об-но: по задній поверхні в/з правої гомілки пальпується щільна, помірно болюча, овальної форми пухлина 4×5 см., розташоване в товщі м’язів гомілки, обмежено рухома. В правій паховій ділянці пальпується рухомий, еластичний лімфовузол 1,5 см в діаметрі. При пункційній біопсії пухлини отримані клітини міосаркоми низького ступеня диференціації.

А)Проблеми пацієнта?

Б) Сестринський діагноз?

В) План сестринського догляду?

Лімфогранулематоз ( хвороба Годжкіна ).

Епідеміологія:

· захворюваність складає 2,4 на 100 тис. населення;

· смертність складає 1,1 на 100 тис. населення;

· на меланому частіше хворіють хлопчики та чоловіки;

· це захворювання зустрічається тільки у людини і частіше вражає представників білої раси;

· зустрічаються переважно віком 15-30 і старше 50 років.

Етіологія та фактори ризику:

· віруси (вірус Епштейна-Барр, Epstein-Barr virus, EBV);

· генетична схильність;

· хімічні речовини ;

· фактори навколишнього середовища;

· імунодефіцити.

*Морфофункціональна структурна одиниця лімфогранулематозу (поліморфноклінинна гранульома, яка містить багатоядерні гігантські клітини Березовського-Штернберга-Ріда ).

Гістоморфологічні варіанти:

· лімфогістіоцитарний варіант;

· нодулярний склероз;

· змішаноклітинний;

· лімфоїдне виснаження (ретикулярний варіант).

Клінічні форми:

· вузлова (поверхнева або нодулярна);

· дифузна (глибока);

· медіастинальна;

· пахова.

Клініка:

· лімфаденопатія (У 70-75% випадків це шийні або надключичні лімфовузли, в 15-20% пахвові і лімфовузли середостіння і 10% це пахові лімфовузли. Збільшені лімфатичні вузли рухливі, м’якоеластичні, не спаяні зі шкірою і між собою).

Клінічна класифікація Ann Arbor (групування за стадіями ):

· І стадія - пухлина знаходиться в лімфатичних вузлах одної групи або в одному органі лімфатичної системи за межами лімфатичних вузлів;

· ІІ стадія - ураження лімфатичних вузлів у двох і більше груп лімфатичних вузлів по одну сторону діафрагми (вгорі, внизу) або органу і лімфатичних вузлів по одну сторону діафрагми;

· ІІІ стадія - ураження лімфатичних вузлів по обидві сторони діафрагми, супроводжується чи ні поразкою органу, або поразка селезінки або всі разом;
o Стадія III (1) - пухлинний процес локалізований у верхній частині черевної порожнини;
o Стадія III (2) - поразка лімфатичних вузлів, розташованих в тазу і вздовж аорти;

· IV стадія - захворювання поширюється крім лімфатичних вузлів на внутрішні органи (які не відносяться до органів лімфатичної системи): печінка, нирки, кишечник та інші з їх дифузним ураженням.
Кожна стадія поділяється на категорію А і В відповідно до наведеного нижче:
• Буква А - відсутність симптомів інтоксикації;
• Буква В - наявність одного або більше з наступним:

o немотивована втрата ваги більше 10 % початкової в останні 6 місяців;
o немотивована лихоманка (t > 38° C);
o проливні поти;
o генералізований свербіж шкіри.
Лабораторні показники активності процесу інтоксикації:
-збільшення ШОЕ більше 30 мм/год;
-підвищення концентрації фібриногену понад 5 г/л;
-альфа-2-глобулін більше 10 г/л;
-гаптоглобін більше 1,5 мг %;
-церулоплазмін більше 0,4 одиниць.
Якщо хоча б 2 з цих 5 показників перевищує зазначені рівні, то констатується біологічна активність процесу і ставиться у підстадії.

Діагностика:

· огляд;

· анамнез;

· об’єктивно;

· дерматоскопія;

· пункційно-аспіраційна біопсія;

· відкрита біопсія;

· лабораторне дослідження (еритроцити, ШОЕ, лейкоцити, глобуліни, фібриноген, церулоплазмін);

· рентгенографія органів грудної клітини у двох проекціях;

· УЗД селезінки, печінки і заочеревинних лімфатичних вузлів;

· термографія;

· визначення рівня CD15 антигену і CD30 антигену.

Лікування:

В даний час використовуються наступні методи лікування:
• Променева терапія;
• Хіміотерапія;
• Їх комбінація;
• Хіміотерапія високими дозами препаратів з наступною пересадкою кісткового мозку.
I, ІІ стадія:
А - променева терапія (45 Гр);
В - хіміотерапія + променева терапія;
III, IV стадія (А, В) – хіміотерапія;
Препарат вибору - (дакарбазін-прокарбазін-натулан).
Схеми поліхіміотерапії:
COPP (циклофосфамід, прокарбазін, онковін, преднізолон);
MOPP (мустарген, прокарбазін, онковін, преднізолон ).

Тестові завдання

1. Прогноз лімфогранулематоза при лімфоїдному виснаженні:

1) ٭несприятливий;

2) непередбачуваний;

3) сприятливий;

4) сумнівний;

5) важко оцінити.

2. Патологічний субстракт при лімфогранулематозі:

1) *поліморфно-клітинна гранулема;

1) розростання клітин;

2) гіперплазія клітин;

3) нейтрофільна гранулема;

4) лейкоцитарна гранулема.

3. Оптимальне лікування ІІ А стадії лімфогранулематоза:

1) *променева терапія по радикальній програмі;

2) інтермітуюча хіміотерапія;

3) хіміотерапія МОРР;

4) хіміотерапія СОРР;

5) локальна променева терапія.

4. Скільки існує морфологічних варіантів лімфогранулематоза:

1) *4;

2) 3;

3) 5;

4) 6;

5) 2.

5. Характеристика ІІІ А стадії лімфогранулематоза:

1) *шийні лімфовузли + селезінка;

2) шийні лімфовузли + селезінка + нічний піт;

3) шийні лімфовузли + підпахвинні лімфовузли;

4) шийні лімфовузли + нічний піт;

5) підпахвинні лімфовузли + нічний піт.

6. Йде ураження тільки надключичних лімфовузлів справа і відмічається нічна профузна пітливість, яка стадія лімфогранулематоза:

1) *ІВ;

2) І А;

3) ІІ А;

4) ІІ В;

5) ІІ А.

7. При якій стадії лімфогранулематоза цілеспрямовано починати з цитостатичної терапії:

1) *ІІ В;

2) І А;

3) ІІ А;

4) І А і ІІ А;

5) ІІ А і ІІ В.

8. Специфічна морфологічна особливість лімфогранулематоза:

1) *багатоядерні клітини Березовського-Штернберга;

2) гігантські епітеліальні клітини;

3) гігантські клітини;

4) гігантські клітини Пирогова-Лангханса;

5) багатоядерні клітини Лангерганса-Ріда.

9. На чому повинен базуватись діагноз лімфогранулематоза:

1) *даних морфології;

2) даних УЗД;

3) даних клініки;

4) даних рентгенографії;

5) даних анамнезу.

10.Найхарактерніша ознака лімфогранулематоза:

1) *збільшення лімфовузлів;

2) спленомегалія;

3) гепатомегалія;

4) гектична температура;

5) субфебрильна температура.

Основні задачі

1. У 19 річного пацієнта збільшені шийні та пахові лімфатичні вузли. Проводилась пункційна аспіраційна біопсія. Поставлено діагноз лімфогранулематоз. Яка стадія захворювання у даного пацієнта?

1) *ІІІ Стадія;

2) І Стадія;

3) IV Стадія;

4) ІІ Стадія;

5) ІІ Стадія.

2. У 47 річного пацієнта пальпуються збільшені безболісні рухливі пахвові лімфатичні вузли, справа. При цитологічному дослідженні пунктату отримані клітини Березовського-Штернберга. Який найбільш ймовірний діагноз?

1) *Лімфогранулематоз;

2) Лімфосаркома;

3) Лімфолейкоз;

4) Саркоїдоз;

5) Лімфаденіт.

Додаткова задача
Хворий 52 роки, скаржиться на сухий кашель, підвищення температури до 38С, лихоманку, утруднення дихання, нічні поти, значну загальну слабкість, осиплість голосу. При огляді: справа над ключицею щільний, безболісний, еластичний, лімфовузол, розміром 3 х 4 см не спаяний зі шкірою. В легенях жорстке везикулярне дихання, сухі хрипи. Рентгенографія легень: легеневі поля підвищеної прозорості, середостіння і корені легень розширені. Пункція лімфатичного вузла: на тлі склерозу лімфоїдної тканини зустрічаються лейкоцити з проліферацією і поодинокі клітини Березовського - Штернберга.

А.Проблеми пацієнта?

Б. Сестринссбкий діагноз?

В. План сестринського догляду?

Література

Основна:

Дрижак В.І.,Домбрович М.І.Медсестринство в онкології.- Тернопіль:Укрмедкнига,2001.с. 66-70,124-126

Ковальчук Л.М. Медсестринство в онкології. .-К.:ВСВ «Медицина»,2011. с.213-238

Севідов В.В. Онкологія:підручник/В.В.Севідов,Н.М.Касевич.-К.:ВСВ «Медицина»,2011. с.12-31

Шукати в цьому блозі

Єрофєєва Вікторія Віталіївна

Викладач Єрофєєва В.В. Предмет Медсестринство в онкології Дата: 20.10.20. Тема лекційного заняття: «Злоякісні пухлини м‘яких тканин і кісток.» Група 4А с/с

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Викладач:Єрофєєва В.В. Навчальна дисципліна: «Хірургія». Тема лекційного заняття «Пухлини». Група 3Б л/с. Дата:25.05.21.