Викладач Єрофєєва В.В. Предмет: Онкологія Група 4Ал/с Тема практичного заняття «Загальні принципи діагностики та лікування пухлин.Пухлини голови.» Група 4Ал/с Дата: 22.10.20
Викладач Єрофєєва В.В.
Предмет: Онкологія
Група
4Ал/с
Тема практичного заняття «Загальні принципи діагностики та лікування пухлин.Пухлини голови.»
Група 4Ал/с
Дата: 22.10.20
Після вивчення теми студент повинен
знати
А
. Загальні принципи діагностики та
лікування пухлин:
1.Первинна
діагностика(анамнез,об’єктивне обстеження).
2.Поглиблена
діагностика(лабораторні дослідження,рентгенологічні обстеження,УЗД,ендоскопія,біопсія,морфологічні дослідження
тощо).
3.Поняття про
медичну етику та деонтологію.
4.Загальні методи лікування:хірургічний,променевий,медикаментозний,комбінований.
В. Пухлини голови:
1. Захворюваність на рак губи на Україні
2. Етіологію пухлин губи, язика і слизової оболонки
рота
3. Облігатні і факультативні передраки губи, язика і
слизової оболонки рота
4. Клініку раку губи, язика і слизової оболонки рота
5.
Методи діагностики раку губи, язика і слизової оболонки рота
6. Методи
лікування раку губи, язика і слизової оболонки рота
Після
вивчення теми студент повинен вміти:
• провести
профілактичний огляд з метою виявлення приховано протікаючого злоякісного
новоутворення;
• виконати
пальпацію периферичних лімфатичних вузлів;
• провести фізикальне обстеження порожнини
рота з метою виявлення пухлинної патології;
• провести
фізикальне обстеження органів черевної порожнини і зачеревного простору з метою
виявлення пухлинної патології;
• інтерпретувати рентгенограми, комп'ютерні томограми,
сонограми з типовими ознаками новоутворення ;
• інтерпретувати
морфологічні і цитологічні висновки при злоякісних новоутвореннях;
• інтерпретувати
дані лабораторних досліджень при пухлинних захворюваннях;
• сформулювати
діагноз злоякісного новоутворення з оцінкою міри поширення пухлини, визначенням
стадії захворювання і клінічної групи;
• скласти план
обстеження хворого при підозрі на рак;
• оформити облікову
документацію на онкологічних хворих;
здійснювати догляд за онкологічним хворим.
Клінічна класифікація
TNM У всіх випадках використовуються такі загальні принципи:
Т ‒ первинна пухлина;
ТХ ‒ оцінити
розміри і місцеве поширення первинної пухлини неможливо; ТО ‒ первинна пухлина
не визначається;
Tis ‒ преінвазивна карцинома (Carcinoma in situ) ;
Tl, T2, Т3, Т4 ‒ відображає наростання розміру і/або місцевого
поширення первинної пухлини;
N‒ регіонарні лімфатичні вузли;
NХ ‒ недостатньо даних для оцінювання регіонарних
лімфатичних вузлів; N0‒ немає регіонарних метастазів;
N1, N2, N3 ‒ відображають різний ступінь ураження метастазами
регіонарних лімфатичних вузлів; Примітка. Пряме поширення
первинної пухлини в лімфатичні вузли класифікується як метастатичне ураження.
Метастази в будь-яких нерегіонарних лімфатичних вузлах класифікуються як
віддалені метастази
М ‒ віддалені метастази;
MX ‒ недостатньо даних для визначення віддалених
метастазів;
МО ‒ немає ознак
віддалених метастазів;
Ml ‒ є віддалені метастази; pTNM ‒ патологоанатомічна класифікація;
У всіх
випадках використовуються такі загальні принципи:
рТ ‒ первинна пухлина; РТХ ‒ первинна пухлина
не може бути оцінена гістологічно;
РТО ‒ при гістологічному дослідженні ознак
первинної пухлини не виявлено;
pTis ‒ преінвазивна карцинома (Carcinoma in situ) ;
pTl, pT2, РТ3, РТ4 ‒ гістологічно підтверджене наростання розмірів або ступеня
місцевого поширення первинної пухлини;
pN ‒
регіонарні лімфатичні вузли; pNX ‒ регіонарні лімфатичні вузли не можуть бути оцінені;
pNO ‒
метастази в регіонарних лімфатичних вузлах гістологічно не верифіковані;
pNl, pN2, pN3 ‒ гістологічно підтверджене наростання ступеня ураження
регіонарних лімфатичних вузлів.
рМХ ‒ наявність
віддалених метастазів не може бути визначено мікроскопічно;
РМО ‒ при мікроскопічному дослідженні
віддалені метастази відсутні;
РМ1 ‒ при
мікроскопічному дослідженні підтверджені віддалені метастази. Гістопатологічне диференціювання У
більшості випадків додаткова інформація, що стосується первинної пухлини, може
бути відзначена так:
G ‒ гістопатологічне диференціювання;
GX‒ ступінь диференціювання не може бути встановлений;
G1 ‒ високий ступінь диференціювання
G2 ‒ середній ступінь диференціювання;
G3 ‒ низький ступінь диференціювання; G4 ‒ недиференційовані пухлини. Примітка.
G3 і G4 у деяких випадках можуть комбінуватися як «G3-4 низькодиференційований
або недиференційований». Кісткові і м'якотканинні саркоми також класифікуються
з використанням термінів «високий» і «низький» ступінь диференціювання.
Спеціальна система диференціювання рекомендується для пухлин молочної залози,
тіла матки і печінки.
Порожнина рота і губа Регіонарними лімфатичними вузлами є шийні лімфатичні
вузли.
Тести
1. Облігатними передраковими захворюваннями
губи є усі, крім:
а) бородавчастого передраку; б) абразивного
хейліту Манганотті; в) обмеженого передракового гіперкератозу; г) шкірного
рігу.
2. Факультативними
передраковими захворюваннями губи є усі, крім:
а) шкірного рога; б) папіломи зі зроговінням;
в) лейкоплакії Таппейнера; г) абразивного хейліту Манганотті.
3. Яке передракове
захворювання іноді називають «роговий молюск»: а) кератоакантому; б) шкірний
ріг; в) лейкоплакію; г) папілому зі зроговінням.
4. Т2 пухлини губи
відповідає новоутворення розміром: а) до 4 см; б) до 6 см; в) пухлина
поширюється на сусідні структури; г) до 5 см.
5. Метастази
в одному лімфатичному вузлі розміром до 3 см, розташованому на боці ураження
відповідає: а) N1; б) N2; в) N3; г) N4
6. Променева
терапія із подальшим хірургічним лікуванням називається: а) комплексним
лікуванням; б) комбінованим лікуванням; в) поєднаним лікуванням; 12 г) взаємним
лікуванням.
7. Яке захворювання дна порожнини рота є облігатним
передраком: а) фіброма; б) хвороба Боуена; в) папілома; г) лімфангіома.
8. Який гістологічний тип пухлин дна порожнини рота
зустрічається найчастіше: а) аденокарцинома; б) плоскоклітинний рак; в)
саркома; г) слизова аденокарцинома.
9. Найбільш частою причиною розвитку пухлин дна
порожнини рота є: а) передрак; б) фонова патологія; в) травма; г) розвивається
на незміненій слизовій
10. У 95 %
випадків рак губи спостерігається на: а) верхній губі; б) нижній губі.
11. Рак губи розвивається з елементів: а) слизової
оболонки губи; б) покривного епітелію червоної облямівки губ; в) шкіри губи; г)
все перелічене.
12. Рак верхньої губи виникає: а) часто; б) однакова
частота з нижньою губою; в) рідко.
13. Рак губи частіше зустрічається (виділіть дві
правильні відповіді): а) у сільських жителів; б) у міських жителів; в) у
південних районах; г) у північних районах.
14. До облігатного передраку губи відносять: а)
еритроплакії; б) осередкові дискератози і папіломи; в) лейкоплакії; г) старечі
кератоми.
15. До
факультативного передраку губи відносять: а) тріщини; б) хейліт; в) хронічні
виразки; г) правильно все
16. При ранньому
раку губи невеликих розмірів ефективними є всі методи, крім: а) кріогенного
впливу; б) контактної хіміотерапії; в) близькофокусної рентгенотерапії; г)
фотодинамічної терапії
17. За наявності у
пацієнта інфільтративного типу раку губи (Т3-4) використовують: а) променеву
терапію і операцію; б) хіміопроменеву терапію і операцію; в) променеву або
хіміопроменеву терапію і операцію; г) операцію.
18. Яка частина язика найбільш часто уражається
пухлинами: а) корінь; б) спинка; в) бокова поверхня; г) кінчик.
19. Із епітелію
язика найчастіше розвивається: а) плоскоклітинний рак різного ступеня
зроговіння; б) незроговіла форми раку; в) аденокарцинома; г) недиференційована
пухлина.
20. У цілому віддалені метастази при раку язика
зустрічаються: а) у 20 % спостережень; б) у 50 % спостережень; в) у 1‒5 %
спостережень; г) у 30 % спостережень
21. Віддалені метастази раку язика найчастіше
уражають: а) печінку; б) легені; в) головний мозок; г) кістки.
22. У плані диференціальної діагностики раку язика
необхідно виключити такі захворювання слизової оболонки: а) лейкоплакію; б)
еритроплакію; в) дисплазію епітелію; г) правильно все.
23. Повна ремісія після променевої терапії або
хірургічного втручання при раку язика в стадії Т1 становить: а) 80 %; б) 60 %;
в) 35 %; г) 15 %.
24.
Залозистий рак із малих слинних залоз розвивається: а) часто; б) рідко.
25. Рак органів порожнини рота найчастіше
зустрічається: а) у Пакистані; б) у Південній Америці; в) у Індії; г) правильно
а, в.
26. Співвідношення чоловіків і жінок, які хворіють
на рак органів порожнини рота: а) 6 : 1; б) 3 : 1; в) 1 : 1; г) 1 : 3.
27. Початкові стадії раку органів порожнини рота, як
правило: а) подібні до непухлинних захворювань; б) із раптовою появою
симптомів; в) безсимптомно; г) подібні до стоматиту.
28. Рак нижньої губи найчастіше розвивається: а) по
середній лінії; б) збоку від середньої лінії; в) в кутку рота; г) з
внутрішнього боку губи. Відповідь: б.
29. Гістологічним типом раку нижньої губи
найчастіше буває: а) базаліома; б) плоскоклітинний незроговілий рак; в)
плоскоклітинний зроговілий рак; г) аденокарцинома.
30. Лімфогенні
метастази раку нижньої губи трапляються в: а) 5‒10 % випадків; б) 15‒20 %
випадків; в) 25‒30 % випадків; г) більш ніж у 30 % пацієнтів. Відповідь: б.
31. Пухлина нижньої губи діаметром 3 см
переходить на кут рота, є метастаз у підщелепний лімфовузол, що відповідає: а) I стадії; б) II стадії; в) III стадії; г) III стадії.
32. Для отримання
матеріалу і встановлення морфологічного діагнозу доцільним є: а) взяття
мазка-відбитка; б) проведення зіскрібка; в) проведення біопсії; г) усі
відповіді правильні.
33. Хірургічне лікування раку нижньої губи показане:
а) при маленьких пухлинах; б) при великих пухлинах після променевої терапії; в)
після кріодеструкції; г) у всіх перелічених випадках. Відповідь: г.
34. Операція
Ванаха показана при: а) пухлині Т3 N0 М0; б) при Т3 N1 M0; в) при Т2 N2 M0; г)
правильно б) і в).
35. Облігатним передраком нижньої губи є: а)
лейкоплакія; б) хвороба Боуена; в) хейліт Манганотті; г) правильно б), в).
. 36. У хворого 68 років пухлина нижньої губи
діаметром 2 см, у підщелепній ділянці два малорухомих метастази, метастаз у
легені. Йому необхідно визначити стадію: а) I; б) II; в) III; 18 г) IV.
37. Фактори ризику
розвитку раку нижньої губи: а) паління; б) надмірна інсоляція; в) вплив
радіації; г) усе перелічене.
38. Для отримання
матеріалу і встановлення морфологічного діагнозу доцільним є проведення таких
методів дослідження, крім: а) взяття мазка-відбитка; б) проведення зіскрібка;
в) проведення біопсії; г) кріодеструкції.
Щитоподібна залоза Регіонарні лімфатичні вузли
Регіонарними лімфатичними вузлами є лімфатичні вузли шиї і верхнього переднього
середостіння. TNM Клінічна
класифікація Т - первинна пухлина; ТХ ‒ недостатньо даних для оцінювання
первинної пухлини; ТО ‒ первинна пухлина не визначається; Т1 ‒ пухлина до 2 см
у найбільшому вимірі, обмежена тканиною щитоподібної залози; Т1а ‒ пухлина до 1
см у найбільшому вимірі, обмежена тканиною щитоподібної залози; Т1b ‒ пухлина від 1 до 2 см у найбільшому вимірі,
обмежена тканиною щитоподібної залози; Т2 ‒ пухлина до 4 см у найбільшому
вимірі, обмежена тканиною щитоподібної залози; Т3 ‒ пухлина більше 4 см у
найбільшому вимірі, обмежена тканиною щитоподібної залози або будь-яка пухлина
із мінімальним поширенням за межі капсули (у m. Sternothyroid або м'які тканини навколо
щитоподібної залози) ; Т4а ‒ пухлина проростає капсулу щитоподібної залози і
поширюється на будь-яку з таких структур: підшкірні м'які тканини, гортань,
трахею, стравохід, поворотний нерв; Т4b ‒ пухлина поширюється на передхребтову фасцію, судини середостіння або
оболонку сонної артерії; Т4а * ‒ тільки недиференційована (анапластична
карцинома) пухлина (будь-якого розміру), обмежена щитоподібною залозою; Т4b * ‒ тільки недиференційована (анапластична
карцинома) пухлина (будь-якого розміру), поширюється за межі капсули
щитоподібної залози. Примітка. Багатофокусні пухлини будь-якої
гістологічної будови позначаються (m) (класифікація за найбільшим вузлом),
наприклад, Т2 (m). * Усі недиференційовані (анапластичні) карциноми
класифікуються Т4 N ‒ регіонарні лімфатичні вузли; NX ‒ недостатньо даних для
оцінювання регіонарних лімфатичних вузлів; N0 ‒ немає ознак метастатичного
ураження регіонарних лімфатичних вузлів; N1 ‒ є ураження регіонарних
лімфатичних вузлів метастазами; Nla ‒ метастази в лімфатичних вузлах VI рівня
(претрахеальні та паратрахеальні), включаючи навкологортанні і лімфатичні вузли
Delphian'a; NIb ‒ уражені метастазами інші шийні лімфатичні вузли на одному
боці або з обох боків, або на протилежному боці, верхні / передні
медіастинальні. М ‒ віддалені метастази; 20 MX ‒ недостатньо даних для
визначення віддалених метастазів; МО ‒ немає ознак віддалених метастазів; Ml ‒
є віддалені метастази. Групування за стадіями
Папілярний та фолікулярний рак
до 45 років Стадія I Будь-яка T Будь-яка N M0 Стадія II Будь-яка T Будь-яка N M1
Папілярний та фолікулярний рак 45 років і
старше Стадія I T1a, T1b N0 M0 Стадія II T2 N0 M0 Стадія III T3 N0 M0 T1, T2, T3 N1a M0 Стадія IVA T1, T2, T3 N1b M0 T4a N0, N1 M0 Стадія IVB T4b Будь-яка N M0 Стадія IVC Будь-яка T Будь-яка N M1
Медулярний Стадія I T1a, T1b N0 M0 Стадія II T2, T3 N0 M0 Стадія III T1, T2, T3 N1a M0 Стадія IVA T1, T2, T3 N1b M0 T4a Будь-яка N M0 Стадія IVB T4b Будь-яка N M0 Стадія IVC Будь-яка T Будь-яка N M1
Тести
1. До новоутворень АПУД-системи належать: а) рак
великої слинної залози; б) медулярний рак щитоподібної залози; в) менінгіома;
г) бронхіогенний рак.
2. Високодиференційований рак щитоподібної
залози метастазує переважно: 21 а) лімфогенним шляхом; б) гематогенним шляхом;
в) внутрішньоорганно; г) усіма зазначеними вище шляхами.
. 3. Радіоізотопні дослідження
у клінічній онкології використовуються для: а) визначення поширеності
злоякісного процесу; б) виявлення первинної пухлини; в) оцінювання функціонального
стану деяких внутрішніх органів; г) правильні відповіді лише а) і б) ; д) всі
відповіді правильні
4. Рак щитоподібної залози характеризується:
а) підвищеним накопиченням радіонукліда в пухлині; б) зниженим накопиченням
радіонукліда в пухлині; в) порушенням поширення радіоактивної речовини по
судинах; г) усі відповіді правильні; д) правильні відповіді лише а) і б).
5. Радіофосфорний тест
застосовують для діагностики: а) поверхневих пухлин; б) лише для пухлин, що
мають тропність до фосфору; в) пухлин порожнинних органів, доступних для
введення датчика; г) всі відповіді правильні; д) правильні лише відповіді а) і
б)..
6. Радіоактивний йод
застосовують з метою діагностики пухлин: а) шлунка; б) підшлункової залози; в)
щитоподібної залози; г) всі відповіді правильні; 22 д) правильної відповіді
немає.
7. Радіоактивний йод може бути застосований
для виявлення: а) первинної пухлини щитоподібної залози; б) метастазів раку
щитоподібної залози в кістки; в) метастазів раку щитоподібної залози в легені,
печінку; г) правильні відповіді лише а) і б) ; д) всі відповіді правильні.
8. Для діагностики метастатичного ураження
кісток у хворих на рак щитоподібної залози найчастіше використовується: а)
радіоактивний 32-Р; б) радіоактивний 99-Sr; в) радіоактивний 90-Со; г) радіоактивний 131-J; д) усі відповіді правильні..
9. Підвищення рівня кальцитоніну, що
визначається радіоімунним методом, характерне для: а) папілярного раку
щитоподібної залози; б) недиференційованого раку щитоподібної залози; в)
фолікулярного раку щитоподібної залози; г) медуллярного раку щитоподібної
залози; д) усі відповіді правильніг.
10. Захворюваність на рак
щитоподібної залози в Україні за останні роки: а) знижується; б) залишається на
тому самому рівні; в) зростає.
11. До морфологічних форм раку щитоподібної залози,
що найбільш часто зустрічаються, належать: а) папілярна аденокарцинома; б)
медулярний рак; в) фолікулярна аденокарцинома; г) недиференційований рак
12.
Медулярний рак щитоподібної залози розвивається з: а) А-клітин; б) В-клітин; в)
С-клітин; д) будь-якої вищезазначеної клітини.
13. Частота високодиференційованих аденокарцином
щитоподібної залози становить: а) 10 %; б) 20 %; в) 50 %; г) 70 %..
14. Частота медулярного раку щитоподібної залози
становить: а) 10 %; б) 20 %; в) 50 %; г) 70 %..
15. Під
поняттям "прихований" рак щитоподібної залози розуміють: а) малі
розміри пухлини у тканині щитоподібної залози, відсутність клінічних проявів;
б) наявність метастазів раку щитоподібної залози в лімфовузли шиї без клінічних
ознак первинної пухлини; в) наявність метастазів раку щитоподібної залози в
лімфовузли шиї; г) усі відповіді правильні.
16. Частота регіонарного метастазування раку
щитоподібної залози становить: а) від 10 до 20 %; б) від 25 до 35 %; в) від 40
до 50 %; г) від 60 до 80 %.
17. Найбільш
часто метастазами раку щитоподібної залози уражаються: а) лімфовузли уздовж
внутрішньої яремної вени; б) надключичні лімфовузли; в) паратрахеальні
лімфовузли; г) загрудинні лімфовузли; д) претрахеальні лімфовузли.
18. Для медулярного раку щитоподібної залози
характерні: а) діарея; б) наявність щільних "кам'янистих" вузлів у
щитоподібній залозі; в) синдром Сіппла; г) усе перелічене..
19. Етіологічними моментами в розвитку раку
щитоподібної залози необхідно: а) іонізуюче випромінювання; б) наявність
неопластичних процесів у тканині щитоподібної залози; в) тривала стимуляція
організму підвищеним вмістом тиреотропного гормону; г) усі відповіді правильні.
20.
Мінімальним об'ємом хірургічного втручання у хворих на рак щитоподібної залози
необхідно вважати: а) енуклеацію вузла; б) гемітиреоїдектомію; 25 в) резекцію
частки; г) гемітиреоїдектомію з резекцією перешийка; д) субтотальну резекцію
щитоподібної залози..
21. Показаннями для хіміотерапії раку щитоподібної
залози можуть бути: а) швидкозростаюча рецидивна пухлина; б) неоперабельна
недиференційована форма раку; в) метастази у віддалені органи; г) усе
перелічене; д) лише б) і в).
22.
Хіміотерапія найбільш ефективна у хворих на: а) фолікулярний рак щитоподібної
залози; б) папілярний рак щитоподібної залози; в) низькодиференційований рак
щитоподібної залози; г) ефективність не залежить від морфологічної структури
пухлини.
23. У хворого
58 років медулярний рак щитоподібної залози T3N1M0. Йому найдоцільніше: а)
виконати тиреоїдектомію із фасціально-футлярним висіченням клітковини шиї; б)
провести комбіноване лікування з передопераційною променевою терапією на 1-му
етапі з подальшою тиреоїдектомією із фасціально-футлярним висіченням клітковини
шиї; в) провести комбіноване лікування із передопераційною променевою терапією
з подальшим лікуванням радіоактивним йодом; г) провести самостійний курс
променевої терапії за радикальною програмою.
24.У хворої
52 років папілярний рак щитоподібної залози T2N0M0 із локалізацією в правій
частці. Їй необхідно: а) виконати субтотальну резекцію щитоподібної залози; б)
провести комбіноване лікування із передопераційною променевою терапією; в)
провести комбіноване лікування із післяопераційною променевою терапією;
. 25. Найбільш ефективним препаратом у хворих на рак
щитоподібної залози є: а) циклофосфан; б) адріаміцин; в) блеоміцин; г)
метотрексат..
26. Який
метод діагностики є найбільш інформативним при підозрі на рак щитоподібної
залози: а) пункційна біопсія; б) УЗД; в) сцинтиграфія залози; г) комп'ютерна
томографія..
27. "Раннім" симптомом раку щитоподібної
залози є: а) ущільнення і збільшення залози; б) біль при ковтанні; в) осиплість
голосу; г) дисфагія..
28. Рак
щитоподібної залози при пальпації, як правило, визначається у вигляді: а)
щільного безболісного вузла; б) вузла із розм'якшенням в центральній частині;
в) щільного болючого вузла; г) дифузного ущільнення.
. 29. Біохімічний тест, що дозволяє виявити рак із
С-клітин: а) визначення рівня тироксину; б) визначення рівня кальцитоніну; в) визначення рівня ТТГ; г) визначення рівнів
Т3, Т4.
30. Основним методом діагностики раку щитоподібної
залози є: а) УЗД; б) радіоізотопний; в) рентгенологічний; г) морфологічний.
31. При
загрудинному поширенні раку щитоподібної залози можуть з'явитися всі ознаки,
крім: а) набухання шийних вен; б) розладів мозкового кровообігу; в) синдрому
Горнера; г) нападів задухи
32. Показанням до післяопераційної променевої
терапії є: а) недостатній радикалізм операції; б) недиференційовані форми раку;
в) порушення абластики при поширеному раку; г) усе перелічене.
33. До
доброякісних пухлин щитоподібної залози належать усі, крім: а) фолікулярної
аденоми; б) трабекулярної аденоми; в) папілярної аденоми; г) фолікулярної
аденокарциноми.
34. Найбільш частою локалізацією віддалених
метастазів у хворих на рак щитоподібної залози є: а) печінка; б) легені, кістки; в) шлунок; г)
головний мозок
35. Ранніми симптомами раку щитоподібної залози є:
а) дисфагія; б) осиплість голосу; в) синдром Горнера; г) ущільнення і
збільшення тканини залози.
36. У хворого 62 років папілярний рак щитоподібної
залози T1N0M0 із локалізацією у правій частці. Йому необхідно: а) виконати
субтотальну резекцію щитоподібної залози; б) провести комбіноване лікування із
передопераційною променевою терапією; в) провести комбіноване лікування із
післяопераційною променевою терапією; г) провести самостійну променеву
терапію..
37. У хворого
48 років фолікулярний рак щитоподібної залози T3N1M0. Йому найдоцільніше: а)
виконати тиреоїдектомію із фасціально-футлярним висіченням клітковини шиї; б)
провести комбіноване лікування із передопераційною променевою терапією на 1-му
етапі з подальшою тиреоїдектомією із фасціально-футлярним висіченням клітковини
шиї; в) провести комбіноване лікування із передопераційною променевою терапією
з подальшим лікуванням радіоактивним йодом; г) провести самостійний курс
променевої терапії за радикальною програмою.
38. Із С-клітин щитоподібної залози розвивається: а)
папілярний рак; б) недиференційований рак; в) фолікулярний рак; г) медулярний
рак; д) всі відповіді правильні.
Контрольні питання з початкових знань 1. Анатомія
порожнини рота; 2. Лімфатичні колектори стравоходу; 3. Лімфатичні колектори
шлунка; 4. Напрямки лімфостоку до лімфовузлів шиї від губи, язика, стравоходу
та шлунка; 5. Анатомічна будова шиї; 6. Методи діагностики і лікування
злоякісних пухлин; 7. Види біопсій. Контрольні питання за темою “Рак губи,
язика. Рак стравоходу, шлунка” 1. Етіологію рака губи, язика і слизових
оболонок рота; 2. Факультативні і облігатні передраки губи, язика і слизових
оболонок рота; 3. Клінічні прояви раку губи, язика і слизових оболонок рота; 4.
Шляхи метастазування раку губи, язика і слизових оболонок рота; 5. Методи
діагностики раку губи, язика і слизових оболонок рота; 6. Методи лікування раку
губи, язика і слизових оболонок рота; 7. Клінічні прояви раку стравоходу; 8.
Шляхи метастазування раку стравоходу; 9. Методи діагностики раку стравоходу;
10. Клінічні прояви раку шлунка; 11. Шляхи метастазування раку шлунка; 12.
Методи діагностики раку
шлунка;
Контрольні тести:
Рак губи зустрічається найчастіше на - Верхній
губі [5] - Нижній губі [100] - В ділянці кута рота [30]
Рак нижньої губи найчастіше
дає метастази в - Підборідкові лімфовузли [100] - Підщелепові лімфовузли [80] -
Шийні лімфовузли [10]
Найчастіша гістологічна форма
раку нижньої губи - Плоскоклітинний [100] - Базальноклітинний [20] -
Трихоепітеліома [0]
Основний метод лікування метастазів раку
нижньої губи в лімфовузли - Хірургічний [100] - Променевий [30] - Хіміотерапія
[0]
Назвіть найчастішу локалізацію
раку порожнини рота - Слизова альвеолярного паростка верхньої щелепи [0] -
Слизова альвеолярного паростка нижньої щелепи [100] - Слизова щоки [0] - Язик
[30] - Мигдалик [20]
Назвіть пухлину епітеліального
походження - Хондросаркома [0] - Шванома [10] - Ліпосаркома [0] - Карцинома
[100]
В якому віці найчастіше
зустрічається рак порожнини рота? - 20-40 років [0] - 40-60 років [100] - 60-80
років [40]
Симптоми початкового раку
порожнини рота - Поверхнева виразка [100] - Неприємний запах з рота [30] - Болі
[0]
Найчастіші шляхи метастазування рака кореня
язика - Підщелепові лімфовузли [100] - Верхні яремні лімфовузли [0] -
Позадуглоточні лімфовузли [40] - Надключичні лімфовузли [0]
Основний метод лікування раку
слизової порожнини рота –
Хірургічний [0] - Променевий [40] -
Хіміотерапевтичний [0] - Комбінований [100]
Найчастіша локалізація метастазів пухлин голови і шиї - Підщелепові лімфовузли [100] - Шийні
лімфовузли [30] - Надключичні лімфовузли [0]
Найхарактерніша ознака раку
нижньої губи - Ущільнення [50] - Виразка [100] - Тріщина [30] - Зміна кольору
[0] - Біль [0]
При лікуванні папіломи нижньої
губи найбільше значення має - Операція [100] - Хіміотерапія [0] - Мазеві
аплікації з гормонами [0] - Рентгентерапія [30]
Основний метод діагностики
метастазів раку губи в лімфовузли - Рентгенографія [0] - Термографія [40] -
Пальпація [0] - Пункційна біопсія [100]
Основна ознака рецидиву раку
нижньої губи - Локальне підвищення температури [0] - Біль [30] - Вкрита
кірочкою виразка [100] - Погіршення самопочуття [0]
Запитання: 1:
"У хворого 70 років на кінчику язика мається папіломатозне
утворення розміром 0,3*1,5см. При біопсії встановлена зроговілість епітелію з
явищами плоскоклітинного раку.Який обсяг лікування потребує утворення?"
- 100% Лікування може бути
обмежено електровисіченням пухлини
- 0% Кріохірургія
- 0% Висічення пухлини з
регіональною лімфодиссекцією
Запитання: 2: "У хворого 68 років на правій боковій поверхні язика мається
виразка 2*1,5 см з м'якими краями, не болюча, шийні лімфатичні залози не
збільшені. Виразка заважає ковтати, наявна слинотеча. Двічі була виконана
біопсія, яка не виявила злоякісного процесу, туберкульозу та сифілісу. Хворому
тричі протезували зуби в зв'язку з порушенням прикусу після автотравми,
протягом 40 років курить тютюн.Вказати діагноз та подальше лікування"
- 100%Трофічна виразка язика
внаслідок невдалого протезування зубів.
- Лікування протизапальне та у ортодонта
- 0% Актиномікоз язика
Запитання: 3: "Хворий на рак язика, оперований двічі з приводу рецидиву. При
обстеженні встановлено поширеність пухлинного процесу на нижню щелепу у вигляді
інфільтрату, що розповсюджується на шию.Найбільш раціональна терапія"
- 0% Хірургічне лікування
- 0% Кріодеструкція
- 100% Паліативна променева
терапія з внутрішньоартеріальною хіміотерапією
Запитання: 4: "Хворий 50 років скаржиться на існування протягом декількох
років виразки на слизовій дна порожнини рота, яка періодично загоюється після
орошення ротової порожнини відварами трав. Палить тютюн 20 років,
туберкульозом, сифілісом не хворів. Хворому рекомендується для визначення
лікування"
- 0% Посів з виразки порожнини рота
- 0% Цитологічне дослідження слини
- 100% Біопсія з краю виразки
Тема 1. РАК ГУБИ
1.
Назвіть факультативне продуктивне
передракове захворювання нижньої губи.
1)
дифузний гіперкератоз;
2)
еритроплакія;
3)
атрофічний хейліт;
4)
лейкоплакія;
5) папілома.
2.
Яка найчастіша гістологічна форма раку
нижньої губи?
1)
ороговіваючий плоскоклітинний;
2)
неороговіваючий плоскоклітинний;
3)
базальноклітинний;
4)
світлоклітинний;
5) аденокарцинома.
3.
Якому розміру пухлини відповідає Т1 раку нижньої губи?
1)
пухлина від
2)
пухлина до
3)
пухлина до
4)
пухлина в межах самої губи;
5)
пухлина до
4. Укажіть метод забору матеріалу для
цитологічного дослідження раку нижньої
губи.
1) скарифікація;
2) ексцизійна біопсія;
3) ексфоліативная біопсія;
4) відкрита біопсія;
5) інцизійна біопсія.
5.
Назвіть основний метод лікування Т1
плоскоклітинного раку нижньої губи.
1) близькофокусна рентгентерапія;
2) хіміотерапія;
3) телегаматерапія;
4) гормонотерапія;
5) лазерна терапія.
6. Назвіть облігатне деструктивне передракове
захворювання нижньої губи.
1)
атрофічний хейліт;
2)
еритроплакія;
3)
дифузний гіперкератоз;
4)
папілома;
5) лейкоплакія.
7. Укажіть основний препарат для лікування раку
нижньої губи.
1)
метотрексат;
2)
фторафур;
3)
дакарбазин;
4)
тамоксіфен;
5) релаксофен.
8. Який метод забору матеріалу використовується для цитологічного дослідження
раку нижньої губи?
1) мазок-відбиток;
2) відкрита біопсія;
3) ексцизійна біопсія;
4) інцизійна біопсія;
5) ексфоліативна
біопсія.
9. Укажіть основний метод лікування раку нижньої
губи на ранніх стадіях.
1)
кріодеструкція;
2)
хіміотерапія;
3)
гормонотерапія;
4)
імунотерапія;
5) лазерна
терапія.
10. Укажіть гістологічну форму раку нижньої губи:
1)
базально-клітинний;
2)
світлоклітинний;
3)
крупноклітинний;
4)
перстневидноклітинний;
5)
дрібноклітинний.
Тема 2. РАК ЯЗИКА
1. Якому
розміру пухлини відповідає Т1 раку язика?
1) пухлина до
2) пухлина до
3) пухлина до
4) пухлина в межах самого язика;
5) пухлина до
2. Укажіть адекватну операцію при раку кореня язика.
1) екстирпація язика;
2) порціальная резекція;
3)
кріохірургія;
4) гемірезекція;
5)
половинна резекція.
3. Назвіть перший етап лікування раку язика.
1) передопераційне опромінювання;
2) хіміотерапія;
3) футлярно-фасціальна лімфаденектомія;
4) операція Крайля;
5)
резекція язика.
4. Укажіть основний метод лікування
лімфангіоми язика.
1)
операція;
2)
променева терапія;
3)
хіміотерапія;
4)
гормонотерапії;
5) променева терапія+операція.
5. Якому розміру пухлини відповідає Т3 раку язика?
1)
пухлина більше
2)
пухлина до
3)
пухлина більше
4)
пухлина до
5)
пухлина більше
6. Регіонарні метастази в підщелепні лімфовузли
частіше зустрічаються при наступній локалізації раку язика:
1)
бічна поверхня;
2)
кінчик;
3)
тіло;
4)
спинка;
5)
корінь.
7. Укажіть основний метод лікування гемангіоми язика.
1)
операція;
2)
гормонотерапія;
3)
хіміотерапія;
4)
променева терапія;
5)
променева терапія+операція;
8. Яким розмірам метастази в лімфовузли шиї
відповідають N1 ?
1) до
2) до
3) до
4) до
5) до
9. G1 раку язика
характеризує:
1)
високодиференційовану пухлину;
2)
недиференційовану пухлину;
3) низькодиференційовану пухлину;
4) некласифіковану пухлину;
5) середньодиференційовану пухлину.
10. Який стадії відповідає Т2 N0 М1 раку язика?
1)
IV стадія;
2)
II А стадія;
3) II В стадія;
4) III А стадія;
5) III В стадія.
Тема 3. РАК СЛИННИХ ЗАЛОЗ
1. Найчастіша локалізація
раку слинних залоз:
1)
привушні слинні
залози;
2)
піднижньощелепні
слинні залози;
3)
залози м’якого піднебіння;
4)
залози твердого піднебіння;
5)
дрібні слинні
залози язика.
2. Гістологічна форма
слинних залоз:
1) аденокарцинома;
2) дрібноклітинна;
3) базальноклітинна;
4) крупноклітинна;
5)
перехідноклітинна.
3. Т1 раку слинних залоз:
1) пухлина
розмірами до 2см;
2) пухлина
розмірами до 1см;
3) пухлина
розмірами до 3см;
4) пухлина
розмірами до 4см;
5) пухлина розмірами до 5см.
4. N1
раку слинних залоз:
1) метастаз в одному гомолатеральному вузлі розміром до
3см;
2) метастаз в одному гомолатеральному вузлі розміром до
2см;
3) метастаз в одному гомолатеральному вузлі розміром до
1см;
4) метастаз в одному гомолатеральному вузлі розміром до
4см;
5) метастаз в одному гомолатеральному вузлі розміром до 5см.
5. Т2 раку
слинні залози:
1) пухлина
розмірами до 4см;
2) пухлина
розмірами до 1см;
3) пухлина
розмірами до 3см;
4) пухлина
розмірами до 2см;
5) пухлина розмірами до 5см.
6. N2а
раку слинних залоз:
1) метастаз
в одному гомолатеральному вузлі розміром 3-
2)
метастаз в одному гомолатеральному вузлі розміром до 2см;
3)
метастаз в одному гомолатеральному вузлі розміром 1-
4)
метастаз в одному гомолатеральному вузлі розміром до 4см;
5)
метастаз в одному гомолатеральному вузлі розміром до 5см.
7. G3 раку слинних залоз:
1)
низькодиференційована пухлина;
2)
високодиференційована пухлина;
3)
помірнодиференційована пухлина;
4)
недостатньо даних для оцінки ступеня диференціювання;
5) недиференційована пухлина.
8. Цитологічний метод
діагностики раку слинних залоз:
1)
пункційна аспіраційна біопсія;
2)
інцізійна біопсія;
3)
ексфоліативна біопсія;
4)
ексцізійна біопсія;
5)
трипан біопсія.
9. Найінформативніший метод діагностики раку
слинних залоз:
1) морфологічний;
2) УЗД;
3) сіалографія;
4) термографія;
5) сканування.
10. Т1 N1 М0 раку слинних залоз відповідає:
1) ІІІ стадія;
2) ІІ стадія;
3) ІІ А стадія;
4) ІІІ А стадія;
5) ІІІ В стадія.
Література
Основна:
Дрижак В.І.,Домбрович М.І.Медсестринство в онкології.- Тернопіль:Укрмедкнига,2001.с. 14-44;
70-81.
Севідов В.В.
Онкологія:підручник/В.В.Севідов,Н.М.Касевич.-К.:ВСВ «Медицина»,2011. с.119-134.
https://belhope.ru/napravleniyamediciny/onkologiya-diagnostika-i-lechenie-raka/rak-polosti-rta
Коментарі
Дописати коментар