Викладач Єрофєєва В.В. Предмет Хірургія Дата: 24.10.21. Тема практичного заняття №5: «Захворювання та ушкодження органів грудної порожнини.» Група 4 Б л/с.

 

Викладач  Єрофєєва В.В.

Предмет Хірургія       

Дата: 24.10.21.

Тема практичного заняття №5: «Захворювання та ушкодження органів грудної порожнини.»                    

Група 4 Б л/с.

Практичне заняття №5«Захворювання та ушкодження органів грудної порожнини.»                      

МЕТА:

Ознайомитись з причинами та клінічним перебігом гнійно-запальних захворювань плеври та легень: гнійний плеврит, абсцес легені.

Знати запальні захворювання грудної залози: гострий лактаційний і гострий гнійний мастит.Доброякісні та злоякісні пухлини грудної залози, клінічні ознаки, діагностика, методи лікування. Профілактичні заходи для своєчасного виявлення хворих.

Аналіз перебігу хвороби в пацієнтів з ушкодженнями та захворюваннями органів грудної порожнини. Відпрацювання навичок розпізнавання патології, надання першої медичної допомоги на догоспітальному етапі.

Удосконалення техніки накладання косинкових і бинтових повязок на молочну залозу,підготовка дренажу за Бюлау або Суботіним для дренування плевральної порожнини.

Догляд за хворими, участь у проведенні діагностичних та лікувальних маніпуляцій, операцій, перев’язок.

Практичні навички:;

¾    діагностика пухлин грудної залози;

¾    догляд за хворими з дренажами у плевральній порожнині;

¾    участь у діагностиці та лікуванні запальних процесів грудної залози;

¾    принципи лікування гострого маститу;

¾    методика самообстеження грудних залоз.

 

 матеріал для самостійної роботи.

Рак молочної залози.

Етіологія раку молочної залози Рак молочної залози розглядається як результат накопичення генетичних пошкоджень в нормальних клітинах на протязі багатьох років. Вказані зміни індукують як внутрішні, так і зовнішні фактори. Провідна роль в етіології спорадичного раку молочної залози належить порушенням функції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи, яка проявляється коливанням рівнів факторів росту та гормонів (естрогенів, прогестинів, дигідроандростерону, трийодтироніну, тироксину, лютеінізуючого гормону, В-хоріонічного гонадотропіну). Спорадичний рак молочної залози становить близько 91% від усіх раків молочної залози. Іншою причиною пухлинного росту можуть бути зміни концентрації та активності цитоплазматичних рецепторів до них

. Генетично детермінований рак молочної залози (за рахунок мутації генів ВЯСА-І та ВЯСА-2) становить біля 9%. Шкідливими чинниками зовнішнього середовища є місце проживання, вплив іонізуючого випромінювання, електромагнітного поля, зловживання алкоголем, характер харчування, паління та травми. Фактори ризику раку молочної залози: - Раннє настання менархе (до 12 років). 10 - Пізнє настання менопаузи (після 55 років). - Пізні перші пологи (після ЗО років) або відсутність пологів. - Вік понад 50 років. - Атипова гіперплазія тканини молочної залози. - Наявність раку молочної залози у кровних родичок. - Мутації BRCA-1, BRCA-2. - Рак або доброякісні пухлини молочної залози в анамнезі. - Куріння (активне або пасивне). - Вживання естрогенів з метою контрацепції чи лікування. - Високий вміст тваринних жирів у продуктах харчування.

Патогенез раку молочної залози Розглядається два рівні канцерогенезу раку: на рівні клітини та на рівні органа. Канцерогенез на рівні клітини — це зміни фенотипу епітелію молочних залоз під регуляторним впливом ендокринних факторів. На рівні органа канцерогенез представлений тими змінами, які призводять до утворення дифузних і локалізованих гіперплазій молочних залоз (мастопатії, фіброаденоматоз). В результаті дії тих чи інших факторів канцерогенезу виникає пошкодження нормальних клітин молочної залози (частіше в протоковому епітелії, рідше - в альвеолах). У відповідь на це спостерігаються відновні процеси, які супроводжуються проліферативними змінами. В процесі проліферації виникають мутації залозистих клітин, внаслідок чого деякі клітини отримують пухлинні характеристики. Клітина вважається злоякісною з моменту, коли внаслідок мутацій вона отримує здатність до інвазивного росту. Після досягнення діаметру пухлини близько 0,5 мм (103 клітин) починається процес неоангіогенезу. Пухлина інвазує судини, що проростають в неї. В судинне русло потрапляють клітини пухлини (інтравазація). Ракова пухлина молочної залози «скидає» в кровоносне русло до 1 млн. злоякісних клітин на добу. Близько 99,9% їх гине. Окремі клітини з током крові або лімфи потрапляють до судин паренхіматозних (чи інших) органів або лімфовузлів, де імплантуються, руйнують інтиму судин та виходять зка межі судини (екстравазація). Органами, в які найчастіше метастазує рак молочної залози, є печінка, легені, кісти, головний мозок, контралатеральні лімфатичні вузли, рідше - контралатеральна молочна залоза, наднирники. Як показали дослідження В. Fisher, (1965) метастази в лімфатичні вузли та віддалені метастази розвиваються паралельно. Маніфестація метастатичного ураження лімфовузлів настає, як правило, раніше, ніж маніфестація віддалених метастазів.

Передракові захворювання молочної залози

Гормональні порушення призводять до прискореної проліферації епітелію та виникненню захворювань, об’єднаних терміном «мастопатія» (синоніми: фіброзно-кістозна хвороба, фіброаденоматоз). За розповсюдженістю мастопатії ділять на дифузні та локальні. Дифузні форми: кістозна мастопатія (хвороба Реклю, аденоз, аденоматоз), фіброзна мастопатія. Болісні відчуття в молочних залозах при пальпації при відсутності якихось патологічних змін носять назву масталгії, передменструального синдрому, мастодінії. Необхідно диференціювати вертеброгенні масталгії, що виникають на фоні остеохондрозу, сколіозу чи інших захворювань хребта та не мають нічого спільного з передпухлинною патологією молочних залоз. Дифузні проліферативні зміни грудної залози у чоловіків носять назву гінекомастії та є передпухлинною патологією. Локалізовані форми мастопатії: вузлова мастопатія, кіста молочної залози, внутрішньо-протокова папіллома, фіброаденома. Як дифузні, так і локальні форми мастопатії виникають на тлі т.зв. фонових захворювань (яєчників, щитовидної залози, печінки, гіпофізу і т. ін.)

Тактика лікування мастопатій Обов’язковим є виявлення та лікування фонової патології. Дифузні мастопатії, що не мають вираженої клінічної симптоматики та не визивають скарг хворої, можуть активно спостерігатися та не потребують лікування. Достатньо обмежитися рекомендаціями щодо харчування (обмежити вживання продуктів, що містять метилксантини, збільшити вживання продуктів, що містять вітаміни А, Е, С, клітковину), нормалізації статевого життя, ношення бюстгальтеру фізіологічної форми та розміру. В разі вираженої клінічної симптоматики, скарг на больові відчуття та ін. призначають препарати рослинного походження: мастодинон, мамолептин, кламин, ременс та ін.; негормональні препарати (йодид калію, бромкамфору, геиатотропні препарати, вітаміни, седативні та протизапальні засоби), гормональну терапію (антиестрогени, гестагени, контрацептиви, інгібітори секреції пролактину). Вузлові форми мастопатії здебільшого підлягають хірургічному лікуванню в обсязі секторальної резекції, що передбачає також диференційну діагностику вузлових форм мастопатії та раку молочної залози.

. Диспансерне спостереження хворих на мастопатію На етапі активного лікування періодичність обстеження хворих визначається індивідуально в залежності від прояву клінічних симптомів. Залежно від віку перевага в обстеженні молочних залоз надається ультразвуковому обстеженню (у молодих жінок) чи мамографії (після 40 років). Обстеження молочних залоз слід проводити в оптимальні строки - на 6 - 14 день менструального циклу. Обов'язковими є огляд гінеколога, ультразвукове обстеження печінки, щитоподібної залози, за показниками - визначення рівня гормонів щитовидної залози, антитіл до тироїдної пероксидази, статевих гормонів (оптимально на 7, 14, 21 дні менструального циклу при 28-денному циклі), біохімічний аналіз крові (печінковий комплекс). При відсутності виражених клінічних симптомів чи скарг огляд онколога (мамолога) проводиться 1 раз на 6 місяців. Мамографічний контроль здійснюється 1 раз на рік. В разі необхідності ультразвуковий чи мамографічний контроль призначається частіше. Важливим моментом нагляду за станом молочних залоз є самообстеження молочних залоз. Слід пам’ятати, що П навіть ретельне самообстеження не призводить до зниження ризику захворюваності на рак молочної залози, а є лише методом своєчасної діагностики. Клінічні форми раку молочної залози та особливості їх перебігу За анатомічними ознаками виділяють: вузлові форми (обмежений вузол в молочній залозі); - дифузні форми (набрякова, дифузно-інфільтративна, лімфангітична, мастито подібна, панцерна); - атипові форми (рак Педжета, первинно-метастатичний рак без виявленого пухлинного процесу в молочній залозі). При вузловій формі раку спочатку виявляють пухлинний вузол в молочній залозі. В разі відсутності лікування згодом установлюють збільшення та ущільнення регіонарних лімфовузлів, пізніше (або одночасно) появу віддалених метастазів. Дифузні форми раку молочної залози можуть характеризуватися наявністю первинного набряку, запалення або зморіценням чи ущільненням молочної залози зі звиразкуванням шкіри при відсутності первинного пухлинного вузла. Одночасно можуть визначатися метастатично ушкоджені лімфатичні вузли або віддалені метастази. Рак Педжета характеризується екземоподібними змінами соска молочної залози. Досить довго процес залишається локальним, та згодом інфільтрація розповсюджується на протоки, оточуючу жирову тканину, залозисту тканину. Подальше протікання раку Педжету нагадує вузлову форму раку. При первинно-метастатичному раку без виявленої первинної локалізації здебільшого виявляють віддалені метастази. Тільки за результатами біопсії в таких випадках можна запідозрити рак молочної залози. Згідно класифікації ВООЗ, гістологічними варіантами раку молочної залози є: 1) неінфільтративний, 2) інфільтративний, 3) рак Педжета соска. До неінфільтративних варіантів відносять внутрішньопротоковий та часточковий рак in situ. До інфільтративних форм відносять інфільтративний протоковий, внутрішньопротоковій з перевагою внутрішньопротового компоненту, інфільративний часточковий рак, муцинозний, медулярний, тубулярний, аденокістозний апокринний, карцинома з метаплазією (плоскоклітинного типу, веретеноклітинного типу, хондроїдного та остеоїдного типів, змішаного типу) та інші. Шляхи метастазування раку молочної залози При захворюванні на рак молочної залози метастазування проходить по молочних протоках молочної залози, по лімфатичних щілинах, капілярах та судинах, по кровоносних судинах. В залежності від шляхів метастазування трапляється в різних тканинах. 1. Регіонарне метастазування (лімфогенне в лімфатичні вузли): - пахвові; - підлопаточні; - підключичні; - надключичні; - парастернальні. 2. Віддалені (лімфогенні та гематогенні) метастази: - контрлатеральні пахвові лімфовузли; - контрлатеральні надключичні лімфовузли; - м'які тканини, шкіру; - печінку; - легені; - кістки (тіла хребців, тазові, кульшові та ін.); - плевру; - яєчники; - головний мозок; - інші органи.

 Класифікація раку молочної залози за системою TNM (версія 7, 2010 р.) ТХ -недостатньо даних для оцінки первинної пухлини. ТО - первинна пухлина не визначена. Tis - карцинома in situ. Tis (DCIS) - протокова карцинома in situ. Tis (LCIS) - часточкова карцинома in situ. Tis (Paget’s) - хвороба Педжета в соску, не асоційована з інвазивною карциномою або карциномою in situ (протоковою або часточковою) паренхіми молочної залози. ТІ - пухлина до 2-х см у найбільшому вимірі. ТІ т і - мікроінвазія до 0,1 см у найбільшому вимірі. Т і а - понад 0,1 см, але до 0,5 см у найбільшому вимірі. T ib - понад 0,5 см, але до 1 см у найбільшому вимірі. T ie - понад 1 см, але до 2 см у найбільшому вимірі. Т2 - пухлина від 2 см до 5 см у найбільшому вимірі. ТЗ - пухлина понад 5 см у найбільшому вимірі. Т4 - пухлина будь-яких розмірів з прямим

Діагностика раку молочної залози

Клінічна діагностика включає огляд та пальпацію молочних залоз та шляхів регіонарного метастазування. При огляді звертають увагу на візуальні прояви хвороби: наявність деформації, видимої оком пухлини, наявність синдрому «площинки», розпад пухлини, виділення з пухлин. У разі розпаду, як правило, констатують сморідний запах. При пальпації визначають такі симптоми, як зморшки, умбілікація, зміщення соска. Для пухлин (у т.ч. доброякісних) характерним є позитивний симптом Кеніга - пухлина в молочній залозі, що пальпується як у позиції стоячи, так і лежачи. Негативний симптом Кеніга (пухлина пальпується у позиції стоячи, та не пальпується у позиції лежачи) характерна для вузлової мастопатії. Шляхом зціджуючих рухів в напрямку до соска виявляють виділення з соска. Геморагічний характер виділень з соска (синдром Мінца) характерний як для раку, так і для внутрішньопротокової папілломи. Інструментальними методами діагностики стану молочної залози є мамографія та УЗД. Біопсія пухлини є обов’язковим дослідженням до початку лікування, незалежно від стадії. Оптимальним є застосування трепанбіопсії, можна застосовувати тонкоголкову аспіраційну біопсію. В деяких випадках (при невеликих розмірах пухлини та відсутності ушкодження регіонарних лімфатичних вузлів та відсутності віддалених метастазів) допускається ексцизійна біопсія з терміновим гістологічним дослідженням за умови можливості розши15 рення обсягу операції до радикального. Для діагностики віддалених метастазів застосовуються рентгенологічні дослідження (рентгенографія грудної клітки, КТ грудної клітки, черевної порожнини, тазу), УЗД черевної порожнини, ізотопні дослідження скелету. Про активність процесу можуть свідчити біохімічні показники крові - лужна фосфатаза, трансамінази, Са+, креатинин, лактатдегідрогеназа тощо. Пухлинні маркери (СА15.3, РЕА) мають діагностичне значення лише у разі їх підвищеного вмісту в крові на етапі первинної діагностики та слугують маркерами ефективності лікування. Скринінг та рання діагностика раку молочної залози Для скринінгу раку молочної залози застосовується мамографія, ультразвукове обстеження молочних залоз, лікарське обстеження молочних залоз, самообстеження. Велике значення надається формуванню так званих груп ризику. Рання діагностика раку молочних залоз за допомогою мамографії знижує смертність від цієї патології за рахунок виявлення раку в більш ранніх стадіях, проте на частоту захворюваності не впливає. Американське товариство з боротьби з раком рекомендує проводити мамографію щорічно, починаючи з 40 років. Ультразвукове обстеження рекомендується в комплексі лікарського обстеження, починаючи з 20 - 30 років, та в комплексі профілактичних оглядів 1 раз на 3 роки (якщо не має показань для більш частого обстеження). Після 40 років показане щорічне ультразвукове обстеження, бажано перед мамографією. Доказів впливу лікарського обстеження молочних залоз на смертність від раку молочних залоз немає. Самообстеження рекомендується, проте не доведено, що воно впливає на своєчасне виявлення раку молочної залози. Жінкам з високим ступенем ризику показані більш ранній початок обстеження та більш ретельне та часте обстеження.

Самообстеження молочної залози

Самообстеження є одним з додаткових методів виявлення пухлин молочних залоз. Самообстеження необхідно проводити 1 раз на місяць на 6 - 12 день менструального циклу. Жінки, що не менструюють, повинні проводити самообстеження у встановлений ними самими день кожного місяця. Самообстеження складається з огляду та самопальпації молочних залоз та пахвових лімфовузлів. Обстеження слід проводити у вертикальному та горизонтальному положенні тіла. Необхідно ретельно оглянути соски (чи немає їх втягнутості, зміни кольору, форми, чи немає звиразкування), шкіру (чи немає зміни кольору, набряку, площини, втягнутості, звиразкування). Пальпація повинна проводитися методично, однаково кожного разу, спочатку поверхнева, після чого глибока. Необхідно ретельно пропальпувати обидві молочні залози, не пропустити жодної ділянки залози. Особливу увагу слід приділити пальпації пахвових та шийно-надключичних лімфовузлів. У разі якихось знахідок необхідно якомога раніше звернутися до лікаря. Лікування раку молочної залози

Лікування раку молочної залози - надзвичайно складне завдання навіть для висококваліфікованого онколога. Лікування 1- 2А стадій слід починати з операції. Лікування місцеворозповсюджених форм раку молочної залози має комбінований або комплексний характер. Променеву та цитостатичну терапію застосовують в передопераційному (неоад’ювантному), післяопераційному (ад’ювантному) та самостійному плані (при лікуванні дифузних, запальних форм раку молочної залози). Вибір тактики лікування раку молочної залози залежить передусім від поширеності процесу з урахуванням анатомічної форми росту, гістологічного варіанту, наявності у паціє16 нта супутньої патології та ін. При ЗБ - 4 стадіях раку перевага надається хіміо- або гормонотерапії в залежності від індивідуальних особливостей пухлини та віку хворої. Хоширенням на грудну стінку або шкіру. Примітка. Грудна стінка включає ребра, міжреберні м’язи, передній зубчатий м’яз, за винятком грудних м ’язів Т4а - з поширенням на грудну стінку. Т4Ь - з набряком (включаючи симптом “лимонної шкірки”) або з виразкуванням шкіри молочної залози, або із сателітними вузлами шкіри тієї ж залози. Т4с - критерії 4а та 4Ь разом. T4d - запальна форма раку.

Профілактика раку молочної залози

Профілактика раку - досить складна задача. Первинна профілактика раку молочної залози пов’язана з екологічними та соціальними аспектами. В країнах з традиційно високою народжуваністю захворюваність на рак молочної залози низька. Це дозволяє сподіватися, що підвищення народжуваності та подовжене грудне вигодовування може сприяти зниженню захворюваності. Деяких позитивних змін, вірогідно, можна досягти завдяки раціональному харчуванню: обмеженню вживання тваринних жирів, смажених страв, маринадів, консервантів, копчених продуктів, страв, що містять метилксантини (кава, чай, какао, шоколад), збільшення у раціоні овочів та фруктів, інших продуктів, що мають у своєму складі рослинну клітковину, вітаміни (в першу чергу С, б*ета-каротин). В профілактиці раку молочної залози чи не найважливішим є своєчасне виявлення та лікування передракових і фонових захворювань (вторинна профілактика) та налагоджений скринінг раннього раку молочної залози. Найбільш інформативним методом скринінгу є мамографія. У жінок з високим ризиком розвитку раку молочної залози можлива хіміопрофілактика шляхом призначення антиестрогенових препаратів. В деяких країнах застосовується хірургічна профілактика (підшкірна мастектомія з реконструкцією форми залози ендопротезами) у жінок з генетично обумовленим високим ризиком розвитку раку.

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ЗА ТЕМОЮ ЗАНЯТТЯ

Аденома молочної залози - доброякісна пухлина, що утворюється внаслідок проліферації залозистих елементів. Має виражену капсулу. Може зустрічатися під час вагітності, характеризується появою еластичної пухлини з гладкою поверхнею, не пов’язана зі шкірою та підлеглими тканинами. Має тенденцію до росту. Шкірні симптоми відсутні Регіонарні лімфовузли не збільшені. Зустрічається дуже рідко

Аденома соска молочної залози (синонім «квітучий папіломатоз соска») - рідкісна пухлина. Клінічно характеризується серозно-кров’янистими виділеннями із соска, який іноді може виразкуватися та покриватися кіркою. При пальпації в товщині соска виявляють м’якоеластичний вузол. Шкірні симптоми відсутні. Регіонарні лімфовузли не збільшені

Біопсія тонкоголкова аспіраційна - дозволяє отримати клітинний матеріал з пухлини молочної залози для цитологічного дослідження. Не потребує спеціальних інструментів. Здійснюється за допомогою звичайного шприца. Проводиться без використання місцевої анестезії. Одержаний клітинний матеріал наноситься на предметне скло та висушується, після чого підлягає цитологічному дослідженню. Інформативність методу підвищується при виконанні біопсії під контролем УЗД.

Г алакторея - виділення молока з молочних залоз у жінок, які не народжували або у жінок, які закінчили годувати груддю. Часто спостерігається при гіперпролактинемії (підвищені рівня пролактину, наприклад при аденомі передньої частки гіпофізу), захворюваннях щитоподібної залози зі зниженням її функції. В багатьох випадках причину галактореї встановити не вдається (ідіоматична галакторея).

Гінекомастія - збільшення грудних залоз у чоловіків внаслідок гіперплазії залозистих ходів та сполучної тканини. Розрізняють істинну гінекомастію, що пов’язана з дисгормональною гіперплазією та хибну, пов’язану з розвитком підшкірної жирової клітковини.

Д уктограф ія - рентгеноконтрастне дослідження молочної залози шляхом введення в протоки залози рентгеноконтрастних речовин. Надзвичайно важливе дослідження для диференційної діагностики внутрішньопротокових папілом та раку молочної залози. Дозволяє уточнити локалізацію пухлинного процесу.

Кіста молочної залози - рухоме, зазвичай поодиноке округле утворення еластичної консистенції з гладенькою поверхнею, не пов’язане з оточуючою клітковиною, шкірою та фасцією. Бувають поодинокими та множинними. Методом лікування може бути пункційна евакуація кістозного вмісту або секторальна резекція молочної залози.

К лім актеричний синдром - поєднання вегетативно-судинних розладів у зв’язку з порушенням нейроендокринних регуляцій при статевому згасанні. Виникає при патологічному протіканні клімаксу як у жінок, так і у чоловіків. Головні прояви: нервово-психічні розлади (роздратованість, безсоння, почуття страху, депресія і т. ін.), серцево-судинні порушення функціонального характеру (мігрень, парестезії, пітливість, приливи, екстрасистолія, артеріальна гіпертонія), ендокринні симптоми, включаючи масталгію.

Куперові зв ’язки -сполучнотканинні тяжі, що йдуть від поверхневого листка грудної фасції в глибину молочної залози та ділять її на частки.

М амографія - рентгенологічне дослідження молочних залоз на спеціальних рентгеновських апаратах (мамографах). Для зменшення променевої загрузки обстеження проводять, використовуючи компресію молочних залоз. Стандартні проекції - пряма та навскісна (45°). У разі необхідності використовують нестандартні укладки, контрастні методи (дуктографію). Обов’язково виконують мамограми обох молочних залоз.

М астектомія радикальна - вид хірургічного лікування раку молочної залози, який передбачає обов’язкове видалення тканини молочної залози та регіонарних лімфатичних вузлів. Залежно від обсягу видалених тканин розрізняють радикальну мастектомію за Холстедом-Маєром (видаляється молочна залоза з великим та малим грудними м’язами, пахвова, підключична та підлопаточна клітковина разом з лімфатичними вузлами), Пейті (зберігають малий грудний м’яз), Маденом (зберігають обидва грудних м’яза), підшкірну мастектомію (як правило, з одномоментною реконструкцією імплантаційними протезами чи місцевими тканинами).

М астопатія - фіброзно-кістозна хвороба, що характеризується порушенням співвідношення епітеліального та сполучнотканинного компонентів, широким спектром проліферативних та регресивних змін тканини молочної залози. Для лікувальної тактики важливим є поділ мастопатій на дифузні та вузлові, проліферативні та непроліферативні. Поділ на дифузні та вузлові впливає на консервативні чи хірургічні підходи в лікуванні, проліферативні форми повинні активно лікуватися та спостерігатися у зв’язку з високим ризиком малігнізації.

М астопатія дифузна клінічно проявляється болісним набуханням молочних залоз, яке підсилюється у другій половині менструального циклу, виділеннями з соска (сірими, брудно-зеленуватими, білими і т. ін.), при пальпації виявляється часточкова структура, тяжистість, зернистість, виражені в одній або в обох залозах. Частіше хворіють жінки до 35 років. Лікування консервативне.

М астопатія вузлова є наступною фазою захворювання. Характеризується появою постійних вогнищ ущільнення в одній або в обох молочних залозах, можуть бути солітарними чи множинними. Фонові зміни такі ж, як і при дифузній мастопатії. Лікування хірургічне, оскільки за вузлами мастопатії може маскуватися рак.

М ікрокальцинати - відкладення солей кальцію в тканині молочної залози. Можуть бути у вигляді окремих утворень або скупчень. Виявляються рентгенологічно (на мамографії) або за допомогою УЗД. Є непрямими ознаками раку молочної залози. Зустрічаються при вузлових мастопатіях як результат відкладення солей кальцію при хронічних запаленнях

П апілома молочної залози внутріш ньопротокова клінічно проявляється головним чином серозно-геморагічними або геморагічними виділеннями з соска. Виділення спонтанні, незначні, забруднюють білизну. При надавлюванні на проток в проекції папіломи із соска виділяється капелька кров’янистої рідини. Мікроскопічно - в стінці протока видно розгалужені сосочкові розростання призматичного або кубічного епітелію з мізерною стромою

. П невмоцистографія - метод спеціального мамографічного дослідження, при якому в кісту молочної залози після аспірації рідкого вмісту вводиться повітря для чіткого визначення стану стінок кісти. Застосовується досить рідко, оскільки виявлення розростань в стінках кісти можливе методом УЗД.

Р ак молочної залози - злоякісна епітеліальна пухлина, що розвивається із клітин протоків та/або часточок паренхіми молочної залози.

Р ак молочної залози бешихоподібний - супроводжується вираженою гіперемією шкіри з нерівними язикоподібними краями, що зовні нагадує бешиху. Гіперемія може розповсюджуватися на грудну клітку. Найчастіше протікає гостро, з високою (до 40°С) температурою тіла. Протікає дуже злоякісно, швидко метастазує як у регіонарні лімфовузли, так і віддалено.

Р ак молочної залози генетично детермінований - рак молочної залози, що має залежність від мутації генів ВЯСА1/ВЯСА2. Становить близько 9% всього раку молочної залози. В кожному наступному поколінні жінка, що захворіла, молодша за віком від своїх попередниць.

Рак молочної залози запальний - різновид набрякової форми раку молочної залози, колц відсутня первинна пухлина, є набряк залози, а у біоптаті шкіри знаходять пухлинні емболи (категорія Т4сі).

Р ак молочної залози маститоподібна форма - характеризується збільшенням молочної залози в об’ємі за рахунок пухлини без чітких контурів, що швидко росте. Ш кіра над пухлиною покрита червоними плямами (раковий лімфаденіт) або гіперемована. Рухливість залози обмежена. Часто спостерігається підвищення Температури тіла, не буває лейкоцитозу.  При тонко гол новій біопсії можливий гнійний характер пунктату. Ультразвукова діагностика не інформативна. Мамографія утруднена через неможливість компресії залози та високої щільності тканини

Р ак молочної залози набрякова форма — характеризується дифузним потовщенням та гіперемією шкіри. Ехографічною ознакою може бути потовщення шкіри. Рентгенологічно можна визначити пухлинний вузол та типові зміни м ’яких тканин у вигляді поперечних тяжів, скупчення мікрокальцинатів. Досить складний для верифікації. Якщо в біоптаті шкіри знаходять пухлинні емболи, а в тканині молочної залози не знаходять первинної пухлини, говорять про категорію T4d (запальний рак), при наявності пухлини, набряку залози та відсутності ракових емболів у шкірі — Т4Ь

. Р ак молочної залози окультний (синонім: рак молочної залози прихований) - ураження пахвових лімфатичних вузлів метастазами раку молочної залози (визначається гістологічно при біопсії лімфовузла у зв’язку з їх збільшенням) при клінічній відсутності якихось пухлинних змін у молочній залозі. Використання мамографії, КТ, МРТ, сцинтимамографії дозволяє виявити локалізацію первинної пухлини. При відсутності даних за первинну пухлину говорять про ТО

. Р ак молочної залози панцирний - атипова форма раку молочної залози. На шкірі щільні лусочки із епітелію, що ороговіває. Частіше виникає при рецидивах після радикальної масте ктомії. Р ак молочної залози прихований.

. Р ак м олочної залози сімейний - рак молочної залози, що має спадкову залежність. Є раку молочної залози у одної або декількох кровних родичок. Становить близько 23% всього раку молочної залози.

Р ак молочної залози спорадичний - рак молочної залози, який не має генетичної залежності. Немає випадків раку молочної залози у обох батьків у двох поколіннях. Становить близько 68% всього раку молочної залози

. Рак молочної залози у чоловіків - становить близько 1 - 2% по відношенню до раку молочної залози у жінок. Може розвиватися як на фоні гінекомастії, так і без неї. За гістологічною будовою подібний до раку молочної залози у жінок. Внаслідок недостатньої поінформованості населення щодо раку грудної залози у чоловіків, хворі здебільшого звертаються за медичною допомогою досить пізно.

Р ак Педжета - локалізований рак соска і ареоли. Найбільш сприятлива форма раку молочної залози клінічно проявляється явищами мацерації та звиразкуванням соска або ареоли. При прогресуванні сосок руйнується, на його місці з ’являється виразкова поверхня. Часто поєднується з інвазивною протоковою карциномою молочної залози. УЗД неінформативна. На мамографії можна виявити мікрокальцинати або перебудову структури тканини залози під соском.

Резекція молочної залози секторальна - метод лікування вузлових форм мастопатії та доброякісних пухлин молочної залози. Як правило, проводиться видалення утворення в межах здорових тканин. Може використовуватися як варіант біопсії пухлини молочної залози. Не можна застосовувати секторальну резекцію з діагностичною метою в разі відсутності можливості виконання термінового гістологічного дослідження та відсутності можливості виконання радикальної операції.

Резекція молочної залози радикальна - широке видалення сектора молочної залози з пухлиною та реґіонарними лімфатичними вузлами. При виконанні операції слід обов’язково співвідносити розміри пухлини з розмірами молочної залози, аби достатньо радикально відступити від країв пухлини, при цьому отримати достатній косметичний результат

. Трепанбіопсія - метод отримання тканини із пухлини для гістологічного дослідження за допомогою спеціальних інструментів (голок для трепанбіопсії). Є більш інформативним методом верифікації пухлини в порівнянні з тонкоголковою аспіраційною біопсією. До37 зволяє провести не лише гістологічне підтвердження пухлини, а також імуногістохімічне дослідження пухлини, що є дуже важливим при складанні плану лікування хворої.

Фіброаденома молочної залози - змішана сполучнотканинна та епітеліальна доброякісна пухлина молочної залози. Часто зустрічається у жінок молодого віку. Має добре виражені контури, щільну консистенцію, гладеньку поверхню, не зв’язана з підлеглими тканинами і шкірою. Легко зміщується в тканині залози. Морфологічно в залежності від гістологічної структури відрізняють периканалікулярні та інтраканалікулярні фіброаденоми. Шкірні симптоми відсутні. Реґіонарні лімфовузли не збільшені.

Фіброаденома молочної залози листовидна - пухлина, схожа на фіброаденому, але з переважанням сполучної тканини. Відрізняється відносно швидким, у порівнянні зі звичайною фіброаденомою, зростанням, чіткими поліциклічними контурами, досягає великих розмірів. Протікання її може бути непередбаченим. Має схильність до рецидивування та злоякісної трансформації. Злоякісні пухлини можуть мати структуру сарком.

 

ТЕС ТИ ЗА ТЕМ О Ю «РАК М О Л О Ч Н О Ї ЗАЛОЗИ»

.

1. Захворю ваність на рак молочної залози найвищ а у:

                 1) США; 2) Японії; 3) Китаї; 4) Росії; 5) Індії.

2. П ік захворю ваності на р ак молочної залози припадаг на вік:

                1) 6 0 - 6 5 років; 2) 40 - 50 років; 3) 50 - 65 років; 4) 65 - 70 років; 5) понад 70 років.

3. З перерахованих ф акторів на розвиток раку молочної залози не впливає:

                1) вживання переважно вуглеводистої їжі; 2) зловживання алкоголем; 3) хронічне запалення яєчників; 4) робота в зоні дії електромагнітного поля; 5) порушення функції щитоподібної залози.

4. До ф акторів ризику раку молочної залози не належ ить:

                1) раннє настання менархе; 2) пізнє настання менопаузи; 3) пізні перші пологи (після 30 років) або відсутність пологів; 20 4) мутації BRCA-1, BRCA-2; 5) делеція довгого плеча хромосоми 13

. 5. До ф акторів ризику раку молочної залози належить:

                 1) високий вміст тваринних жирів в продуктах харчування; 2) переважне вживання рослинної їжі; 3) ранній початок статевого життя; 4) лактаційний мастит в анамнезі; 5) недостатнє вживання рослинних жирів.

6. До чинників ризику розвитку раку молочної залози відносять усі перераховані нижче, крім:

                1) цукрового діабету; 2) віку після 50 років; 3) раку грудної залози у кровних родичок; 4) відсутності вагітності; 5) вживання естрогенів з метою контрацепції чи лікування.

7. Рак молочної залози частіш е розвивається

1) з эпителию протоків; 2) в альвеолах; 3) зі сполучної тканини.

 1) вірно 1; 2) вірно 2; 3) вірно 3; 4) все вірно; 5) вірно 1 и 2.

8. Перш им етапом м етастазування злоякісних пухлин є:

 1) інтравазація; 2) екстравазація; 3) неоангіогенез; 4) інвазія; 5) делеція.

9. М етастазування неможливе без здатності пухлини до:

 1) інвазивного росту; 2) екстравазації; 3) інтравазації; 4) мутації; 5) клональної експансії.

10. У патогенезі раку молочної залози має значення: а) поруш ення функції яєчників та гіпофізу; б) поруш ення функції наднирників та щитоподібної залози; в)поруш ення функції гіпоталамусу та печінки

                1) вірно а; 2) вірно б; 21 3) вірно в; 4) вірно все; 5) вірно а і б.

11. На рак молочної залози хворіє ж інка віком 56 років, зріст 155 см, вага 93 кг, з проявами гірсутизму, яка страж дає на гіпертонічну та ж сечо-кам ’яну хвороби. Я ка патогенетична форма пухлини у хворої?

                 1 )надниркова; 2) інволютивна; 3) тиреоїдна; 4) яєчникова; 5) змішана

12. У вагітної ж інки у віці 21 року був діагностований рак лівої молочної залози, з приводу чого була перервана вагітність та проведене спеціальне лікуванн я. Через 10 років хвора знову завагітніла. На останньому триместрі вагітності у неї діагностовано рак правої молочної залози. Я ка патогенетична форма раку у хворої?

                 1) рак, асоційований з вагітністю; 2) надниркова; 3) тиреоїдна; 4 ) яєчникова; 5) змішана.

14. Дифузні мастопатії буваю ть:

                 1) кістозні; 2) фіброзні; 3) кістозно-фіброзні. 1) вірно 1; 2) вірно 2; 3) вірно 3; 4) вірно все; 5) вірно 1 і 2

15. Серед локалізованих форм мастопатії виділяю ть:

                1) вузлову; 2) кісту молочної залози; 3) внутріш ньо-протокову папілому. 1) вірно 1; 2) вірно 2; 3) вірно 3; 4) вірно все; 5) вірно 1 і 2.

16. Я к називається захворю вання грудної залози у чоловіків, яке характеризується проліферацією епітелію та проявляється набуханням та ущ ільненням колососкового диску?

                 1) аденоз; 2) гінекомастія; 3) мастопатія; 22 4) папіломатоз; 5) у чоловіків такої хвороби не існує.

17. М етодом вибору лікування вузлової форми мастопатії є:

                 1) секторальна резекція молочної залози; 2) гормонотерапія; 3) фітотерапія; 4) вітамінотерапія; 5) гепатотропна терапія.

18.Д ля правильного вибору тактики лікування дифузної м астопатії важ ливим є:

                 1) визначення фонової патології; 2) загальний аналіз крові; 3) виконання мамографії; 4) УЗД молочних залоз; 5) УЗД щитовидної залози.

19. У ж інки 35 років при проф ілактичному огляді запідозрено дифузну двохсторонню мастопатію . П роф ілактичний огляд проведено за декілька днів до менструації. Т акти ка л ікар я?

                 1) огляд та УЗД на 6 - 10 день менструального циклу; 2) мамографія незалежно від фази менструального циклу; 3) УЗД 6 - 1 0 день менструального циклу; 4) УЗД та мамографія; 5) термографія молочних залоз.

20.Ж інці 46 років, що пройш ла курс лікування з приводу дифузної мастопатії, мамографічний кон троль слід призначати з періодичністю:

                ) 1 раз на рік; 2) 1 раз на 6 місяців; 3) 1 раз на 4 місяці; 4) 1 раз на 3 місяці; 5) за клінічними показниками. 1) вірно 1 і 5; 2) вірно 1; 3) вірно 2; 4) вірно 3; 5) вірно 4 і 5.

21. Рак молочної залози найчастіш е являє собою:

                 1) болісне ущільнення; 2) безболісне ущільнення; 23 3) виразку з щільними краями; 4) великий інфільтрат; 5) кістозне утворення.

22.Д ля типової форми раку молочної залози провідною ранньою ознакою є:

                1) виявлення ущільнення в молочній залозі; 2) зморшкуватість шкіри; 3) утягнутість соска; 4) набряк молочної залози; 5) все вірні

23.          Основними симптомами раку молочної залози є;

       1) болісні відчуття; 2) наявність щільного безболісного утворення; 3) виділення із соска; 4) симптоми зі сторони шкіри; 5) свербіж.

24.          Ш кірні симптоми у випадку раку молочної залози обумовлені

      1) інфільтрацією шкіри пухлиною; 2) інфільтрацією підшкірної клітковини пухлиною; 3) інфільтрацією купферовських зв’язок пухлиною; 4) все вірно.

25.          До ш кірних симптомів раку молочної залози відносяться усі перераховані, за ви н ятком симптому:

      1) зморшкуватості; 2) ділянки; 3) Кеніга; 4) утягнення; 5) «лимонної шкірки».

Література:

Медсестринство в хірургії: посібник з практичних            навичок/О.Л.Ковальчук,Р.О.Сабадишин,О.В.Маркович-         Тернопіль:            Укрмедкнига,2002.с.366-382.

                         Хірургія: підручник                                                                                                                     /О.М.Кіт,О.Л.Ковальчук,І.С.Вардинець,А.О.Боб.-        

                                    Тернопіль:ТДМУ,2014.с.406-415.