Викладач Єрофєєва В.В. Предмет Хірургія Дата: 20.10.21. Тема практичного заняття: «Захворювання та ушкодження органів черевної порожнини.» Група 4 Б л/с

 

Викладач  Єрофєєва В.В.

Предмет Хірургія

Дата: 20.10.21.

Тема практичного заняття: «Захворювання та ушкодження органів черевної порожнини.»

Група 4 Б л/с

Тема: Проривна виразка шлунка і дванадцятипалої кишки,гострий апендицит,гострий холецистит,гострий панкреатит.    

           План Навчальної практики (дистанційне навчання).

1.Аналіз перебігу хвороби в пацієнтів з проривною виразкою шлунка і                     двнадцятипалої кишки,

 гострим апендицитом,гострим холециститом,

 гострим панкреатитом.

2. Відпрацювання навичок перевірки симптомів під час огляду,необхідних для розпізнавання гострих хірургічних захворювань з теми(на імпровізованому фантомі), знання необхідних лабораторних і спеціальних методів дослідження.

3. Складання алгоритмів надання першої медичної допомоги в разі цих захворювань:   ;проривна виразка шлунка і ДПК, г.апендицит,г.холецистит,г.панкреатит;

                4. Вирішення:ситуаційних задач,тестових завдан;відповіді на контрольні питання.

Основні гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини

Гострий апендицит– це гостре запалення червоподібного паростка – рудиментарного відростка сліпої кишки. Захворювання може виникнути в будь-якому віці, однак найбільш часто хворіють підлітки й молоді люди. Хвороба починається з постійного болю коло пупка, який пізніше переміщується в праву здухвинну ділянку. Біль посилюється при кашлі і фізичному навантаженні. При огляді живота в правій здухвинній ділянці відмічається напруження м’язів живота і позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Часто до цих симптомів приєднується нудота, одноразове блювання, затримка стільця і відходження газів.

Перша допомога:

• вкласти хворого в ліжко;
• покласти на праву здухвинну ділянку міхур з льодом;
• заборонити вживання їжі і води;
• викликати бригаду швидкої допомоги;

Клінічна картина гострого апендициту є показом для госпіталізації пацієнта в хірургічне відділення. Вчасно проведена операція видалення запального червоподібного відростка (апендектомія) є запорукою успішного видужання. Затримка в проведенні операції може призвести до гнійного запалення очеревини і смерті хворого.

Гострий холецистит– це гостре запалення жовчного міхура. Хвороба завжди супроводжується інтенсивним і постійним болем, який локалізується в правому підребер’ї чи епігастральній ділянці. При втягненні в запальний процес підшлункової залози, яка розміщена близько до жовчного міхура, біль стає ще інтенсивнішим і іррадіює в поперек. Найменше фізичне навантаження підсилює біль. Часто виникає нудота, блювання жовчю. В правій підреберній ділянці – напруження м’язів передньої черевної стінки і позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Ці симптоми поєднуються з підвищенням температури тіла до 38°С і вище, загальною слабкістю.

Для уточнення діагнозу необхідно провести ультразвукове обстеження органів черевної порожнини. При розпитуванні пацієнта часто виявляється, що в минулому він мав неодноразові приступи печінкової кольки або періодичний тупий біль в правому підребір’ї, який виникав після вживання гострої, жирної чи смаженої їжі.

З метою полегшення стану хворого йому можна ввести дом’язово 2-4 мл но-шпи. Хворі з клінікою гострого холециститу підлягають госпіталізації в хірургічне відділення. Хірург вирішує питання про подальшу лікувальну тактику. Найбільш ефективним методом лікування є операція видалення жовчного міхура – холецистектомія. Зараз цю операцію виконують за допомогою лапароскопічної апаратури через чотири 5-10 мм отвори, що сприяє легшому перебігу післяопераційного періоду, дозволяє значно зменшити терміни видужання і досягнути відмінного косметичного ефекту.

Печінкова колька– це одне з ускладнень хронічного калькульозного (кам’яного) холециститу. Частіше хворіють жінки. Різкий, інтенсивний, переймоподібний, розпираючий біль виникає гостро, після надмірного вживання жирної чи смаженої їжі, фізичного навантаження, їзди по нерівній дорозі. Біль локалізується в правому підребер’ї і епігастральній ділянці, іррадіює в праве плече, праву лопатку, праву половину шиї, деколи набуває оперізувального характеру. Підвищення температури тіла при печінковій кольці, як правило не спостерігається.

Приступ триває декілька годин і може припинитися самостійно. Для зняття больового приступу проводять наступні заходи:

• вкладають хворого в ліжко в напівсидячому положенні з зігнутими в колінах ногами;
• якщо приступ виник не вперше і причина болю відома, то на ділянку печінки можна покласти грілку;
• дати хворому одну-дві таблетки но-шпи, або ввести дом’язово анальгетики (2 мл 50% р-ну анальгіну) і спазмолітики (папаверін, платифілін).

Якщо приступ припинився, то пацієнт підлягає плановому огляду хірурга в поліклініці, який призначить необхідні обстеження і визначить подальшу тактику лікування. Як правило, таким пацієнтам рекомендують лапароскопічну холецистектомію.

Гострий панкреатит– це деструктивне захворювання підшлункової залози, в основі якого лежить аутоліз – самопереварювання залози власними ферментами. Як правило, причиною хвороби у чоловіків є надмірне вживання або вживання неякісного алкоголю у поєднанні з жирною їжею, а у жінок – каміння в жовчному міхурі. Хвороба розпочинається з раптового різкого, надзвичайно інтенсивного болю в верхній половині живота з іррадіацією в спину, в лопатку і за грудину. Наступною ознакою є виражене багаторазове блювання, яке не приносить хворому полегшення. Живіт підддутий, гази не відходять. Шкірні покриви хворого мають синювате забарвлення, часто на шкірі передньої черевної стінки можна побачити петехії (дрібні крововиливи) чи сині плями.

Хворий з підозрою на панкреатит підлягає негайній госпіталізації в хірургічне відділення. До приїзду лікарів на епігастральну ділянку хворого можна поставити міхур з льодом – це дещо полегшить його страждання. Необхідно пам’ятати, що гострий панкреатит – дуже грізне захворювання, яке призводить до ускладнень, що можуть викликати смерть пацієнта.

Перфоративна виразка шлунку чи дванадцятипалої кишки– одне з ускладнень виразкової хвороби. Для клінічної картини проривної виразки шлунку чи дванадцятипалої кишки є характерною стадійність перебігу. Хвороба розпочинається з гострого раптового болю в епігастральній ділянці, який хворі описують як “удар ножем”. Біль супроводжує виражене напруження м’язів передньої черевної стінки – живіт набуває форми “човника”. В епігастральній ділянці визначається позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Хворий приймає “позу ембріона”. Через декілька годин біль в животі стихає, хворий почуває себе краще і часто може відмовлятися від госпіталізації. Однак, це покращення є уявним – ще через кілька годин у хворого розвивається клінічна картина перитоніту – виникає постійний ниючий інтенсивний біль в животі, спостерігається напруження м’язів передньої черевної стінки і позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга.

Перша допомога:

• вкласти хворого в ліжко напівсидячи з зігнутими в колінах ногами;
• прикласти до живота холод;
• заборонити вживання води і їжі.

Хворі з підозрою на перфоративну виразку шлунку чи дванадцятипалої кишки підлягають негайній госпіталізації в хірургічне відділення. Врятувати їхнє життя може тільки негайна операція – зашивання перфоративного виразкового отвору. До огляду хірурга не можна вживати воду чи їжу, вводити знеболювальні.

Защемлення грижі.Грижа – це випинання внутрішніх органів, вкритих очеревиною, через природні чи набуті отвори в черевній стінці. Серед гриж, які виходять через природні органи найбільш часто зустрічаються пахові грижі. Набуті отвори – це наслідок операцій або травм передньої черевної стінки. Будь-яка грижа складається з трьох структурних елементів: грижових воріт, грижового мішка і грижового вмісту.

Незащемлена грижа виявляється у вигляді м’якоеластичного вип’ячування, яке зникає, коли хворий приймає горизонтальне положення тіла. Ця ознака вказує на те, що органи, які знаходяться в грижовому мішку вільно мігрують з грижі в черевну порожнину і навпаки через грижові ворота.

При фізичному навантаженні, сильному кашлі чи інших факторах, які можуть викликати підвищення внутрішньочеревного тиску в грижовий мішок раптово можуть ввійти кілька петель кишківника або пасмо великого чіпця, розтягуючи при цьому грижові ворота. Після зниження внутрішньочеревного тиску грижові ворота різко зменшуються в розмірах і грижовий вміст не може повернутися назад в черевну порожнину. Виникає одне з ускладнень грижі, яке називається еластичним защемленням. У хворого з’являється біль в ділянці грижі, грижове вип’ячування стає напруженим і щільним, не зменшується, коли хворий лягає. Поступово до цих ознак приєднується нападоподібний біль в животі, блювання, не відходять гази.

Якщо хворий не звернеться вчасно до лікаря, то защемлена в грижових воротах і позбавлена кровопостачання петля кишки починає некротизуватися. У хворого підвищується температура тіла, біль у животі стає постійним, з’являється позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга.

Всі хворі на защемлену грижу повинні бути госпіталізовані в хірургічні відділення – їм необхідно проводити невідкладну операцію. До моменту госпіталізації хворому не можна вживати воду і їжу.

Гостра непрохідність кишківника– це захворювання, в основі якого лежить порушення просування вмісту по тонкому чи товстому кишківнику. Причини цієї патології є різноманітні: пухлини кишки, чужорідні тіла (безоари), глисти, жовчні камені, защемлення грижі, зрощення в черевній порожнині, оперативні втручання, порушення кровопостачання кишки та ін. Класичною і постійною ознакою кишкової непрохідності є нападоподібний біль в животі. Залежно від причини кишкової непрохідності інтенсивність і частота болю може наростати поступово чи гостро. У хворих спостерігається багаторазове блювання, після якого наступає деяке полегшення на короткий час. Живіт є значно здутим, відмічається затримка відходження стільця і газів. Температура тіла не підвищена, однак з прогресуванням хвороби і приєднанням перитоніту досягає 38-39°С.

Хворі на гостру непрохідність кишківника підлягають негайній госпіталізації в хірургічне відділення.

Перитоніт– це запалення очеревини. Це захворювання рідко буває первинним, воно є наслідком різних гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини.

+В клінічній картині перитоніту виділяють три фази: реактивну, токсичну і поліорганної дисфункції (термінальна). В реактивній стадії клінічні ознаки перитоніту складаються з симптомів захворювання, яке його спричинило (гострий апендицит, гострий холецистит, проривна виразка та ін.). В токсичній стадії стан хворого є тяжкий, його риси обличчя загострені, АТ знижений, пульс частить. Хворий приймає позу ембріона, при пальпації живота визначається різка болючість і позивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Кишкова перистальтика відсутня – при аускультації живота визначається симптом “гробової тиші”.

В термінальній стадії загальний стан хворого є вкрай тяжким. Пацієнт нерухомий, свідомість його потьмарена, дихання поверхневе, пульс ниткоподібний, визначається тільки на великих артеріях. У хворого зменшується кількість добової сечі, аж до повної анурії.

Перитоніт – дуже грізна патологія, яка часто призводить до смерті хворого. При підозрі на перитоніт хворий підлягає негайній госпіталізації в хірургічне відділення

                   Гострий холецистит

Запитання для контролю

1. Анатомо-функціональні відомості про жовчний міхур та позапечінкові жовчні протоки

2. Етіологія та патогенез гострого холециститу.

3. Класифікація гострого холециститу.

4. Методи обстеження хворих з гострим холециститом.

5. Типова клінічна картина гострого холециститу, її особливості у осіб юного   та старечого віку.

6. Диференційна діагностика гострого холециститу.

 7. Діагностична програма обстежень хворих з підозрою на гострий холецистит.

 8. Лікувальна програма хворих на гострий холецистит.

 9. Особливості клінічної картини гострого холециститу при наявності супутньої патології.

10. Показання до екстрених операцій при гострому холециститі.

11. Характер оперативних втручань при гострому холециститі

12. Показання до мініінвазивних оперативних втручань (ендоскопічних, лапароскопічних, під контролем КТ та ультразвуку

13. Передопераційна підготовка хворих на гострий холецистит.

14. Післяопераційне ведення пацієнтів із гострим холециститом.

 Тести для самоконтролю.

1. Для гострого деструктивного холециститу характерно:

          A) базофілія; B) лейкопенія; C) еозинофілія; D) лейкоцитоз із зсувом лейкоцитарної формули вліво; E) позитивна реакція на австралійський антиген.

2. Дуоденальне зондування при гострому холециститі проводиться при положенні хворого на:

          A) спині; B) лівому боці; C) сидячи; D) правому боці; E) не проводиться.

 3. Для клінічної картини гострого холангіту характерно:

         A) нудота, блювання; B) висока температура, болі у правому підребер’ї, жовтяниця; C) мелена; D) нестійкий рідкий кал; E) оперізуючий біль в епігастрії.

4. Участь передньої черевної стінки в акті дихання при гострому холециститі:   A) обмежена в ділянці правого підребер’я; B) обмежена в ділянці пупка; C) обмежена у мезогастральній ділянці; D) обмежена у гіпогастральній ділянці; E) обмежена в ділянці лівого підребер’я

5. При гострому холециститі найбільш розповсюдженою є операція:

         A) холедохотомія; B) холецистектомія та холедохотомія; C) холецистектомія; D) холецистостомія; E) холецистодуоденостомія.

 6. Хвора, 38 років скаржиться на біль у правому підребер’ї, нудоту, блювання. Шкірні покриви чисті. Пульс – 88 за 1 хвилину, АТ – 120/70 мм рт. ст. Живіт обмежено приймає участь в акті дихання, болючий та напружений у правому підребер’ї. При постукуванні краєм долоні по реберній дузі відмічається біль. Позитивний симптом ЩоткінаБлюмберга. Якому захворюванню відповідають дані клінічні симптоми?

         A) перфоративна виразка дванадцятипалої кишки; B) гострий холецистит; C) гостра кишкова непрохідність; D) гострий аппендицит; E) гострий панкреатит.

 7. Хвора 62 років, скаржиться на біль у правій половині живота. Захворіла дві доби тому, після порушення дієти. При огляді: шкіра звичайного кольору, склери жовтушні. Живіт помірно роздутий, при пальпації відмічається біль та напруження м’язів у правій підреберній та клубовій ділянках. Там же визначаються позитивні симптоми подразнення очеревини. Позитивні симптоми Ортнера, Мюссі. Яке дослідження необхідно виконати у першу чергу для постановки діагнозу?

          A) ретроградна холангіопанкреатографія; B) фіброгастроскопія; C) оглядова рентгенографія органів черевної порожнини; D) ультрасонографія жовчного міхура та жовчовивідних шляхів; E) інструментальні методи дослідження не показані.

8. Хвора 50 років, скаржиться на біль в правому підребер’ї, нудоту, блювання, які виникли після прийому жирної їжі. З анамнезу відомо, що подібний напад вже не вперше. При огляді: живіт напружений, різко болючий у правому підребер’ї. Є підозра на гострий холецистит. Яку лікувальну тактику необхідно обрати?

         A) лікування в домашніх умовах; B) направити хвору на прийом до хірурга в поліклініку; C) термінова госпіталізація до терапевтичного стаціонару; D) амбулаторне спостереження до наступного нападу болю; E) термінова госпіталізація до хірургічного стаціонару.

 9. Виберіть найбільш інформативне обстеження, щоб виявити причину обтураційної жовтяниці при гострому холециститі:

          A) оглядова рентгенографія органів черевної порожнини; B) біохімічне дослідження крові; C) комп’ютерна томографія; D) ультразвукове дослідження; E) внутрішньовенна холангіографія.

 10.Пацієнтка 68 років, яка тривалий час страждає на жовчнокам’яну хворобу, захворіла раптово 7 днів тому. Біль з’явився в правому підребір’ї, була нудота, блювання. Лікувалась самостійно, консервативно. Відмічала деяке покращення, але за день до госпіталізації стан раптово погіршився. Язик сухий. Біль розповсюджується по правій половині живота донизу, з’явилось здуття живота, гази перестали відходити. При перкусії відмічається притуплення у відлогих місцях живота, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга, при аускультації – перистальтика відсутня. Лейкоцити 16,7х109 /л, зсув лейкоцитарної формули вліво. Який найбільш вирогідний діагноз?

         A) перфоративна виразка дванадцятипалої кишки; B) печінкова колька; C) перитоніт біліарного походження; D) панкреонекроз; E) тромбоз мезентеріальних судин.

 11. Хворий 40 років скаржиться на гострий біль в правому підребер’ї, блювання, підвищення температури до 38,5 0 С. Захворів 3 доби тому. Хворіє на жовчнокам’яну хворобу протягом 2-х років. Об’єктивно: у правому підребер’ї визначається пухлиноподібне утворення щільноеластичної консистенції, помірно болюче, симптомів подразнення очеревини не виявлено, перкуторно – притуплення. АТ 130/90 мм рт. ст. Пульс – 86 уд. за 1 хвилину. Сформулюйте попередній діагноз.

         A) навколоміхуровий запальний інфільтрат; B) ехінокок печінки; C) гемангіома печінки; D) пухлина поперечно-ободової кишки; E) гідронефроз правої нирки

 

 

 

                   Гострий панкреатит

Питання.

1. Етіологія та патогенез гострого панкреатиту.

2. Класифікація гострого панкреатиту.

3. Основні клінічні симптоми захворювання.

 4. Лабораторна діагностика гострого панкреатиту.

. 8. Диференційна діагностика гострого панкреатиту.

 9. Консервативне лікування гострого панкреатиту.

 10.Хірургічне лікування гострого панкреатиту.

 Тестові завдання.

1. Яка найчастіша причина виникнення гострого панкреатиту?

 А. Травма підшлункової залози. В. Холедохолітіаз С. Зловживання алкоголем D. Гіперліпідемія Е. Інфекційний паротит

 2. Підвищені рівні яких біохімічних показників свідчать про гострий панкреатит?

А. Білірубін В. Ліпаза С. Лужна фосфатаза D. Глюкоза Е. Амілаза

3. Який метод інструментальної діагностики гострого панкреатиту є найбільш інформативним?

А. Рентгенологічне обстеження В. Фіброгастродуоденоскопія С. Комп’ютерна томографія D. Ангіографія С. Лапароскопія

 4. Першим етапом лікування хворих на важкий гострий панкреатит є:

 А. Лапаротомія і дренування черевної порожнини В. Інтенсивна консервативна терапія С. Резекція підшлункової залози D. Оментопанкреатопексія

5. Виберіть оптимальний обсяг оперативного втручання при гнійнонекротичних ускладненнях гострого панкреатиту:

 А. Лапаротомія, дренування черевної порожнини і заочеревинного простору В. Резекція підшлункової залози С. Некрсеквестректомія з наступним закритим лаважем черевної порожнини і заочеревинного простору D. Марсупіалізація сальникової сумки і дренування черевної порожнини

 

 

                   Типові задачі

1. Хвора Т., 44 роки, поступила через 10 годин від початку захворювання зі скаргами на сильні оперізуючі болі у верхній половині живота, нудоту, багаторазове блювання, здуття живота. Зі слів хворої напередодні приймала гостру їжу. Стан середньої важкості. Шкіра та слизові бліді, сухі. Обличчя гіперемоване. ЧСС 100 уд/хв. АТ 110/60 мм.рт.ст. Язик підсихає, обкладений. Живіт помірно здутий, мягкий, болючий в епігастральній ділянці. Симптоми подразнення очеревини чітко не визначаються. Перистальтика в’яла. Жовчний міхур не пальпується. При ректальному обстеженні ампула прямої кишки не розширена, порожня. На оглядовій рентгенографії черевної порожнини виявлено газ в ободовій кишці.Діастаза сечі 1020 од. Який діагноз найбільш ймовірний? Назвіть і обгрунтуйте методи лікування цього захворювання.

2. Хворий Л., 57 років, викликав ЩД на 2-гу добу після початку захворювання зі скаргами на різкий, дуже сильний, ріжучого характеру оперізуючий біль в мезогастральній ділянці, який супроводжується збільшенням об’єму живота, задишкою, тахікардією, постійним блюванням, порушенням відходження газів. Захворювання пов’язує з прийманням гострої та жирної їжі, алкоголю. Хворий ейфоричний. Загальний стан важкий. ЧСС 140/хв, дихання 28/хв, АТ 170/100 мм.рт.ст.. Який Ваш передбачувальний діагноз і тактика?Назвіть зміни в лабораторних методах дослідження,які можуть підтвердити діагноз.

. 3. У хворого 35 років після вживання алкоголю з’явився інтенсивний біль оперізуючого характеру, нудота, багаторазове блювання. При лапароскопії в черевній порожнині виявлено геморагічний ексудат і вогнища стеатонекрозу. Після консервативного лікування стан покращився. Проте на 21-у добу з’явився помірно болючий інфільтрат в епігастральній ділянці, нерухомий. Пульс 88/хв. АТ 100/60 мм рт.ст., температура тіла 37,4оС. Добовий діурез до 1000 мл. При ультрасонографії визначається порожнисте утвореня в ділянці головки підшлункової залози діаметром до 6 см. Прийняте рішення оперувати хворого.Підготуйте його до операції.

Нетипові задачі

1. У хворого напередодні , під час згинання з´явились сильні болі в животі.  Два місяці тому переніс гострий деструктивний панкреатит. При контрольному УЗД виявлено псевдокісту підшлункової залози. При огляді: живіт напружений, болючий у всіх відділах. В проекції підшлункової залози визначається щільний інфільтрат. В нижніх відділах позитивний симптом Щоткіна –Блюмберга.Передбачувальний діагноз? Тактика фельдшера?

2. Хвора 58 років з вираженим болем в черевній порожнині викликала ЩД,госпіталізована При встановленні діагнозу виникли значні труднощі. В зв’язку з вираженими симптомами подразнення очеревини, вирішено пацієнтку терміново оперувати. Під час лапаротомії встановлено діагноз - гострий панкреатиті: мутний випіт (з геморагічним відтінком при приєднанні геморагічного компоненту) в череревній порожнині, гіперемія вісцеральної очеревини Назвіть елементи післяоперативного лікування і догляду за хворою.

                   Гострий апендицит

Питання

1. Етіологія та патогенез гострого апендициту.

 2. Класифікація гострого апендициту.

 3. Основні клінічні симптоми захворювання.

 4. Лабораторна діагностика гострого апендициту.

 5. Клінічні особливості перебігу гострого апендициту у дітей, вагітних жінок, людей старечого віку.

 6. Методи діагностики гострого апендициту.

7. Диференційна діагностика гострого аппендициту

8. Лікування гострого аппендициту

9. Ускладнення гострого апендициту.

 

 

 Тестові завдання

1. Летальність при гострому апендициті:

 А. 0,2-0,3 %; B. 10-20%; C. 1-2%; D. 15-25%; E. 1,5-2,5%.

 2. Симптом Кохера це:

А. біль в епігастрії; B. біль у правій клубовій ділянці; C. біль у мезогастрії; D. це локальний біль; E. це міграція больових відчуттів.

3. Основний спосіб інструментального обстеження хворих на гострий апендицит:

 А. Ультрасонографія; B. МРТ; C. КТ; D. рентгеноскопія органів грудної клітки; E. рентгеноскопія органів черевної порожнини.

4.Типовим початком гострого апендициту є:

А. блювання.яке не приносить полегшення;В.біль в правій клубовій ділянці; C. переміщення болю з епігастральної ділянки в праву клубову.; D.пронос; E.підвищення температури.

 5. При апендикулярному інфільтраті показана:

 А. лапароскопічна операція; B. консервативна терапія; C. типова апендектомія; D. лапаротомія; E. ендоскопічне втручання.

Типові задачі

 1. У хворої 25 років звечора раптово з’явився ниючий біль постійного характеру в епігастральній ділянці. Через дві години 30 з’явилася нудота, було одноразове блювоння. До ранку біль став ріжучим і перемістився в праву клубову ділянку. Температура тіла піднялась до 37,6°С, з’явилася тахікардія – 90 уд./хв. При огляді: напруження м’язів передньої черевної стінки в правій клубовій ділянці, там же – позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Ваш діагноз? Перша допомога,тактика фельдшера?

2. Хворий, 56 років, скаржиться на біль по всьому животі. Два дні тому з’явився ріжучий біль в епігастральній ділянці, нудота, було одноразове блювання. Через декілька годин біль перемістився у праву клубову ділянку та став менш інтенсивним, 3 години тому біль значно посилився та поступово поширюється по всьому животі. При огляді: хворий збуджений, з гарячковим рум’янцем на щоках, пульс 100 уд./хв. Температура тіла 38,2°С. Права половина живота в диханні участі не бере. При пальпації живота – виражене захисне напруження м’язів. Симптом Щоткіна-Блюмберга різко позитивний. Кишкові шуми не вислуховуються. Ваш діагноз?Перша допомога,подальше лікування?

 

3. Під час огляду хворого у поліклініці хірург, опираючись на клінічні вияви та результати лабораторних досліджень, поставив діагноз – гострий апендицит, діагноз сумнівів не викликав. Через 3 години під час огляду у хірургічному відділенні біль у правій клубовій ділянці хворого не турбує, але інші об’єктивні ознаки гострого апендициту позитивні. Яка причина зменшення болю у правій клубовій ділянці?

 

 4. У хворого, 76 років, на гострий трансмуральний інфаркт діагностовано гангренозний апендицит. Яка подальша тактика?

         Проривна (перфоративна) виразка шлунка і ДПК

1..Хворий Л., 38 р., викликав ШД Скарги на біль у всіх відділах живота, сухість в роті, загальну слабкість. З анамнезу відомо, що 24 години назад відчув різкий “кинжальний” біль в епігастрії, який поступово розповсюдився по всьому животу. Хворіє на виразкову хворобу протягом 6 років. Об’єктивно: Пульс 100 за 1 хвилину, АТ 100/60 мм рт.ст. Живіт піддутий, болючий у всіх відділах. Позитивні симптоми Щьоткіна-Блюмберга,

Воскресенського, Роздольського. Перистальтика не вислуховується. Який попередній діагноз у даного хворого?

 -Тромбоз мезентеріальних судин

- Перфоративна виразка.

-Кишкова непрохідність.

-Гострий панкреатит.

-Гастрий ентероколіт.

2. .Хворий, 36 років скаржиться на інтенсивний біль в животі, сухість в роті, одноразову блювоту. Захворів раптово 2 год. тому. Шкірні покриви бліді. PS – 64 за 1 хв. АТ – 100/70 мм рт. ст. Живіт не приймає участь в акті дихання, напружений та різко болючий в епігастрії та правій половині. Позитивний симптом Блюмберга-Щоткіна.. Перкуторно високий тімпаніт, печінкова тупість відсутня, притуплення звуку в боковому відділі живота, справа. Якому захворюванню відповідають клінічні симптоми?

-Гостра кишкова непрохідність

-Гострий деструктивний холецистит

-Гострий деструктивний апендицит

-Гострий деструктивний панкреатит

-Перфоративна виразка ДПК

3. У хворого з виразковою хворобою у анамнезі виник раптово кинжальний біль у епігастрії.При огляді дошкоподібне напруження м’язів передньої черевної стінки, симптом Щоткіна-Блюмберга, позитивний симптом Спіжарського(?). Який діагностичний метод найбільш інформативний для уточнення діагнозу і вирішення тактики лікування

-Діагностична лапаротомія

-Ультразвукове дослідження живота

-Загальний аналіз крові та сечі+

-Оглядова рентгенографія живота у вертикальному положенні

   -Фіброгастродуоденоскопія

4. Хворий 45 років поступив з різким болем в верхній ділянці живота, блювання. Хворіє виразковою хворобою шлунка. Об-но: Стан хворого важкий. Р-s 130. А/Т 110/70. Перистальтика не прослуховується. Живіт піддутий, болючий на всьому протязі, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. R-чно: під правим куполом діафрагми виявлено вільний газ. Ваш діагноз:.

-Гострий панкреатит.

-Гострий деструктивний холецистит.

-Внутрішньоочеревинна кровотеча..

-Карціноматоз черевної порожнини

-Перфоративна виразка шлунку.

5. Назвіть три основні симптоми перфоративної виразки ?

-Виразковий анамнез, раптовий “кинжальний” біль в епігастрії, дошкоподібний живіт

-Біль в живота, багаторазове блювання, здуття живота

-Біль в животі, який поступово наростає, затримка стільця, перитоніт

-Біль в животі, блідість шкіри та слизивих оболонок, зниження артеріального тиску

 

6 .Вкажіть найінформативніший метод діагностики кровотечі із виразки шлунка?

-Фіброгастродуоденоскопія

-Рентгеноскопія шлунка

-Ультразвукове дослідження

-Лапароскопія

 

7.  У хворого з виразковою хворобою у анамнезі виник раптово кинжальний біль у епігастрії, дошкоподібне напруження м’язів передньої черевної стінки, симптом Щоткіна-Блюмберга.. Який діагностичний метод найбільш інформативний для уточнення діагнозу і вирішення тактики лікування?

-КТ

-Діагностична лапаротомія

-Оглядова рентгенографія живота у вертикальному положенні

-Ул ьтразвукове дослідження живота

-Загальний аналіз крові та сечі

 

8.  Хворий П., 32 років доставлений на приймальне відділення із скаргами на загальну слабість, запаморочення, шум у вухах, незначний біль в правому підребір’ї, який з’явився 6 годин тому. Була блювота “кавовою гущею”. В анамнезі виразка цибулини дванадцятипалої кишки. Пульс 110 в 1 хв., систолічний тиск 80 мм рт. ст., кількість еритроцитів 2,5*1012г/л, рівень гемоглобіну 90 г/л, гематокріт 20%. Який стан важкості кровотечі у даного хворого?

-Середній

-Помірний

-Важкий

-Агональний

-Преагональний

 

9. Хворий, 36 років скаржиться на інтенсивний біль в животі, сухість в роті, одноразову блювоту. Захворів раптово 2 год. тому. Шкірні покриви бліді. PS – 64 за 1 хв. АТ – 100/70 мм рт. ст. Живіт не приймає участь в акті дихання, напружений та різко болючий в епігастрії та правій половині. Позитивний симптом Блюмберга-Щоткіна.. Перкуторно високий тімпаніт, печінкова тупість відсутня, притуплення звуку в боковому відділі живота, справа. Якому захворюванню відповідають клінічні симптоми?

-Гостра кишкова непрохідність

-Перфоративна виразка ДПК

-Гострий деструктивний холецистит

-Гострий деструктивний апендицит

-Гострий деструктивний панкреатит

10. У хворого 35 років скарги на слабкість, запоморочення, блювоту по типу “кавової” гущі, спрагу. Об’єктивно: шкірні покрови бліді, пульс - 94 за 1 хв., АТ 100/60, живіт м’який, помірно болючий в епігастрії, перистальтика дещо прискорена. При пальцьовому дослідженні прямої кишки виявлено мелену. Який метод обстеження найбільш інформативний для підтвердження діагнозу та визначення лікувальної тактики?

-Фіброколоноскопія

-Лапароскопія

-Загальний аналіз крові

-Оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини

-Фіброгастродуоденоскопія

Тестові питання.

1.У чому полягає перша медична допомога у разі діагностики “Гострого живота”?

А. У знятті болю знеболюючими засобами;

В. У зменшенні запалення введенням антибіотиків;

С. У зняттi болю за допомогою спазмолiтикiв;

D. У зменшенні запалення за допомогою холоду (міхура з льодом). 

Е. Промити шлунок та поставити клізму.

2. У хворого Б., 59 років, три дні тому з’явився біль в епігастральній ділянці, який перемістився в праву здухвинну ділянку. Була нудота, одноразове блювання. Хворий займався самолікуванням (анальгін, грілка, промивання шлунка), стан хворого погіршувався, на 2-у добу  з’явилось багаторазове блювання, біль поширився на весь живіт. При огляді стан хворого тяжкий, ейфоричний. Шкірні покриви бліді. Пульс 128 в 1 хв. АТ - 95/60 мм рт. ст. Язик сухий. Живіт напружений, болючий більше в правій здухвинній ділянці. Позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга по всьому животі. Температура - 37, 2^о С. Лейкоцитоз  18 х 10⁹.  Про яке захворювання можна думати у даному випадку?

А. Перфоративна виразка шлунка;

В. Гострий холецистит;

С. Перитоніт;

D. Панкреатит;

Е. Паранефрит.

3. Яка найбільш специфічна ознака у хворого на гострий апендицит?

А. Біль внизу живота;

В. Під час повертання на правий бік біль в животі посилюється;

С. Багаторазове блювання, нудота;

D. Підсилена перистальтика кишечника;

Е. Позитивний симптом Сiтковського.

4. Як запобiгти розвитку перитонiту у хворого з проникаючим пораненням живота?

А. Мiсце поранення обколоти новокаїном;

В. Накласти асептичну пов’язку;

С. Накласти асептичну пов’язку та ввести антибіотики;

D. Ввести сульфанiламiди та антибіотики;

Е. Покласти холод на живiт.

5. У чому полягає перша допомога у разі гострого холециститу?

А. У прикладаннi холоду на живіт;

В. У введеннi спазмолiтикiв i болезаспокійливих;

С. Промити шлунок, ввести 0,1 % - р-н атропіну і 1 % - р-н промедолу;

D. У виклику операцiйної бригади;

Е. У негайному промиванні шлунка i постановці очисної клізми.

 

 Література:

·        Медсестринство в хірургії: посібник з практичних            навичок/О.Л.Ковальчук,Р.О.Сабадишин,О.В.Маркович-Тернопіль:            Укрмедкнига,2002.с.392-412

·        Хірургія: підручник/ О.М.Кіт,О.Л.Ковальчук,І.С.Вардинець,А.О.Боб.-           Тернопіль:ТДМУ,2014.с.435-489

 

                               https://vyshneve-rada.gov.ua/2015-02-19-10-06-33/4438-2015-05-03-06-50-57.html