Предмет Хірургія Група 4Б л/с Тема практичного заняття№6: «Хронічні захворювання живота.Грижі живата». Дата: 08.10.21.

 Предмет Хірургія

Група 4Б л/с

Тема практичного заняття№6: «Хронічні захворювання живота.Грижі живата».

 

Дата: 08.10.21.

Навчальна практика

Тема практичного заняття№6: «Хронічні захворювання живота.Грижі живата».

 

 

            ЗНАТИ

Безпосереднє обстеження хворих з хірургічними захворюваннями живота. Аномалії розвитку черевної стінки, пупка та внутрішніх органів. Основні спеціальні та інструментальні дослі­дження: езофагогастроскопія, УЗД, рентгеноскопія, лапароскопія. Черевна грижа. Класифікація, клінічні ознаки, принципи лікування. Хірургічні захворювання шлунка, дванадцятипалої кишки, прямої кишки, жовчного міхура, підшлункової залози. Клінічні ознаки цих захворювань і принципи лікування. Тактика фельдшера в разі звертання таких хворих до нього, диспансерний нагляд за ними.

ВМІТИ

. Застосовувати методики обстеження хворих з хірургічними захворюваннями органів черевної порожнини. Аналізувати перебігу хвороби в пацієнтів, підготовку їх до гастроскопії, ультразвукового та рентгенологічного дослідження.

Демонструвати прийоми поверхнево-орієнтовної га глибокої методичної пальпації за Образцовим—Стражеско.. Складати набір інструментів для лапаротомії.

Здійснювати догляд за хворими після операцій на шлунку, жовчному міхурі, кишках і підшлунковій залозі.

 

Практичні навички:

¾    догляд за хворими;

¾    підготовка хворих до діагностичних досліджень

            ----складання набору інструментів для лапаротомії

 

План

1. Обстеження хворих із хронічними захворюваннями органів черевної порожнини.

2. Спеціальні методи дослідження.

3. Аномалії розвитку черевної стінки, пупка.

4. Грижі живота, класифікація, клінічні ознаки, лікування.

5. Захворювання шлунка, дванадцятипалої кишки, жовчного міхура, підшлункової залози. Їх клінічні ознаки та лікування.

6. Особливості догляду за хворими після операцій на органах черевної порожнини.

Мета:

- навчитись обстежувати хворих із хронічними захворюваннями живота;

- знати клінічні ознаки, принципи лікування хронічних захворювань шлунка, дванадцятипалої кишки, жовчного міхура, підшлункової залози;

- оволодіти навичками підготовки хворих до діагностичних досліджень,

ЗАВДАННЯ

1.Повторити теоретичний матеріал.

2.Скласти алгоритм підготовки пацієнта до планової герніотомії.

3. Скласти алгоритм підготовки пацієнта до екстреної герніотомії з приводу защемленої грижі.

4. Скласти алгоритм догляду за прооперованим пацієнтом.

5. Написати набір інструментів для лапаротомії.

 

ХРОНІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ

Обстеження хворого з хронічними захворюваннями органів черевної порож­нини починають з опитування. Основними клінічними проявами цих захворю­вань є:

- біль у животі (необхідно з'ясувати характер болю, його локалізацію, іррадіа­цію, тривалість);

- диспептичні розлади (підрозділяють на шлункові — відчуття «повного шлунка» відрижка, печія, регургітація, слинотеча, нудота, блювання; та кишкові — від­чуття переповнення в животі, закрепи, проноси; комбіновані диспептичні роз­лади).

Оглядаючи живіт, звертають увагу на;

• форму живота і симетричність; наявність перистальтики;

• участь обох половин живота в диханні;

• розширення вен передньої черевної стінки при портальній гіпертензії («голова медузи»);

• наявність післяопераційних рубців;

• середню лінію живота, ділянку пупка, пахові ділянки для виявлення грижо­вих випинань.

Пальпуючи живіт, можна виявити певні патологічні зміни органів черевної порожнині. Спочатку проводять поверхневу, а потім глибоку пальпацію. Хворий повинен лежати на спині, поклавши руки вздовж тулуба. Живіт оголяють від ме­чоподібного відростка до лобкового симфізу.

Поверхнева пальпація дає змогу виявити напруження черевної стінки: асцит, грижу і пухлину в черевній стінці або черевній порожнині. Починають пальпацію з лівої пахової ділянки, рухаючись проти годинникової стрілки, до правої пахової ділянки; щоб попередити рефлекторне напруження черевної стінки, під час паль­пації слід розмовляти з хворим, відволікаючи його, або попросити зігнути ноги в колінах.

У нормі передня черевна стінка при пальпації м'яка і безболісна. При патологічних змінах спостерігається резистентність (ригідність) черевної стінки або м'язів живота

.

Глибока пальпація розроблена і введена в клінічну практику В.П. Образцовим і М.Д. Стражеском. Глибоку пальпацію живота здійснюють у горизонтальному положенні і лише в тих випадках, коли стінка живота м’яка. Пальпацію рекомендується проводити під час видиху, коли м'язи черевної стінки розслаблені. З кожним видихом пальці занурюються разом з черевною стінкою все глибше і ковзають по нерухомому органу (або орган ковзає під нерухомими пальцями) під час дихання.

Під час перкусії визначається нормальний тимпанічний звук. Він може бути високим (при непрохідності кишок). У разі виявлення печінкової тупості слід визначити її межі. Притуплення перкуторного звуку свідчить про наявність рідини в черевній порожнині. Перкусія дає змогу визначити розміри селезінки, виявити болючі ділянки.

За допомогою аускультації визначають перистальтику кишок, шуми в гих, пульсацію черевного відділу аорти.

Захворювання органів черевної порожнини діагностують за допомогою таких методів дослідження:

1. Ендоскопічні:

• езофагоскопія;

• дуоденоекопія;

• гастроскопія;

• ректороманоскопія.

2. Рентгенологічні:

• рентгеноскопія;

• рентгенографія.

3. Лапароскопія — огляд черевної порожнини та її органів через отвір у передній черевній стінці.

4. Комп'ютерна томографія.

5. Ультразвукові методи діагностики.

Аномалії розвитку черевної стінки, пупка і органів черевної порожнини виявляються, як правило, у дітей.

Алгоритм спілкування студентів із пацієнтами з патологією, що розглядається по темі (комунікативні навички):

1. Привітатись та назвати себе.
2. На обличчі повинна бути привітна усмішка - це дозволяє встановити до вас довірчих відносин з боку пацієнта.
3. Пацієнту в приємній формі слід пояснити мету обстеження, тривалість бесіди та отримати його згоду.
4. Якщо пацієнт тільки поступає в стаціонар провести коректну та спокійну бесіду з його родичами, в якій разом з лікуючим лікарем повідомити їх про попередній діагноз, мету госпіталізації, проведення певних обстежень, які плануються для виконання в майбутньому.
5. Перед проведенням фізикальних методів обстеження пояснити пацієнту яке обстеження буде виконано, вказати на певні неприємні відчуття і дискомфорт, які може відчути пацієнт під час цього обстеження, наголосити на обов'язковості цього обстеження в діагностиці даного захворювання та отримати його згоду.
6. За потреби транспортування до місця обстеження (оглядова кімната, рентгенкабінет, УЗД-кабінет) пояснити її необхідність пацієнту.
7. Підготуватись до проведення обстеження– помити руки теплою водою, вдягнути рукавички.
8. Провести те чи інше заплановане обстеження.
9. Разом з лікуючим лікарем в коректній та доступній для розуміння пацієнтом формі пояснити результати того чи іншого обстеження.
10. Залучити близьких пацієнта до бесіди та в доступній формі пояснюють їм результати даних обстежень, обов'язково з'ясувавши чи зрозумілі для них ваші пояснення.
11. .За умов обстеження хворого в післяопераційному періоді слід пояснити пацієнту як вірно виконувати гігієнічні процедури, тощо.
12. У ввічливій формі отримати згоду пацієнта на участь в перев'язці.
13. Разом з лікуючим лікарем пояснити пацієнту, а при потребі і найближчим родичам, ті чи інші дії щодо маніпуляцій, які виконані чи плануються виконуватися в майбутньому.
14. Завершити бесіду слід обов’язково з побажання найшвидшого одужання.

Тестові завдання

 Хворій Л, 36 років, у минулому було проведено лапароскопічну холецистектомію. Жінка має ожиріння ІІ ступеня. Через 1 рік після операції в ділянці навколопупкового операційного рубця з'явилось болюче випинання розміром 4х4 см, м'яко-еластичної консистенції, яке збільшується при натужуванні й кашлі. У положенні лежачи утвір зникає Нижче пупка в білій лінії живота визначається дефект  до 3см, позитивний симптом кашльового поштовху.

 Сформулюйте попередній діагноз:

A. Вправима пупкова грижа.

B. Пухлина черевної порожнини.

C. Діастаз прямих м'язів живота.

D. Передочеревинна ліпома.

E. Післяопераційна вентральна грижа.

 

Призовник 17 років, скаржиться на наявність патологічного утвору, який з'являється в лівій паховій ділянці при фізичному навантаженні й натужуванні. Утвір має овальну форму, розміром 4 * 6 см,  при пальпації він м'яко-еластичної консистенції, зовнішнє пахове кільце  діаметром  біля 3 см, утвір розміщений назовні від сім'яного канатика. Сформулюйте попередній діагноз:

A. Правобічна стегнова грижа.

B. Правобічна пряма пахова грижа.

C. Правобічна коса пахова грижа.

D. Варикозне розширення вен сім'яного канатика.

E. Кіста сім'яного канатика.

 

 

Хворий Н, 46 років, скаржиться на наявність грижового випинання в ділянці пупка і біль у ньому. Хворіє 8 років. Грижове випинання має 6 см у діаметрі, в черевну порожнину  не вправляється, чутливе при пальпації, шкіра над ним не змінена, симптом "кашльового поштовху" позитивний, визначається край грижових воріт. Встановіть діагноз:

A. Защемлена пупкова грижа.

B. Невправима пупкова грижа.

C. Передочеревинна ліпома.

D. Кіста урахуса.

E. Вправима пупкова грижа.

 

ТЕСТИ

1. У приймальний покій поступив хворий із защемленою пахвинною грижою через 2 години від початку защемлення. При огляді грижа вправилась. Ваша тактика?

          A. Спостереження за хворим в умовах стаціонару B. Ургентна лапароскопія C. Хворого можна відпустити додому D. Лапаротомія з ревізією кишківника і герніотомія E. Ургентна герніотомія

 2. Внутрішньою грижою слід називати

         A. вихід внутрішніх органів разом з парієтальною очеревиною з черевної порожнини через щілини в м’язево-апоневротичному шарі тазового дна при цілості шкірних покривів B. вихід внутрішніх органів разом з парієтальною очеревиною з черевної порожнини через природні або штучні отвори під шкіру C. вихід з черевної порожнини через природні отвори не покритого очеревиною органа, або його частини D. вихід внутрішніх органів з черевної порожнини через пошкоджену стінку живота (розрив, поранення) E. переміщення органів черевної порожнини в грудну через природні або штучні отвори діафрагми

3. До гриж, класифікованих за анатомічними ознаками, не відносяться

         A. рецидивні B. стегнові C. грижі білої лінії живота D. пахвинні E. пупкові

 4. Назвіть фактори, які сприяють виникненню післяопераційних гриж.

         1. нагноєння рани, 2. парез кишківника в післяопераційному періоді, 3. тампонада рани, 4. порушення іннерваціі черевних м’язів, 5. раннє вставання з ліжка після операції. Виберіть правильну комбінацію відповідей: A. 1,2 B. 1,3,4 C. все вірно D. 3,5 E. 1,2,3

 5. Чому необхідно відрізнити ковзну грижу серед інших: A. Академічне (теоретичне) значення. B. Необхідна спеціальна фіксація органів. C. Грижа зумовлена вродженими чинниками. D. Попередження поранення порожнистого органа

6. Ковзна грижа - це:

          A. Коли грижовий вміст проходить через лакунарну зв’язку B. Все перераховане невірно C. Коли однією із стінок грижового мішка є розташований мезоперитонеально орган D. Коли вмістом грижового мішка є червоподібний паросток E. Коли вмістом грижового мішка є дивертикул Меккеля

7. Вмістом грижового мішка може бути все перелічене, крім

         A. сигмоподібної кишки B. тонкої кишки C. прямої кишки D. сліпої кишки E. сальника

 8. За етіологічним фактором грижі класифікуються на

          A. вроджені B. рецидивні C. набуті D. травматичні E. всі перелічені

10. Що таке Ріхтерівське защемлення?                                                                                      

          A. Защемлення дивертикула Меккеля B. Защемлення перекрученої сигмоподібної кишки C. Защемлення шлунка в діафрагмальній грижі D. Защемлення кишки в ділянці дуодено-тонкокишкового переходу E. Пристінкове защемлення кишки

11.При визначенні життєздатності защемленої петлі кишки слід орієнтуватися на

         1. колір кишки, 2. наявність перистальтики, 3. пульсацію судин брижі, 4. наявність випоту в черевні порожнині, 5. наявність странгуляційної борозни. Виберіть правильну комбінацію відповідей: A. 1,3,5 B. 1,2,3 C. 2,4,5 D. 2 E. 2,3

 

 Література:

 

Медсестринство в хірургії: посібник з практичних            навичок/О.Л.Ковальчук,Р.О.Сабадишин,О.В.Маркович-         Тернопіль:            Укрмедкнига,2002.с.392-397.

                         Хірургія: підручник                                                                                                                     /О.М.Кіт,О.Л.Ковальчук,І.С.Вардинець,А.О.Боб.-        

                                    Тернопіль:ТДМУ,2014.с.501-510.

                        Цитовская Л.В. Руководство к практическим занятиям по хрургии-.Киев                                                            «Вища школа»1988 с.277-281.

                        https://studopedia.org/12-52359.html