Викладач ЄрофєєваВ.В. Навчальна дисципліна: «Ріст і розвиток людини». · Тема практичного заняття№17 «Анатомо-фізіологічні,психологічні характеристики;емоційний,соціальний, духовний розвиток жінок і чоловіків у репродуктивний період.Статеве життя » Група 3А с/с. Дата:16.11.21.

 

Викладач ЄрофєєваВ.В.

Навчальна дисципліна: «Ріст і розвиток людини».

·         Тема практичного заняття№17

   «Анатомо-фізіологічні,психологічні характеристики;емоційний,соціальний,

духовний розвиток жінок і чоловіків у репродуктивний період.Статеве життя »          

Група 3А с/с.                         

Дата:16.11.21.

 

 

Практичне заняття № 11

Тема. Анатомо-фізіологічні, психологічні характеристики; емоційний, соціальний, духовний розвиток жінок і чоловіків у репродуктивний період. Статеве життя.

Навчальна мета

Знати:

• основні показники фізичного та психічного розвитку жінок і чоловіків зрілого віку та біологічні ритми;

• відмінності сексуальної поведінки жінок і чоловіків.

 Уміти:

• скласти план заходів щодо статевого виховання;

• здійснювати сестринський процес щодо питань планування сім’ї.

 

 

 

Біоритм — у перекладі з латинської мови означає життєвий такт або життєвий цикл.

Класифікація біоритмів за частотою

• Ритми високої частоти — від часток секунди до ЗО хв (осциляції на молекулярному рівні, ритми ЕЕГ, ЕКГ, дихання, перистальтики кишок тощо).

• Ритми середньої частоти — від ЗО хв до 28 год. До них належать ультрадіанні (до 20 год) та циркадіанні (20—28 год) ритми. Відомо понад 300 процесів, що відбуваються в організмі, які змінюються саме з такою частотою (ритм добової активності, добові коливання концентрації кортикостероїдів у крові, чутливість до гістаміну).

• Метеоритми. Сюди належать інфрадіанні (28 год — 6 діб) та циркамсептальні ритми (близько 7 діб).

• Макроритми — від 20 діб до 1 року (типовим прикладом є овуляторний цикл). Описані також “флісофські ритми”: ритм фізичної активності (123 доби), ритм емоційної активності (28 діб), ритм інтелектуальної активності (33 доби).

• Мегаритми — період тривалості становить десятки і більше років (6-річні коливання творчої активності, 11-річний ритм активності Сонця).

Циклічні процеси відбуваються на всіх рівнях організації овить десятки і більше років (6-річні коливання творчої активності, 11-річний ритм активності Сонця).

Циклічні процеси відбуваються на всіх рівнях організації життєвих систем.

Є біоритми, які “працюють” за власною програмою росту і розвитку організму (інертні), і біоритми, які забезпечують життєдіяльність організму під час дії чинників зовнішнього середовища (лабільні).

Велике значення для організму людини має добовий ритм, пов’язаний з обертанням Землі навколо своєї осі. Помічено, що організм на одне й те саме навантаження реагує по-різному залежно від періоду доби. Наприклад, печінка найменш “працездатною” є о 1—3-й годині ночі, нирки — о 17—19-й і т.п. Температуру тіла рекомендують вимірювати вранці та о 18-й годині. Показники артеріального тиску мінімальними є вранці й опівночі, максимальними — о 16—20-й годині. У першій половині дня (переважно вранці) у багатьох людей спостерігається найсильні- ша збудливість кори великого мозку. Встановлено, що протягом доби сонливість настає о 9, 13-й і 17-й годині. Працездатність серця сповільнюється приблизно о 13-й та о 19-й годині. М’язова сила також протягом доби коливається. Максимальні показники відзначаються о 5, 12, 16, 20, 24-й годині, мінімальні — о 2, 9, 14, 18-й і 22-й годині.

Медичні огляди й обстеження доцільніше проводити в “несприятливі години” доби, коли знижуються компенсаторні можливості організму і легше виявити відхилення в стані здоров’я.

Наука про біологічні ритми має велике практичне значення для сучасної медицини. З’явилися такі нові поняття, як “хроно- медицина”, “хронодіагностика”, “хронопсія”, “хронопрофілактика”, “хронотерапія”, “хронофармакологія”.

Хрономедицина — це новий напрям у медицині, де враховується фактор часу.

Хронопатологія — це, коли з появою хвороби порушуються процеси ритмічності в організмі.

Хронотерапія — це лікування з урахуванням ритмів організму.

Ритм фізіологічної стійкості організму людини враховують під час лікування хворих. Так, майже всі хірургічні операції, за

винятком екстрених, виконують у ранковий час. Не випадково лабораторні та рентгенологічні дослідження проводять переважно вранці.

 

Періоди життя дорослої людини

Виокремлюють ранній (від 20 до 40 років), середній (від 40 до 60 років) та пізній (після 60 років) періоди життя.

Ранній період характеризується початком трудової діяльності на робочому місці, у колективі, шлюбом, народженням дітей.

Ураховуючи ці головні події життя, психологи створили З системи:

• “Я” — особистість;

• “Я” — член сім’ї;

• “Я” — робітник, член колективу.

Над вибором професії людина задумується ще в юнацькі роки, проте процес вибору професії, набуття досвіду, вдосконалення навичок і вмінь триває після 20 років, із початком трудової діяльності. Добре, якщо людина відчуває, що саме ця діяльність є справою всього її життя.

Професійний шлях людини поділяється на п’ять етапів:

• ріст фахівця;

• дослідження;

• зміцнення досягненої кар’єри;

• збереження всього набутого;

• згасання працездатності.

На кожному із цих етапів людина може відчувати незадоволеність, дискомфорт. Деякі люди змінюють декілька разів місце роботи, а іноді й спеціальність.

Одночасно зі становленням особистості, фахівця певної справи відбувається розвиток особистості в шлюбі. На сьогодні є трикомпонентна теорія кохання.

I компонент — це почуття інтимності, кохання до близької людини.

II компонент — це фізичний потяг до коханої людини, сексуальна поведінка.

III компонент — це обов’язки перед коханою людиною.

Чоловік і жінка створюють шлюб для реалізації всіх 3 компонентів. Перед ними стоять складні завдання:

• визначення ролі кожного в сім’ї;

• пристосування до бажань і вимог партнера;

• уміння поважати індивідуальність кожного;

• уміння спільно віднаходити шляхи розв’язання проблем.

 

Більшість сімей хочуть мати дітей. Саме батьківство формує дорослу людину. Однак останніми роками кількість неповних сімей збільшилася. Після розлучення діти частіше залишаються з мамою. Тому збільшується кількість матерів-одиначок. Таким жінкам доводиться самим забезпечувати матеріально сім’ю та виховувати дітей. Успішне поєднання роботи і сімейних обов’язків — одне з головних завдань раннього періоду життя дорослої людини.

Нині багато молодих людей не бажають вступати в шлюб. Вони прагнуть самостійності і свободи.

У середньому періоді життя дорослої людини головними проблемами є турбота і піклувння про молодше покоління, хвилювання з приводу того, у який світ це покоління прийде та що отримає у спадок.

Є такі проблеми (конфлікти) цього періоду:

• перевага досвіду над фізичними силами;

• перевага соціальних стосунків між людьми над сексуальними;

• розумова гнучкість замінює розумову ригідність.

Середній період життя людини характеризується деякими

змінами. Зростає відповідальність за своїх батьків літнього віку. Діти переходять у підлітковий період, згодом стають незалежними від дорослих. Велике значення має дружба, стосунки між друзями стають багатогранними і складними. Це пов’язано з тим, що люди середнього віку схильні до самоаналізу, глибокого усвідомлення своєї особистості та особистості друзів.

Чоловікам і жінкам часто доводиться налагоджувати своє сімейне життя, наприклад після розлучення та у разі утворення нового шлюбу. У нових сім’ях виникають конфліктні ситуації з дітьми від попереднього шлюбу.

Середній період характеризується кар’єрним ростом, удосконаленням професійної майстерності. Багато людей оцінюють свою професійну діяльність. Таке оцінювання може призвести до стресу, зміни професії, місця роботи.

Пізній період життя людини характеризується тим, що він уже змінюватиметься новим періодом. Вихід на пенсію, часто втрата близької людини, проблеми зі здоров’ям стають важким психологічним тягарем. Людині літнього віку потрібно змінювати концепцію свого “Я”, бо вона втрачає свою автономність і стає залежною від інших людей. Одні можуть до цього пристосуватися, інші — ні. Оцінювання свого фізичного стану часто стає показником психологічної безпеки. Люди літнього віку міркують про те, скільки їм залишилося жити.

Однією з проблем старості є потреба людини проводити багато часу в міркуваннях над тим, як минуло життя, що після них залишиться людям.

Чоловіки і жінки в цей період по-різному поводяться. Чоловіки стають пасивними, більш лагідними, доброзичливими, а жінки — більш агресивними, практичними і деспотичними. У людей літнього віку відбувається зниження реакцій на пристосування до складних життєвих ситуацій.

Для людини вихід на пенсію є зміною її статусу. Реакція на вихід на пенсію залежить від стану здоров’я, бажання залишити роботу, матеріального забезпечення та ставлення колег.

Зміна статусу залежить і від сімейних стосунків. Багато людей страждають від того, що залишаються без близьких людей і друзів. Самотність і бідність людей літнього віку в різних країнах світу є головними проблемами. Альтернативним варіантом є організація денних центрів, центрів з постійним проживанням для людей літнього і старечого віку.

 

 

Біологічний вік

Старість формується в процесі життя, вона заперечує життя і призводить до загибелі організму. Є поняття старіння і старості, тобто причини та їх прояви.

Старість — закономірний період вікового розвитку.

Старіння — руйнівний процес, розвиток якого супроводжується віковим ураженням органів та систем, що призводить до порушення фізіологічних функцій організму.

Старіння призводить до обмеження пристосувальних властивостей організму, зниження його надійності, розвитку вікової патології. Участь чинників навколишнього середовища в процесах старіння зумовлює пошук оптимального способу життя, екологічних умов, які гальмують процес старіння.

У ході еволюції поряд із процесом старіння виник процес вітауку.

Вітаук — процес стабілізації життєдіяльності організму, що підвищує його надійність. Він спрямований на запобігання ураженню живих систем з віком і подовжує тривалість життя.

 

 

 

 

Контрольні завдання

 

1. Визначте головні проблеми підлітків:

а) сексуальності, моралі, вибору професії;

б) успіху в навчанні;

в) встановлення взаємин з учителями;

г) удосконалення письма і читання;

ґ) отримання успіху в спорті, музиці тощо.

2. Які головні пріоритети переважають у житті дорослої людини віком від 20 до 40 років:

а) етап зміцнення кар’єри, шлюб;

б) початок трудової діяльності, шлюб, народження дітей;

в) підбиття підсумків усього набутого;

г) прагнення до самостійності і свободи;

ґ) переважання соціальних стосунків з людьми над сексуальними?

3. Середній період життя дорослої людини характеризується такими пріоритетами:

а) формування батьківського почуття;

б) формування особистості у робочому колективі;

в) турбота про молоде покоління, нащадків, зміцнення кар’єри;

г) втрата самостійності та залежність від інших людей;

ґ) підбиття підсумків життєвого шляху.

4. Пізній період життя дорослої людини характеризується такими пріоритетами:

а) кар’єрний ріст, ріст професійної майстерності;

б) розширення дружніх стосунків з людьми, які стають багатогранними;

в) зміна концепції свого “я” втратою самостійності і залежністю від інших людей;

г) підвищення відповідальності за дітей, батьків;

ґ) успішне матеріальне забезпечення сім’ї та виховання дітей.

 

 

5. У якому віці завершується статеве дозрівання і організм стає здатним до репродукції:

а) 10—12 років;

б) 12—14 років;

в) 20—25 років;

г) 17—18 років;

ґ) 25—ЗО років?

6. У чому полягають зміни репродуктивної системи жінок і чоловіків:

 а) активний ріст кісток таза, стегон;

б) ріст волосся на лобку і під пахвами;

в) мутація (“ламка”) голосу, активація сальних і потових залоз;

г) поява полюцій у хлопців, менструацій у дівчат;

ґ) збільшення грудних залоз та підвищена їх чутливість?

7. Найголовніша роль статевого життя полягає:

а) у реалізації статевих стосунків між чоловіком і жінкою;

б) у духовному і фізичному задоволенні;

в) у продовженні людського роду;

г) у задоволенні статевої потреби; ґ) у реалізації статевого інстинкту.

8. Планування сім’ї — одне з головних завдань профілактики:

а) першого аборту;

б) небажаної вагітності;

в) народження небажаної дитини;

г) інфекційних хвороб;

ґ) усього перерахованого вище..

9. Які аспекти включає ВООЗ у концепцію планування сім’ї:

а) вільний вибір щодо народження дітей;

б) запобігання абортам;

в) час народження дітей залежно від віку батьків;

г) профілактика статевих захворювань, що передаються статевим шляхом;

ґ) вільний вибір щодо народження дітей, запобігання небажаній вагітності, час народження дитини залежно від віку батьків?

10. До яких біоритмів належать ЕЕГ, ЕКГ:

а) середньої частоти;

б) високої частоти;

в) мезоритмів;

г) макроритмів; ґ) мегаритмів?

 

 

 

 

 

 

 

Література:

            Основна:

·         1.Тарасюк В.С.Ріст і розвиток людини.-К.:Здоров’я,2002.261-266

·         2.Тарасюк В.С.Ріст і розвиток людини.-К.:Медицина,2008.с278-288