Навчальна дисципліна: «ВІйськово-медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій». Тема лекційного заняття № 2: «Основи організації лікувально- евакуаційного забезпечення військ.» Групи 4 А с/с. Дата: 14.02. 22
Викладач Єрофєєва В. В
Навчальна дисципліна: «ВІйськово-медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій».
Тема лекційного заняття № 2: «Основи організації лікувально- евакуаційного забезпечення військ.»
Групи 4 А с/с.
Дата: 14.02. 22
Основи організації лікувально-організаційного забезпечення військ
Вирішення завдань, що стоять перед медичною службою Збройних сил України, досягається вмілою організацію та чітким здійсненням медичного забезпечення військ. Воно включає:
Лікувально – евакуаційне забезпечення;
Санітарно – епідеміологічне забезпечення; -
Забезпечення підрозділів, частин медичним майном;
Заходи медслужби щодо захисту особового складу від зброї масового ураження
У комплексі заходів медичного забезпечення в умовах сучасної війни найскладніша роль належить лікувально - евакуаційному забезпеченню.
Лікувально - евакуаційне забезпечення - це розділ медичного забезпечення у воєнний час і в умовах надзвичайних ситуацій мирного часу, що є собою система заходів з надання медичної допомоги пораненим і хворим, їх евакуація, подальше лікування та реабілітація.
Історія військової медицини знає багато різних форм і методів в організації лікувально - евакуаційного забезпечення у військах.
Лікувально - евакуаційне забезпечення характеризується двома тенденціями:
• Перша -це лікування поранених і хворих поблизу зони бойових дій.
• Друга - якомога більше евакувати поранених і хворих із зони бойових дій.
У 1916 році професор ВМА (м. Санкт- Петербург) Володимир Андрійович Опель обґрунтував необхідність зв’язку лікувальних та евакуаційних заходів в єдину систему.
Сучасна система лікувально - евакуаційних заходів передбачає розподіл медичної допомоги і лікування поранених і хворих у діючій армії на окремі, чітко визначені лікувально - профілактичні заходи, які проводяться на етапах медичної евакуації- ЕМЕ.
Етапи медичної евакуації -це сили і засоби медичної служби, які розгорнути на шляхах медичної евакуації для приймання і сортування поранених і хворих, надання їм медичної допомоги і підготовки за показниками до медичної евакуації. До основних ЕМЕ належать
• МПП;
• Окремий медичний батальйон дивізії;
• Військові госпіталі.
До ЕМЕ може бути віднесений МПБ, якщо він розгортається та працює на місці, н-д в обороні.
Усі ЕМЕ розгортаються за єдиною системою, мають підрозділи для: -приймання і сортування поранених і хворих,
- проведення їм спеціальної обробки,
-надання медичної допомоги,
-госпіталізації,
- ізоляції інфекційних хворих,
-лікування та евакуації.
Кожному етапу медичної евакуації характерний типовий вид медичної допомоги. Н-д: МПП- перша лікарська допомога; польовий госпіталь - кваліфікована медична допомога. Кожному ЕМЕ перед початком роботи встановлюється визначений обсяг медичної допомоги - сукупність лікувально - евакуаційних заходів, який може бути скороченим або розширеним залежно від умов бойової та медичної обстановки.
Місця розгортання ЕМЕ повинні відповідати вимогам:
• Бути достатніми за площею;
• Розташовуватися неподалік до основних шляхів підвозу та евакуації, мати хороші дроги, придатні для руху транспорту;
• Знаходитись на достатній відстані від об’єктів, що можуть привертати увагу противника;
• Використовувати захисні властивості місцевості для захисту від дії зброї масового ураження;
• Мати свої джерела водопостачання;
• Мати благополучний санітарно - епідемічний стан.
Система лікувально - евакуаційного забезпечення передбачає розчленування процесу надання медичної допомоги на окремі види. Кожен вид включає визначений перелік лікувально - профілактичних заходів, які проводять особи, що мають відповідну медичну освіту та оснащення, з урахуванням місця її надання. Усього 5 видів медичної допомоги:
• Перша медична;
• Долікарська ( фельдшерська);
• Перша лікарська;
• Кваліфікована;
• Спеціалізована.
Перша медична допомога - надається безпосередньо на місці поранення або в укритті самими військовослужбовцями у порядку само і взаємодопомоги, а також санітарами, водієм - санітаром, санітарним інструктором, особовим складом підрозділів, що виділяються для рятувальних робіт в осередках масових уражень. При наданні цього виду допомоги насамперед використовують вміст засобів індивідуального медичного оснащення (АІ, ІПП, ППІ) потерпілого, а потім - майно із сумки санітара чи військової медичної сумки санітарного інструктора.
Мета першої медичної допомоги - тимчасове усунення явищ, що виникли внаслідок поранення або захворювання ( ураження) і загрожують життю пораненого чи хворого, а також запобігання можливим ускладненням.
Долікарська ( фельдшерська) допомога - доповнює першу медичну допомогу. Надається фельдшером батальйону в медичному пункті. Метою її є також боротьба з розладами, які загрожують життю поранених та хворих. Використовується майно МПБ.
Обсяг медичної допомоги - це сукупність лікувально - профілактичних заходів, що проводяться пораненим і хворим на даному етапі медичної евакуації.
Обсяг першої медичної допомоги включає:
• Витягування постраждалих із бойових машин, важкодоступних місць, осередків пожеж та із - під завалів;
• Гасіння палаючого одягу й запалювальних сумішей, що попали на тіло;
• Одягання протигазу при знаходженні на зараженій місцевості;
• Тимчасову зупинку зовнішньої кровотечі;
• Введення антидотів ураженим ОР;
• Усунення асфіксії шляхом звільнення верхніх дихальних шляхів від слизу, крові, сторонніх тіл, фіксацію язика при його западанні, введення повітропроводу;
• Введення знеболюючих засобів за допомогою шприц - тюбика;
• Накладання асептичної пов'язки на рану або опікову поверхню, а при відкритому пневмотораксі - оклюзійну пов'язку з використанням гумової обкладинки індивідуального пакету;
• Часткову санітарну обробку відкритих ділянок шкіри і дегазацію одягу за допомогою індивідуального протихімічного пакету;
• Застосування антибіотиків, протиблювотних та інших лікарських засобів з АІ.
• Іммобілізацію пошкоджених кінцівок із використанням табельних і підручних засобів;
Обсяг долікарської допомоги включає:
• Усунення асфіксії ( введення повітропроводу, ШВЛ за допомогою апаратів, інгаляція кисню);
• Контроль за правильністю й доцільністю накладання джгута, накладання джгута при кровотечі, яка продовжується;
• Накладання і виправлення неправильно накладених пов’язок;
• Повторне введення знеболюючих засобів, антидотів за показниками, застосування антибіотиків;
• Покращення транспортної іммобілізації за допомогою табельних і підручних засобів;
• Введення серцево - судинних та інших лікувальних засобів за показниками;
• Повторна часткова санітарна обробка відкритих ділянок шкіри, дегазація одягу;
• Зігрівання поранених і хворих, дача гарячого чаю ( за виключенням - поранених у живіт).
Медичне сортування - це розподіл поранених і хворих на групи за ознаками потреби в однорідних лікувально - евакуаційних і профілактичних заходах. Основи медичного сортування були розроблені хірургом МІ Пироговим. Сортування поранених і хворих проводиться на кожному з етапів медичної евакуації.
Мета сортування - забезпечити поранених і хворих своєчасним проведенням лікувально - профілактичних заходів на подальшу евакуацію.
Завдання сортування - визначити характер поранення,
встановити необхідність, черговість і місце надання медичної допомоги,
визначити порядок подальшої евакуації, куди евакуювати, у яку чергу, на якому транспорті, у якому положенні.
Медичне сортування завжди носить діагностичний та прогностичний характер. Є його види:
• Внутрішнепунктове - розподілити поранених і хворих на групи для направлення їх у відповідні функціональні підрозділи даного ЕМЕ та встановити черговість їх направлення;
• Евакуаційне - транспортне - розподілення на групи згідно з евакуаційним призначенням, черговістю, способами та засобами подальшої їх евакуації і необхідністю медичного супроводу.
Принципи медичного сортування й вимоги до його проведення:
• Розпочинати в процесі надання медичної допомоги і продовжувати на всіх ЕМЕ;
• Постраждалих сортують на кожному ЕМЕ неодноразове ( при надходженні, після надання допомоги);
• Сортування виконує кваліфікований працівник
• Використовується єдина класифікація хвороб і травм та єдині вимоги до методики сортування;
• Результати сортування фіксуються спеціальними позначеннями та записами в медичних документах;
• Сортування спрямовується на надання першочергової допомоги пораненим, які перебувають у критичному стані та пораненим, які мають більше шансів повернутися до строю.
Під час сортування на ЕМЕ виділяють основні групи поранених і хворих:
• Які мають зараженість на ОР та БЗ, а також РР вище допустимого рівня і потребують спеціальної обробки;
• Які перебувають у стані психомоторного збудження і потребують ізоляції в психоізолятори;
• Які потребують ізоляції ( інфекційні хворі та підозрілі на інфекцію);
• Які потребують медичної допомоги з урахуванням терміновості та місця її надання;
• Яких треба евакуювати на наступний ЕМЕ без надання медичної допомоги;
• Які отримали ураження, несумісне з життям, потребують тільки догляду та симптоматичного лікування ( агонуючі);
• Які підлягають поверненню у свої підрозділи після отримання відповідної медичної допомоги та короткочасного відпочинку.
Результати медичного сортування фіксуються за допомогою сортувальних марок, що прикріплюються до обмундирування пораненого на видному місці і допомагають санітарам - носіям встановлювати черговість доставки поранених в інші функціональні підрозділи.
Види сортування. В залежності від задач, які вирішуються в процесі сортування, прийнято виділяти два види сортування:
- а) внутрішньопунктове;
- б) евакуаційно-транспортне.
Внутрішньопунктове сортування проводиться з метою розподілу уражених на групи (в залежності від характеру та тяжкості ураження) для встановлення черговості надання медичної допомоги, а також для визначення місця функції, де має бути надана допомога. Евакуаційно-транспортне сортування проводиться з метою розподілу уражених на однорідні групи по черговості евакуації, виду транспорту (автомобільний, залізничний, авіаційний, тощо), положенню в транспорті (лежачи, сидячи) та визначення маршруту евакуації з урахуванням локалізації, характеру та тяжкості ураження. Вирішення цих питань здійснюється на підставі діагнозу та прогнозу.
Медичне сортування проводиться, зазвичай, на основі даних зовнішнього огляду поранених (хворих), їх опитування, ознайомлення з медичною документацією (за її наявності), застосування нескладних методів дослідження та найпростішої діагностичної апаратури. Досвід військової медицини підтвердив можливість для лікаря сортування поранених без зняття пов'язки, що особливо важливо в умовах масового надходження уражених.
В основу медичного сортування покладено три ознаки: лікувальна, евакуаційна та небезпека постраждалого для оточуючих.
За ознакою небезпеки для оточуючих постраждалих поділяють на три групи:
- 1) ті, що потребують ізоляції (психічні та інфекційні хворі);
- 2) ті, що потребують санітарної обробки (постраждалі з вогнищ ураження стійкими НХР, радіоактивними речовинами, педикульоз або з епідеміологічного вогнища);
- 3) усі інші постраждалі.
За лікувальною ознакою постраждалих поділяють на чотири групи:
- 1. Постраждалі з важкими ураженнями та сумнівним прогнозом, медична допомога яким має бути надана за невідкладними показниками (зовнішня чи внутрішня кровотеча, відкритий чи клапанний пневмоторакс, асфіксія, шок, неповна травматична ампутація кінцівки, важкі опіки та ін.).
- 2. Постраждалі з ураженнями середнього ступеня важкості та відносно сприятливим, за умови своєчасного надання кваліфікованої допомоги, прогнозом, медична допомога яким може бути відстрочена до надходження їх в ліку вальний заклад. На сортувальному майданчику в порядку підготовки до евакуації постраждалим може бути накладена асептична або стискаюча пов'язка, проведена іммобілізація, розпочата інфузія, введені знеболюючі, протиправцева сироватка, антибіотики, протиблювотні засоби, серцево-судинні препарати, купована первинна реакція на опромінення, введені антидоти та ін.
- 3. Постраждалі з легкими ураженнями або без видимих ознак ураження та сприятливим прогнозом, які підлягають стаціонарному обстеженню з подальшим, як правило, амбулаторним лікуванням чи без нього.
- 4. Постраждалі, які мають несумісні з життям ураження та потребують догляду для зменшення страждань (агонізуючі).
За евакуаційною ознакою постраждалі поділяються на три групи:
- 1) постраждалі, які потребують евакуації на наступний етап в першу чергу спеціалізованим медичним транспортом (група 1 за лікувальною ознакою) з продовженням надання медичної допомоги під час транспортування;
- 2) постраждалі, які можуть бути евакуйовані в другу чергу пристосованим транспортом (група 2 за лікувальною ознакою) без супроводу медичного працівника;
- 3) постраждалі, які евакуюються в останню чергу додатково залученим транспортом (група 4 за лікувальною ознакою) або своїм ходом (група 3 за лікувальною ознакою). Якщо НС склалася поза межами крупного населеного пункту, перша за евакуаційною ознакою група на етапі кваліфікованої медичної допомоги доставляється до найближчих стаціонарів, якими скоріше за всього стануть ЦРЛ.
В першу чергу допомоги та виносу потребують: діти, уражені з невстановленою зовнішньою чи внутрішньою кровотечею, постраждалі в стані шоку, асфіксії, з СТС; ті, що знаходяться в судомному стані, без свідомості, з проникаючим пораненням в порожнину живота, грудей; що знаходяться під впливом факторів, які обтяжують ураження (палаючий одяг, наявність СДОР на відкритих частинах тіла та ін.).
Для оформлення результатів сортування на першому етапі медичної евакуації використовуються такі документи:
- 1. Медична картка первинного обліку уражених з відривними сигнальними смугами. Наявність таких смуг не тільки сприяє більш успішній реалізації результату сортування на даному етапі, але й забезпечує інформування наступного етапу медичної евакуації, вказуючи, на якого ураженого слід звернути увагу першочергово. Цим досягається наступність в сортуванні між етапами.
- 2. Сортувальні кольорові марки. Чіпляють їх до одягу, до ручки нош ураженого. Марки є покажчиком – куди та в яку чергу мають бути направлені уражені. Цифри на марці (1, 2) свідчать про черговість надання медичної допомоги або евакуації. Червоний колір відповідає групі 1 за лікувальною ознакою, жовтий – групі 2 за лікувальною ознакою, зелений – групі З за лікувальною ознакою, чорний – групі 4 за лікувальною ознакою.
- 3. Евакуаційний паспорт (для транспортного засобу на якому відбувається перевезення потерпілих). В евакуаційному паспорті відображають відомості про профіль уражених, які знаходяться в транспорті, про їх кількість, а також носилкових та сидячих, час відправлення та прибуття транспорту.
Таблиця №1
Кольорові позначення при медичному сортуванні
Категорія (відповідний колір) | Стан здоров'я постраждалого | Медичні заходи |
І(червоний) | Під загрозою життя. Безпосередня загроза життю, що може бути усунена за умови негайного надання медичної допомоги, евакуації та подальшого лікування | Надання негайної медичної допомоги. Госпіталізація в першу чергу |
II (жовтий) | Тяжко поранений або хворий. Стан постраждалого з стабільними життєвими показниками, що дозволяють очікувати та отримати медичну допомогу в другу чергу | Надання медичної допомоги та госпіталізація в другу чергу |
III (зелений) | Легко поранений або хворий. Незначне ушкодження здоров'я із задовільним загальним станом постраждалого з можливістю очікування отримання медичної допомоги довший термін | Надання допомоги в третю чергу з подальшим (амбулаторним) лікуванням |
IV (темно- фіолетовий/ чорний) | Немає шансів на життя. Пошкодження здоров'я постраждалого, що несумісні з життям | Догляд. Паліативна медична допомога з можливою евакуацією в лікувальний заклад |
Труп | Ідентифікація. Констатація смерті |
Медична евакуація - це заходи щодо транспортування поранених і хворих на ЕМЕ з метою своєчасного і повного надання їм медичної допомоги і лікування. Вона включає до себе збір і винесення ( вивезення) поранених і хворих ( уражених) з поля бою або осередків масових санітарних втрат на ЕМЕ.
Шлях, по якому здійснюється транспортування поранених і хворих у тил, носить назву - шлях медичної евакуації.
Сукупність шляхів медичної евакуації з розташуванням на них ЕМЕ і транспортом, що використовується для евакуації називається евакуаційним напрямком.
Головним принципом евакуації є принцип «На себе», при якому відповідальність за евакуацію поранених і хворих з ЕМЕ нижчої ланки покладається на командування вищої ланки медичної служби. Не виключаються і варіанти «Від себе», «Мимо себе».
Для евакуації застосовуються різні санітарно - транспортні засоби:
• Санітарні колісні транспортери, бронетранспортери, машини піхоти;
• Броньова медична машина БТР - 70;
• Санітарний автомобіль УАЗ -3962;
• Санітарний автомобіль АС-66 ( автобус);
• Санітарні літаки, вертольоти;
• Військово - санітарні потяги.
Для спостереження за станом поранених і хворих на надання їм невідкладної допомоги під час евакуації на транспортних засобах виділяється для супроводу медичні працівники - середній медперсонал.
Вони забезпечуються медичним майном ( вимірювання тиску, інгаляція киснем, системи для переливання кровозамінників, шприци, стимулятори серцево - судинної діяльності, предметами догляду). Передається медична документація на поранених, які евакуюються.
ПИТАННЯ
1. Комплекс лікувально – профілактичних заходів, що проводяться при пораненнях і захворюваннях особовим складом військ та медичною службою на полі бою, в осередках масових санітарних втрат і на стадіях медичної евакуації називається ….?
2. Допомога надається безпосередньо на місці поранення самими військо службовцями у порядку само і взаємодопомоги, стрільцями – санітарами, санітарами, водіями – санітарам і санітарними інструкторами називається …?
3. Допомога надається фельдшером і МПБ називається …..?
4. Допомога, що спрямована на тимчасове усунення причин, що загрожують життю пораненого або хворого у даний момент та попередження розвитку тяжких ускладнень називається …..?
5. Хто надає першу медичну допомогу потерпілим?
6. Метою першої медичної допомоги є: 1….2…. 3……
7. Перерахуйте обсяг першої медичної допомоги на полі бою :
8. Долікарська допомога буде надаватися пораненим і МПБ у повному обсязі, якщо батальйон знаходиться в …..?
9. На які дві групи уражені або поранені поділяються у МПБ ?
10. Потребують невідкладних заходів поранені у яких: ?
11. Перерахуйте обсяг долікарської допомоги, яку проводять у МПБ фельдшер ?
• Проблемно-ситуаційні задачі
•
•
•
• ЗАДАЧА № 1 Позначте кольори сортувальних марок : обробка 1. операційна №1, №2 2. шокова 3. перев’язочна №1, №2 4. анаеробна 5. евакуаційні №1, №2 - 4 - 6. стаціонар 7. санітарна обробка 8. спеціальна допомога №1, №2 9. ізолятор
•
•
• Задача № 2 Скласти порядок дій санітарів МПБ на полі бою
•
•
•
• Задача № 3 Перерахуйте завдання, які покладаються на начальника МПБ.
•
• Задача № 4 Скласти перелік обов’язків санітарного інструктора роти.
•
• Задача № 5 Скласти обов’язки санітара – стрільця
• .
• Задача № 6 Після закінчення бою стало відомо про значні втрати серед особового складу. Бій відбувався в лісі за несприятливих погодних умов ( сильний снігопад) вночі. Запропонуйте спосіб розшуку потерпілих після закінчення бою та опишіть методику його проведення.
•
• Задача № 7 Під час наступального бою виникла потреба форсувати затоку. Бій відбувався осіннього дня за досить сприятливих погодних умов. Під час переправи з’явились ворожі бомбардувальники і відкрили вогонь, що призвело до масових втрат серед особового складу. Вкажіть спосіб розшуку поранених та опишіть методику його проведення.
• Задача № 8 Надайте першу медичну допомогу потерпілому, у якого закритий перелом правої верхній кінцівки, її опіки, рот і ніс забиті землею, внаслідок чого виникла асфіксія
Задача № 25 Санітар знайшов на полі бою пораненого з опіком ІІ – ІІІ А ступеню поверхні стегна. Він надав першу медичну допомогу : провів ін’єкцію 1мл 2% розчину промедолу, наклав асептичну пов’язку на опік. Лікарські препарати та перев’язувальний матеріал взяв із сумки санітара.
Дайте оцінку правильності дій санітара.
Задача № 26 Фельдшер медичного пункту батальйону проводить навчання особового складу як використовувати індивідуальні засоби медичного захисту для надання само або взаємодопомоги на полі бою.
1.Пояснити склад АІ -1 та її застосування;
2.Пояснити як використовувати шприц – тюбик; 3.Пояснити як використовувати ППІ ( пакет перев’язувальний індивідуальний).
Задача № 27 Фельдшер медичного пункту батальйону проводить навчання санітарів та санітарних інструкторів рот як використовувати засоби медичного захисту при наданні першої медичної допомоги при :
1. Накладання джгута при кровотечі;
2. Використання ІПП при ураженні відкритих частин тіла та одягОР;
3. Склад сумки санітара
Опишіть данні методики виконання.
Коментарі
Дописати коментар