Викладач Єрофєєва В. В Навчальна дисципліна: «Військово-медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій». Тема практичного заняття№ 9: «.Екстрена медична допомога при масових ураженнях в мирний та воєнний час. Основні принципи і способи захисту населення при масових ураженнях у надзвичайних ситуаціях природного та техногенного характеру Організація санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у надзвичайних ситуаціях. Зміст та організація режимно-обмежувальних заходів в епідемічних осередках» Група 4 Ас/с Дата: 03.05. 22

 

Викладач Єрофєєва В. В

Навчальна дисципліна: «Військово-медична підготовка та                     медицина надзвичайних ситуацій».

Тема практичного заняття№ 9: «.Екстрена медична допомога при масових ураженнях в мирний та воєнний час. Основні принципи і способи захисту населення при масових ураженнях у надзвичайних

ситуаціях природного та техногенного характеру Організація санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у надзвичайних ситуаціях. Зміст та організація режимно-обмежувальних заходів в епідемічних осередках»

Група 4 Ас/с        Дата: 03.05. 22

НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА

Тема:  Екстрена медична допомога при масових ураженнях в мирний та воєнний час. Основні принципи і способи захисту населення при масових ураженнях у надзвичайних ситуаціях природного та техногенного характеру

Організація санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у надзвичайних ситуаціях. Зміст та організація режимно-обмежувальних заходів в епідемічних осередках

МЕТА

ЗНАТИ:

Перша медична та долікарська допомога при кровотечах, переломах, пораненнях, та інших травмах.

Перша медична та долікарська допомога при забитті, контузіях і синдромі тривалого роздавлювання. Перша медична та долікарська допомога при травматичному шоку.

Перша медична та долікарська допомога при опіках і обмороженнях.

Надання допомоги при елекротравмі.

Перша медична та долікарська допомога при утопленні.

Основні принципи і способи захисту населення: колективні та індивідуальні.

Індивідуальні засоби захисту населення — засоби захисту органів дихання (протигази, респіратори, ватно-марлеві пов'язки) та засоби захисту шкіри.

Засоби індивідуального медичного захисту (аптечка індивідуальна, протихімічний та перев’язувальний пакети).

Санітарно-епідеміологічна розвідка, оцінювання епідемічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації, медичне обстеження, виявлення інфекційних захворювань, локалізація і ліквідація осередків інфекції.

Організація харчування, водопостачання та комунального обслуговування населення в разі загрози або виникнення надзвичайної ситуації біологічного походження.

Організація екстреної профілактики та імунопрофілактики інфекцій серед населення в епідемічних осередках.

Санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи в осередках катастроф: ізоляція хворих, медичне спостереження за контактними, дезінфекція, дезінсекція та дератизація тощо.

Практичні навички:

¾      надягання засобів захисту органів дихання на потерпілого;

¾      проведення непрямого масажу серця та штучної вентиляції легень;

¾      визначення виду кровотечі та застосовування різних способів її зупинення;

¾      звільнення потерпілих від дії електричного струму, вогню та завалів;

¾      застосування медичних засобів аптечки індивідуальної відповідно до виду ураження;

¾      проведення роз’яснювальної роботи серед населення щодо дій у разі загрози чи виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;

¾      надання першої медичної та долікарської допомоги потопаючим;

¾      проведення санітарно-епідеміологічної розвідки осередку бактеріологічного ураження та оцінювання її результатів;

¾      проведення відбору проб води для бактеріологічного та фізико-хімічного дослідження;

¾      проведення відбору проб продуктів харчування для дослідження.

 

Самостійна робота

 

Основні принципи і способи захисту населення при масових ураженнях у надзвичайних ситуаціях природного та техногенного характеру.

Колективні засоби захисту — сховища, протирадіаційні укриття тощо.

Матеріал для повторення

І. Загальні вимоги щодо проведення медичного сортування постраждалих і хворих на догоспітальному етапі та в приймальних відділеннях (відділеннях невідкладної медичної допомоги) закладів охорони здоров'я, у тому числі при госпіталізації постраждалих унаслідок надзвичайної ситуації

 Загальні положення Медичне сортування або тріаж (фр. Ігіаде, сортування) - це розподіл постраждалих і хворих (далі - постраждалі) на категорії з ознаками потреби в однорідних лікувально-профілактичних та евакуаційних заходах відповідно до медичних показань, обсягів наданої медичної допомоги на кожному етапі медичної евакуації та порядку евакуації. Медичне сортування проводиться, ураховуючи необхідність застосування конкретних лікувальних заходів: зменшення наслідків травм (захворювань), які загрожують життю постраждалих; попередження розвитку ускладнень, зменшення їх тяжкості; підготовка та проведення евакуації. Медичне сортування постраждалих на догоспітальному етапі та в приймальних відділеннях (відділеннях невідкладної медичної допомоги) закладів охорони здоров'я (далі - приймальне відділення), у тому числі під час госпіталізації постраждалих унаслідок надзвичайної ситуації (далі - медичне сортування), проводиться з метою своєчасного надання медичної допомоги максимальній кількості постраждалих в обсязі, що забезпечує відновлення раптової втрати життєвих функцій та сприяє збереженню здоров'я постраждалих. Медичне сортування проводиться за єдиними принципами щодо діагностики, лікування та прогнозу результатів лікування постраждалих. Медичне сортування допускає гіпердіагностику. Так стан постраждалих дітей та вагітних жінок навіть без видимих ушкоджень завжди оцінюється, як важкий, їх евакуація і надання їм медичної допомоги здійснюється в першу чергу.

Основні сортувальні ознаки:

•небезпека постраждалого для оточуючих;

• потреба потерпілого в лікувальних закладах;

 • потреба ураженого в евакуації.

 В залежності від завдань, які вирішуються виділяють два види медичного сортування:

1. Евакуаційно-транспортне - розподіл постраждалих на три групи: • підлягають евакуації (Куди? Яким транспортом? В якому положенні? В яку чергу?); • потребують допомоги на місці; •не потребують подальших медичних заходів, тобто ті, що можуть бути відпущені.

2. Внутрішньопунктове - розподіл потерпілих на групи для прийняття рішення про надання медичної допомоги (Де надати? В яку чергу? В якому обсязі?).

Виділяють наступні три групи уражених: • потребують невідкладної медичної допомоги;

• ті, яким медична допомога може бути відтерміновано;

• потребують паліативної терапії.

Складність викликають особи, які небезпечні для оточуючих. Вони підлягають санітарній обробці або тимчасовій ізоляції, а їхній одяг, майно - дезактивації, дегазації, дезінфекції, проте ці заходи не виключають їх потребу в лікувально-евакуаційному забезпеченні. Сучасна система медичного сортування (тріаж) базується на поділі всіх постраждалих на чотири групи, кожній з яких присвоєний свій кольоровий код: Невідкладна допомога - червоний колір

 Термінова допомога - жовтий колір

Нетермінова допомога - зелений колір

 Морг - чорний колір.

 Ця система призначена для визначення черговості надання медичної допомоги та транспортування до лікарні за наявності великої кількості потерпілих, але обмеженої кількості медичного персоналу і засобів транспортування. Весь процес оцінки стану постраждалого займає, як правило, 60 секунд. З завершенням оцінки стану, уражені помічаються кольором однієї з чотирьох категорій сортування у вигляді спеціальної кольорової бирки або наручного кольорового браслету чи кольорового фонарика (в темний час доби), чи просто кольоровою стрічкою. 6 Стан потерпілого, після первинного тріажа, може погіршуватися або покращуватися, тому сортування продовжує здійснюватися весь час рятівної операції і постраждалі в будь-який момент можуть бути перекваліфіковані з однієї категорії в іншу. В середині однієї категорії перевага віддається дітям і вагітним жінкам. Первинне медичне сортування за системою 8ТАКТ. Один з найбільш поширених методів первинного медичного сортування постраждалих одержав назву 8ТЛКТ (ЗішрІе Тгіаде апй Карій Тгеаіепі). Цей метод розроблений в 1983 році спеціалістами Пожежного департаменту м. Ньюпорт-Біч в Каліфорнії, разом з лікарями місцевої лікарні Хоаг. Він слугував для використання пожежними і екстреними службами в випадкові землетрусів або інших глобальних природних лих. Однак в подальшому він також став стандартним методом медичного сортування при наданні допомоги потерпілим при терористичних актах, а також при крахах потягів, автобусів, літаків та інших випадків з великою кількістю постраждалих. Згідно методу 8ТЛКТ, рятівники, які першими прибули на місце пригоди, спочатку відділяють легкоуражених від інших потерпілих. Для цього просять всіх, хто в змозі пересуватися самостійно, відійти від інших постраждалих і збирають їх в визначеному місці, де їх позначають сортувальними засобами зеленого кольору. Цей контингент або одержав легкі поранення, або взагалі їх не отримав. Допомога їм надається уже після надання допомоги більш важким постраждалим. Далі рятівники обстежують уражених, які не в змозі пересуватися і визначають у них наявність дихання, кровообігу та неврологічних функцій, на основі чого розділяють їх на три категорії: потребуючих невідкладної медичної допомоги, потребуючих термінової допомоги і мертвих. В першу чергу рятівники визначають, чи дихає постраждалий. Якщо він не дихає, вони перевіряють прохідність його дихальних шляхів і усувають перепони для дихання. Якщо дихання потерпілого після цього не відновлюється, вважається, що жертва мертва і тіло позначають чорним кольором. Якщо постраждалий дихає, то рятівники підраховують частоту його дихальних рухів. У випадку, якщо вона становить більше 30 за хвилину, то потерпілий позначається червоним кольором, потребуючим невідкладної допомоги, бо збільшення частоти дихальних рухів є однією з ознак шоку. Після цього рятівники визначають у постраждалого наявність пульсу на променевій артерії. Якщо пульс не прощупується, то потерпілого позначають червоним кольором, а при наявності пульсу проводять тест капілярних судин, натискаючи на ніготь пальця руки, доки він не побіліє, а далі рахуючи, за скільки секунд кров повернеться назад до пальця. Якщо ніготь не порозовіє на протязі двох секунд, то потерпілого позначають червоним кольором, а якщо він набуде нормального кольору раніше, то приступають до наступного тесту - неврологічних функцій.  Рятівники просять постраждалого виконати будь-яку просту дію. Якщо він адекватно реагує на їх вказівки, його позначають жовтим кольором. Якщо ж потерпілий не реагує на оточуючих, його позначають червоним кольором, бо такий стан, можливо, небезпечний для життя. Метод 8ТАКТ добре зарекомендував себе серед рятівників завдяки простоті використання, доступній навіть особам, які не мають професійної медичної підготовки. Професійні лікарі, здійснюючи медичне сортування, як правило, користуються більш складними методами, які дозволяють їм позначати чорним кольором, не тільки померлих, а й тих, чиї поранення, по їх висновку, не сумісні з життям. В 1995 році на основі метода 8ТАКТ доктор Лу Роміч з Дитячої лікарні Флориди в Майамі розробив метод медичного сортування Іашр 8ТАКТ для педіатричних пацієнтів, який надалі став стандартним при тріажі дітей в США.

Етапи медичного сортування

1. Перший етап медичного сортування проводиться біля місця виникнення надзвичайної ситуації, але на безпечній відстані від дії її вражаючих факторів. На цьому етапі медичного сортування відбувається перший контакт медичного працівника, який проводить медичне сортування, з постраждалим.

1.1. При проведенні першого етапу медичного сортування визначений такий базовий обсяг медичної допомоги: у дорослих перевіряють наявність дихання та за потреби відновлюють прохідність дихальних шляхів; визначають капілярний пульс; визначають стан свідомості; у дітей до 8 років для відновлення прохідності дихальних шляхів при відсутності дихання виконують 5 штучних вдихів.

 1.2. Тривалість проведення першого етапу медичного сортування становить не більше 60 секунд. На першому етапі медичного сортування медичний персонал позначає постраждалого сортувальним браслетом.

 2. Другий етап медичного сортування проводиться на терміново підготовленому сортувальному майданчику, під час транспортування постраждалого в заклад охорони здоров'я, в приймальних відділеннях.

2.1. При проведенні другого етапу медичного сортування визначений такий базовий обсяг медичної допомоги: потрійний прийом Сафара; ручне очищення порожнини рота та гортані; очищення ротоглотки за допомогою аспіратора; прийом Хеймліка; введення повітроводу; ендотрахеальна інтубація; крікотомія (конікотомія); пункція крікотиреоїдної зв'язки; трахеостомія; здійснення штучного дихання, у тому числі з використанням мішка типу «АМБУ»; інгаляція кисню; непрямий масаж серця; дефібриляція; зупинка зовнішньої кровотечі (венозної, артеріальної); застосування протишокового одягу; накладення шийного комірця; мобілізація переломів за допомогою шин; фіксація постраждалого на транспортній дошці; накладання бинтових пов'язок; підшкірні ін'єкції; внутрішньом'язові ін'єкції; внутрішньовенні ін'єкції; внутрішньокісткова пункція (доступ) для введення інфузійних розчинів; катетеризація периферійних вен; катетеризація центральних вен; використання лікарських засобів при реанімаційних заходах у дорослих; використання лікарських засобів при реанімаційних заходах у дітей; проведення тампонади носової порожнини при масивній кровотечі; проведення місцевої анестезії; лікувальна блокада.

 2.2. Базовий обсяг медичного обстеження: визначення: артеріального тиску; пульсу на центральних та периферійних артеріях; частоти дихання; капілярного пульсу; моніторинг життєвих показників; сатурація крові. На другому етапі медичного сортування на кожного постраждалого заповнюється облікова статистична форма медичної документації № 109-2/о «Картка медичного сортування»

3. Медичне сортування проводиться медичними працівниками (лікарями, фельдшерами, медичними сестрами). При медичному сортуванні позначається належність кожного постраждалого до відповідної сортувальної категорії сортувальним браслетом (перший етап медичного сортування) та заповнюється картка медичного сортування (другий етап медичного сортування).

4. Медичне сортування здійснюється безперервно протягом усього процесу надання медичної допомоги та проведення евакуації. Сортувальна категорія постраждалого може змінюватись у випадку покращення чи погіршення стану його здоров'я. Відповідна інформація обов'язково зазначається у картці медичного сортування та замінюється сортувальний браслет відповідного кольору.

                               Сортувальний майданчик

 1. Сортувальний майданчик розташовується на найближчій, але безпечній відстані від місця виникнення надзвичайної ситуації та її вражаючих факторів.

2. Сортувальний майданчик розгортається на максимально рівній місцевості або у вільному приміщенні розміром не менше 25 x 15 метрів і умовно поділяється на шість зон, які відрізняються за функціями.

 3. Візуалізація зон сортувального майданчика здійснюється двома полотнищами сірого кольору для прийому постраждалих (перший етап медичного сортування) і для розміщення медичного майна і обладнання та відповідним кольором сортувальних полотнищ (червоний, жовтий, зелений, темно-фіолетовий/чорний) для розміщення постраждалих, яким надається медична допомога за визначеною сортувальною категорією (другий етап медичного сортування).

4. Сортувальне полотнище повинно бути виготовлено з вологостійкого матеріалу та мати розмір не менше ніж 6 х 4,5 метрів для можливості розміщення до 10 постраждалих на ношах.

 5. Між зонами сортувального майданчика (сортувальними полотнищами) передбачається відстань для можливості переміщення та перенесення постраждалих на ношах. Сортувальний майданчик повинен мати два вільних шляхи для прийому та евакуації постраждалих.

6. У випадках, коли велика кількість постраждалих потребує на місці проведення термінових медичних заходів (лікування, повторне сортування) з перевищенням можливості наявного сортувального майданчика, створюється лікувальний стаціонар, що також розміщується якнайближче до місця події.

Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування на догоспітальному етапі

 1. Дітям та жінкам під час проведення медичного сортування та евакуації слід надавати допомогу першочергово в межах їх сортувальної категорії.

 2. Дорослим, які належать до червоної сортувальної категорії, медична допомога та евакуація до закладу охорони здоров'я забезпечуються в першу чергу. У випадку, коли час транспортування постраждалого до 11 багатопрофільної лікарні може призвести до погіршення загального стану його здоров'я, госпіталізація проводиться у найближчий заклад охорони здоров'я, що має достатній ресурс для надання необхідного обсягу медичної допомоги або стабілізації стану здоров'я постраждалого та підготовки до переведення в профільну лікарню.

3. Дорослим, які належать до жовтої сортувальної категорії, медична допомога надається відповідно до визначеного підпунктом 2.1 пункту 2 розділу ІІ цих Загальних вимог обсягу та здійснюється евакуація після постраждалих червоної сортувальної категорії. Госпіталізація проводиться в заклад охорони здоров'я, що має достатній ресурс для надання необхідного обсягу медичної допомоги.

 4. Дорослим, які належать до зеленої сортувальної категорії, медична допомога надається в третю чергу. За потреби госпіталізація проводиться в заклади охорони здоров'я.

5. Постраждалі, які отримали тілесні ушкодження, несумісні з життям, але мають ознаки життя, позначаються сортувальними браслетами темнофіолетового кольору та належать до темно-фіолетової/чорної сортувальної категорії. Їм надається паліативна медична допомога (догляд). Евакуація проводиться в другу чергу за умови госпіталізації постраждалих червоної сортувальної категорії.

 6. Тіла померлих позначаються сортувальними браслетами чорного кольору, належать до темно-фіолетової/чорної сортувальної категорії та направляються до моргів або патолого-анатомічних бюро/бюро судовомедичної експертизи за наявності достатньої кількості транспортних засобів та відсутності потреби в евакуації постраждалих інших сортувальних категорій.

7. У разі підозри на наявність у постраждалих небезпечного інфекційного захворювання медичне сортування здійснюється з виконанням протиепідемічних заходів.

 8. У разі контамінації постраждалих біологічними, хімічними агентами або радіаційними чинниками проводиться деконтамінація забрудненої поверхні одягу (тіла) постраждалого спеціальними підрозділами, працівники яких одягнені у відповідний захисний одяг. Спрямування постраждалих на сортувальний майданчик для медичного сортування здійснюється після деконтамінації постраждалих.

 

Ситуаційні задачі

                Задача №1 В осередку землетрусу отримав скілкове проникаюче поранення лівої половини грудей. Об'єктивно: стан важкий, положення напівсидячи, шкіра бліда, виражений ціаноз губ і кистей рук. Дихання часте, утруднене. В рану всмоктується повітря. Пульс 130 ударів за хвилину, слабкого наповнення та напруження. АТ - 70/45 мм рт ст. Визначте необхідний обсяг першої медичної допомоги

                Задача №2 Був придавлений перекриттям будівлі в осередку землетрусу. Витягнуто з-під завалу. Права гомілка 4 години була під бетонною балкою. Об'єктивно: 28 шкіра бліда. Пульс 84 удари за хвилину. АТ - 120/65 мм рт ст. Помірний набряк правої гомілки, на шкірі подряпини та окремі плями синього кольору. Пульсація периферичної артерії послаблена. Визначте необхідний обсяг першої медичної допомоги

                Задача №3 В осередку стихійного лиха отримав проникаюче поранення живота. Об'єктивно: стан важкий. Блідий, адинамічний. В рані видно петлі кишківника. Живіт напружений. Пульс 140 ударів за хвилину, слабкого наповнення та напруження. АТ - 80/50 мм рт ст. Визначте необхідний обсяг першої медичної допомоги.

 

                ПИТАННЯ (надайте відповідь на питання за номером, який відповідає Вашому номеру у списку                                                                                                                                                                                                 бригади)

 1. Назвіть завдання санітарно-епідеміологічної розвідки при виборі населеного пункту для розміщення формувань.

2. Назвіть гігієнічні вимоги до ділянки місцевості (району) для тимчасово- го розташування формувань і потерпілого населення у НС.

 3. Які існують способи польового розташування військ, формувань ліквідаторів наслідків НС та потерпілого населення?

  4. Які типи польових жител можна використати для тимчасового розміщення? Дайте гігієнічну оцінку умовам перебування у них особового складу.

 5. Яких гігієнічних вимог необхідно дотримуватися при розміщенні особового складу формувань у населених пунктах?

 6. На кого покладено завдання щодо очищення місць розташування формувань та потерпілого населення? Хто здійснює контроль за очищенням території?

 7. Які типи убиралень можуть обладнуватися у місцях тимчасового перебування особового складу та потерпілого населення?

 8. Якими способами доцільно видаляти тверді покидьки?

9. Назвіть особливості очищення території лікувально-профілактичних закладів, що попали у зону надзвичайної ситуації або розгорнуті у ній для ліквідації наслідків катастрофи.

 

 

Література:

1)Гут Т.М. Практикум з вйськово- медичної підготовки:.-К.: Здоровя,2001.-92с.

2)Пашко К.О.,Герасимів І.М. Вйськово- медична підготовка: підручник для вищих навчальних закладів 1-2 рівнів акредитації.-Тернопіль:Укрмедкнига,1999.-323с.

3)СидоренкоП.І.Військовомедичнапідготовка:підручник//П.І.Сидоренко, Т.М. Гут, Г.А.Чернишенко.- К.: Медицина, 2008.-432 с.