Викладач Єрофєєва В.В. Предмет Хірургія Дата: 20.09.22. Тема практичного заняття №3: «Захворювання та ушкодження обличчя та шиї.» Група 4 А л/с

 

Викладач  Єрофєєва В.В.

Предмет Хірургія   

Дата: 20.09.22.

Тема практичного заняття №3: «Захворювання  та ушкодження обличчя                                                                                                              та шиї.»    

Група 4 А л/с

Навчальна практика під керівництвом викладача

мета:

1. Клінічний аналіз перебігу хвороби в пацієнтів з ушкодженнями і захворюванням          обличчя, шиї.                       

2 Відпрацювання навичок: припинення кровотечі в разі поранення судин шиї,          носової кровотечі, видалення сторонніх предметів з гортані, трахеї, бронхів. Складання набору медичних інструментів для трахеостомії.

 

Практичні навички:

¾   перша допомога в разі кровотечі з носа;

¾   вправлення нижньої щелепи при вивиху;

¾   перша допомога в разі поранень шиї: м’яких тканин, судин, органів;

¾   перша допомога та невідкладне звільнення дихальних шляхів від сторонніх предметів гортані й трахеї;

¾   перша допомога у випадку механічної та опікової травми стравоходу;

¾   складання набору медичних інструментів для трахеотомії;

¾   догляд за трахеостомою.

 

 

Теоритичний матеріал до теми

ВРОДЖЕНІ ДЕФЕКТИ ГОЛОВИ

1. Мозкові грижі.

Це випинання (вихід) вмісту черепа через отвори в черепі там, де кістки не зрослися, на серединній лінії склепіння черепа. Трапляються рідко: 1 випадок на 4—6 тис. новонароджених. Грижі можуть складатися з мозкових оболон, з мозко­вих оболон і головного мозку.

Величина грижі може бути різною. Грижа зазвичай покрита розтягнутою шкірою, збільшується, коли дитина плаче.

Лікування

Хірургічне: операція проводиться після 1-го року життя; видаляється грижа,виконується пластична операція дефекту черепа.

2. Макростомія.

Це незрощення кута рота, внаслідок чого виникає розширення ротової порож­нини, одно- або двостороннє. Спостерігається постійна слинотеча. Лікування

Пластична операція на 2-му році життя.

3. Заяча губа.

Це незрощення верхньої губи. У хлопчиків трапляється удвічі частіше.

Лікування

Пластична операція на 2—3-му місяці життя.

4. Незрощення піднебіння:

- м'якого;

- м'якого + частки твердого піднебіння;

- повне однобічне;

- двостороннє незрощення — вовча паща.

Спостерігається з'єднання носової і ротової порожнин, порушуються смоктання, ковтання, мова. У новонароджених можлива аспіраційна пневмонія.

Лікування

Операція в 4—5 років.

5. Колобома.

Це коса бічна щілина від внутрішнього кута ока до верхньої губи, може бути дуже глибокою.

Лікування

Пластична операція на 2-му році життя

 

УШКОДЖЕННЯ  ОБЛИЧЧЯ

Ушкодження обличчя можуть виникати в результаті ран, тупої травми, укусів тварин і людини. Вони характеризуються значною кровотечею. Особливо сильні кровотечі бувають при пораненні скроні і ділянки нижньої щелепи. Можливі ушкодження лицевого нерва, привушної залози, пазух носа.

Забої супроводжуються великими гематомами і набряком мяких тканин, можуть ускладнюватись ушкодженням кісток.

Лікування

При пораненнях обличчя після спинення кровотечі необхідно старанно й обережно накласти шви. Шкіру не видаляють у косметичних цілях. Шви знімають на 5—6-й день після операції. Рани обличчя зазвичай добре гояться.

УШКОДЖЕННЯ НОСА  Спостерігаються при тупій травмі обличчя. Можуть супроводжуватись переломами кісток носа, зміщенням носової перегородки, розривами слизової оболонки носаз подальшою кровотечею.

Носові кровотечі розвиваються при травмах носа і переломах основи черепа, а також як ускладнення місцевих і загальних захворювань: поліпів, розширення судин слизової оболонки носа, гіпертонічної хвороби, гемофілії, цинги, перніціозної анемії, лейкозу, вад серця та ін.

Клінічна картина

Для цих ушкоджень характерними є деформація і зміщення носа. При пальпації спостерігається зміщення кісткових відламків. Для уточнення діагнозу необхідно провести рентгенографію.

Носові кровотечі можуть бути незначними і швидко припиняються самі. При значних кровотечах кров потрапляє в носову частину глотки, заковтується хворим і виділяється з блювотними масами при кашлі, унаслідок чого може скластись помилкове враження про легеневу або шлункову кровотечу.

Перша допомога

Спинення кровотечі і вправлення відламків під місцевою анестезією — передня тампонада носа через обидві ніздрі. Тампони виймають через 2 дні.

Лікування

При незначній кровотечі потрібно покласти хворого, увести в ніздрю ватяний тампон, змочений пероксидом водню, покласти холодні примочки на спинку носа і холод на потилицю.

При кровотечі зі слизової оболонки передньої частини перегородки застосовують припікання ляпісом, ваготилом, у разі тривалої кровотечі вдаються до тампонади носа. При кровотечах з передньої частини носа роблять передню тампонаду носа, із задніх відділів — задню тампонаду

ПЕРЕЛОМИ НИЖНЬОЇ І ВЕРХНЬОЇ ЩЕЛЕП

Частіше ушкоджується нижня щелепа. Переломи можуть бути відкритими і закритими.

Відкритий перелом буває при пораненнях, а також при тупій травмі. Тупі травми часто супроводжуються закритим або відкритим переломом (перелом альвеолярного відростка або тіла нижньої щелепи, особливо в передньому відділі). Закриті переломи суглобового відростка або гілки нижньої щелепи зазвичай бувають при тупій травмі.

Найчастіше локалізуються переломи нижньої щелепи в ділянці суглобового відростка і кута щелепи, рідше в інших відділах. За походженням вони зазвичай належать до побутових, рідко до виробничих і дорожньо-транспортних травм.

Розрізняють прості, або лінійні, і складні (осколкові, або роздроблені) переломи.

Прямі переломи виникають найчастіше при ударах у передньо-задньому напрямку (у підборіддя) або збоку і локалізуються в ділянці суглобових відростків, кутів щелепи, іклів і зубів мудрості. Для переломів характерні локальний біль, особливо при відкриванні рота, виділення слини з домішкою крові, (при відкритих переломах з ушкодженням слизової оболонки альвеолярного відростка); асиметрія обличчя, порушення прикусу через зміщення відламків щелепи і рівня зубного ряду; патологічна рухливість фрагментів щелепи. Рентгенографія дає змогу уточнити характер і локалізацію перелому.

Непрямі переломи в ділянці суглобового відростка щелепи можуть супроводжуватись переломом основи черепа, струсом або забоєм головного мозку.

Перша допомога при переломі нижньої щелепи — іммобілізація пращоподібною або бинтовою пов'язкою.

Лікування консервативне — ортопедичним методом за допомогою зубних шин. У деяких випадках — оперативне.

Переломи верхньої щелепи зустрічаються в 10 разів рідше за переломи нижньої і спостерігаються як при відкритих травмах, так і при закритих тупих травмах,які можуть супроводжуватись ушкодженням слизових оболонок альвеолярноговідростка або пазухи верхньої щелепи. Переважають побутові переломи, рідше трапляються дорожньо-транспортні і виробничі травми. Вони можуть бути прямими (в ділянці удару) і непрямими, відбитими (при ударі в нижню щелепу). Частіше бувають однобічними. Також трапляються лінійні й осколкові, які іноді супроводжуються потраплянням уламків у гайморову порожнину,очну ямку, решітчасту кістку і травмою черепа, сусідніх органів, мозку, черепних нервів.

Симптоми перелому верхньої щелепи залежать від характеру, складності перелому і наявності супутніх ушкоджень черепа, мозку, нервів, очного яблука, пазух тощо. Остаточно діагноз установлюють на підставі рентгенографії.

Перша допомога при переломах верхньої щелепи — забезпечити прохідність верхніх дихальних шляхів і іммобілізацію щелепи шляхом прибинтовування до неї нижньої щелепи або накладання пращоподібної пов'язки.

Лікування

Консервативне — ортопедичне, інколи оперативне. Туалет ротової порожнини, годування рідкою їжею через трубку

РАК  СТРАВОХОДУ

Це злоякісне новоутворення виникає через куріння, споживання надто гарячої їжі,міцних напоїв. Можуть малігнізуватися поліп і папіломи стравоходу.

Розрізняють три форми раку:

• скір — щільний рак, що характеризується швидким інфільтративним ростом;

• мозковий рак — м'яка невелика пухлина, що проростає в просвіт стравоходу;

• сосочковий, або папілярний, рак — розвивається у вигляді невеликих вузлуватих утворень.

Рак проростає стінку стравоходу, поширюється на сусідні органи (трахею, бронхи, діафрагму, перикард) і метастазує в лімфовузли середостіння, шиї, черевної порожнини, а також кровоносною системою — в печінку, хребет та інші органи.

Клінічна картина

Одним з перших симптомів раку стравоходу є дисфагія (порушення ковтання, відчуття дискомфорту за грудниною під час ковтання гарячої їжі, підвищене слиновиділення). З прогресуванням хвороби ковтати й їсти стає все важче, розвивається повна непрохідність стравоходу. Хворі виснажуються, нерідко втрачають до 15—20 кг маси тіла, розвивається кахексія. З'являється загрудинний біль, що іррадіює в спину і хребтовий стовп.

Лікування

Хірургічне — видаляють уражений відділ стравоходу з подальшим відновленням прохідності шляхом пластичного заміщення дефекту.

РАК  ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

Важливу роль у розвитку пухлини відіграє іонізаційне випромінювання, вона також розвивається на тлі вузлуватого зоба, у тому числі ендемічного.

Швидкий ріст пухлинного вузла супроводжується збільшенням його щільності і зміною контурів, появою горбистості і зменшенням рухомості.

Розрізняють 4 стадії раку:

I стадія — пухлина не проростає капсулу;

II стадія — пухлина одиночна або множинна, проростає капсулу, має регіонарні метастази на боці ураження;

III стадія — пухлина проростає капсулу, зрощена з прилеглими тканинами і тисне на сусідні органи, метастази в лімфатичних вузлах;

IV стадія — пухлина проростає в прилеглі органи і тканини, щитоподібна залоза не зміщується, окремі метастази.

Клінічна картина

За найбільш ранні симптоми раку щитоподібної залози слід вважати відчуття стискання і болісності в ділянці зоба. Далі можлива зміна звучності голосу і появахрипкості. При поширенні на сусідні органи і тканини рак стискає їх, зумовлюючи явище асфіксії, порушення ковтання, парез голосових зв'язок.

Лікування

Хірургічне лікування комбінують з променевою терапією і хіміотерапією. Після хірургічної операції протягом усього життя хворий повинен приймати стероїдні гормони.

 

ЗОБ

Зобом називають обмежене або дифузне збільшення щитоподібної залози, не пов'язане із запальними процесами або новоутвореннями. Класифікація

1. За формою:

- спорадичний зоб — поширений серед невеликої частини населення, його розвиток пов'язаний з порушенням функції нервової системи, гіпофіза, статевих залоз тощо;

- ендемічний зоб — зустрічається серед значної частини населення в певних географічних районах; причинами хвороби є нестача йоду в природі або порушення засвоюваності його організмом, інфекційно-токсичний чинник, надлишок кальцію в харчових продуктах і воді.

2. За ступенем збільшення щитоподібної залози:

1-й ступінь — пальпується збільшений перешийок залози і частково бічні частки;

2-й ступінь — залоза помітна при ковтанні, добре пальпується;

3-й ступінь — товста шия (збільшена залоза добре помітна при огляді);

4-й ступінь — виражений зоб, різко змінена конфігурація шиї;

5-й ступінь — зоб великих розмірів.

За функціональним станом:

- еутироїдний (простий) — функція залози не порушена, і хворий зазвичай не має скарг;

- гіпертироїдний — функція залози підвищена, спостерігається токсикоз; хворі скаржаться на дратівливість, прискорене серцебиття, схуднення, швидку стомлюваність; дослідження виявляють підвищену нервову збудливість, витрішкуватість, тахікардію і підвищення основного обміну;

- гипотироїдний — функція залози знижена; хворий млявий, повільний, шкіра суха, обличчя одутле й бліде, пульс сповільнений, основний обмін знижений. Розрізняють також дифузний, вузловий і змішаний зоб.

Лікування

I. Консервативне — проводиться при дифузних формах простого зобу 3-5-го ступеня; призначають йодонат калію.

II. Оперативне — резекція щитоподібної залози проводиться в таких випадках:

• при вузловій формі, за наявності тиротоксикозу або відсутності ефекту від консервативного лікування протягом 6 місяців;

• зоб 3—5-го ступеня, що механічно стискає органи шиї;

• при підозрі на злоякісне переродження.

ОПІКИ СТРАВОХОДУ

Виникають при випадковому або навмисному (з метою самогубства) проковтуванні лугів (їдкий калій, натрій) або кислот (хлоридна, сірчана, оцтова). Хімічні опіки особливо часто трапляються у дітей. Опіки слизової оболонки локалізуються в середньому і кардіальному відділах стравоходу.

Клінічна картина

Основними симптомами є сильний біль і печіння в глотці і за грудиною, які посилюються при ковтанні, слинотеча і блювання кров'яними масами. Хворі відчувають спрагу, нерідко поступають у клініку в стані шоку. При огляді на губах і слизовій оболонці виявляються рани з ексудацією.

Міцні кислоти спричиняють коагуляцію білків поверхневих шарів слизової оболонки і утворення струпа, луги — глибший некроз, аж до прориву стінки.

На 7—10-й день, після відторгнення струпа, настає тимчасове поліпшення, проте через 3—4 тижні поступово розвивається рубцеве звуження стравоходу, утруднення при ковтанні і проходженні їжі наростає.

Перша допомога

1. Промити шлунок великою кількістю води.

2. Для купірування болю ввести ненаркотичні і наркотичні анальгетики. Лікування

Проводиться в стаціонарі і включає адекватне знеболення, переливання крові, уведення білкових препаратів, плазми.

При тяжких, глибоких опіках накладають шлункову норицю для годування хворих і бужування стравоходу

СТОРОННІ ТІЛА У ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХАХ

Сторонні тіла у дихальних шляхах, а саме у гортані, трахеї і бронхах, трапляються частіше у маленьких дітей через схильність брати дрібні предмети у рот. У дорослих сторонні тіла потрапляють у дихальні шляхи під час сп'яніння, сильного кашлю.

Клінічна картина

У момент аспірації стороннього тіла виникають сильний кашель і напад асфіксії внаслідок рефлекторного спазму дрібних бронхів. Обличчя хворого стає ціанотичним, пульс частішає, інколи з'являється блювання.

При потраплянні сторонніх тіл у гортань спостерігаються різка охриплість, інколи афонія, утруднене дихання і кашель.

При потраплянні сторонніх тіл у трахею спостерігаються періодичні напади кашлю, під час якого чути характерний звук клапана, що закривається, а при ушкодженні слизової оболонки — виділення мокроти з домішкою крові.

При потраплянні стороннього тіла в бронхи виникають сильний кашель, задишка, біль і стискання в грудях.

Сторонні тіла можуть спричинити у дихальних шляхах виразку, пролежень або прорив стінки з подальшим розвитком гнійного медіастиніту, сепсису.

Лікування

Сторонні тіла видаляють з гортані спеціальними щипцями під контролем ларингоскопа, з трахеї — через бронхоскоп. У складніших випадках для видалення сторонніх тіл з трахеї і бронхів проводять трахеостомію.

 

Завдання:

записати в зошит:

1.Скласти алгоритми:

ПД при носовій кровотечі;

ПД при сторонніх тілах у дихальних шляхах;

ПД при опіках стравоходу;

ПД при травмах шиї.

2.Удосконалити практичні навички:

Накладання пов’язок на голову-вуздечка, пращеподібна.

Передня тампонада носа.

Складання набору інструментів для трахеотомії.

Догляд за трахеостомою.

 

 

Тестові завдання на впізнавання (виберіть одну правильну відповідь).

 1. Укажіть симптом забою м’яких тканин голови: A. Блювання B. Втрата свідомості C. Амнезія D. Анізокорія E. Підшкірна гематома

 2. Симптоматика струсу головного мозку зумовлена: A. Ушкодженням черепних нервів B. Наявністю синців на голові C. Набряком мозку D. Психічним станом у момент травми E. Порушенням мікроциркуляції в судинах головного мозку

 3. Для перелому основи черепа характерні ознаки: A. Стовбурові симптоми B. Гематоми м’яких тканин голови C. Менінгеальні симптоми D. Лікворея та кровотеча з носа або вух E. Лровотечі в ротову порожнину

 4. Для струсу мозку характерні: A. Ретроградна амнезія B. Антероградна амнезія C. Вогнищеві симптоми D. Менінгеальні симптоми E. Симптом лігатури

5. Для забою мозку характерна наявність: A. Гематоми м’яких тканин голови B. Загальномозкових симптомів C. Патологічних симптомів оболон мозку D. Вогнищевих (локальних) симптомів обох пар черепних нервів E. Кровотеча зі слухового проходу

 Тестові завдання на впізнавання (виберіть декілька правильних відповідей).

1 Для ушкодження трахеї характерне: A. Свистячі звуки з рани B. Посилення набряку C. Підшкірна емфізема D. Емфізема середостіння E. Гемоперітонеум

. Укажіть достовірні ознаки перелому основи черепа: A. Симптом флуктуації B. Скальпована рана черепа C. Кровотеча з вух і носа D. Лікворея з вух і носа E. Гематома м’яких тканин потилиці

3. Яка терапія проводиться при наданні невідкладної допомоги у разі струсу головного мозку: A. Симптоматична B. Дегідратаційна C. Дезінтоксикаційна D. Симптоматична і дезінтоксикаційна E. Симптоматична і поновлення ОЦК

 4. Укажіть необхідні засоби для спинення кровотечі за способом Мікуліча: A. Вата, церата, лейкопластир B. Стерильні серветки, валик C. Шина Єланського D. Шина Дітеріхса E. Артеріальний джгут

 5. Виберіть заходи невідкладної допомоги при ушкодженні яремної вени: A. Туга тампонада рани B. Стисна пов’язка C. Оклюзійна пов’язка D. Накладання затискача на судину E. Пальцеве притискання

 6. Для забою мозку характерні: A. Загальномозкові симптоми B. Вогнищеві симптоми C. Менінгеальні симптоми D. Симптом прилиплої п’яти E. Антеградна амнезія

7. Виберіть, що необхідно застосувати для іммобілізації голови при закритій ЧМТ: A. Ватно-марлевий бублик B. Шину Єланського C. Шину Дітеріхса D. Шийний комірець E. Петлю Глісона

Тестові завдання на достовірність (оцініть правильність твердження).

1. Вважати, що у всіх постраждалих внаслідок ДТП є травма шийного відділу хребта. A. Правильно B. Неправильно

 2. Проаналізуйте твердження, що у постраждалого відкрита ЧМТ, якщо при травмі голови у наслідок ДТП у потерпілого спостерігається кровотеча та лімфорея з вух, але ран на голові не виявлено. A. Правильно B. Неправильно

3. Розпочинати надання допомоги потерпілому на місці пригоди потрібно з введення йому знеболюючих препаратів. A. Правильно B. Неправильно

4. Співвідношення натискань на грудну клітку до вдихів при СЛЦР у дорослого становить 30:2. A. Правильно B. Неправильно

 5. При кровотечі з носа потрібно затиснути крила носа великим та вказівним пальцями та запрокинути голову назад. A. Правильно B. Неправильно

Тестове завдання на доповнення (доповніть або підставте у визначенні відповідне слово). 1. Якщо у потерпілого з ЧМТ наявна кровотеча та лімфорея з носа то це перелом________________черепної ямки.

 2. При пошкодженні яремних вен слід боятися такого ускладнення як____________________________.

 3. Проникаюча черепно-мозкова травма вважається тоді, коли є пошкодження _________________________________.

 4. Первинний огляд потерпілого на місці пригоди відбувається відповідно до системи ____________.

5. Зупинку кровотечі з сонної артерії джгутом виконують за методом ____________.

 6. Рівень свідомості потерпілого визначають шляхом застосування методу (системи)___________ _______________________________.

7. Глибина екскурсії грудної клітки при виконанні непрямого масажу серця у дорослого становить ______см., а у немовляти ________см.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

ВИБЕРІТЬ ОДНУ ПРАВИЛЬНУ ВІДПОВІДЬ

1.      Укажіть симптоми забою м’яких тканин голови:

а)  блювання;

б)  втрата свідомості;

в)  амнезія;

г)  анізокорія;

д)  підшкірна гематома.

2.     Симптоматика струсу головного мозку зумовлена:

а) ушкодженням черепних нервів;

б) наявністю синців на голові;

в) набряком мозку;

г)  психічним станом у момент травми;

д) порушенням мікроциркуляції в судинах головного мозку.

3.     Для забою мозку характерні:

а) загальномозкові симптоми;

б) гематоми м’яких тканин голови;

в) менінгеальні симптоми;

г)  вогнищеві симптоми черепних нервів;

д) кровотечі зі слухового проходу.

4.     Для струсу мозку характерні:

а) Ретроградна амнезія;

б) антероградна амнезія;

в) вогнищеві симптоми;

г)  менінгеальні симптоми;

д) симптом лігатури.

5.     Для забою мозку характерна наявність:

а) гематоми м’яких тканин голови;

б) загальномозкових симптомів;

в) патологічних симптомів оболон мозку;

г)  вогнищевих (локальних) симптомів обох пар черепних нервів;

д) кровотеча зі слухового проходу.

6.     Симптоми забою головного мозку виявляються:

а) одразу після травми;

б) після відновлення свідомості;

в) через деякий проміжок часу;

г)  після падіння АТ;

д) після відновлення дихання.

7.     На що спрямовані заходи невідкладної допомоги при забої головного мозку:

а) на дегідратацію мозку;

б) на дезінтоксикацію;

в) на підвищення імунітету;

г)  на спинення кровотечі;

д) на поповнення ОЦК.

8.     Для стиснення мозку характерні:

а) нудота, блювання;

б) симптом Трекова—Ортнера;

в) симптом ясного проміжку;

г)  симптом Воскресенського;

д) симптом флуктуації.

9.     Чим зумовлене наростаюче стискання головного мозку?

а) струсом тканин мозку з подальшим набряком;

б) ростом гематоми з набряком мозку;

в) наявністю крововиливу в спинномозкову рідину;

г)  брадикардією;

д) втратою свідомості.

10.    Назвіть ускладнення гнійно-запальних ран обличчя:

а) кровотеча;

б) евентрація;

в) перфорація;

г)  запалення мозкових оболон;

д) монопарез.

ВИБЕРІТЬ ДЕКІЛЬКА ПРАВИЛЬНИХ ВІДПОВІДЕЙ

11.     Для ушкодження трахеї характерне:

а)  свистячі звуки з рани;

б)  посилення набряку;

в)  підшкірна емфізема;

г)  емфізема середостіння;

д)  гемоперітонеум.

12.     Укажіть достовірні ознаки перелому основи черепа:

а)  симптом флуктуації;

б)  скальпована рана черепа;

в)  кровотеча з вух і носа;

г)  лікворея з вух і носа;

д)  гематома м’яких тканин потилиці.

13.     Яка терапія проводиться при наданні невідкладної допомоги у разі струсу го­ловного мозку:

а)  симптоматична;

б)  дегідратаційна;

в)  дезінтоксикаційна;

г)  симптоматична і дезінтоксикаційна;

д)  симптоматична і поновлення ОЦК.

14.     Укажіть необхідні засоби для спинення кровотечі за способом Мікуліча:

а)  вата, церата, лейкопластир;

б)  стерильні серветки, валик;

в)  шина Єланського;

г)  шина Дітеріхса;

д)  артеріальний джгут.

15.     Виберіть заходи невідкладної допомоги при ушкодженні яремної вени:

може ускладнитись ... а)       туга тампонада рани;

б)  стисна пов’язка;

в)  оклюзійна пов’язка;

г)  накладання затискача на судину;

д)  пальцеве притискання.

16.     Для забою мозку характерні:

а)  загальномозкові симптоми;

б)  вогнищеві симптоми;

в)  менінгеальні симптоми;

г)  симптом прилиплої п’яти;

д)  антероградна амнезія.

17.     Виберіть заходи невідкладної допомоги при струсі мозку:

а)  холод на голову;

б)  надання фізіологічного положення;

в)  внутрішньовенно струминно 20 мл 40 % розчину глюкози;

г)  оксигенація;

д)  уведення внутрішньом’язово 1,0 мл 1 % розчину промедолу.

ДОПОВНІТЬ

18.     Рани волосистої частини черепа називаються ...

19.     Особливостями ПХО ран обличчя є ...

20.     ПХО ран обличчя проводиться (де?) ...

21Поранення яремної вени ускладнюється

УКАЖІТЬ ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ

25.    Невідкладна допомога при скальпованій рані черепа:

а) накладання пелота;

б) оброблення рани та її країв розчинами антисептика;

в) холод на ділянку ушкодження;

г) закріплення пелота пов’язкою «чепець»;

д) знеболення ненаркотичними анальгетиками.

26.    Спинення кровотечі способом Мікуліча:

а) накладання артеріального джгута Есмарха;

б) накладання стерильної серветки і валика на рану;

в) моделювання шини Крамера по голові, шиї і плечу;

г) пальцьове притиснення біля країв рани; д! знеболення.

ВИРІШІТЬ ВИРОБНИЧІ СИТУАЦІЇ

СИТУАЦІЯ 1

Після падіння, зі слів сторонніх осіб, хворий знепритомнів на 3—5 хв. Не пам’ятає ні проте, що трапилось, ні про найближчі до травми події. Скаржиться на головний біль, який поси­люється при яскравому світлі і шумі. Було блювання.

1.      Установіть попередній діагноз, обґрунтуйте його.

2.      Надайте невідкладну допомогу; вирішіть, куди і як транспортувати хворого.

СИТУАЦІЯ 2

Після черепно-мозкової травми хворий без свідомості протягом години. При обстеженні ви­явлені геміпарез зліва, розгладження носогубної складки, розширення зіниці справа.

1.      Ваш діагноз. Як допомогти хворому?

2.      В якому положенні транспортувати пацієнта?

СИТУАЦІЯ З

Після отримання травми хворий знепритомнів на декілька хвилин, потім свідомість повер­нулася. Хворий самостійно пішов з ФАПу. Через декілька годин до нього викликано маши­ну швидкої допомоги: хворий млявий, сонливий, дихання нерівне, за типом Чейна—Стокса. При обстеженні: анізокорія, порушення ковтання.

1.      Який попередній діагноз?

2.      Укажіть помилки в тактиці фельдшера і запропонуйте свою.

СИТУАЦІЯ 4

Жінку 44 років побито два дні тому. Є загальномозкові і менінгеальні ознаки, симптом оку­лярів, спостерігались кровотеча і лікворея з носа.

1.      Діагностуйте стан, надайте невідкладну допомогу.

2.      Як відрізнити симптом окулярів від звичайного синця?

СИТУАЦІЯ 5

Хворий доставлений на ФАП з вулиці сторонніми людьми. Потерпілий без свідомості, об­личчя в крові. У тім’яній ділянці справа — рана, що кровоточить. При обережній пальпації відчуваються краї кісткових відламків. У рані стирчить кістка.

1.      Ваш попередній діагноз.

2.      Яку допомогу надати хворому?

3.      Чи потрібно видалити кістку з рани?

 

Джерела інформації:

 

а)          основні: 1.          КітО.М.,Ковальчук О.Л., Пустовойт Г.Т. Медсестринство в     хірургії. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.

 

2.   Кіт О.М., Ковальчук О.Л., Вардинець І.С., Боб А.О. Хірургія. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2014.

 

3.   Ковальчук О.Л., Сабадишин Р.О., Маркевич О.В. Медсестринство в хірургії (посібник із практичних навичків). Навчальний посібник для студентів ВМЗ І-ІІ рівнів акредитації. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.