.Викладач ЄрофєєваВ.В. Навчальна дисципліна: «Ріст і розвиток людини». · Тема практичного заняття № 11 «Особливості системи травлення в людей різних вікових періодів». Дата:31.10.22.Група 3А с/с
.
Навчальна дисципліна: «Ріст і розвиток людини».
· Тема практичного заняття № 11 «Особливості системи травлення в людей різних вікових періодів».
Дата:31.10.22.
Практичне заняття №11
·
Тема: «Особливості системи травлення в людей
різних вікових періодів».
Навчальна мета
Знати:
• особливості травної системи в
період онтогенезу;
• гематотрофний та амніотрофний
типи живлення;
• робота та активність
підшлункової залози і печінки в дітей 1-го року життя;
• процеси всмоктування і
моторики.
Уміти:
• надати допомогу хворим
різного віку під час блювання;
• промивати шлунок у пацієнтів
різних вікових груп;
• надати невідкладну допомогу в разі гострих
отруєнь.
Теоретичі відомості до теми
Травлення у період
внутрішньоутробного розвитку
До імплантації зародка в стінку
матки його живлення відбувається за рахунок запасних речовин цитоплазми
яйцеклітини. Ембріон живиться секретами слизової оболонки матки і речовинами
жовткового мішка. Такий тип живлення називають гістотрофним. Після утворення плаценти головну роль відіграє гемотрофний
спосіб живлення (трансплацентарний).
Плацентарна мембрана має неоднакову проникність для різних речовин. Із крові
матері в кров плода надходять глюкоза, амінокислоти, дипептиди. Плацента
проникна для більшості білків, ліпідів, полісахаридів. Речовини переносяться
материнською кров’ю в плаценту, там вони гідролізуються ферментами, а після
цього мономери всмоктуються в кров плода. Окрім того, плацента може синтезувати
білки і глікоген, що їх також використовує ембріон. Із 4— 5-го місяця гестації
починають діяльність органи травлення плода і амніотрофне живлення. Амніотична рідина надходить до травного тракту
плода, де поживні речовини частково перетравлюються і потрібні продукти
всмоктуються в кров плода. Цьому процесу сприяють смоктальні, дихальні, а
пізніше і ковтальні рухи плода. Добовий об’єм амніотичної рідини, яка
поглинається плодом, в останні місяці вагітності досягає 1 л. Частина харчових
речовин амніотичної рідини перетравлюється її власними ферментами. Таке
травлення називається автолітичним.
Травна система складається з органів, які здійснюють
механічну та хімічну переробку їжі, перетравлювання харчових продуктів на
продукти живлення, усмоктування цих продуктів, а також виведення утворених шлаків.
Розрізняють такі відділи травного тракту: порожнина рота, стравохід, шлунок,
дванадцятипала кишка та підшлункова залоза й печінка, що виділяють до неї свої
секрети, а також тонка та товста кишки. Усі відділи відокремлені сфінктерами.
Істотне значення має травлення в кожному попередньому відділі, що забезпечує
послідовність процесів. Травна система в людини починає розвиватися на третьому
тижні внутріутробного життя. Первинна кишка й органи травної системи, що
формуються на її основі, спочатку розташовуються вздовж тіла зародка, по її
поздовжній осі. Починаючи з другого місяця внутріутробного розвитку,
спостерігається інтенсивний ріст органів травної системи, з’являється
веретеноподібне розширення – майбутній шлунок, ростуть тонка і товста кишки. Із
ентодермальних занурень майбутньої дванадцятипалої кишки починають формуватися
печінка й підшлункова залоза. Під час росту й диференціювання органів травної
системи відбувається поступове повертання вправо (за годинниковою стрілкою)
органів, розташованих у черевній порожнині.
Травні залози формуються в
різні терміни ембріогенезу.
Ферментативна активність тонкої
кишки формується раніше, аніж в інших частинах кишкового тракту. У тонкій кишці
відбувається гідроліз харчових речовин за типом пристінкового і внутрішньоклітинного травлення. Секреція ферментів
клітинами шлунка та підшлункової залози у плода низька.
У плода ще немає періодичної моторної діяльності травного тракту. Моторний
апарат має низьку збудливість, на сильні подразники може відповідати місцевими
скороченнями.
На 12 тижні
пренатального розвитку починає утворюватися трипсиноген, на 18-му –
хімотрипсиноген. Ліпаза з’являється на 12 тижні, амілаза – лише після народження. Крім залозистої паренхіми
утворюються панкреатичні острівці (острівці Лангенганса), які на восьмому тижні
містять глюкагон, а на 12-му – інсулін. До народження дитини підшлункова залоза
ще не сформована. Уже в перші тижні вагітності в плода закладається ендокринний
апарат травного тракту: збільшується кількість ендокринних клітин під час
внутрішньоутробного розвитку; у клітинах збільшується кількість пептидів
(гастрину, секретину, ентероглюкагону, соматостатину та ін.). Під час
внутрішньоутробного розвитку закладаються периферійні й центральні нервові
механізми регуляції діяльності травного тракту. Після народження дитини органи
травної системи продовжують рости та диференціюватися, при цьому
спостерігаються їх вікові зміни.
САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА Заповнити таблицю
Фізіологічні
показники системи травлення
Фізіологічні
показники Нормативна величина Вікові
особливості
Найбільш оптимальна температура для біологічної дії
травних ферментів, 0С
Тривалість
затримки їжі в ротовій порожнині, с
Щільний (сухий) залишок слини, %
Виділення слини за добу, л
рН слини
Виділення шлункового соку за добу, л
рН шлункового
соку
Виділення
соку підшлункової залози за добу, л
Виділення жовчі печінкою за добу, л
рН жовчі
Блювання — мимовільний викид шлункового вмісту через рот. Блювання відбувається внаслідок скорочення м’язів воро-
тарної частини шлунка і
черевного преса при відкритому просвіті стравохіду. Найчастіше блювання виникає
внаслідок захворювань органів травлення, ЦНС або інших органів і систем.
Медична сестра повинна
пам’ятати, що блювання — це симптом не тільки захворювань шлунка, а й інших
багатьох хвороб. Про блювання у хворого потрібно негайно сповістити лікаря,
звернувши увагу на час його виникнення (після споживання їжі, під час болю
голови тощо) та характер блювотних мас.
Під час блювання важливе значення
має догляд за хворими. Якщо дозволяє стан хворого, його потрібно зручно
посадити на стілець, груди і коліна закрити рушником або клейонкою так, щоб
нижній край звисав у таз. Якщо є зубні протези, їх виймають. Хворий нахиляється
над тазом або підставляє під підборіддя миску чи лоток. Для полегшення блювання
медична сестра однією рукою має підтримувати голову хворого, поклавши долоню на
лоб, другою тримати миску (лоток) або підтримувати плече хворого .
У разі виникнення блювання у
лежачого хворого його голову потрібно нахилити на бік і трохи опустити донизу,
забравши при цьому подушку. Під підборіддя підставити миску (лоток), розміщуючи
її на рушнику або клейонці, щоб не забруднити білизну.
Якщо блювання виникло у
непритомному стані, крім цього, необхідно ватним тампоном або серветкою
видалити з рота блювотні маси, а також слину та слиз, які зібралися в ротовій
порожнині, щоб вони не потрапили в дихальні шляхи. Блювотні маси з рота або
носа можна видалити за допомогою спеціального елек- тровідсмоктувача або
гумового грушоподібного балона. Для цього розширену частину балона стискують у
руці, його кінець уводять у ротову або носову порожнину, відпускають балон і
тільки після цього виймають його з ротової або носової порожнини.
Після закінчення блювання хворому
витирають лице, підборіддя, губи і дають переварену воду для полоскання рота.
Якщо хворий лежачий, йому дають випити трохи води або чаю. У дуже ослаблених
хворих щоразу після блювання потрібно протирати ротову порожнину ватою,
змоченою теплою водою або якимось із дезінфекційних розчинів (2 % — борної
кислоти, 0,01 % — калію перманганату, 2 % — натрію гідрокарбонату та ін.).
Виділені блювотні маси виносять
із палати, прикривши їх, і залишають у допоміжному приміщенні до приходу
лікаря. За потреби, якщо є вказівка лікаря, блювотні маси збирають у суху
склянку або емальовану посудину з щільною кришкою, наклеюють етикетку,
зазначивши прізвище хворого, дату збирання матеріалу, назву дослідження, і
відправляють у лабораторію.
Для запобігання блювотним
подразненням хворому можна дати декілька м’ятних крапель, ковток холодної води,
шматок льоду, 5 мл 0,5 % розчину новокаїну, содової води.
Завдання 1. Опишіть алгоритм допомоги пацієнтові під час блювання.
I. Місце проведення:
II. Оснащення робочого
місця:____________________________
III. Попередня підготовка до
виконання навику:___________
IV. Основні етапи виконання навику:_____________________________________
Завдання 2.
Опишіть алгоритм невідкладної допомоги у разі гострих харчових отруєнь(проведення промивання шлунка).
I. Місце проведення:____________________________
II. Оснащення робочого
місця:_____________________________
III. Попередня підготовка до
виконання навику:__________
IV. Основні етапи виконання навику:
Контрольні завдання
1. У новонародженої дитини
віком 2 тиж. кількість випорожнень 6 разів на добу. Дитина на природному
вигодовуванні. Яка кількість випорожнень є фізіологічною для такої дитини:
а) 7—8 разів;
б) 5—6 разів;
в) 1—2 рази;
г) 9—10 разів?
2. Дитині 1 міс., народилася
доношеною з масою тіла 4000 г, перебуває на природному вигодовуванні,
періодично зригує. З чим пов’язане зригування дитини:
а) добре розвинений
м’яз—замикач кардії;
б) слабо розвинений
м’яз—замикач воротаря;
в) надмірно розвинений
м’яз—замикач воротаря;
г) вертикальне положення
шлунка;
ґ) фізіологічний катар кишок?
3. Який фізіологічний об’єм
шлунка у доношеної дитини в
1-й день життя:
а) 15 мл;
б) 20 мл;
в) 25мл;
г) 10 мл;
ґ) 4 мл?
4. Яка середня довжина
стравоходу в новонародженої дитини:
а) 20 см;
б) 18 см;
в) 6 см;
г) 15см; ґ) 10 см?
5. Яка середня довжина
стравоходу в дорослої людини:
а) 18 см;
б) 12 см;
в) 25 см;
г) ЗО см; ґ) 19 см?
6. Який фізіологічний об’єм
шлунка у школяра віком 12 років:
а) 900 мл;
б) 1300 мл;
в) 600 мл;
г) 1800 мл; ґ) 2200 мл?
7. Дитину віком 2 міс. переведено на штучне вигодовування. Вона отримує суміш “Детолакт”. Який характер випорожнень у
дитини:
а) кашкоподібний, гомогенний,
світло-жовтий;
б) кашкоподібний з домішками
слизу;
в) кашкоподібний із
неперетравленими грудочками;
г) зеленуватий з домішками
слизу і води?
8. У дитини віком 2 роки діагностують випадання прямої
кишки. Чим це зумовлено:
а) слабкістю брижі кишок;
б) слабким зв’язком слизового і
підслизового шару внутрішньої оболонки кишок;
в) відносно більшою довжиною
кишок;
г) підвищеною моторикою кишок?
9. Що сприяє нормальному
акту ссання у новонародженого:
а) малий язик;
б) великий об’єм ротової
порожнини;
в) грудочки Біша;
г) товстий язик;
ґ) суха слизова оболонка
ротової порожнини?
10. Які ферменти травної системи розщеплюють білки до
пептидів:
а) ліпаза;
б) жовч;
в)
амілаза;
г)
хлорид на кислота;
д)
пепсин?
А. ЗАДАЧІ.
1.Дитині 1 місяць. Періодично після годування відмічаються зригування невеликою кількістю їжі. Перебуває на грудному вигодовуванні. У масі тіла додав 650 г за перший місяць. Які можливі причини зригування? Які заходи необхідні для попередження зригування?
2. Мати дитини 3 місяців звернулась до педіатра зі
скаргами на підвищену слинотечу у дитини. Зубів немає. Які причини призвели до
виникнення данного симптому?
3. Під час фізікального обстеження дитини віком 8
місяців дільничний педіатр виявив, що пальпаторно і перкуторно нижній край
печінка дитини виступає з-під підребір’я на 3 см, еластичної консистенції,
безболісний, гладенький. Чи відповідає це нормі?
4. Хвора П., 12
років поступила зі скаргами на нетривалий біль у епігастральній області після
прийому їжі, особливо жирної, смаженої; нудоту, печію. Печінка
пальпується з краю реберної дуги справа. Де знаходиться проекція жовчного
міхура?
5. У дитяче відділення госпіталізована дівчинка 7
років зі скаргами на частий
приступодібний
біль у правому підребер’ї, нудоту, схильність до запорів. При об’єктивному
дослідженні “пузирні” симптоми позитивні, виражена болючість у правому
підребер’ї при глибокій пальпації і постукуванні, печінка виступає з-під краю
реберної дуги на 1 см. На якому рівні у здорової дитини 7 років пальпується
нижній край печінки по правій середньоключичній лінії?
Б. Тести для самоконтролю
1. Секреція слини значно збільшується
у дітей у віці: 1. період новонародженості 2. після року 3. з 3-5 років 4. після 5 років 5. 2-3 місяців.
2. У дітей раннього
віку в нормі печінка виходить з-під краю реберної дуги по правій
середньоключичній лінії: 1. на 0,5-1 см 2. на 2-3 см 3. на 4-5 см 4. на 6-7 см 5. не виступає.
3.
У новонароджених дітей: 1. слабо розвинений кардіальний відділ шлунку та добре
розвинений пілоричний 2. добре розвинені кардіальний та пілоричний
відділи 3. добре розвинені дно шлунка та кардіальний
відділ 4. добре розвинені дно шлунка та кут Гіса 5. погано розвинені дно шлунка та пілоричний
відділ.
4.
Глибока, методична, ковзна пальпація у дітей проводиться за методом: 1. Курлова 2. Грекова-Ортнера 3. Образцова-Стражеско 4. Мюсси-Георгієвського 5. Захар’їна-Геда.
5. Що є головним діючим ферментом у складі
шлункової рідини в немовлят? 1. Пепсин. 2. Хімозин (лабфермент, сичужний фермент). 3. Ліпаза. 4.
Амілаза. 5. Ентерокіназа.
https://naurok.com.ua/prezentaciya-budova-travno-sistemi-lyudini-72436.html
https://www.youtube.com/watch?v=xZQXaRiCaCs
https://www.youtube.com/watch?v=xZQXaRiCaCs
Література:
Основна:
1.Тарасюк В.С.Ріст і розвиток людини.-К.:Здоров’я,2002.с
2.Тарасюк В.С.Ріст і розвиток
людини.-К.:Медицина,2008.с182-197
Додаткова:
1.Анатомія та фізіологія з патологією /за ред..
ФедонюкаЯ.І., БіликаЛ.С.,МикулиН.Х.-Тернопіль:Укрмедкнига,2002-680с.
Коментарі
Дописати коментар