Тема практичного заняття № 9 «Вікові особливості системи кровообігу: морфо-функціональні,фізіологічні,особливості провідної системи,механізмів регуляції.» Група 3А с/с. Дата:19.10.21.
Тема практичного
заняття № 9 «Вікові особливості системи кровообігу:
морфо-функціональні,фізіологічні,особливості провідної системи,механізмів
регуляції.»
Група 3А с/с.
Дата:19.10.21.
Тема практичного заняття № 9 «Вікові особливості системи
кровообігу: морфо-функціональні,фізіологічні,особливості провідної
системи,механізмів регуляції.»
Вікові особливості кровообігу
Кров може виконувати
життєво необхідні функції, тільки знаходячись у безперервному русі. Циркуляція
крові в організмі складає сутність кровообігу і забезпечується діяльністю
органів кровообігу: серця і кровоносних судин. Судинна система людини як
представника класу ссавців складається з двох кіл кровообігу: великого і
малого. Велике коло кровообігу починається в лівому шлуночку (з аорти), потім
кров по артеріях надходить до тканин і органів, у яких є розгалужена капілярна
сітка. Кров, що віддала кисень і поглинула вуглекислоту і продукти обміну,
надходить у вени, що закінчуються в правому передсерді. Мале коло призначене
для насичення крові киснем і виділення вуглекислоти. Воно починається в правому
шлуночку, кров з якого через легеневу артерію потрапляє в легені і через
легеневу вену повертається в ліве передсердя. Така загальна схема системи
кровообігу в організмі дорослої людини.
1. Кровообіг плода і новонародженого.
Які ж зміни відбуваються у системі кровообігу в процесі росту і розвитку
організму?
Для відповіді на це питання звернемося до особливостей кровообігу у плода.
Основною відмінною рисою розвитку кровообігу у плода є наявність плацентарного
кровообігу і відсутність легеневого дихання, а також у паралельному з’єднанні
обох половин серця. Перехід на плацентарний кровообіг супроводжується
серйозними функціональними змінами в серцево-судинній системі плоду.
Кров, насичена поживними речовинами і киснем, надходить до плода по
пупочній вені з плацентарних ворсинок, де відбувається газообмін. Продовженням
пупочної вени є так звана аранцієва протока. До або після анастомозів з
ворітною веною вона дає кілька гілок у паренхіму печінки і впадає потім у нижню
порожнисту вену. У нижній порожнистій вені артеріальна кров із плаценти
змішується з венозною кров’ю від нижніх кінцівок, кишечника, таза. Завдяки
наявності в правому передсерді клапаноподібної складки (євстахієва заслінка)
близько 60% усієї крові з нижньої порожньої вени через овальний отвір
направляється в ліве передсердя, лівий шлуночок і в аорту. Частина крові, що
залишилася, з нижньої і верхньої порожнистих вен надходить у правий шлуночок і
легеневу артерію. Через легені плоду протікає лише 10-25% усієї циркулюючої в
організмі крові, що пояснюється високим опором у системі легеневої артерії.
Легеневі артерії мають виражений м’язовий шар і знаходяться в звуженому стані.
У плода легенева артерія з’єднується з аортою широкою артеріальною протокою
(баталова протока) через яку кров надходить у нисхідну частину дуги аорти нижче
місця відходження судин, що постчають кров до голови і верхніх кінцівок плоду.
По аорті кров направляється до нижніх частин тіла. У зв’язку з цим у найбільш
вигідних умовах постачання киснем у плода знаходяться печінка, серце, органи,
розташовані в голові, і верхні кінцівки, що сприяє їх швидкому розвиткові.
Після народження дитини відбувається різка перебудова системи кровообігу.
Перерізання пуповини в момент народження порушують зв’язок плоду з материнським
організмом. При першому вдиху немовляти відбувається рефлекторне розширення
легень, починає функціонувати мале коло кровообігу. Кров по легеневій артерії
направляється в легені, минаючи артеріальну протоку, що також стискається
рефлекторно і незабаром перетворюється у сполучнотканинний тяж. Підвищений
легеневий кровотік підвищує тиск у лівому передсерді, а припинення
плацентарного кровообігу знижує тиск у правому передсерді, що призводить до
закриття овального отвору.
Найбільш активне функціонування і морфологічне удосконалювання
серцево-судинної системи відбувається протягом перших трьох років життя дитини,
але і надалі продовжується безперервний, хоча і нерівномірний розвиток органів
кровообігу.
2. Вікові зміни серця
Показники
анатомо-фізіологічного розвитку. Після народження серце дитини росте і збільшується, у ньому
відбуваються процеси формоутворення. Серце немовляти має поперечне положення і
кулясту форму, це пояснюється тим, що відносно велика печінка робить високим
склепіння діафрагми, тому серце немовляти знаходиться на рівні 4 лівого
міжребер’я. Під впливом сидіння і стояння до кінця першого року життя
опускається діафрагма, і серце займає косе положення. До 2-3 років верхівка
серця доходить до рівня 5 ребра, а в 10-літніх дітей границі серця такі ж, як і
в дорослих.
Ріст передсердь протягом першого
року життя випереджає ріст шлуночків, і тільки після 10 років ріст шлуночків
починає випереджати ріст передсердь.
Маса серця новонародженої дитини
становить близько 16,5 г. Найбільш інтенсивно серце росте і набирає масу на
першому році життя, до восьми місяців маса серця збільшується вдвічі, до трьох
років потроюється, до 5 збільшується в 4 рази, а в 16 років - у 11 разів. При
цьому маса серця в хлопчиків перевищує в перші роки життя цей показник у
дівчаток, а в 12-13 років, навпаки, у зв'язку з настанням періоду посиленого
росту в дівчаток, його маса стає більшою, ніж у хлопчиків. До 16 років серце
дівчаток знову починає відставати в масі від серця хлопчиків.
Серцевий ритм. Частота серцевих скорочень (ЧСС) у
плода коливається від 120 до 150 у хвилину. У перші 2 доби після народження ЧСС
трохи нижче внутрішньоутробного, що пояснюється підвищенням внутрішньочерепного
тиску, зміною теплопродукції в зв’язку з переходом у середовище з більш низькою
температурою, і нарешті, пригніченням симпатичних впливів. У наступний тиждень
ЧСС трохи підвищується до 120-140 ударів за хв. Згодом з віком ЧСС зменшується.
Наприклад у дітей дошкільного віку в 6 років воно складає 95 уд/хв, у школярів
7-15 років змінюється в межах 92-76 у хв. Уповільнення ЧСС є результатом зміни
лабільності синусного вузла і становлення більш досконалих форм
нейрогуморальної регуляції серця. Посилення тонічного впливу блукаючого нерва
призводить не тільки до поточного зниження частоти серцевого ритму, але і змінює
метаболізм синусного вузла, викликаючи стійке зниження його лабільності з
віком.
У віці після 60 років ЧСС трохи
знижується, розвивається "ригідність", "відсталість"
серцевого ритму, що чітко видно в умовах різних навантажень. Уповільнення ритму
скорочень серця, у даному випадку, пов’язана зі зниженням лабільності синусного
вузла, а його "відсталість" - з ослабленням впливу екстракардіальних
нервів на серце.
Систолічний і хвилинний об’єми
серця. Для оцінки
функціонального стану серця вирішальне значення має визначення систолічного
(ударного) і хвилинного об’ємів серця. Систолічний об’єм серця немовляти - 2,5
- 4 мл. До 1 року він збільшується в 4 рази і складає 10,2 мл, до семи років -
вже в 9 разів, а до 12 років - у 16,4 рази. Також зростає і хвилинний об’єм
кровотоку (ХОК), переважно за рахунок збільшення систолічного об’єму. Однак
відношення величини ХОК до маси тіла, що характеризує потребу організму в
крові, тим більше, чим менший вік дитини. Так, у немовлят об’єм циркулюючої
крові складає близько 103 мл/кг ваги, до 3 років - 89 мл/кг, 4-6 років - 81
мл/кг, 7-10 років - 80 мл/кг і 11-14 років - 78 мл/кг. Кровопостачання тканин,
таким чином, у немовляти значно краще, ніж у дорослої людини.
Аналіз фаз серцевого циклу. Для аналізу скорочувальної здатності
міокарда, а отже для розуміння вікових змін ударного і хвилинного об’ємів
серця, має значення аналіз фаз серцевого циклу. Зі збільшенням віку дітей і
зменшенням ЧСС спостерігається подовження фази вигнання і фази напруги, в
основному за рахунок подовження фази ізометричного скорочення. У літньому віці
наростає тривалість електромеханічної систоли. Однак якщо в 50-59 років це
збільшення пов’язане в основному із зростанням періоду вигнання, то в 70-79
років - з подовженням періоду напруги. У цьому віці змінюються, по-перше,
величина основного обміну людини, по-друге, збільшується периферичний опір,
артеріальний тиск, змінюються пружні властивості судинної стінки, по-третє,
знижується вага серця, змінюються енергетичні процеси в ньому, тобто усі
фактори, що визначають працездатність серця.
3. Розвиток гемодинамічних
характеристик з віком
Для характеристики вікових змін гемодинаміки істотне значення мають дані
про артеріальний кров’яний тиск. Загальноприйнятим є той факт, що з віком
збільшується як систолічний, так і діастолічний тиск. У немовлят АТ значно
нижчий, ніж у дорослої людини. Це пояснюється тим, що у дітей цього віку
артерії мають велику ширину просвіту відносно маси серця, загальної ваги і
зросту дитини. Венозні судини, навпаки, трохи звужені. Співвідношення діаметрів
венозних і артеріальних судин складає в цьому віці 1:1, тоді як у дорослих -
1:2.
Досягши величини 120-122/70-72 мм рт. ст., тиск потім тривалий період
залишається без змін і лише до старості трохи підвищується через втрату
еластичних властивостей стінки судин і збільшенню периферичного опору.
Вікові зміни артеріального тиску крові
|
ВІК |
АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК У ММ РТ. СТ. |
|
|
СИСТОЛІЧНИЙ |
ДІАСТОЛІЧНИЙ |
|
|
НОВОНАРОДЖЕНІ |
59 - 71 |
30 - 40 |
|
1 - 12 місяців |
85 - 100 |
35 - 45 |
|
1 - 2 роки |
85 - 105 |
45 - 50 |
|
3 - 7 років |
86 - 110 |
55 - 65 |
|
8 - 16 років |
93 - 117 |
59 - 75 |
|
17 - 20 |
100 - 120 |
70 - 80 |
|
21 - 60 |
до 140 |
до 90 |
|
Старші 60 років |
до 150 |
до 90 |
Серцевий викид і периферичний опір визначають величину одного з
найважливіших фізіологічних показників: швидкості
колообігу крові. Швидкість колообігу крові з віком збільшується. Наприклад,
час повного колообігу крові в немовлят становить 11 с, 3-літніх - 15 с, у 15-19
років - 18,4 с, у 30-40-літніх - 20,7 с, а у віці 70-79 років - 22,6 с. У
ранньому віці ці зрушення пов’язані з ростом, збільшенням довжини судин, у
більш пізньому - зміною еластичних властивостей судин.
Діяльність серцево-судинної системи в остаточному підсумку спрямована на
забезпечення трофіки тканин, здійснюваної за посередництвом капілярів. От як
говорить Бюргер (1960) про значення капілярного кровообігу в житті людини:
"Вік людини - це вік капілярів". За своєю будовою капіляри дітей мало
відрізняються від капілярів дорослих. А от їхня проникність для рідкої частини
крові змінюється: вона вище в середньому віці, а в дитинстві і в старечому віці
знижена. Кількість функціонуючих капілярів у лінійному полі зору в старості
знижується. У молодих людей часто зустрічаються так звані "поля
мінливості", що свідчать про облітерації капілярів. Як вважає більшість
дослідників, типовим для старих людей, є наростання звивистості капілярів,
збільшення міжкапілярних анастомозів. При цьому висловлюється думка, що
уповільнення капілярного кровотоку в старості є пристосувальним механізмом, що
сприяє більш повній віддачі кисню.
4. Вікові особливості регуляції
кровообігу
Вплив вегетативних нервів. До моменту народження дитини в
серцевому м’язі досить добре виражені нервові закінчення як симпатичних, так і
парасимпатичних нервів. У ранньому дитячому віці (до 2-3 років) переважає
тонічний вплив симпатичних нервів на серце, про що свідчть висока ЧСС (у
немовлят до 140 уд/хв). При цьому тонус блукаючого нерва в цьому віці низький,
але поступово наростає. Одним із проявів цього може бути поступовий розвиток
уповільнення ритму серцевих скорочень у дітей різного віку.Остаточне
закріплення тонусу вагуса в дітей відбувається до 2-3 років. Але в тому
випадку, якщо рухова активність у постнатальному періоді за якимись причинами
не наростала, не відбувається й посилення тонусу вагуса. Це підтверджується
даними, що в дітей 8-9 років після поліомієліту ЧСС і частота дихання мало
відрізняється від таких показників у дітей грудного віку.Тонус симпатичних
нервів також зростає з віком. Про це свідчать дані вікового збільшення АТ.
Гуморальна регуляція. Виникнення реакцій серця на гуморальні
фактори спостерігається задовго до виникнення виразних нервових впливів на
серце зародка. Більш того, на думку різних дослідників, серце в ембріональному
періоді високочутливе до гуморальних чинників(адреналін,ацетилхолін).Судини плода, подібно серцю, починають
реагувати на гуморальні агенти в більш ранній термін, ніж на нервові імпульси.
При цьому реакції судин окремих областей судинного русла виражені неоднаково.
Наприклад, судини легень реагують на адреналін значно пізніше, ніж судини
великого кола.При старінні організму відбувається підвищення чутливості серця і
судин до дії деяких гуморальних факторів і ослаблення нервових впливів. У
дослідах на тварин було показано, що старіння послабяє вплив блукаючого нерва
на серце. У старості настають не тільки кількісні, але і якісні відмінності в
реакції серцево-судинної системи. Так, папаверин, що знижує АКТ, у старих людей
викликає не депресорну, а пресорну реакцію.
Показники роботи серця і
гемодинаміки при фізичній роботі. Інтерес викликають особливості зміни реакції серцево-судинної
системи в онтогенезі при різних станах організму, зокрема, при дії фізичного
навантаження. При цьому вирішальне значення в забезпеченні необхідного рівня
кровообігу має збільшення серцевого викиду. Чим молодше дитина, тим виразніше
збільшення ХОК відбувається за рахунок збільшення ЧСС. ЧСС при навантаженні в
дітей може досягати 160-180, причому у 8-літніх дітей ЧСС зростає на 50%, у
17-літніх на 70% стосовно вихідного рівня. Максимальний приріст АТ у 8-літніх
складає 14 мм рт. ст., а в 13-14 літніх на 30 мм рт. ст.Чим старше дитина, тим
більш значні зрушення кровообігу можуть виникнути під впливом фізичних
навантажень.
Завдання практичного
заняття з теми
«Вікові особливості системи кровообігу:
морфо-функціональні,фізіологічні,особливості провідної системи,механізмів
регуляції.»
1.Згідно викладеного в лекції теоретичного
матеріалу:а)намалюйте схему кровообігу плода; б)намалюйте схему малого та великого кола кровообігу
дорослої людини;
(зробіть
відповідні підписи)
2.Виконайте наступні завдання.
Порушення,
які виявляють під час обстеження серцево-судинної системи
Діяльність серцево-судинної системи слід оцінювати з
урахуванням віку пацієнта, базуючися на даних комплексного дослідження серця і
судин. Комплексне дослідження передбачає анамнез, огляд, пальпацію, перкусію,
аускультацію, лабораторне та інструментальне обстеження
! Прокоментуйте дані анамнезу.
Анамнез У пацієнта необхідно довідатися про
такі симптоми та дати пояснення, про що вони свідчать(при
стверджувальній відповіді-так):
• чи є у нього задишка;
• яка задишка: у стані спокою чи після фізичного
навантаження;
• чи спостерігається ціаноз губ, нігтів, загальний ціаноз
шкіри;
• ціаноз буває в стані спокою чи після фізичного
навантаження;
• коли з’являються набряки ніг, попереку, обличчя, можливо,
вони збільшуються під кінець дня;
• чи спостерігається серцебиття;
• чи відчувається біль у ділянці серця, його локалізація, час
виникнення, тривалість, інтенсивність, іррадіація, провокуючі чинники,
індивідуальні прояви;
• чим знімається біль у ділянці серця;
• час появи шуму в серці;
• наявність у родині осіб із захворюваннями серця;
• частота захворювань на гострі респіраторні вірусні
інфекції, ангіни, наявність хронічного тонзиліту тощо.
Огляд
Під час проведення огляду важливо дати оцінку функцій
серцево-судинної системи за такими критеріями:
• важкість загального стану і положення в ліжку;
• серцева задишка (експіраторна чи змішана), посилюється в
положенні лежачи чи послаблюється, коли пацієнт сідає (іноді задишка супроводжується
ціанозом, це ядухо-ціанотичний синдром);
• шкіра бліда або ціанотична (відтінок шкіри може бути синім,
вишнево-червоним, фіолетовим тощо), у ділянках ціанозу шкіра холодна;
• збільшення шийних вен, їх пульсація;
• набряки на нижніх кінцівках;.
• зміна форми фаланг пальців рук і ніг (форма “скельця
годинника”);
• розширення вен.
Під час огляду ділянки серця важливо звернути увагу на такі
показники, як серцевий поштовх і серцевий горб.
Дані фізикального обстеження:
Пальпація. Перкусія. Аускультація.
! Проведіть це обстеження на
комусь з близького оточення(мама,сестра,дідусь).
Отримані під час об’єктивного обстеження дані дають змогу
оцінити стан пацієнта за такими клінічними проявами:
• шляхом пальпації серцевого поштовху визначити його локалізацію,
поширеність, висоту, силу (резистентність), тремтіння передньої грудної стінки;
• характеризуючи пульс, визначити частоту, ритмічність,
слабкість, пружність, висоту, повноту;
• проводячи перкусію серця, визначити його розміри, положення
в грудній порожнині, межі абсолютної та відносної тупості;
• проводячи аускультацію серця, дати характеристику тонам у
різних положеннях пацієнта (лежачи, сидячи, стоячи), до і після фізичного
навантаження, під час нормального дихання та під час його затримки;
• характеризувати І тон (систолічний) та II тон
(діастолічний) за критеріями звучності, ритмічності, інтенсивності, тембру,
тривалості, локалізації, зміни під час фізичного навантаження або в різних
положеннях тіла;
• визначити під час аускультації серцеві шуми за
інтенсивністю, тембром, тривалістю, локалізацією, зв’язком із систолою чи
діастолою;
• під час аускультації судин визначити артеріальний тиск.
Додаткові методи обстеження
• рентгенографія серця і головних судин у 3 проекціях;
• електрокардіографія (ЕКГ), фонокардіографія (ФКГ);
• полікардіографія, векторкардіографія;
• ехокардіографія;
• ультразвукова діагностика (УЗД) серця;
• реовазографія, реокардіографія;
• функціональні проби серцево-судинної системи.
На основі оцінки стану пацієнта медична сестра формулює й
узгоджує з родичами пацієнта проблеми та складає план сестринського догляду.
! Випишіть наступні етапи сестринського процесу
Проблема Біль за грудниною з іррадіацією в ліву руку, ліву
лопатку, ліву щелепу
Причина Стенокардія.Мета Ліквідація
больового нападу.
Дії медичної сестри Заспокоїти пацієнта.
Допомогти зайняти зручне положення в ліжку, виміря- ти AT,
пульс.
Записати ЕКГ.
Дати хворому таблетку нітрогліцерину під язик. У разі
необхідності повторити вживання нітрогліцерину через 5—7 хе.
Якщо нітрогліцерин не дає ефекту ввести за призначенням
лікаря наркотичний анальгетик (промедол, ом- нопон) або суміш такого складу:
спазмолітик (папаверин, но-шпа), анальгетик (анальгін) та антигістамін- ний
засіб (димедрол, піпольфен).
Налагодити кисневу інгаляцію.
У важких випадках забезпечити госпіталізацію хворого в
кардіологічне відділення (госпіталізацію здійснюють після зняття больового
синдрому).
Проблема Біль у серці, який не
знімається нітрогліцерином і супроводжується нудотою, блюванням, пітливістю,
порушенням ритму серця, відчуттям нестачі повітря.
Причина Інфаркт
міокарда
Мета
Зняття болю, обмеження зони некрозу, запобігання ускладненням.
Заспокоїти хворого.
Дії
медичної
сестриНадати пацієнту
положення напівсидячи з опущеними ногами.
Записати ЕКГ, виміряти AT, пульс.
Давати по одній таблетці нітрогліцерину під язик кожні 10—15 хе
протягом 1—1,5 год. Це сприятиме обмеженню зони некрозу в міокарді.
З метою знедолення за призначенням лікаря внутрішньовенно
ввести:
• у разі помірного болю — суміш, яка складається
з анальгетика, спазмолітика та антигістамінного засобу (див.
вище);
• у разі кардіогенного шоку —
наркотичний аналь- гетик.
За призначенням лікаря з метою розсмоктування тромбу у
вінцевій артерії внутрішньовенно ввести тромболік (стрептокіназа, стрептодеказа)
за схемою.
Організувати госпіталізацію хворого в кардіологічне
відділення після купірування болю. Хворого не можна перевдягати. Транспортувати
хворого на ношах у горизонтальному положенні машиною швидкої допомоги.
Проблема Різке падіння систолічного артеріального тиску нижче
80 мм pm. cm. (у гіпертоніків — нижче 120 мм
pm. cm.), пульсового тиску — нижче ЗО мм pm. cm. Колір шкіри
сірувато-блідий, вона вкрита липким потом. Хворий загальмований, кількість сечі
менше ніж 20—ЗО мл/год
Причина Інфаркт міокарда, що
ускладнився кардіогенним шоком.
Мета Ліквідація болю,
нормалізація гемодинаміки і мікроцирку- ляції серця
Дії
медичної
сестри
Покласти хворого в ліжко, заспокоїти.
Негайно викликати лікаря. Виміряти AT, пульс. Налагодити
подачу зволоженого кисню.
Пункція периферійної вени голкою великого діаметра.
За призначенням лікаря налагодити інфузію рео- поліглюкіну,
пресорних амінів (дофамін) на ізотонічному розчині (внутрішньовенно повільно).
З метою підвищити артеріальний тиск внутрішньовенно ввести
стероїдні гормони (преднізолон, гідрокортизон).
|
Проблема |
Сильний
загруднинний біль, дифузний ціаноз, задишка, прогресуюче падіння AT |
|
Причина |
Тромбоемболія
легеневої артерії. |
|
Мета |
Ліквідація
болю і нормалізація системи згортання крові. |
|
Дії медичної сестри |
Заспокоїти
хворого. Надати
в ліжку положення з трохи піднятою верхньою частиною тіла. Налагодити
кисневу інгаляцію. Провести
за призначенням лікаря знеболення наркотичними анальгетиками, протишокові
заходи, ввести внутрішньовенно гепарин по 10—15 тис. ОД. Контролювати пульс,
AT. Записати
ЕКГ. Після
купірування болю, шоку, зменшення гострої дихальної недостатності забезпечити
транспортування хворого в горизонтальному положенні з трохи піднятою верхньою
частиною тіла в реанімаційний блок кардіологічного відділ. |
|
Проблема Причина |
Серцебиття Синусова
або пароксизмальна тахікардія. |
Мета Зниження частоти
серцевих скорочень.
Дії Заспокоїти
хворого.
|
медичної сестри |
Забезпечити
хворому зручне положення в ліжку. Викликати лікаря. Записати
ЕКГ. Провести
механічні вагусні проби (проба Вальсальве передбачає сильне натужування
пацієнта після глибокого вдиху в положенні сидячи). Позитивна проба вказує на
лабільність вегетативної системи. За
призначенням лікаря внутрішньовенно ввести анти- аритмічний препарат та
налагодити внутрішньовенне |
|
краплинне
введення так званої поляризувальної суміші (глюкоза, інсулін та панангін). У
разі важкої форми аритмії забезпечити переведення хворого в палату
інтенсивної терапії. |
|
|
Проблема Причина Мета Дії медичної сестри |
Перебої
в роботі серця Екстрасистолічна
аритмія. Нормалізація
серцевого ритму. Забезпечити
хворому зручне положення в ліжку. Заспокоїти хворого. Викликати лікаря. Підрахувати
пульс, виміряти AT. Записати
ЕКГ. Якщо
екстрасистоли спричиняють погане відчуття у хворого, за призначенням лікаря
внутрішньовенно ввести антиаритмічний засіб, налагодити внутрішньовенну
інфузію поляризувальної суміші (див. вище). |
|
Проблема |
Серцебиття,
що супроводжується перебоями в роботі серця |
|
Причина Мета Дії медичної сестри |
Миготлива
аритмія. Нормалізація
серцевого ритму. Заспокоїти
хворого, забезпечити йому зручне положення в ліжку. Викликати
лікаря. Підрахувати
пульс, виміряти AT. Записати
ЕКГ. За
призначенням лікаря внутрішньовенно ввести антиаритмічний засіб, налагодити
внутрішньовенну інфузію поляризувальної суміші. Після
покращення стану і зменшення ЧСС до 90—110 за 1 хв транспортувати хворого в
кардіологічне відділення. |
|
Проблема |
Зникнення
пульсу, падіння артеріального тиску до 0, смертельна блідість шкіри, стан
непритомності |
|
Причина Мета |
Тріпотіння
і миготіння шлуночків. Припинення
фібриляції шлуночків і відновлення синусного ритму. |
|
Дії медичної сестри |
Негайно
викликати лікаря. Розпочати
серцево-легеневу реанімацію. Підготувати дефібрилятор до роботи. |
|
Після
першого електроімпульсу дефібрилятора записати ЕКГ. |
|
|
Проблема |
Стан
непритомності, відсутність пульсу на великих артеріях, зупинка дихання або
раптова поява дихання аномального типу |
|
Причина Мета Дії медичної сестри |
Раптова
смерть. Відновлення
серцевої діяльності й дихання. Негайно
викликати лікаря. Розпочати
серцево-легеневу реанімацію: покласти хворого горизонтально на спину;
оглянути ротову порожнину — за наявності слизу,
зубних протезів, блювотних мас швидко забрати їх будь- яким способом, голову
хворого повернути на бік (небезпека аспірації); після
відновлення прохідності дихальних шляхів приступити до штучної вентиляції
легень шляхом "рот у рот" або “рот у ніс"; для
відновлення серцевої діяльності організувати госпіталізацію хворого в
реанімаційне відділення для спеціальної мозкової реанімації. Супроводжувати
хворого під час госпіталізації. |
|
Проблема Причина Мета |
Підвищення
AT Гіпертонічна
хвороба. Нормалізація AT. |
|
Дії медичної сестри |
Заспокоїти
хворого, забезпечити йому зручне положення в ліжку. Виміряти
AT, підрахувати пульс. За
призначенням лікаря забезпечити вживання хворим таблетованих гіпотензивних
засобів або ввести призначений лікарем препарат внутрішньом’язово чи
внутрішнь овен но. |
|
Проблема |
Різке
раптове підвищення AT, що супроводжується серцебиттям, болем у ділянці серця,
головним болем, запамороченням голови, нудотою, порушенням зору, ознобом,
пітливістю, відчуттям жару |
|
Причина Мета |
Гіпертонічний
криз. Зниження
AT на 25—ЗО %, покращення загального стану хворого. |
|
Дії |
Заспокоїти
хворого. |
|
медичної сестри |
Забезпечити
хворому положення в ліжку з трохи піднятою верхньою частиною тіла. Забезпечити
вживання хворим седативного засобу (настоянки валеріани, собачої кропиви). Виміряти
AT, підрахувати пульс. За
призначенням лікаря внутрішньом’язово або внутрішньовенно ввести
гіпотензивний засіб, діуретик (лазикс). Записати
ЕКГ. Зробити
гарячі ніжні ванни або прикласти грілки до ніг хворого, поставити гірчичники
на потилицю, шию. Можна поставити банки вздовж хребта. Після
зниження AT на 25—ЗО % забезпечити госпіталізацію хворого в кардіологічне
(терапевтичне) відділення машиною швидкої допомоги. Супроводжувати хворого,
стежити за його станом, вимірювати AT. |
|
Проблема Причина |
Зниження
AT Гіпотонія. |
|
Мета |
Нормалізація
AT. |
|
ДГЇ медичної сестри |
Покласти
хворого в ліжко. Виміряти
AT, підрахувати пульс. Забезпечити
вживання хворим засобів, які підвищують AT (настоянку елеутерококу,
женьшеню). Напоїти
хворого міцним чаєм або кавою. |
|
Проблема Причина Мета ДГЇ медичної сестри |
Раптова
короткочасна непритомність Гзстра
гіпоксія мозку. Домогтися
опритомнення хворого. Забезпечити
надходження свіжого повітря (відчинити вікно, двері, розстібнути гудзики,
пояс, зняти одяг, якщо він здавлює тіло). Покласти
хворого так, щоб нижня частина тіла була трохи піднята. Дати
вдихнути пари нашатирного спирту або оцту. Обприскати обличчя холодною водою. Розтерти
тіло хворого. За
призначенням лікаря підшкірно ввести кодеїн або кордіамін. |
Проблема Різке
падіння AT, що супроводжується порушенням або втратою притомності
Причина Колапс
Мета Нормалізація AT.
Дії медичної сестри У разі ортостатичного колапсу, який
виникає внаслідок різкого переходу з горизонтального положення у вертикальне,
надати допомогу як у разі непритомності (див. вище).
Забезпечити доступ до вени, розпочати інфузійну терапію
(ізотонічний розчин, реополіглюкін, глюкоза).
За призначенням лікаря ввести препарати, що підвищують тонус
судин (розчин адреналіну мезатону, ефедрину).
Простежити за лікуванням, яке спрямоване на
ліквідацію основного захворювання.
Проблема Інспіраторна ядуха
Причина Серцева астма, набряк
легень.
Мета Зменшити приток
венозної крові до легень
Дії
медичної
сестри
.
Заспокоїти хворого.
Хворий має перебувати в положенні сидячи, щоб кров
депонувалася в нижніх кінцівках.
З метою зниження об’єму циркулюючої крові накласти венозні
джгути на ноги й одну руку (розпускати їх кожні 20—ЗО хв) або зробити гарячу
ніжну ванну Налагодити кисневу інгаляцію. У разі набряку легень кисень
пропускають через ємність із 60 % спиртом для зменшення утворення пінистого
харкотиння. Забезпечити доступ до вени. Внутрішньовенно ввести діуретик лазикс —
2—4 мл.
За призначенням лікаря підшкірно ввести 1 мл морфіну для
зменшення частоти дихання та усунення збудження. Забезпечити вживання хворим
однієї таблетки нітрогліцерину під язик кожні 10 хв.
У разі зниження частоти дихання до 20—25
за 1 хв, відсутності піни і вологих хрипів, нормалізації та стабілізації AT,
якщо хворий може лежати, транспортувати його машиною швидкої допомоги в
кардіологічне (терапевтичне) відділення, по можливості в положенні лежачи.
3.Вирішити тестові завдання
1. У дитини з перших днів життя проявляється ціаноз шкіри, слизових
оболонок, який посилюється в разі фізичного навантаження {активних рухів дитини)
і після їди. Такий
симптом характерний для:
а) асфіксії новонародженого;
б) пологової травми;
в) вогнищевої пневмонії;
г) природженої вади серця;
д) анемії.
2.У пацієнта віком 20 років через 2 тиж після ангіни з’явився біль у серці,
блідість шкіри, втомлюваність, задишка, тахікардія. Що можна
запідозрити:
а) вогнищеву пневмонію;
б) анемію;
/в)) ревмокардит;
г) плеврит;
д) формуванння хронічного
тонзиліту?
3. На який діагноз буде вказувати
така аускультативна симптоматика: слабкість тонів серця, екстрасистолія,
діастолічний шум у проекції мітрального клапана, акцент II тону над аортою:
а) перикардит;
б)ревмокардит;
в) ендокардит;
г) панкардит;
д) анемію?
4.Дитині 10 років. Через 3 тиж
після ангіни розвинувся такий симптомокомплекс: гіперкінези, м’язова
гіпертонія, порушення координації рухів. Що можна запідозрити:
а) малу
хорею;
б) ревмокардит;
в) ендокардит;
г) енцефаліт;
д) менінгіт?
5. Підлітки можуть скаржитися на частий головний біль із
помірним підвищенням систолічного тиску, втомлюваність. Що можна запідозрити:
а) анемію;
б) вегетосудинну дистонію за гіпотонічним типом;
в) міокардит;
г) хронічний тонзиліт?
6. Який період вагітності є періодом ризику для розвитку вад
серця і судин, якщо діють чинники, несприятливі для розвитку плода:
а) 2—3 міс;
б) 6 міс;
в) 1—2-й тиждень вагітності;
г) 4—6-й тиждень вагітності;
д) 8—9-й тиждень вагітності?
7. Назвіть природжену ваду серця, при якій буде розвиватися
порушення гемодинаміки зі збагаченням малого кола кровообігу і посиленням
кровонаповнення в легенях:
а) ізольований стеноз гирла аорти;
б) тетрада Фалло;
в) тріада Фалло;
г) каорктація аорти;
д) відкрита артеріальна протока
.
8. Які вади судин і серця лежать в основі тріади і тетради
Фалло:
а) каорктація аорти;
б) стеноз гирла легеневої артерії;
в) стеноз гирла аорти;
д) гіпертрофія стінки лівого шлуночка?
9. У патогенезі вегетосудинної дистонії головну роль
відіграє:
а) запальна інтоксикація організму;
б) автоалергія, наростання в крові імунних комплексів;
в) внутрішньоутробне формування вади серця;
г) дефіцит білка, вітамінів, мікроелементів;
д) функціональна кардіоміопатія.
10. Визначте симптом,
який відрізняє природжену ваду серця “відкрита артеріальна протока” від інших природжених вад серця:
а) розширення меж серця;
б) ціаноз шкіри;
в) систолічний шум дуючого характеру;
г) безперервний систолічний шум над всіма точками серця;
д) діастолічний шум у п’ятій точці Боткіна.
11.
Для профілактики якого захворювання передусім потрібно проводити боротьбу з
гострими інфекціями, запобігати розвитку хронічного тонзиліту, здійснювати
санацію вогнищ інфекції:
а) анемії;
б) ревматизму;
в) гемофілії;
г) вегетосудинної дистонії;
д) атеросклерозу?
12. У пацієнта 56 років біль у серці,
що не купірується нітрогліцерином і супроводжується нудотою, блюванням,
пітливістю, порушенням ритму серця, відчуттям нестачі повітря. Про що можна
думати:
а) стенокардію;
б) інфаркт
міокарда;
в) гіпертонічний
криз;
г) ревмокардит;
д) тромбоемболію
легеневої артерії?
13.
У юнака 15 років спостерігається раптова короткочасна непритомність. Що треба
зробити:
а) покласти пацієнта, підняти ноги вище від тулуба;
б) покласти пацієнта з трохи піднятою верхньою частиною
тулуба;
в) дати вдихнути пари нашатирного спирту;
г) розпочати інфузійну терапію (ізотонічний розчин, глюкоза);
д) дати 1 таблетку нітрогліцерину під язик?
14.
Дільнична медична сестра проводить огляд новонародженого під час первинного
патронажу. Які показники слід вважати нормальними:
а) пульс 100 за 1 хв;
б) пульс 140 за 1 хв;
в) AT 70/35 мм рт. ст.;
г) AT 90/45 мм рт. ст.;
д) частота дихання 24 за 1 хв?
15. У якому віці у дітей
структура судин стає такою, як у дорослих:
а) 2 роки;
б) 7 років;
в) 10 років;
г) 12 років;
д) 16 років?
Література:
Основна:
1.Гаврилюк
О.Ф. Ріст і розвиток людини.-К.:Медицина,2010.с57-67
2.Тарасюк В.С.Ріст
і розвиток людини.-К.:Здоров’я,2002.с138-151
3.Тарасюк В.С.Ріст
і розвиток людини.-К.:Медицина,2008.с131-148
Додаткова:
1.Анатомія та
фізіологія з патологією /за ред.. ФедонюкаЯ.І.,
БіликаЛ.С.,МикулиН.Х.-Тернопіль:Укрмедкнига,2002-680с.
Коментарі
Дописати коментар