Викладач ЄрофєєваВ.В. Навчальна дисципліна: «Ріст і розвиток людини». · Тема практичного заняття№17 «Анатомо-фізіологічні,психологічні характеристики;емоційний,соціальний, духовний розвиток жінок і чоловіків у репродуктивний період.Статеве життя » Група 3А с/с. Дата:16.11.21.
Викладач ЄрофєєваВ.В.
Навчальна
дисципліна: «Ріст і розвиток людини».
·
Тема практичного заняття№17
«Анатомо-фізіологічні,психологічні
характеристики;емоційний,соціальний,
духовний розвиток жінок і чоловіків у
репродуктивний період.Статеве життя »
Група 3А с/с. Дата:16.11.21.
Практичне заняття № 17
Тема. Анатомо-фізіологічні, психологічні
характеристики; емоційний, соціальний, духовний розвиток жінок і чоловіків у
репродуктивний період. Статеве життя.
Навчальна мета
Знати:
• основні показники фізичного та психічного розвитку
жінок і чоловіків зрілого віку та біологічні ритми;
• відмінності сексуальної
поведінки жінок і чоловіків.
Уміти:
• скласти план заходів щодо
статевого виховання;
• здійснювати сестринський
процес щодо питань планування сім’ї.
Біоритм — у перекладі з
латинської мови означає життєвий такт або життєвий цикл.
Класифікація біоритмів за частотою
• Ритми високої частоти — від
часток секунди до ЗО хв (осциляції на молекулярному рівні, ритми ЕЕГ, ЕКГ,
дихання, перистальтики кишок тощо).
• Ритми середньої частоти — від
ЗО хв до 28 год. До них належать ультрадіанні (до 20 год) та циркадіанні (20—28
год) ритми. Відомо понад 300 процесів, що відбуваються в організмі, які
змінюються саме з такою частотою (ритм добової активності, добові коливання
концентрації кортикостероїдів у крові, чутливість до гістаміну).
• Метеоритми. Сюди належать
інфрадіанні (28 год — 6 діб) та циркамсептальні ритми (близько 7 діб).
• Макроритми — від 20 діб до 1
року (типовим прикладом є овуляторний цикл). Описані також “флісофські ритми”:
ритм фізичної активності (123 доби), ритм емоційної активності (28 діб), ритм
інтелектуальної активності (33 доби).
• Мегаритми — період тривалості
становить десятки і більше років (6-річні коливання творчої активності, 11-річний
ритм активності Сонця).
Циклічні процеси відбуваються
на всіх рівнях організації овить десятки і більше років (6-річні коливання
творчої активності, 11-річний ритм активності Сонця).
Циклічні процеси відбуваються
на всіх рівнях організації життєвих систем.
Є біоритми, які “працюють” за
власною програмою росту і розвитку організму (інертні), і біоритми, які
забезпечують життєдіяльність організму під час дії чинників зовнішнього
середовища (лабільні).
Велике значення для організму
людини має добовий ритм, пов’язаний з обертанням Землі навколо своєї осі.
Помічено, що організм на одне й те саме навантаження реагує по-різному залежно
від періоду доби. Наприклад, печінка найменш “працездатною” є о 1—3-й годині
ночі, нирки — о 17—19-й і т.п. Температуру тіла рекомендують вимірювати вранці
та о 18-й годині. Показники артеріального тиску мінімальними є вранці й
опівночі, максимальними — о 16—20-й годині. У першій половині дня (переважно
вранці) у багатьох людей спостерігається найсильніша збудливість кори великого
мозку. Встановлено, що протягом доби сонливість настає о 9, 13-й і 17-й годині.
Працездатність серця сповільнюється приблизно о 13-й та о 19-й годині. М’язова
сила також протягом доби коливається. Максимальні показники відзначаються о 5,
12, 16, 20, 24-й годині, мінімальні — о 2, 9, 14, 18-й і 22-й годині.
Медичні огляди й обстеження
доцільніше проводити в “несприятливі години” доби, коли знижуються
компенсаторні можливості організму і легше виявити відхилення в стані здоров’я.
Наука про біологічні ритми має
велике практичне значення для сучасної медицини. З’явилися такі нові поняття,
як “хроно- медицина”, “хронодіагностика”, “хронопсія”, “хронопрофілактика”,
“хронотерапія”, “хронофармакологія”.
Хрономедицина — це новий напрям
у медицині, де враховується фактор часу.
Хронопатологія — це, коли з
появою хвороби порушуються процеси ритмічності в організмі.
Хронотерапія — це лікування з
урахуванням ритмів організму.
Ритм фізіологічної стійкості організму людини враховують під час лікування хворих. Так, майже всі хірургічні операції, за винятком екстрених, виконують у ранковий час. Не випадково лабораторні та рентгенологічні дослідження проводять переважно вранці.
Періоди життя дорослої людини
Виокремлюють ранній (від 20 до
40 років), середній (від 40 до 60 років) та пізній (після 60 років) періоди
життя.
Ранній період характеризується початком трудової діяльності на
робочому місці, у колективі, шлюбом, народженням дітей.
Ураховуючи ці головні події
життя, психологи створили З системи:
• “Я” — особистість;
• “Я” — член сім’ї;
• “Я” — робітник, член
колективу.
Над вибором професії людина
задумується ще в юнацькі роки, проте процес вибору професії, набуття досвіду,
вдосконалення навичок і вмінь триває після 20 років, із початком трудової
діяльності. Добре, якщо людина відчуває, що саме ця діяльність є справою всього
її життя.
Професійний шлях людини
поділяється на п’ять етапів:
• ріст фахівця;
• дослідження;
• зміцнення досягненої кар’єри;
• збереження всього набутого;
• згасання працездатності.
На кожному із цих етапів людина
може відчувати незадоволеність, дискомфорт. Деякі люди змінюють декілька разів
місце роботи, а іноді й спеціальність.
Одночасно зі становленням
особистості, фахівця певної справи відбувається розвиток особистості в шлюбі.
На сьогодні є трикомпонентна теорія кохання.
I компонент — це почуття
інтимності, кохання до близької людини.
II компонент — це фізичний
потяг до коханої людини, сексуальна поведінка.
III компонент — це обов’язки
перед коханою людиною.
Чоловік і жінка створюють шлюб
для реалізації всіх 3 компонентів. Перед ними стоять складні завдання:
• визначення ролі кожного в
сім’ї;
• пристосування до бажань і
вимог партнера;
• уміння поважати
індивідуальність кожного;
• уміння спільно віднаходити шляхи розв’язання проблем.
Більшість сімей хочуть мати
дітей. Саме батьківство формує дорослу людину. Однак останніми роками кількість
неповних сімей збільшилася. Після розлучення діти частіше залишаються з мамою.
Тому збільшується кількість матерів-одиначок. Таким жінкам доводиться самим
забезпечувати матеріально сім’ю та виховувати дітей. Успішне поєднання роботи і
сімейних обов’язків — одне з головних завдань раннього періоду життя дорослої
людини.
Нині багато молодих людей не
бажають вступати в шлюб. Вони прагнуть самостійності і свободи.
У середньому періоді життя
дорослої людини головними проблемами є турбота і піклувння про молодше
покоління, хвилювання з приводу того, у який світ це покоління прийде та що
отримає у спадок.
Є такі проблеми (конфлікти)
цього періоду:
• перевага досвіду над
фізичними силами;
• перевага соціальних стосунків
між людьми над сексуальними;
• розумова гнучкість замінює
розумову ригідність.
Середній період життя людини
характеризується деякими
змінами. Зростає
відповідальність за своїх батьків літнього віку. Діти переходять у підлітковий
період, згодом стають незалежними від дорослих. Велике значення має дружба,
стосунки між друзями стають багатогранними і складними. Це пов’язано з тим, що
люди середнього віку схильні до самоаналізу, глибокого усвідомлення своєї
особистості та особистості друзів.
Чоловікам і жінкам часто
доводиться налагоджувати своє сімейне життя, наприклад після розлучення та у
разі утворення нового шлюбу. У нових сім’ях виникають конфліктні ситуації з
дітьми від попереднього шлюбу.
Середній період
характеризується кар’єрним ростом, удосконаленням професійної майстерності.
Багато людей оцінюють свою професійну діяльність. Таке оцінювання може
призвести до стресу, зміни професії, місця роботи.
Пізній період життя людини характеризується тим, що він уже змінюватиметься новим періодом. Вихід на пенсію, часто втрата близької людини, проблеми зі здоров’ям стають важким психологічним тягарем. Людині літнього віку потрібно змінювати концепцію свого “Я”, бо вона втрачає свою автономність і стає залежною від інших людей.
ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ. РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ’Я
Здоров’я — це
життєва цінність, яка посідає верхню ступінь в ієрархії цінностей людини в
системі таких категорій людського буття, як інтереси та ідеали, гармонія і
краса, творча праця, сенс і щастя. Здоров’я — багатовимірне явище і
багатоаспектне поняття. Існує ряд моделей визначення поняття здоров’я. Медична модель здоров’я. Вона припускає
таке визначення здоров’я, яке передбачає лише медичні ознаки й характеристики
здоров’я, тобто здоров’ям вважається відсутність хвороб, їхніх симптомів. Біомедична модель здоров’я. Здоров’я
розглядається як відсутність у людини органічних порушень і суб’єктивних
відчуттів нездоров’я. Біосоціальна модель
здоров’я. Поняття «здоров’я» охоплює біологічні та соціальні ознаки, що
розглядаються в єдності, але при цьому соціальним ознаками надається пріоритетне
значення. Ціннісно-соціальна модель
здоров’я. Здоров’я — цінність для людини, необхідна передумова повноцінного життя, задоволення матеріальних
і духовних потреб, участі в праці та соціальному житті, економічній, науковій,
культурній та інших видах діяльності. Фізичне здоров’я — це найважливіший
компонент у складній структурі стану здоров’я людини. Психічне здоров’я — це
стан благополуччя, в якому людина реалізує свої здібності, може протистояти
звичайним життєвим стресам, продуктивно працювати У цьому позитивному сенсі
психічне здоров’я є основою благополуччя.Питання психологічної стійкості
особистості має величезне практичне значення, оскільки стійкість охороняє
особистість від дезінтеграції та особистісних розладів, створює основу
внутрішньої гармонії, повноцінного психічного здоров’я, високої працездатності.
Стійкість у подоланні труднощів, збереження віри в себе, впевненості в собі,
своїх можливостях, досконалість психічної саморегуляції, постійний досить
високий рівень настрою — ось невід’ємні складові психічного життя. Здатність
зберігати постійний рівень настрою без звернення до психоактивних речовин і
бути чутливим до різних аспектів життя, мати різнобічні інтереси — також
вважливі складові психологічної стійкості. Під соціальним здоров’ям зазвичай
мають на увазі: соціальну значимість певних хвороб через їх поширеність,
викликані ними економічні втрати, загрози для існування популяції або страх
перед такими загрозами; вплив суспільного устрою на причини виникнення
хвороб, характер їх перебігу та наслідки (тобто можливості одужання або смерті
Важливою проблемою
України є збереження репродуктивного потенціалу і народження здорового
потомства. За даними ВООЗ, сьогодні Україна займає одне з останніх місць серед
країн Євросоюзу за показниками природного приросту населення. Така ситуація
зумовлена особливостями репродуктивної поведінки та репродуктивної мотивації
населення, яка залежить від економічного та соціально-психологічного стану
населення держави. Суттєве значення для здійснення дітородної функції має стан
репродуктивного здоров’я. За визначенням ВООЗ, репродуктивне (репродукція —
відтворення) здоров’я — це стан повного фізичного, психологічного і соціального
благополуччя, а не лише відсутність захворювань у всьому, що стосується
репродуктивної системи, її функцій і процесів у ній. За цим
визначенням, репродуктивне здоров’я тісно пов’язане із загальним станом
здоров’я людини. Часто поняття «репродуктивне здоров’я» розуміють у вузькому
сенсі — як фізіологічні та фізичні умови, що дають змогу відтворювати здорове
потомство. Але репродуктивне здоров’я складається з декількох компонентів: сексуальне здоров’я + планування сім’ї +
безпечне материнство і батьківство = репродуктивне здоров’я. На
репродуктивне здоров’я впливає багато факторів: екологічні, соціальні,
економічні, небезпечні й шкідливі виробництва тощо. Охорона репродуктивного
здоров’я — це система заходів, спрямована на появу здорового потомства і
планування сім’ї; захист від хвороб, що передаються статевим шляхом, і
лікування захворювань репродуктивної системи; запобігання дитячій і
материнській смертності. Ризики репродуктивного здоров’я
Основними факторами негативного впливу на репродуктивне здоров’я є стрес,
порушення режиму сну і харчування, часті та хронічні захворювання (в тому числі
ВІЛ та ІПСШ), аборт, шкідливі звички, такі як куріння, вживання алкоголю,
наркотиків, безладні статеві стосунки, азартні та комп’ютерні ігри тощо.
Планування сім’ї — поняття, яке активно увійшло в сучасне життя. Багато років планування сім’ї помилково розуміли як обмеження народжуваності. Але насправді це забезпечення здоров’я жінки для народження бажаних і здорових дітей. Іншими словами, планування сім’ї — це діти за бажанням, а не з нагоди. Право на планування сім’ї, на вільне і відповідальне батьківство є міжнародно визнаним правом кожної людини. Планування сім’ї допомагає людям свідомо визначатии кількість дітей у сім’ї й час їх народження, планувати своє життя, уникати непотрібних тривог і хвилювань. Планування сім’ї потрібно для: народження бажаних здорових дітей; збереження здоров’я жінки; досягнення гармонії в психосексуальних стосунках у сім’ї; здійснення життєвих планів. Планування сім’ї дозволяє людям мати бажане число дітей і визначати інтервали часу між їх народженням. Це досягається завдяки використанню методів контрацепції та лікування безпліддя.
Контрольні тестові завдання
(пишіть г1 або г2)
1. Визначте головні проблеми
підлітків:
а) сексуальності, моралі,
вибору професії;
б) успіху в навчанні;
в) встановлення взаємин з
учителями;
г) удосконалення письма і
читання;
ґ) отримання успіху в спорті,
музиці тощо.
2. Які головні пріоритети
переважають у житті дорослої людини віком від 20 до 40 років:
а) етап зміцнення кар’єри,
шлюб;
б) початок трудової діяльності,
шлюб, народження дітей;
в) підбиття підсумків усього
набутого;
г) прагнення до самостійності і
свободи;
ґ) переважання соціальних
стосунків з людьми над сексуальними?
3. Середній період життя
дорослої людини характеризується такими пріоритетами:
а) формування батьківського
почуття;
б) формування особистості у
робочому колективі;
в) турбота про молоде
покоління, нащадків, зміцнення кар’єри;
г) втрата самостійності та
залежність від інших людей;
ґ) підбиття підсумків життєвого
шляху.
4. Пізній період життя
дорослої людини характеризується такими пріоритетами:
а) кар’єрний ріст, ріст
професійної майстерності;
б) розширення дружніх стосунків
з людьми, які стають багатогранними;
в) зміна концепції свого “я”
втратою самостійності і залежністю від інших людей;
г) підвищення відповідальності
за дітей, батьків;
ґ) успішне матеріальне
забезпечення сім’ї та виховання дітей.
5. У якому віці завершується
статеве дозрівання і організм стає здатним до репродукції:
а) 10—12 років;
б) 12—14 років;
в) 20—25 років;
г) 17—18 років;
ґ) 25—ЗО років?
6. У чому полягають зміни
репродуктивної системи жінок і чоловіків:
а) активний ріст кісток таза, стегон;
б) ріст волосся на лобку і під
пахвами;
в) мутація (“ламка”) голосу,
активація сальних і потових залоз;
г) поява полюцій у хлопців,
менструацій у дівчат;
ґ) збільшення грудних залоз та
підвищена їх чутливість?
7. Найголовніша роль
статевого життя полягає:
а) у реалізації статевих
стосунків між чоловіком і жінкою;б) у духовному і фізичному задоволенні;
в) у продовженні людського
роду;
г) у задоволенні статевої
потреби; ґ) у реалізації статевого інстинкту.
8. Планування сім’ї — одне з
головних завдань профілактики:
а) першого аборту;
б) небажаної вагітності;
в) народження небажаної дитини;
г) інфекційних хвороб;
ґ) усього перерахованого вище..
9. Які аспекти включає ВООЗ
у концепцію планування сім’ї:
а) вільний вибір щодо
народження дітей;
б) запобігання абортам;
в) час народження дітей залежно
від віку батьків;
г) профілактика статевих
захворювань, що передаються статевим шляхом;
ґ) вільний вибір щодо
народження дітей, запобігання небажаній вагітності, час народження дитини
залежно від віку батьків?
10. До яких біоритмів
належать ЕЕГ, ЕКГ:
а) середньої частоти;
б) високої частоти;
в) мезоритмів;
г) макроритмів;
ґ) мегаритмів?
Література:
Основна:
·
1.Тарасюк
В.С.Ріст і розвиток людини.-К.:Здоров’я,2002.261-266
·
Коментарі
Дописати коментар