Викладач Єрофєєва В.В. Предмет: Онкологія Дата: 23.11.22 Групи 4 А Б л/с Тема практичного заняття № 4: «Пухлини сечової системи. Злоякысны пухлини шкіри.Меланома. Лімфогранульоматоз (лімфомо Ходжкіна).»

 Викладач  Єрофєєва В.В.

Предмет: Онкологія

Дата: 23.11.22        Групи 4 А Б л/с

  Тема практичного заняття № 4: «Пухлини сечової системи. Злоякысны пухлини шкіри.Меланома. Лімфогранульоматоз (лімфомо Ходжкіна).»

 

Тема практичного заняття № 4 « Пухлини сечової системи »

 

           Актуальність теми: Захворюваність cечостатевої системи у чоловіків пов'язані із  тютюнопалінням, перенесенням специфічних та неспецифічних запальних процесів,  радіонуклідною забрудненістю навколишнього середовища та солями важких металів,  професійні шкідливості (анілінові барвники). На основі засвоєних знань методів  діагностики та лікування сечостатевої системи виробляти у студентів культуру статевих  відносин, а також важливість заходів особистої гігієни, зокрема для профілактики раку  статевого члена (видалення смегми).

 

           Повторити теоретичний матеріал

  План: 1. Пухлини нирок: статистика, еті.ологія, патогенез, клінічні прояви. Гематурія.  Альбумінурія. Діагностика (клінічна, інструментальна — УЗД, КТ, ЯМР, рентгенологічна).  Лікування (хірургічне, променеве, хіміотерапевтичне, симптоматичне). Прогноз.  Особливості паліативної допомоги. 

2.Рак сечового міхура: статистика, етіологія, патогенез, клінічні прояви. Діагностика  (клінічна, лабораторна, рентгенологічна, УЗД, КТ, ЯМР, цистоскопічна, цитологічна,  гістологічна). Лікування (хірургічне, променеве, хіміотерапевтичне, симптоматичне).  Прогноз. Особливості паліативної допомоги. 

3.Рак передміхурової залози: статистика, етіологія, патогенез, клінічні прояви,  діагностика. Правила обстеження хворих. Цистоскопія. Цистографія. УЗД, КТ. Лікування  (комбіноване, комплексне, симптоматичне). Прогноз. Особливості паліативної допомоги. 

4.Рак статевого члена: статистика, етіологія, патогенез, клінічні прояви. Діагностика  (цитологічна, гістологічна). Лікування. Прогноз. 

Особливості паліативної допомоги. 

Пухлини нирок,зустрічаються у 2-3% випадків, чоловіки хворіють у 2 рази частіше,  переважно у віці 40-60 років. Етіологія. вади ембріонального розвитку, обтяжена  спадковість, травми, сечокам'яна хвороба, гіперестрогенія, радіоактивне опромінення  (радіонукліди). 51 

Рак нирки (світлоклітинний рак) – складає 90% випадків. Макроскопічно  складається із одного або двох пухлинних вузлів. Метастазує світлоклітинний рак  лімфогенним шляхом у ворота нирки та паракавальні, парааортальні лімфатичні вузли.  Частіше спостерігають гематогенні метастази в легені, печінку, кістки і головний мозок. 

Клініка. Перший латентний без симптом. Другий проявляється тріадою: гематурія,  біль, збільшення нирки. Третій період характеризується швидким ростом пухлини і  метастазуванням, приєднуються симптоми інтоксикації: підвищення температури тіла,  втрата апетиту, втрата маси тіла, загальна слабість, анемія. При проростанні пухлини  яєчникової або нижньої порожнистої вен спостерігається розширення вен сімяного  канатика у чоловіків або розширення вен великих соромітних губ у жінок. 

Діагностика.УЗД нирок із прицільною біопсією, КТ- томографія із  контрастуванням, екскреторна або ретроградна урографія, оглядова рентгенографія  сечовидільної системи, цистоскопія. 

Лікування. Хіруругічне лікування - нефректомія. При наявності регіонарних  лімфатичних вузлів показана неоад'ювантна променева терапія. При неоперабельних  випадках застосовують паліативну променеву і хіміотерапію. Активно застосовується  імунотерапія (лаферон, інтрон А, реаферон) при тривалому застосванні викликають  регресію в 35% випадків. 

Прогноз. Тривалість життя неоперованих людей не перевищує трьох років

 

Рак сечового міхура – захворюваність складає у віковій групі 60-80 років зростає  до 60-126 випадків на 100 тис. населення. Причини куріння, анілінові барвники,  радіоактивне опромінення.  

За гістологічною будовою розрізняють: перехідноклітинний рак, анапластичний,  плоскоклітинний і аденокарцинома. Метастазує в лімфатичні вузли тазу вздовж нижньої  порожнистої вени і у печінку, легені, кістки (гематогенні метастази). 

Клініка. Основною ознакою є мікрогематурія та макрогематурія. Також хворі  скаржаться на біль, дизурію та тенезми. При розпаді пухлини приєднується інфекція і сеча  стає мутною із непрємним запахом, можлива блокада сечоводу на боці ураження.  

Діагностика. Цистоскопія із прицільною біопсією з послідуючим гістологічним  дослідженням; контрастна цистографія, УЗД, КТ- томографія. 

Лікування. хірургічний метод – електрокоагуляція, резекція сечового міхура,  цистектомія, променева терапія проводиться як в передопераційний так післяопераційний  періоди. При неоперабельних випадках проводять паліативні курси променевої терапії та  хіміотерапії. 

Прогноз. Найчастіше несприятливий. Пятирічне виживання становить 36%, 10 річне  – 20%. При ІІ стадії 60-85%б при ІІІ – 50-70%, ІV – 0-25%. 

 

Рак простати – захворюваність складає 19,9 на 100тис. чоловічого населення.  Етіологія. гормональні зрушення в організмі, зокрема відмічається підвищений рівень  андрогенів в крові, тому кастрація і лікування естрогенами призводить до регресії пухлини  та местазів. 

Морфологічні форми: аденокарцинома (70%випадків), недиференційовані  карциноми (20%). 

Клініка. Захворювання довго може перебігати безсимптомно і виявлятись при  профілактичному огляді (пальцевому дослідженні). Першим симптомом може порушення  сечовипускання (затруднене сечовиділення, сповільнення у вигляді тонкого струменя або  краплями, відчуття неповного випорожнення і часті позиви до сечопуску). 

Гематурія і больовий синдром свідчать, що пухлина виходить за межі залози.  Метастазує рак простати в кістки тазу, хребта та стегна. 

Діагностика. Найбільш простим методом діагностики є пальцеве дослідження  простати через пряму кишку, на ранніх стадіях – пальпується одне або два ущільнення, а  потім простата щільна, горбиста. Інформативним онкомаркером раку простати є  простатспецифічний антиген (ПСА). Для поширення процесу, виявлення метастазів в  кістки та в легені, застосовують КТ-томографію із контрастуванням або рентгенологічне  дослідження. Кінцевий діагноз встановлюється із допомогою УЗД на основі прицільної  біопсії (трансректальним або промежинним доступом) з послідуючим гістологічним  дослідженням. 

Лікування. На початкових стадіях застосують хірургічне лікування  (простатектомія). Після операції курс профілактичної естрогенотерапії. При поширених  стадіях застосовують променеву терапію та гормонотерапію (80 мг синестролу в/м,  фосфестролу 500мг в/в, підтримуючу – мікрофолін-форте). При гормонорезистентних  формах застосовують цитостатики - метотрексат, цисплатин, 5-фторурацил, доксорубіцин,  вінбластин, дакарбазин. 

Прогноз. На ранніх стадіях після радикального оперативного втручання 80%, після  променевого лікування – 80%, гормонотерапії -45-65%. У пізніх стадіях 5-річне виживання  становить 10-30%. 

Рак статевого члена. Більшість випадків зустрічається у віці 50-70 років, практично  не зустрічається у громадян мусульманського та іудейського віросповідання, які за  релігійними показаннями проводять обрізання передньої шкірки. Етіологія. Основним є порушення гігієни. Доведено канцерогенний вплив смегми в юнацькі і подальші роки, не  виявлено зв'язок із папілома вірусною інфекцією тобто раком шийки матки у статевих  партнерів. 

Пат. анатомія. Більшість раків статевого члена за гістологічною будовою є  плоскоклітинні. Передракові захворювання – лейкоплакія, еритроплазія Кейра.  Класифікація за ТNM/ 

T0 – первинна пухлина не визначається 

Тis – carcinoma in situ 

Ta –неінвазивна бородавчаста карицнома. 

Т1 – поширюється на субепітеліальну сполучну тканину. 

Т2-поширюється на губчасте та пещеристе тіло. 

Т3-поширюється на сечівник або передміхурової залози 

Т4- пухлина поширюється на інші сусідні структури. 

Діагностика. Рак завуальований запальним процесом, який розвивається в ділянці  передньої шкірочки статевого члена, згодом розвиваються ущільнення, виразки,  уражуються регіонарні лімфатичні вузли. Для встановлення діагнозу застосовують біопсію.  Для поширення процесу УЗД та КТ- томографію із контрастуванням. 

Лікування. При початкових стадіях проводять часткову резекцію (відступ від країв  пухлини не менше 2см) або радикальна резекція. 

Променеве лікування проводиться у молодих чоловіків (ефект 50-90%). При клінічно неуражених регінарних лімфатичних вузлів застосвують  профілактичну лімфаденектомію, променеве лікування або спостереження. Хіміотерапія малоефективна, відносно кращий ефект дають цитостатики – блеоміцин, цисплатин, метотрексат та їхні комбінації .Прогноз. Пятирічне виживання при І стадії становить понад 90%, при ІІ – 60-70%,  при ІІІ – 25-30%, при ІV – 5%. 

 

Контрольні запитання : 

1. Яка етіологія, патогенез, клінічні прояви пухлин нирок? 

          2. Діагностика та лікування раку нирок (хірургічне, променеве, хіміотерапевтичне,  симптоматичне). Прогноз. Особливості паліативної допомоги? 

          3. Які причини, патогенез, клінічні прояви раку сечового міхура: статистика,  етіологія?  

          4. Яка діагностика раку сечового міхура (клінічна, лабораторна, рентгенологічна, 

 УЗД, КТ, ЯМР, цистоскопічна, цитологічна, гістологічна) та лікування  (хірургічне, променеве, хіміотерапевтичне, симптоматичне). Прогноз.  Особливості паліативної допомоги? 

5. Яка статистика, етіологія, патогенез, клінічні прояви раку сечового міхура? Цистоскопія. Цистографія. УЗД, КТ. Лікування (комбіноване, комплексне,  симптоматичне). Прогноз. Особливості паліативної допомоги?  

6. Яка діагностика, правила обстеження хворих на рак передміхурової залози:  Цистоскопія. Цистографія. УЗД, КТ. Лікування (комбіноване, комплексне,  симптоматичне). Прогноз. Особливості паліативної допомоги? 

         7. Яка етіологія, клінічні прояви раку статевого члена: статистика,  прояви?  

         8. Яка діагностика (цитологічна, гістологічна) та лікування, прогноз раку статевого 

         члена .Особливості паліативної допомоги?

 

Тести       Пухлини сечовидільної системи

 

1.Назвіть найпоширенішу пухлину нирок.

A.      Світлоклітинний рак

B.      Базаліома

C.      Лейоміома

D.      Ангіосаркома

E.      Плоскоклітинний рак

2.Яка із вказаних причин не відноситься до етіологічних факторів розвитку раку нирки?

A.      Радіоактивне опромінення

B.      Сечокам’яна хвороба

C.      Гіподинамія

D.      Травма

E.      Гіперестрогенія

3.Яка з клінічних ознак не характерна для раку нирки?

A.      Гематурія

B.      Поліурія

C.      Біль

D.      Збільшення нирки

E.      Анемія

4.До стадії ІІІ раку нирки  відносять:

A.        ТДМ0

B.         ТДМ0

C.         T3N0M0

D.        T3N1M0

E.         T2N2M1

5.Який з перелічених методів діагностики раку нирки не має інформаційного навантаження?

A.      Eкскреторна урографія

B.      УЗД нирки

C.      Комп’ютерна томографія

D.      Підвищення активності лактатдегідрогенази в сечі

E.      Оглядова рентгенографія

6.Який із факторів не належить до причин виникнення раку сечового міхура?

A.      Куріння Анілінові барвники

B.      Радіоактивне опромінення

C.      Камінь сечового міхура

D.      Травма

7.Який гістологічний варіант раку не трапляється в сечо­вому міхурі?

A.      Апокриновий рак

B.      Перехідноклітинний рак

C.      Анапластичний рак

D.      Плоскоклітинний рак

E.      Залозистий рак

8.Яка з клінічних ознак  характерна для раку сечового міхура?

A.      Набряк нижніх кінцівок

B.      Гематурія

C.      Біль внизу живота

D.      Частий сечопуск

E.      Тенезми

9.Який з методів діагностики є малоінформативним для раку сечового міхура?

A.      Екскреторна урографія

B.      Біопсія

C.      Цистоскопія

D.      УЗД сечового міхура

E.      Комп’ютерна томографія

10.Який із вказаних методів не застосовується для лікуван­ня раку сечового міхура?

A.      Хірургічний

B.      Променевий

C.      Хіміотерапевтичний

О.   Комбінований

Е. Низькоенергетичне внутрішньосудинне лазерне опро­мінення.

 

Вирішити  виробничі ситуації

А.Хворому з підозрою на рак нирки призначено внутрішньо­венну урографію. Функція тонкої і товстої кишок не пору­шена.

Як підготувати хворого до обстеження?

 

 

В. Хворому після операції необхідно випустити сечу катетером. Яким з катетерів медсестра може скористатися? Як поступають в тому разі,коли пацієнт знову не може помочитися?

 

 

Самостійна робота

            до практичного заняття(доти короткі,але суттєві відповіді).

1.Поняття про облігатні передраки: пігментна ксеродерма, хвороба Боуена.

2.Поняття про факультативні передраки шкіри: кератоз старих людей, шкірний ріг. Діагностика та лікування.Базаліома шкіри. Особливості перебігу та лікування.

3.Рак шкіри. Сприятливі фактори виникнення, клінічні прояви, методи діагностики та лікування, тактика фельдшера.

4.Меланома шкіри. Сприятливі фактори виникнення, клінічні прояви, методи діагностики та лікування, тактика фельдшера.

5.Лімфома Ходжкіна. Основні клінічні прояви, особливості лікування.

Література

Основна: Ковальчук Л.М. Медсестринство в онкології. .-К.:ВСВ «Медицина»,2011. с.270-299

Дрижак В.І.,Домбрович М.І.Медсестринство в онкології.-      Тернопіль:Укрмедкнига,2001.с.59-66;124-126; 127-137

Севідов  В.В. Онкологія:підручник/В.В.Севідов,Н.М.Касевич.-К.:ВСВ «Медицина»,2011. с. 94-104;53-66;73-76.

 

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК

(Розповісти алгоритм виконання навички)

1.          Здійснити первинну діагностику пацієнта з підозрою на пухлинний процес.

2.          Провести пальпацію лімфатичних вузлів.

3.          Здійснити догляд за хворим з трахеостомою.

4.          Здійснити догляд за хворим з гастростомою, сигмостомою, епіцистостомою.

5.          Здійснити догляд за хворим із сигмостомою.

6.          Здійснити догляд за хворим з епіцистостомою.

7.          Здійснити обстеження хворого з пухлиною зовнішньої локалізації.

8.          Здійснити обстеження хворого з пухлиною щитоподібної залози.

9.          Здійснити обстеження хворого з пухлиною молочної залози.  

10.      Продемонструвати самообстеження молочних залоз.

11.      Заповнити чинну документацію(форми обліку) на хворого, в якого вперше діагностовано онкопатологію.

12.      Взяти хворого з онкопатологією на диспансерний облік.

13.      Заспокоїти хворого, якому сповістили про діагностовану в нього злоякісну пухлину.

14.      Застосування правил етики та деонтології.

15.      Підготувати онкохворого до планової операції на органі черевної порожнини.

16.      Здійснити догляд за хворим після операції на органі черевної порожнини.

17.      Здійснити догляд за хворою після мастектомії.


ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ДИФЕРЕНЦІЙоваНОГО ЗАЛІКУ

 

1.          Біологічні особливості пухлинних клітин в організмі.

2.          Фактори, що індукують канцерогенез.

3.          Класифікація пухлин.

4.          Загальні принципи діагностики пухлин — первинна та поглиблена діагностика.

5.          Ступінь ризику виникнення злоякісних пухлин.

6.          Поняття про медичну етику та деонтологію.

7.          Профілактика злоякісних пухлин.

8.          Хірургічне лікування злоякісних пухлин, загальні принципи підготовки до операції, особливості післяопераційного догляду.

9.          Променева терапія, особливості застосування; променеві реакції, запобігання їх та лікування.

10.      Хіміотерапія — особливості введення препаратів, побічна дія та допомога при ній.

11.      Гормонотерапія — побічна дія гормонотерапії, допомога при ній.

12.      Симптоматичне лікування.

13.      Пухлини головного мозку: первинні та метастатичні. Клінічна картина (загальні симптоми та вогнищеві), діагностика пухлин головного мозку.

14.      Ретинобластома, основні прояви, діагностика.

15.      Рак нижньої губи: ендофітний та екзофітний. Фактори ризику для його розвитку, клінічні прояви, діагностика. Роль фельдшера в первинній діагностиці раку нижньої губи.

16.      Рак язика. Клінічна картина, діагностика, принципи лікування.

17.      Рак слизової оболонки ротової порожнини. Клінічні прояви, принципи лікування.

18.      Передракові захворювання щитоподібної залози. Фактори ризику, клінічні прояви, діагностика, додаткові методи обстеження.

19.      Рак стравоходу. Сприятливі фактори виникнення, клінічний перебіг, діагностика, методи лікування.

20.      Рак шлунка. Сприятливі фактори виникнення, клінічні ознаки, діагностика, метастазування, методи лікування.

21.      Рак кишок. Клінічні ознаки, ускладнення, їх діагностика.

22.      Рак прямої кишки. Клінічний перебіг, діагностика, тактика фельдшера, принципи лікування.

23.      Рак нирки. Основні клінічні ознаки, методи діагностики та лікування.

24.      Пухлина Вільмса. Основні клінічні прояви, діагностика та лікування.

25.      Пухлини сечового міхура: папіломи та рак. Етіологічні фактори, клінічні прояви, діагностика, лікування, профілактика.

26.      Меланома шкіри. Сприятливі фактори виникнення, клінічні прояви, методи діагностики та лікування, тактика фельдшера.

27.      Лімфома Ходжкіна. Основні клінічні прояви, особливості лікування.

28.      Рак легень: первинний та метастатичний. Сприятливі фактори виникнення, основні клінічні ознаки, методи діагностики та особливості лікування.

29.      Рак молочної залози.Епідеміологія.Етіологія.Клаифікація.Діагностика,само обстеження грудної залози.Лікування.

30.      Особливості догляду за хворими з трахеостомами, гастростомами, сигмостомами, епіцистостомами.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ЄрофєєваВ.В. Навчальна дисципліна: «Ріст і розвиток людини». · Тема практичного заняття «Анатомо-фізіологічні,психологічні характеристики;емоційний,соціальний, духовний розвиток жінок і чоловіків у репродуктивний період.Статеве життя » Група 3А с/с. Дата:18.11.20.

Завдання на виробничу практику в онлайн режимі для студентів груп 3А,Б,В спеціалізація «Лікувальна справа». на 29.01.21. та на 30.01.21 Цикл практики «Робота у відділеннях хірургічного профілю». Розділ «Робота в хірургічному відділенні»

Викладач:Єрофєєва В.В. Навчальна дисципліна: «Хірургія». Тема лекційного заняття «Пухлини». Група 3Б л/с. Дата:25.05.21.