Викладач Єрофєєва В.В. Предмет:Медсестринство в онкології Група 4Ас/с Дата: 08.12.22 Тема лекційного заняття № 10 «Пухлини губи,слизової порожнини рота,гортані,придаткових пазух носа.щитоподібної залози»

 

Викладач  Єрофєєва В.В.           

Предмет:Медсестринство в  онкології

   Група 4Ас/с   Дата: 08.12.22 Тема лекційного заняття № 10 «Пухлини губи,слизової порожнини рота,гортані,придаткових пазух носа.щитоподібної залози»

 

Тема №10: Передпухлинні захворювання та злоякісні пухлини губи і слизової порожнини рота. Рак гортані. Рак щитоподібної залози.

 План.                                                                                                                               

1). Передпухлинні захворювання та злоякісні пухлини губи і слизової порожнини рота.

2).Рак язика.

3). Рак гортані.

4) Рак щитоподібної залози.

                        Після вивчення теми студент повинен знати

1. Захворюваність на рак губи на Україні

2. Етіологію пухлин губи, язика і слизової оболонки рота

3. Облігатні і факультативні передраки губи, язика і слизової оболонки рота

4. Клініку раку губи, язика і слизової оболонки рота

5. Методи діагностики раку губи, язика і слизової оболонки рота

 6. Методи лікування раку губи, язика і слизової оболонки рота

 7. Особливості здійснення мед сестринського процесу при пухлинах даної локалізації.

                        Після вивчення теми студент повинен вміти:

• провести профілактичний огляд з метою виявлення приховано протікаючого злоякісного новоутворення;

• виконати пальпацію периферичних лімфатичних вузлів;

 • провести фізикальне обстеження порожнини рота з метою виявлення пухлинної патології;

• підготовити до обстеження хворого при підозрі на рак щелепно-лицьової ділянки;

• оформити облікову документацію на онкологічних хворих;

•  здійснювати догляд за онкологічним хворим.

Завдання:

1.Уважно прочитати наданий теоретичний матеріал.

         скласти опорний конспект.

2.Надати відповіді на питання.Вирішити тестові завдання для підготовки до практичного заняття з теми.

Зміст теми лекції

Епідеміологія. В структурі новоутворень нижньої губи, слизової оболонки порожнини рота, язика, гортані та щитоподібної залози чільне місце займають злоякісні пухлини. Доброякісні пухлини трапляються рідко (в основному папіломи, кісти). Серед злоякісних пухлин зазначених локалізацій провідне місце займають епітеліальні пухлини (рак). Більшість із них (95 %) мають будову плоскоклітинного раку з ороговінням або без ороговіння.

Передпухлинні захворювання та злоякісні пухлини губи і слизової порожнини рота.

 Рак нижньої губи Рак нижньої губи - злоякісна пухлина, що виникає з епітелію червоної облямівки нижньої губи. Йому, як правило, передують передракові стани, серед яких заслуговують на увагу дифузний і вогнищевий дискератози та папілома нижньої губи. В основі дискератозу лежать дегенеративно-проліферативні зміни епітелію губи, які виникають внаслідок тривалого впливу а т м о с ф е р н и х чинників (зміна вологості й температури повітря, сонячна інсоляція), куріння, хронічна травматизація губ. Проявляється дифузний дискератоз сухістю червоної облямівки нижньої губи, її потовщенням, утратою блиску, шорсткістю, появою ерозій і тріщин. Вогнищевий дискератоз клінічно проявляється у вигляді продуктивної і деструктивної форм. Продуктивна форма характеризується надмірним ороговінням, коли в одних випадках формується лейкоплакія (бляшка), в інших ділянка гіперкератозу з шилоподібними, роговими виступами, які нагадують шкірний ріг. Деструктивна форма характеризується появою на червоній облямівці губи ерозій, тріщин і виразок.

 Діагностика дискератозу грунтується на даних біопсії.

Лікування полягає у відмові від куріння, захисті губи від зовнішніх подразників (змазування захисними кремами), зміні умов праці. При вогнищевому дискератозі застосовують хірургічний метод - електровисічення, кріодеструкція.

             Рак нижньої губи клінічно проявляється у вигляді круглого безболісного ущільнення (потовщення) з нечіткими контурами, яке виступає над рівнем слизової оболонки. З часом в центрі пухлини з'являється виразка з горбистим некротичним дном і гнійними виділеннями. Нерідко на тлі продуктивного вогнищевого дискератозу виникають дрібні папілярні вирости, які зливаються, перетворюючись на вкриту ерозіями пухлину, що нагадує цвітну капусту. Такі пухлини належать до екзофітних форм раку . Деструктивні різновиди дискератозу є основою розвитку ендофітних форм раку нижньої губи (виразкової й виразково-інфільтративної). На місці тріщини чи ерозії виникає глибока неправильної форми виразка з нерівним дном і піднятим вивернутим краєм. В пізніших стадіях спостерігаються некроз і розпад пухлини, виникає дефект губи. Прогресуючи, пухлинний процес переходить на нижню щелепу. Паралельно з розвитком первинного вогнища на губі виникають метастази в лімфатичних вузлах (підборіддя, підщелепної ділянки, шиї). Класифікація раку нижньої губи за стадіями Тіs- преінвазивний (внутрішньоепітеліальний рак) Т1 - пухлина до 2 см у найбільшому вимірі Т2 - пухлина до 4 см у найбільшому вимірі Т3 - пухлина понад 4 см у найбільшому вимірі Т4- пухлина, яка поширюється на сусідні структури (кістку, шкіру шиї та ін.)

Діагноз раку встановлюють за даними огляду, пальпації, цитологічного і гістологічного дослідження пухлини і метастазів.

 Лікування. Вибір методу лікування залежить від стадії і форми росту пухлини. У початкових стадіях (Т2N0М0) проводять резекцію нижньої губи або близькофокусну рентгенотерапію. У стадіях, що характеризуються поширенням процесу, методом вибору є комбіноване лікування, яке здійснюють у два етапи: 1-й - променева терапія первинного вогнища; через 2-3 тижні - 2-й етап видалення регіонарних лімфатичних вузлів. Особливості догляду. Після резекції нижньої губи протягом 1-2 доби необхідно попереджувати потрапляння на рану їжі і слини. Хворого слід навчити відсмоктувати слину, що накопичилась у присінку рота. Годування хворого здійснюють через тонку трубку.

 Пухлини слизової оболонки порожнини рота.

 Епідеміологія. Понад 50 % злоякісних пухлин припадає на рак язика, 20 % становлять пухлини дна порожнини рота. Рідше уражується слизова оболонка щік, твердого та м'якого піднебіння, альвеолярних країв верхньої й нижньої щелеп, піднебінних дужок. До передракових станів належать хвороба Боуена (облігатний передрак), лейкоплакія, лейкокератоз, папіломатоз (факультативний передрак).

 Хвороба Боуена проявляється наявністю на слизовій оболонці ротової порожнини блідо-рожевих або темно-червоних "повзучих" бляшок, чітко обмежених, овальної чи полігональної форми, які виступають над поверхнею слизової оболонки . Поверхня гладка або шорстка, можуть виникати бородавчасті розрощення, кірочки, виразки. З часом настає переродження в рак. Лейкоплакія - це плоскі білясті ділянки слизової оболонки різноманітної форми, з гладкою поверхнею і збереженим блиском слизової, м'якої консистенції. Лейкокератоз - розростання плоского епітелію, поверхневі шари якого мають тенденцію до ороговіння. Клінічно проявляється білястими плоскими ущільненнями, що виступають над поверхнею слизової оболонки. Поверхня має бородавчатий вигляд, можливі тріщини та ерозії. Папіломатоз – сосочкові розростання сполучної тканини, вкриті багатошаровим плоским епітелієм. Епітелій папілом схильний до ороговіння, супроводжується запальними процесами, виразкуванням, некрозом. Особливу увагу слід звернути на хронічні виразки і тріщини, які виникають внаслідок подразнення погано пристосованими протезами, коронками, поранення слизової оболонки гострими пнями зубів, каріозними зубами. Тривале куріння, дворічні опіки слизової алкоголем, кислотами, гарячею їжею часто є передумовою виникнення передракових станів і раку слизової оболонки порожнини рота і язика.

 Діагностика передракових станів ґрунтується на даних клінічного та морфологічного досліджень. Лікування - хірургічний метод: висічення, кріодеструкція, електрокоагуляція патологічного вогнища. До лікувальнопрофілактичних заходів належать санація ротової порожнини, відмова від шкідливих звичок.

1.                Назвіть факультативне продуктивне передракове захворювання нижньої губи.

1)   дифузний гіперкератоз;

2)    еритроплакія;

3)    атрофічний хейліт;

4)    лейкоплакія;

5)    папілома.

2.                Яка найчастіша гістологічна форма раку нижньої губи?

1)    ороговіваючий плоскоклітинний;

2)    неороговіваючий плоскоклітинний;

3)    базальноклітинний;

4)    світлоклітинний;

5)    аденокарцинома.

3.       Якому розміру пухлини відповідає  Т₁ раку нижньої губи?

1)    пухлина від 2 см до 4 см;

2)    пухлина до 1 см в діаметрі;

3)    пухлина до 3 см;

4)    пухлина в межах самої губи;

5)    пухлина до 4 см.

Задача: "Хворий 50 років скаржиться на існування протягом декількох років виразки на слизовій дна порожнини рота, яка періодично загоюється після орошення ротової порожнини відварами трав. Палить тютюн 20 років, туберкульозом, сифілісом не хворів. Хворому рекомендується для визначення лікування"

• 0% Посів з виразки порожнини рота
• 0% Цитологічне дослідження слини
• 100% Біопсія з краю виразки

 

РАК ЯЗИКА

 Передракові стани: лейкоплакія, лейкокератоз, папіломи, виразки і тріщини, ромбоподібний глосит. Локалізація: на бокових поверхнях рак виявляється у більш як у 60% випадків, корінь язика уражається у 20-27%, кінчик язика у 3%, дорсальна поверхня – у 7% випадків. Симптоми: біль, виразка, припухлість язика, утруднення при ковтанні, дизартрія, неприємний запах.  Клінічні форми: інфільтративний, вузловий та виразковоподібний.

Рак язика(ДОКЛАДНІШЕ).

 Епідеміологія. Рак язика - злоякісна пухлина, яка посідає перше місце серед злоякісних пухлин слизової оболонки порожнини рота. Виникає здебільшого на грунті лейкоплакії і хронічних виразок. Хворіють переважно чоловіки віком 40-50 років. Найчастіше ураження язика локалізується в середній третині його бокової поверхні і в корені

Клініка. Ракові вогнища на язиці болючі на дотик і різко відрізняються своєю щільністю від навколишніх здорових тканин. Першою ознакою хвороби нерідко є поява щільного болючого інфільтрату, на поверхні якого пізніше з'являється виразка з виступаючим валоподібним краєм . Пухлина може розвиватися також у вигляді папілярних розростань або грибоподібного виступу (екзофітні форми). Інфільтративні й виразкові форми швидко прогресують, за декілька місяців можуть поширитися на половину язика і перейти за межі перегородки на другу половину. Метастазує рак язика у лімфатичні вузли підборіддя, підщелепної ділянки шиї.

 Діагностика грунтується на даних огляду, пальпації язика, цитологічного й гістологічного дослідження біопсійного матеріалу.

 Лікування. Найкращі результати дає комбінований метод. У І - 11 стадіях раку язика (Т,N0М0) проводять передопераційну променеву терапію, через 2-3 тижні - гемірезекцію язика, ще через 2-3 тижні - видалення регіонарних лімфатичних вузлів. У III стадії (Т3 N0 М0) показані променева терапія і видалення регіонарних лімфатичних вузлів. Інколи застосовують розширену резекцію (висічення тканин дна порожнини рота, субтотальна резекція язика і резекція нижньої щелепи). У випадках задавненої хвороби ( I V стадія) частіші проводять паліативну дистанційну гамматерапію.

             Особливості догляду. Після р е з е к ц і ї я з и к а д л я г о д у в а н н я хворого вводять постійний назогастральний зонд. В обов'язок медичної сестри входить контроль за надійністю фіксації зонда. Годування хворого проводять через лійку. Їжа повинна бути рідкою і теплою. Туалет ротової порожнини здійснюють кілька разів на добу шпателем, загорненим в декілька шарів марлі, змоченою розчином фурациліну. Увага! Не слід докладати надмірних зусиль для зняття нашарувань фібрину в ділянці післяопераційної рани. Це може викликати прорізування швів і кровотечу.

 Рак гортані

Епідеміологія. Рак гортані – злоякісна епітеліальна пухлина, яка частіше виникає у чоловіків віком 40-60 років . Захворюваність становить 4,4-4,6 на 100 тис. населення До 72 передракових станів належать папіломи і папіломатоз, фіброми і д ис ке ра т о зи. Залежно від локалізації, пухлини поділяють на вестибулярні, пухлини голосових зв'язок і підскладкові. Клініка. За характером росту пухлини розрізняють папілярну, вузлувату та інфільтративну форми. При ураженні вестибулярного відділу гортані (надгортанник, псевдоголосова і черпалонадгортанна складки) хворі скаржаться на відчуття стороннього тіла в глотці, біль, який іррадіює у вухо. Ураження голосових складок супроводжується захриплістю голосу і навіть афонією. При рості пухлини у підскладковому відділі настає порушення дихання. У пізніх стадіях хвороби можуть бути кровотеча, інфекційні ускладнення, порушення ковтання.

 Діагностика: фіброскопічна ларингоскопія; комп'ютерна томографія гортані; морфологічне дослідження біоптату.

Лікування. Основними методами лікування раку гортані є променевий та хірургічний. Однак частіше застосовується комбінований метод (променева терапія + операція). Основним оперативним втручанням є ларингектомія з лімфаденектомією.

 Особливості догляду. Спеціального догляду потребують хворі з трахеостомою . Вона може накладатись як після планових операцій з видалення гортані, так і в невідкладному порядку при пухлинному стенозі гортані. Внутрішню трубку кілька разів на день виймають, очищають від слизу і харкотиння, промивають у кип'яченій воді. Медична сестра повинна регулярно міняти і промивати внутрішньо трахеостомічну трубку. При необхідності через трахеостомічну трубку здійснюють активне відсмоктування слизу і харкотиння з трахеї.

Рак щитоподібної залози.. Найчастіше хворіють особи віком 30-60 років, переважно жінки.

 Етіологія. Етіологічну роль у виникненні раку щитоподібної залози відіграють гормональні зрушення та іонізуюча радіація. У 10 % випадків рак виникає на фоні вузловатого зобу.

 Клініка. Однією з перших ознак раку щитоподібної залози є збільшення її розмірів і поява в ній щільного вузла. Існують приховані форми, коли першою ознакою хвороби є поява метастазів у реґіонарних лімфатичних вузлах шиї, а пухлина в щитоподібній залозі клінічно не визначається. У випадках задавненої хвороби пухлина проростає навколишні тканини й органи, що зумовлює відповідну симптоматику: з являються кашель, захриплість голосу, задишка, порушення акту ковтання. Віддалені метастази найчастіше з являються в легенях і кістках.

 Діагностика раку щитоподібної залози грунтується на даних огляду, пальпації, цитологічного дослідження, радіоізотопного скенування, пневмотиреоїдографії.

Лікування. Основним методом лікування раку щитоподібної залози є хірургічний (геміструмектомія, струмектомія). При поширеному місцевому процесі з наявністю регіонарних метастазів проводять перед- і післяопераційну променеву терапію, лімфаде-нектомію. У пізніх стадіях хвороби застосовують променеву терапію. Після хірургічного і комбінованого лікування призначають гормони щитоподібної залози (тиреоїдин, трийодотиронін).

Особливості догляду. Одним із ускладнень, що виникає після струмектомії, є гіпопаратиреоз. Він виникає гостро і супроводжується зниженням в крові рівня кальцію, підвищенням вмісту фосфору. Якщо рівень кальцію в крові падає розвивається тетанія. Тетанічні корчі охоплюють звичайно м'язи кінцівок (іноді тільки верхніх), обличчя, рідше - тулуба. Вони можуть поширюватися на м'язи глотки, гортані і діафрагми, викликаючи асфіксію. Нерідко тетанія нагадує напади епілепсії. Для зняття тетанічного нападу внутрішньовенно вводять 5-10 мл 10 % розчину хлориду кальцію. Для підтримання рівня кальцію одночасно з розчином хлористого кальцію вводять паратиреоїдний гормон. При появі корчів чи порушенні дихання - негайно повідомити лікаря, налагодити внутрішньовенну інфузію, ввести розчин хлористого кальцію, приготувати все необхідне для інтубації трахеї.

 

1. Захворюваність на рак щитоподібної залози в Україні за останні роки:

 а) знижується;

 б) залишається на тому самому рівні;

 в) зростає.

2. Під поняттям "прихований" рак щитоподібної залози розуміють:

 а) малі розміри пухлини у тканині щитоподібної залози, відсутність клінічних проявів;

 б) наявність метастазів раку щитоподібної залози в лімфовузли шиї без клінічних ознак первинної пухлини;

 в) наявність метастазів раку щитоподібної залози в лімфовузли шиї;

 г) усі відповіді правильні.

 

Література

Основна:         

Дрижак В.І.,Домбрович М.І.Медсестринство в онкології.-       Тернопіль:Укрмедкнига,2001.с. 14-44; 70-81.

Севідов  В.В. Онкологія:підручник/В.В.Севідов,Н.М.Касевич.-К.:ВСВ «Медицина»,2011. с.119-134.

https://belhope.ru/napravleniyamediciny/onkologiya-diagnostika-i-lechenie-raka/rak-polosti-rta