Викладач Єрофєєва В. В Навчальна дисципліна: «Анестезіологія та реаніматологія». Тема практичного заняття№2: «Реанімація та інтенсивна терапія в разі гострої серцевої недостатності.» Група 4 А л/с. Дата:09.02. 23 Група 4 Б л/с. Дата:10.02. 23

 

Викладач Єрофєєва В. В

Навчальна дисципліна: «Анестезіологія та реаніматологія».

Тема практичного заняття№2: «Реанімація та інтенсивна терапія в разі гострої серцевої                                                                                                                             недостатності.»

Група 4 А  л/с. Дата:09.02. 23

Група 4 Б  л/с. Дата:10.02. 23

                       

Тема 2.Реанімація та інтенсивна терапія в разі гострої серцевої недостатності

.

Мета: Удосконалити теоретичні знання та практичні навички з надання невідкладної медичної допомоги хворим при найчастіших гострих серцево захворюваннях. Ознайомитись з основними видами серцевої недостатності, клінікою та невідкладною допомогою при серцевій астмі, набряку легенів кардіогенного походження, тромбоемболією легеневої артерії, варіантами перебігу кардіогенного шоку; першою допомогою при кардіогенному шоці, гіпертонічному кризі та ін..

1. Програма самопідготовки студентів до заняття 

Знати:

1.     Основні причини і види серцевої недостатності.

2.     Серцева недостатність по лівошлуночковому та правошлуночковому типах, їх характеристика, діагностика та невідкладна допомога.

3.     Клінічні ознаки зупинки серця.

4.     Клініка, діагностика та невідкладна допомога при серцевій астмі.

5.     Клініка, діагностика та невідкладна допомога при набряку легень кардіогенного походження. Принципова інтенсивна терапія набряку легень(скласти алгоритм).

6.     Клініка, діагностика та невідкладна допомога при тромбемболії легеневої артерії (ТЕЛА) (скласти алгоритм).

7.     Клініка та невідкладна допомога при гіпертонічному кризі

 «Реанімація та інтенсивна терапія в разі гострої серцево-судинної недостатності»

Тести та задачі

 1. Необхідно підготувати апарат для вимірювання центрального венозного тиску. Який саме? 1 апарат Ілізарова 2 апарат АМБУ 3 апарат РДА -1 4 апарат Вальдмана 5 апарат ЦИТО

 2. Через який час після переводу хворого в напівсидяче (сидяче) положення на стегна накладають джгути при набряку легень? 1 1-2 хвилини 2 через 3-5 хвилин 3 відразу же 4 через 5-10 хвилин 100 5 немає значення

3. Антифомсилан дають через: 1 катетер 2 розпилювач 3 маску 4 внутрішньом’язово 5 внутрішньовенно

4. Пацієнт похилого віку в післяопераційному періоді скаржиться на появу задишки і різкий біль за грудиною. Відмічається набряк шийних вен, ціаноз верхньої половини тулуба. Такі ознаки свідчать про розвиток: 1 гострої лівошлуночкової недостатності 2 гострої правошлуночкової недостатності 3 ларингоспазму 4 бронхоспазму 5 артеріальної гіпертензії

5. Фельдшер ШМД був викликаний до пацієнта 59-и років, у якого після психоемоційного стресу, виник сильний біль за грудиною з іррадіацією в ліву руку. Біль продовжується більше 30 хвилин і не купірується нітрогліцерином. На ЭКГ – дуга Парді. Ваш діагноз: 1 стенокардія напруження 2 кардіогенний шок 3 гострий інфаркт міокарда 4 гостра лівошлуночкова недостатність 5 гостра правошлуночкова недостатність

 6. Які з перелічених медикаментів відносяться до вазопресорів, які вводять при колапсі повільно в/в? 1 поліглюкін 2 реополіглюкін 3 преднізолон 4 меркузал 101 5 мезатон

7. Фельдшер ШМД був викликаний до пацієнта 64 років, який скаржиться на приступ різкого серцебиття, задишку, болі в ділянці серця. При огляді: пульс 160 у хвилину, АД 130/80 мм. рт. ст.. На ЕКГ – шлуночкова пароксизмальна тахікардія. Який із лікарських препаратів слід застосувати? 1 адреналіну гідрохлорид 2 атропіну сульфат 3 промедол 4 новокаїнамід 5 димедрол

8. До тромболітичних засобів відноситься: 1 гепарин 2 стрептокіназа 3 фібриноген 4 пелентан 5 реополіглюкін 9. Оберіть вид кардіогенного шоку, якого не існує: 1 істинний 2 атиповий 3 рефлекторний 4 аритмогенний 5 ареактивний

10. У хворого з інфарктом міокарда виник напад ядухи, кашель з виділенням пінистого харкотиння. Яке ускладнення виникло у хворого? 1 кардіогенний шок 2 гостра пневмонія 3 набряк легень 4 тромбоемболії легеневої артерії 5 кровотеча

 11. При кардіогенному шоку невідкладну допомогу на догоспітальному етапі необхідно починати з: 1 купування больового синдрому 2 введення судиннозвужуючих 3 введення вазопресорів 4 введення серцевих глікозидів 5 введення глюкози з інсуліном

12. До блокаторів бета-адренергічних рецепторів при лікуванні суправентрикулярної аритмії відноситься все перелічене, крім: 1 анаприліну 2 новокаїнаміду 3 обзидану 4 індералу 5 тразікору

13. Що з переліченого не відноситься до антиаритмічних препаратів? 1 панангін 2 оротат калію 3 седуксен 4 ізоптин 5 аймалін

 14 Найбільше ефективний засіб для попередження нападів синдрому Морган’ї – Едемса – Стокса є: 1 електрична дефібриляція 2 механічний прийом дефібриляції 3 ендокардіальна електростимуляція 4 міокардіальна електростимуляція 5 непряма (зовнішня) стимуляція серця

 15. До фельдшера ФАПу звернувся хлопчик 12 років, який порізав палець склом. Під час перев’язки, побачивши кров, зблід і раптово  втратив свідомість. Пульс слабкий, кінцівки холодні. Який стан виник у дитини? 1 геморагічний шок 2 гостра серцева недостатність 3 колапс 4 непритомність 5 гостра дихальна недостатність

 16. Який препарат необхідно в першу чергу ввести хворому з набряком легень? 1 промедол 2 еуфілін 3 преднізолон 4 лазикс 5 пеніцилін

17. У нормі центральний венозний тиск (ЦВТ) становить: 1 100-120 мм вод. ст. 2 10-20 мм вод. ст. 3 0-10 мм вод. ст. 4 30-60 мм вод. ст. 5 200-220 мм вод. ст.

18. Медсестра чергує в палаті інтенсивної терапії хірургічного відділення. Центральний венозний тиск у хворого 150 мм вод. ст.. Про що це говорить: 1 це нормальні показники в перші дні після операції 2 у хворого - внутрішня кровотеча 3 у хворого розвивається гостра дихальна недостатність 4 хворий повністю вийшов з наркозу 5 у хворого розвивається гостра серцева недостатність

 19. У хворого із стенозом мітрального клапану ознаки набряку легень. АТ підвищений. Які заходи необхідно здійснити в першу чергу? ё 1 інгаляція кисню з піногасниками, під язик нітрогліцерин, введення фуросеміду 2 інгаляція кисню з піногасникам, введення кордіаміну, хлористого кальцію 3 інгаляція кисню з піногасниками, інфузія дофаміну 4 інгаляція сальбутамолу з кишенькового інгалятора, введення еуфіліну 5 введення 0,3 мл адреналіну

20. Пацієнт, який переніс тиждень тому інфаркт міокарда, акроціаноз, дихання шумне «клекочуче», із виділенням рожевого пінистого харкотиння, значна кількість різнокаліберних вологих хрипів. Вкажіть, яка група ліків має найбільш виражену патогенетичну дію і з якого слід почати надавати допомогу? 1 серцеві глікозиди 2 піногасники 3 антикоагулянти 4 бронхолітики 5 нітрати

21. Хвора В, 54-ьох років, відчуває раптову слабкість, запаморочення, дзвін у вухах, нудоту. Вона падає на землю і непритомніє. Обличчя бліде, зіниці вузькі, є реакція на світло. Кінцівки холодні, дихання сповільнене, пульс слабкий. Яка лікувальна тактика? 1 дати вдихати нашатирний спирт 2 введення кофеїну 3 введення кордіаміну 4 введення сульфокамфакаїну 5 введення атропіну

22. У хворого після швидкого випускання асцитичної рідини із черевної порожнини АТ знизилось до 80/60 мм рт. ст., з’явились блідість шкіри, знизилася температура тіла, пітливість. Пульс частий. Діагноз: 1 непритомність 2 колапс 105 3 шок 4 інфаркт міокарда 5 внутрішня кровотеча

 23. Хворий скаржиться на замирання серця, іноді відчуття зупинки серця з послідуючим сильним поштовхом, запаморочення, слабкість, потемніння в очах. Ваш діагноз: 1 мерехтіння передсердій 2 миготлива аритмія 3 пароксизмальна аритмія 4 екстрасистолія 5 брадикардія

24. При об’єктивному обстеженні у дитини виявлено ядуху, рефлекторний кашель і клекотання дихання. Шкіра та слизові блідо - ціанотичні, холодні, вологі. Над легенями вислуховується велика кількість різнокаліберних вологих хрипів, виділення з рота пінистої білої або геморагічної мокроти. Надайте першу медичну допомогу: 1 підвищене положення, накладання венозних джгутів на кінцівки на 20-30 хвилин. Спонтанне дихання або ШВЛ з ПТКВ і подачею кисню 2 вимірювання АТ, ЦВТ, частоти спонтанного дихання 3 антибактеріальна терапія 4 інотропна та симптоматична підтримка 5 екстракорпоральні методи детоксикації 25. Фельдшера ФАПу викликали до пацієнта, який скаржиться на біль у грудях, задишку. Під час обстеження з’ясувалось, що він багато років страждає на варикозне розширення вен, двічі був тромбофлебіт. Стан погіршився раптово після фізичного навантаження. Під час спілкування чоловік знепритомнів, не дихає, пульс на сонній артерії не визначається. Фельдшер констатував клінічну смерть і припустив, що вона стала наслідком: 1 інфаркту міокарда  2 спонтанного пневмотораксу 3 тромбоемболії легеневої артерії 4 травми грудної клітки 5 фібриляції шлуночків

26. Що з переліченого не вводять при гіпертонічному кризі? 1 дибазол 2 адреналін 3 клофелін 4 еуфілін 5 дроперидол

 27. Профілактика тромбоемболії в післяопераційному періоді: 1 тривалий ліжковий режим 2 напівспиртові компреси на гомілки 3 нормалізація водно-сольового балансу 4 введення антикоагулянтів 5 гігієнічна ванна 28. Підберіть препарат, який буде призначено дитині в колаптоїдному стані з метою відновлення об’єму циркулюючої крові: 1 реополіглюкін 2 кордіамін 3 кофеїн 4 мезатон 5 норадреналін

 29. У хворого, що страждає на гіпертонічну хворобу, протягом 2 діб погіршився стан: нудота, біль у потилиці і ділянці серця, миготіння «мушок» перед очима, періоди сліпоти, значне підвищення АТ. Яке імовірне ускладнення хвороби може припустити фельдшер? 1 інфаркт міокарда 2 гіпертонічний криз 3 гостра лівошлуночкова недостатність  4 гостра правошлуночкова недостатність 5 гостре порушення мозкового кровообігу

30. Визначте симптом, який спостерігається, якщо у дитини виникає непритомність: 1 гіпертензія 2 судоми 3 ядуха 4 кашель 5 втрата свідомості

Задача для кожого студента одна згідно номера у списку бригадиЗадача № 1 Хвора 52-ох років страждає хронічною хворобою серця. На протязі 3 років відмічає стенокардію напруження. За останню неділю почастішали больові напади. При знятті ЕКГ у хворої виник сильний больовий приступ, який не вдалося зняти прийомом нітрогліцерину. На ЕКГ підняття ST (Y1 – Y4) . Який попередній діагноз? ПМД?

Задача № 2 У хворого після інфаркту міокарда на фоні хронічної серцевої недостатності стан погіршав. При огляді Ви помітили набрякання шийних вен, набряки нижніх кінцівок, при пальпації живота – збільшена печінка. В якому колі кровообігу застій? Яке лікування необхідно хворому?

Задача № 3 Хворий скаржиться на замирання серця, іноді почуття зупинки серця з послідовним поштовхом, запаморочення, слабість, потемніння в очах. Діагноз? Лікування?

Задача № 4 У хворого з неускладненим інфарктом міокарда з’явилося рідке агональне дихання, пульс, серцебиття і дихання не визначаються. На кардіомоніторі ломана зубчаста крупнохвильова лінія. Що трапилось? Як спасти хворого?

 Задача № 5 Хворий 68 років скаржиться на болі за грудиною пекучого характеру, які іррадіюють в ліву руку, задишку, приступ ядухи, кашель з виділенням рожевої пінистої мокроти. Захворів 1 годину тому. Нітрогліцерином болі не знялись. Об’єктивно: хворий в положенні ортопное, виражений ціаноз лиця, пальців рук, тони серця різко приглушені. АТ 230/100 мм рт. ст.. В легенях у нижніх відділах вислуховуються вологі крепітуючі хрипи. Ваш попередній діагноз? Тактика і невідкладна допомога на догоспітальному етапі?

Задача № 6 Чоловік 55*и років звернувся до фельдшера зі скаргами на різку слабкість, сильні болі в епігастрії, нудоту, 2 рази була блювота. Об’єктивно: шкірні покриви бліді, вологі. Тони серця приглушені, ритмічні, пульс 90 уд/хв., АТ140/90 мм рт. ст.. Живіт м’який, злегка здутий і болісний в епігастрії при поверхневій пальпації. Для виключення інфаркту міокарда фельдшер зробив ЕКГ пацієнту, де побачив зміни у вигляді різкого збільшення вверх сегменту ST, яка зливається з зубцем T. Ваш попередній діагноз? Тактика і невідкладна допомога на догоспітальному етапі?

Задача № 7 На 3 добу після гінекологічної операції хвора різко встала з ліжка і почула сильний біль в грудній клітці, слабкість, запаморочення, з’явився кашель з кров’янистою мокротою. В момент огляду втратила свідомість. Об’єктивно: тони серця не вислуховуються, пульс не визначається, дихання не вислуховується. Виражений ціаноз верхньої половини тулуба. Ваш попередній діагноз? Тактика, невідкладна допомога на догоспітальному етапі?

Задача № 8 Хворий, 70 років, скаржиться на задишку, сильний біль за грудиною. Обличчя, шия і верхні кінцівки синюшні, набряклі, вени шиї і рук набухлі. 6 днів тому назад переніс апендектомію з приводу гострого гангренозного апендициту. Чим обумовлений стан хворого?         Напишіть алгоритм надання невідкладної допомоги.

               A. Плевритом. В. Тромбоемболія легеневої артерії. С. Ателектазом нижньої частки. D.  Тромбозом легеневих вен. Е Синдромом порожнистої вени

Задача № 9 Хворий Е. 65 років із скаргами на стискальний біль у загрудинній ділянці. Медичним працівником  запідозрено діагноз „Інфаркт міокарда”. Який із наведених досліджень у цьому випадку є найбільш оптимальним?          Напишіть алгоритм його проведення                        А. Фізикальне дослідження. . Інструментальне дослідження. С. Лабораторне дослідження. D.  Торакоцентез. Е Електрокардіографія.

У повсякденній роботі медичному працівнику доводиться мати справу з гострою серцево-судинною недостатністю, найбільш частою причиною якої є синдром малого серцевого викиду, що розвивається при колапсі, інфаркті міокарда. Інфаркт міокарда є основною причиною смерті хворого. Своєчасно та якісно проведені невідкладні медичні заходи на дошпитальному етапі не тільки рятують життя хворим а й сприяють подальшому успішному лікуванню хвороби, попереджають розвиток тяжких ускладнень.

 І н ф а р к т   м і о к а р д а  -  гостре захворювання, пов’язане з виникненням однієї або декількох ділянок ішемічних некрозів у серцевому м’язі внаслідок абсолютної або відносної недостатності його кровопостачання. Найбільш частою причиною інфаркту міокарда є атеросклероз вінцевих артерій. Досить частою причиною може бути тромб, що утворився на ураженій атеросклерозом стінці артерії. Інколи інфаркт міокарда може виникнути внаслідок спазму вінцевих судин (психічна травма, переживання та ін.). Причиною може бути і септичний ендокардит, який призводить до закриття просвіту коронарних судин тромботичними масами.

В залежності від розмірів некрозу розрізняють дрібно- чи великовогнищевий інфаркт міокарда 

За його поширенням  - субендокардіальний, субепікардіальний, інтрамуральний (в просвіті м’яза), трансмуральний ( уражується вся товща міокарда).

Клінічні ознаки. Визначаються локалізацією і площею некрозу стінки серця. При інфаркті міокарда хворий відмічає появу нестерпного болю за грудиною, який може віддавати в ліву лопатку, плече, надпліччя та інші ділянки тіла. Він “застигає” на місці: найменший порух підсилює біль. Шкіра стає блідою, холодною. Обличчя покрите потом, з синюшним відтінком. По мірі зниження артеріального тиску свідомість пригнічується. Пульс ниткоподібний, слабкого наповнення та напруження, частий, іноді аритмічний. Зростання ЦВТ супроводжується застоєм крові в системі малого кола кровообігу, іноді набряком легень. При цьому дихання стає шумним,  клекітливим, з рота виділяється пінисте харкотиння рожевого кольору. Діурез понижується. Слід зазначити, що біль є основним, але не єдиним характерним симптомом інфаркту !!!. Виділяють три клінічних варіанти ІМ: status anginosus, status gastralgicus, status asthmaticus. У 80 % випадках у перші 3-5 діб ІМ закінчується летально. ІМ у 80 % випадків ускладнюється кардіогенним шоком. Розрізняють наступні форми кардіогенного шоку ( за Є.І.Чазовим).

1. Рефлекторний шок. Клінічними проявами його є біль із зниженням судинного тонусу та  артеріального тиску. Цей шок відносно легко піддається лікуванню.

2. Справжний шок (описаний вище).

3. Аритмогенний шок. На перший план виступають порушення ритму серця, що, в свою чергу, погіршує коронарний кровоплин та сприяє поширенню зони некрозу.

4. Ареактивний шок - найважча форма перебігу кардіогенного шоку. Він проявляється вираженою гіпотензією, що не піддається консервативній терапії.

Діагностичними критеріями ІМ на ЕКГє:                                              

•         Підвищення сегмента ST над ізолінією (крива Парді) та зниження зубця R з появою патологіч-ного зубця Q в одному або кількох відведеннях

•         Пізніше настає зниження сегмента ST з форму-ванням від’ємного (”коронарного“) зубця Т.

•          Для інфаркту передньої стінки лівого шлуночка характерні зміни в І, ІІ і грудних відведеннях (V2-V4).

•         При інфаркті задньої стінки лівого шлуночка зміни проходять в ІІ та ІІІ і aVF.

 

Перша медична допомога. 1.У місті хворі на ІМ мають бути госпіталізовані до 3 год, у селах – до 24 год.

2.                  Першочерговим завданням є ліквідація ішемії міокарда і болю - нітрогліцерин по 1 таб (0,5 мг) з 5-и хв перервами до 3-4 таб або валідол, корвалол та ін. Альтернатива: в/в крапельно р-н нітрогліцерину 1%-1,0 або ізосорбіту динітрату на 200,0 мл NaCl, (при відсутно-сті протипоказань) бета-адреноблокатор (20-40 мг анаприліну per os, або 25-50 мг метапрололу per os або 3-5 мг обзідану в/в).

3.                  При недостатній аналгезії вводять трамадол, фентаніл, морфін в/в, закис азоту в суміші з киснем.

4.                  При порушенні ритму, що викликає зниження АТабо синдром стенокардії – антиаритмічна терапія.

5.                  При шлуночкових аритміях в/в лідокаїн 80-100 мг (2 % – 4,5 мл) протягом 3-4 хв + 120 мг в 100 мл 0,9% р-ну NaCl зі швидкістю 2-3 мл/хв. При відсутності ефекту - новокаїнамід по 10-12 мг протягом 30-40 хв.

6.                  З метою профілактики наростання коронаро-тромбозу застосовують антикоагулянти: в/в 10 000 ОД гепарину або п/ш в живіт або 0,3 мл фраксипарину, 0,2 мл клексану, перора-льно 0,25 г ацетилсаліцилову кислоту та ін.

7.                  Транспортування хворого на ІМ здійснюють на ношах спеціально обладнаною автомашиною ("інфарктна"). 

Спеціалізована медична допомога.

1.У складі лікарської бригади медична сестра забезпечує оксигенотерапію хворому. Кисень в об'ємі 5 - 7 л у хвилину необхідно пропускати крізь розчин етилового спирту чи антифомсілану ( має піногасні властивості).

2.       По показаннях (виражений больовий синдром) хворому проводять закисно - кисневий масковий наркоз ( закис азоту у відношенні до кисню = 1 : 1).

3.       Для боротьби з болем застосовують наркотичні анальгетики (морфіну гідрохлориду по 1 мл 1% розчину), нейролептаналгезію ( 2 мл 0,005% розчину фентанілу та 1 - 2 мл 2,5% розчину дроперидолу в/м), ненаркотичні анальгетики ( 2мл. 50% розчину анальгіну).

4.       Зменшення венозної гіпертензії досягається застосуванням діуретиків (фуросеміду по 20 - 40 мг довенно), венозних вазоділятаторів ( нітрогліцеріну по 100 мг, нітропрусиду натрію, розвівши їх у 200 мл 0,9% розчину натрію хлориду; вводити довенно із швидкістю 5 - 10 крапель у хвилину під контролем АТ).

5.       Медикаментозна корекція серцевого викиду визначається рівнем артеріального тиску. При систолічному тиску нижче 70 мм.рт.ст. застосовують розчини норадреналіну 1 - 30 мкг/хв) чи дофаміну ( 5 - 20 мкг/кг/хв). При АТ систолічному 70 - 100 мм.рт.ст. - дофамін ( 2,5 - 20 мг/кг/хв.). При систолічному артеріальному тиску вище 100 мм.рт.ст. - добутамін ( 2 - 20 мкг/кг/хв.). Зростання діастолічного артеріального тиску вище 100 мм.рт.ст. є показом до застосування периферичних вазоділятаторів ( нітрогліцерину, нітропрусиду натрію).

6.       Ефективним способом боротьби з набряком легень є інтубація трахеї  хворого та проведення  ШВЛ з позитивним тиском в кінці видиху.

7.       Аритмогенний шок лікують, застосовуючи антиаритмічні засоби. При брадикардії стосують розчини атропіну сульфату, дофаміну, адреналіну, ізадріну, використовують кардіоверсію. Тахікадія більше 130 уд./хв.  вимагає топічної діагностики з допомогою ЕКГ. При фібриляції та мерехтіннях передсердь застосовують серцеві глікозиди, бета - адреноблокатори, антикоагулянти. При пароксизмальних суправентрикулярних тахікардіях - вагусні проби та аденозин. Шлуночкові тахікардії лікують повторним введенням лідокаїну ( по 1 - 1,5 мг/кг через кожні 5 - 10 хв.). При відсутності ефекту використовують новокаїнамід ( 20 - 30 мг/хв), орнід ( 5 - 10 мг/кг), кардіоверсію.

 

 

Джерела інформації:

а) основні:

1.   Ковальчук Л.Я., Гнатів В.В., ті ін. Анестезіологіфя, реанімація та         

інтенсивна терапія невідкладних станів. - Тернопіль.: Укрмедкнига, 2003.

2.   Кіт О.М., Ковальчук О.Л., Пустовойт Г.Т. Медсестринство в хірургії – 

Тернопіль.: Укрмедкнига, 2002.

3.   Кіт О.М., Ковальчук О.Л., Вардинець І.С., Боб А.О. Перша долікарська допомога – Тернопіль.: Укрмедкнига, 2008.

4.   Кіт О.М., Ковальчук О.Л., Боб А.О., Вардинець І.С., Лучанко П.І.. Невідкладні стани в хірургії – Тернопіль.: Укрмедкнига, 2008.

5.   Лучанко П.І.., Кіт О.М., Фрондзей І.В., Боб А.О. Основи трансфузіології – 

Тернопіль.: Укрмедкнига, 2009.

6.   Інтенсивна терапія невідкладних станів. // Лазерний компакт-диск. – Тернопіль.: Укрмедкнига, 1999;

7.   Ковальчук Л.Я. та співавт. Серцево-легенево-мозкова реанімація: Методична розробка студентам. - Тернопіль, 1996

8.   УсенкоЛ.В. Посібник для практичних занять з анестезіології та реаніматології. - Київ: Здоров’я, 1995.

9.   УсенкоЛ.В. Посібник для практичних занять з анестезіології та реаніматології. - Київ: Здоров’я, 1993.

10.          Справочник по анестезиологии и реаниматологии / Под ред. А.А.        

       Бунятина.-М.: Медицина, 1990.- 400 с.

11.          Довідник фельдшера / М.А.Андрейчин та ін.; Укрмедкнига: 1998.

12.          Неотложные состояния и экстренная медицинская помощь: Справочник /  

      Под ред. Е.И. Чазова. – М.: Медицина, 1989. – 640 с.

14.          Медсестринство в хірургії: Навч. посібник / М.Б. Шегедин, С.Ф. Шустакевич, В.С. Журомський. — К.: Медицина, 2008.

15.          Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В., Ткаченко Р.О. Анестезіологія та інтенсивна терапія. — К.: Вища шк., 2003.

16.          Шегедин М.Б., Шуляр І.А. та ін. Медсестринство в терапії. — Дрогобич: Відродження, 2006.