Викладач Єрофєєва В.В. Завдання на виробничу практику в онлайн режимі для студентів груп 3А,Б, спеціалізація «Лікувальна справа». на 26.02.21 Цикл практики «Робота у відділеннях хірургічного профілю».

 Викладач Єрофєєва В.В.

Завдання на виробничу практику в онлайн режимі

для студентів груп  3А,Б,  спеціалізація «Лікувальна справа».

                            на  26.02.21

         Цикл практики «Робота у відділеннях хірургічного профілю».

 

                            Завдання на 26.02.21.

Запропоновано для закріплення матеріалу практичних занять,які відбулися  23.02.21;   24.02.21;  25.02.21 , з метою удосконалення навичок

         з теми:Оперативна і неоперативна хірургічна техніка.

1.Повторити теоретичний матеріал теми

2.Вирішити тестові завдання,ситуаційні задачі

 

.Загальні питання оперативної хірургії

Оперативна хірургія – вчення про принципи, способи і техніку хірургічних оперативних втручань.

.Вчення про хірургічні операції

Хірургічна операція – це механічне втручання на органах і тканинах, проведене з метою діагностики, полегшення стану, лікування хвороб і травм.

Принципи оперативної хірургії

Всі операції повинні проводитися відповідно до принципів хірургічного втручання ( принципи Бурденко).

1.Принцип анатомічної доступності, відповідно до якого операція повинна бути здійсненна без ушкодження життєво важливих органів й не приводить до смерті хворого (наприклад, при пухлині довгастого мозку операція анатомічно неможлива).

2.Принцип фізіологічного дозволу, відповідно до якого операція повинна створювати умови для життя хворого (наприклад, фізіологічно не можна видаляти повністю всю тонку кишку, печінку, обидві нирки).

3.Принцип технічної можливості, відповідно до якого обраний спосіб операції повинен відповідати рівню кваліфікації операційної бригади і матеріально-технічним можливостям лікарні, а ризик операції не повинен перевищувати ризику самого захворювання.

4.Принцип юридичного дозволу, відповідно до якого операція повинна проводитися за згодою хворого або близьких, її проведення повинне обґрунтовуватись чинними законами,

5.Принцип морального або етичного дозволу, відповідно до якого операція не повинна порушувати моральні, етичні й релігійні погляди хворого і суспільства.

.Етапи хірургічних втручань

Кожна операція складається з 3 етапів:

Оперативний доступ забезпечує підхід до органа або судинно-нервового пучка. Оперативний доступ повинен відповідати наступним вимогам: а) виконуватися в зоні проекції органа або пучка, забезпечуючи найкоротший і раціональний підхід, б) створювати достатній простір при хірургічному втручанні, в) бути мало травматичним, г) проводитися пошарово, д) проводитися уздовж ліній Лангера, е) проводитися уздовж великих судин і нервів. (Рис.3.1).

Оперативний прийом - це ті або інші хірургічні маніпуляції на органі, які й становлять мету проведеної операції.

Вихід з операції – етап закінчення хірургічного втручання, що включає відновлення цілісності тканин, порушених оперативним доступом

Операції за видом втручання й назви органа, який оперують

·         Punctio - прокол(наприклад, punctio fornicis posterioris — прокол заднього склепіння піхви).

·         Incisio - насічення

·         Tomia - розріз або е органа або порожнини (наприклад, розсічення трахеї -tracheotomia, стінки шлунка — gastrotomia, порожнини живота — laparatomia)

·         Stomia - утворення зовнішнього свища порожнинного органа (наприклад, шлунка — gastrostomia, товстої кишки — colostomia), або внутрішнього свища між органами ( наприклад, між шлунком і тонкою кишкою – gastroenterostomia).

·         Anastomosis – утворення співустя між органами або судинами.

·         Sectio — розтин (наприклад, sectio alta — високий розтин сечового міхура).

·         Resectio - часткове видалення органа , (наприклад, resectio ulcus ventriculi — резекція шлунку з приводу виразкової хвороби).

·         Amputatio - видалення периферичної частини органа наприклад, кістково-пластична ампутація стопи за М.І. Пироговим).

·         Ectomia - повне видалення органа — (червоподібного відростка — appendectomia, жовчного міхура — holecystectomia, нирки — nephrectomia).

·         Exarticulatio — видалення периферичної частини кінцівки на рівні суглобу.

·         Rrhaphia — накладання шва (наприклад, gastrorrhaphia — накладання шва на стінку шлунку).

·         Trepanacio-розкриття кісткових порожнин

.Хірургічний інструментарій

Хірургічні інструменти — сукупність інструментів, пристосувань, пристроїв, що призначені для виконання хірургічних операцій. Хірургічні інструменти за функціональному призначенню розподіляються на групи:

1 Хірургічні інструменти для роз'єднання і проколу тканин

2. Хірургічні інструменти для фіксації, відведення і зондування тканин і органів.

3. Хірургічні інструменти для зупинки кровотечі і кровообігу

4. Хірургічні інструменти для з'єднання тканин

5.Хірургічні інструменти спеціального призначення, для виконання спеціальних оперативних прийомів на окремих органах (мозок, серце, легені, кістки, матка, судини й ін.).

                            Тестові завдання:

Тест № 1

Хірург виконав трахеостомію. Що зробив хірург з трахеєю пацієнта в цій ситуації?

А. Розітнув

В. Ушив

С. Видалив

D. Наклав фістулу

Е. Зафіксував

Тест № 2

Недосвідчена операційна сестра замість необхідного гострокінцевого скальпеля передала хірургу черевцевий скальпель. Чим принципово відрізняється переданий скальпель від того, що вимагався в цій ситуації?

А. Довжиною рукоятки

В. Товщиною рукоятки

С. Довжиною робочої частини

D. Гостротою леза

Е. Кутом у кінчика

Тест № 3

В ході проведення операції хірург використовував затискач Більрота, зігнутий за ребром. Для чого призначений цей інструмент?

А. Роз'єднання тканин

В. Зупинки кровотечі

С. Розведення країв рани

D. Виконання оперативного прийому

Е. З'єднання тканин

Тест № 4

В процесі роз'єднання тканин хірург використовував ножиці. При цьому ножиці були зафіксовані в руці хірурга таким чином, що в одному з двох кілець знаходився великий палець руки хірурга. Який палець хірурга повинен знаходитися в другому кільці цього інструменту для забезпечення його оптимальної фіксації в руці?

А. 1-ий

В. 2-ий

С. 3-ій

D. 4-ий

Е. 5-ий

Тест № 5

На столик операційної сестри для загальнохірургічних інструментів були викладені: скальпелі, ножиці, кровоспинні затискачі, гачки, пінцети, корнцанг, цапки білизняні, зонд жолобуватий, канюля Люера, голкотримачі Гегара, голки, шовний матеріал і марлеві серветки. Що, з перерахованого, не повинне знаходитися на цьому столику?

А. Гачки

В. Корнцанг

С. Цапки білизняні

D. Зонд жолобуватий

Е. Канюля Люера

Тест № 6

Операційна сестра заряджала голку. Для цього вона однією рукою тримала голкотримач зі вставленою в нього голкою і пальцями цієї ж руки фіксувала один кінець лігатури. Другою рукою вона фіксувала інший кінець лігатури, завела її за голку і вставила нитку у вушко голки. В процесі вставляння лігатури операційна сестра подряпала собі руку вістрям голки. Яким за напрямом повинен бути рух руки в момент вставляння лігатури у вушко голки (для дотримання техніки безпеки)?

А. До вушка голки

В. До вістря голки

С. Від вістря голки

D. До кілець голкотримача

Е. Від кілець голкотримача

Тест № 7

При виконанні оперативного доступу хірург розітнув апоневроз. За допомогою яких гачків найбільш доцільно розводити краї розітнутого утворення?

А. Однозубих гострих

В. Однозубих тупих

С. Багатозубих гострих

D. Багатозубих тупих

Е. Фарабефа

 

                   Неоперативна хірургічна техніка.

Десмургія - вчення про пов'язки і способи їх накладання.Одна з основних відмінних рис хірургії - наявність у пацієнтів найрізноманітніших ран. Наявність ран веде до необхідності накладення на них пов'язок.

Пов'язка - засіб тривалого лікувального впливу на рану, патологічний осередок або частину організму хворого з використанням різних матеріалів і речовин шляхом їх утримання на необхідній ділянці тіла пацієнта.

Поняття про перев'язку

Під перев'язкою розуміють лікувально-діагностичну процедуру, що полягає в знятті старої пов'язки, виконанні профілактичних, діагностичних і лікувальних маніпуляцій у рані та накладення нової пов'язки. Для виконання перев'язки потрібні відповідні показання. Накладення пов'язок зазвичай  роблять в перев'язочній. Тут же відбувається процес перев'язки.

Показання

1. Перша доба після операції. Необхідність перев'язки через добу після виконання операції пов'язана з тим, що за наявності будь-якої рани (навіть, здавалося б, герметично зашитою) нижні шари марлі завжди за першу добу промокають сукровицею, так як ще не відбулося покриття  фібрином країв рани. Сукровиця - хороше живильне середовище для мікроорганізмів. Призначення перев'язки на першу добу після операції профілактичне - зняття промоклого  перев'язувального матеріалу та обробка країв рани антисептиками для попередження інфекційних ускладнень.

2. Необхідність виконання діагностичних маніпуляцій у рані, контроль перебігу процесу загоєння.

3. Необхідність лікувальних маніпуляцій: зняття швів, видалення дренажу, висічення некротичних тканин, промивання антисептиками, зупинка кровотечі, введення лікарських засобів.

4. Невиконання пов'язкою своїх функцій (іммобілізуючи, пов'язка не забезпечує нерухомість, гемостатична пов'язка не зупиняє кровотечу, оклюзійна пов'язка не створює герметичності і т.д.).

5. Промокання пов'язки. Пов'язка, промокла раневим виділеннями або кров'ю, не виконує своєї функції і є провідником для вторинної інфекції.

6. Пов'язка змістилася з місця накладення.

Зняття пов'язки

При знятті старої пов'язки слід виходити з двох основних принципів: мінімум неприємних відчуттів для хворого і дотримання норм асептики.
Для безболісного зняття пов'язки слід акуратно відклеювати марлю, притримуючи при цьому шкіру навколо (при клейових пов'язках), не чинити тиску на область рани, не здійснювати різких рухів. При присиханні пов'язки до великих ран в ряді випадків робляють її відмочування розчинами антисептиків (3% пероксид водню, 2-3% борна кислота та ін.)

Зняття верхніх нестерильних шарів пов'язки (бинт, марля) здійснюють руками в рукавичках (всі процедури в перев'язочній виконуються в гумових рукавичках!). Після цього зняти стерильний перев'язочний матеріал, що безпосередньо контактує з раною, так само як і проводити всі подальші маніпуляції з раною, можна тільки стерильним інструментом. Використаний під час перев'язки матеріал скидають у тазик, а після її закінчення з тазика - у спеціальні баки для утилізації, в той час як сам тазик і використані інструменти поміщають в накопичувач для дезінфекції.

 

Тести для самоконтролю.

 

1. Показанням для заміни пов’язки буде:

А. Різка блідість шкіри.

Б. Суха пов’язка.

В. Значне промокання пов’язки кров’ю.

Г. Біль в ділянці рани.

2. Виберіть пов’язку, яку застосовують при переломі ключиці:

А. Черепашача.

Б. Чепець.

В. Поворотна.

Г. Спіральна.

Д. Дезо.

3. При розтягненні зв’язок у гомілковостопному суглобі Ви застосуєте пов’язку:

А. Поворотну.

Б. Черепашачу.

В. Хрестоподібну.

Г. Повзучу.

Д. Колосоподібну.

4. Мета накладання вантажу на рану після операції:

А. Попередження нагноєння.

Б. Зменшення болю.

В. Попередження кровотечі.

Г. Попередження розходження швів.

Д. Попередження утворення відлежків.

5. Як називається пов’язка, при якій кожен палець кисті забинтований окремо?

А. Циркулярна.

Б. Спіральна.

В. Лицарська рукавичка.

Г. Дезо.

Д. Вуздечка.

6. Після пункції з приводу бурситу ліктьового суглоба слід накласти пов’язку:

А. Тиснучу черепашачу.

Б. Тугу черепашачу.

В. Тугу циркулярну.

Г. Тиснучу спіральну.

7. Пацієнту з термічним опіком тильної поверхні китиці ІІ ступеня слід накласти пов’язку:

А. Спіральну.

Б. „Лицарську рукавичку”.

В. Хрестоподібну.

Г. Поворотну.

Д. Колосоподібну.

8. Лікарю травматологічного відділу перед гіпсуванням слід визначити якість гіпсу. Який з наведених способів вказує на хорошу якість гіпсу ?

А. Гіпсова кулька, кинута з висоти 1 метра, розбивається.

Б. Гіпс має запах тухлих яєць.

В. При змочуванні гіпс змінює колір.

Г. Гіпс коричневого кольору.

Д. Сухий гіпс не зліплюється в долоні.

9. Перед приготуванням гіпсових бинтів Ви контролюєте якість гіпсу, змішуючи його невелику порцію з водою. Вкажіть час, впродовж якого твердне доброякісний гіпс:

А. 5 – 7 хв.

Б. 10 – 12 хв.

В. 15 – 18 хв.

Г. 20 – 25 хв.

Д. 28 – 30 хв.

10. Ви працюєте перев’язувальною медсестрою хірургічного відділу. Лікар призначив декільком хворим перев’язки на другий день після операції. Їх необхідно запросити до перев’язувальної. Хворого з якою патологією з перелічених Ви покличете першим?

А. Абсцес плеча.

Б. Карбункул шиї.

В. Остеомієліт стегна.

Г. Ліпома спини.

Д. Кишкова непрохідність.

 Ситуаційні задачі.

1. У потерпілої забійні рани передпліччя, деформація в ділянці зап’ястка; скаржиться на сильний біль і неможливість рухати травмованою кінцівкою. Яку слід накласти пов’язку потерпілій?

2. У пацієнта карбункул потиличної ділянки. Якою пов’язкою доцільно зафіксувати перев’язувальний матеріал після розкриття гнійника?

3. Впродовж 2 діб після іммобілізації кінцівки гіпсовою циркулярною пов’язкою пацієнт скаржиться на наростанню болю в кінцівці, відчуття затерпання. Які ускладнення могли виникнути в даній ситуації, яка допомога?

4. Через 2 тижні після накладення безпідкладкової циркулярної гіпсової пов’язки на гомілку хворий поскаржився на біль в ділянці гомілковостопного суглобу. При огляді виявлено набряк, синюшність шкіри. Яке ускладнення виникло? Що спричинило дане ускладнення?

 

Практичні навички до теми:

Складання набору медичних інструментів для: венесекції, трахеостомії, первинної хірургічної обробки ран, лапароцентезу, апендектомії, трепанації черепа, ампутації кінцівки, скелетного витягнення, розтину гнояків.

Накладання та зняття швів.

 Накладання м’яких і твердих пов’язок: клейових, бинтових (чепець, на одне і обидва ока, вуздечку, хрестоподібну на потилицю, колосоподібну на плечовий суглоб, спіральну на грудну клітку, грудну залозу, Дезо, черепашачу, на пальці, восьмиподібну на променево-зап’ястковий суглоб), косинкові пов’язки, шини Крамера, Дітеріхса), підготовка гіпсових бинтів, лонгет, накладання і зняття гіпсових пов’язок та лонгет, підготовка шини Беллера для застосування

 

 

Література:

 

 

 

·        Медсестринство в хірургії: посібник з практичних            навичок/О.Л.Ковальчук,Р.О.Сабадишин,О.В.Маркович-Тернопіль:            Укрмедкнига,2002.

·        Хірургія: підручник/ О.М.Кіт,О.Л.Ковальчук,І.С.Вардинець,А.О.Боб.-           Тернопіль:ТДМУ,2014.