Викладач Єрофєєва В. В Навчальна дисципліна: «ВІйськово-медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій». Тема лекційного заняття№ 5: «Стихійні лиха, їх класифікація і медикотактичні особливості. Основи організації та проведення аварійно-рятувальних і невідкладних робіт, медична допомога в районах стихійних лих » Група 4 Б л/с. Дата: 18.04. 22
Викладач
Єрофєєва В. В
Навчальна
дисципліна: «ВІйськово-медична підготовка та медицина надзвичайних
ситуацій».
Тема лекційного
заняття№ 5: «Стихійні лиха, їх класифікація і медикотактичні особливості.
Основи організації та проведення аварійно-рятувальних і невідкладних робіт,
медична допомога в районах стихійних лих »
Група 4 Б л/с.
Дата: 18.04. 22
ЛЕКЦІЯ
Стихійні лиха, їх класифікація і
медикотактичні особливості. Основи організації та проведення
аварійно-рятувальних і невідкладних робіт, медична допомога в районах стихійних
лих
ПЛАН
Загальні
причини виникнення і класифікація стихійних лих. Медикотактична характеристика
атсмосферних, гідросферних та літосферних природних небезпек: можливий характер
патологій, санітарно-гігієнічний та епідеміологічний стан територій, наявність
лікувально-профілактичних заходів, шляхів евакуації. Правила
поведінки населення та заходи безпеки під час виконання робіт щодо ліквідації
наслідків природних катастроф (землетруси, повені, 20 урагани тощо).
Основні заходи під час ліквідації наслідків
природних катастроф. Організація і проведення пошукових та аварійно-рятувальних
робіт в осередку стихійного лиха. Медичне забезпечення та функціональні
формування екстреної медичної допомоги при наданні медичної допомоги, евакуації та
розосереджуванні населення.
Особливості роботи медичної сестри в складі
рятувальних бригад під час катастроф природного походження.
Основні положення Єдиної державної системи
запобігання і реагування на надзвичайні техногенні і природні ситуації.
.
Стихійні лиха.
Класифікація та медико-тактичні особливості. Основи організації та проведення
аварійно-рятувальних і невідкладних робіт, медична допомога в районах стихійного
лиха
ЗМІСТ
Велику шкоду наносять суспільству небезпечні
природні явища. Лісові та торфяні пожежі, землетруси, повені, зсуви, снігові
заноси, бурі, урагани – ось далеко не повний перелік найчастіших стихійних лих.
Щорічно на планеті спостерігається 100000 гроз, 10000 повеней, тисячі
землетрусів, пожеж, зсувів та ураганів, сотні вивержень вулканів, тропічних
циклонів. За 20 років від стихійних лих загинуло 3млн. людей і близько 1 млр.
людей відчули на собі наслідки стихійних лих. Нині у світі щотижня реєструється
катастрофа. Катастрофа – великомасштабна аварія, що призводить до важких,
трагічних наслідків. Катастрофа – це раптова, швидкоплинна подія, викликана
силами природи, що спричинила численні людські втрати, завдала шкоди чи
створила загрозу здоров’ю значної кількості людей. Серед НС природного
походження на Україні трапляються: ·
Геологічні явища ( зсуви, обвали, просадки земної поверхні); · Метереологічні
явища ( зливи, ураган, снігопади, град, ожеледь); · Гідрологічні
явища ( повені, паводки, підвищення ґрунтових вод); · Природні пожежі
лісових та хлібних масивів; ·
Масові інфекційні хвороби людей. У поняття медико – тактичних характеристик
катастроф входять: величина і структура втрат населення; наявність або
відсутність зараження місцевості в районі катастрофи; розміри осередку
ураження. Катастрофи характеризуються раптовістю виникнення і багатьма
чинниками. Основними чинники : механічні, хімічні, радіаційні, термічні,
біологічні. Ці чинники можуть діяти одночасно або послідовно, зумовлюючи численні,
поєднані, комбіновані ураження різного ступеню важкості. Землетруси – підземні
удари та коливання поверхні землі. Вони серед усіх стихійних лих складають 15%.
В Україні сила землетрусів більше ніж 7 балів охоплює територію де проживає -
33 - 2 млн. людей і розповсюджені Закарпаття, Одеська, Чернівецька області.
Зона 8 – 9 балів з населенням 14 тис. людей. 5 балів – 11 областей – Івано –
Франківська, Хмельницька,Вінницька,Миколаївська. Всього площа складає 123700км,
населення – 11 млн. Травми – ушкодження кінцівок, забій м’яких тканин з
значними кровотечами та скальпуванням шкірних покривів, СТС. У людей – нервово
– психічні розлади, стан емоціонального напруження, збудження, роздратування.
10% населення необхідна психоневрологічна допомога та стаціонарне лікування.
Усе населення – прийом заспокійливих та седативних засобів. Надаючи медичну
допомогу необхідно передбачити: ·
Своєчасне надання усіх видів медичної допомоги у разі всіх можливих видів
ураження; · Надання
медичної допомоги особовому складу формувань, які ведуть рятівні роботи; · Проведення
лікувально – профілактичних заходів спрямованих на зменшення кількості людей з
нервово – психічними розладами, загостреннями соматичних захворювань, а також
надання допомоги у разі передчасних та нормальних пологів; · Запобігання
виникненню і ліквідація можливих спалахів інфекційних захворювань. Повені –
тимчасове затоплення значної території суши водою внаслідок різких природних
змін. Вони складають 40% усіх природних катастроф. В Україні 22400 рік і річок,
довжина – 130000 км. Зонами можливих повеней є: · Північні райони
– ріки : Прип’ять, Десна; ·
Західні регіони – Дністер, Прут, Західний Буг; · Східні регіони
– Псел, Ворскла, Сула; ·
Південні райони – Дунай, Південний Буг. Тривалість повеней може досягати 7 – 20
днів та більше. Причини виникнення повеней: · Природного
характеру – високі рівні води, дощові паводки, затори, дія нагонного вітру; · Гідродинамічні
аварії – прориви гребель, дамб, шлюзів з утворенням хвилі прориву та проривного
паводку. Санітарні втрати – в основному терапевтичного характеру. Ураження
людей – утоплення та загальне охолодження ( замерзання); можливо – гіпертонічні
кризи, напади бронхіальної астми, порушення мозкового кровообігу, передчасні
пологи, поява психічних розладів, можуть бути – переломи, вивихи, поранення.
Селі, зсуви – раптовий тимчасовий потік, що формується в руслах гірських рік у
Карпатах у вигляді зсувної маси. Селі рухаються окремими валами. Об’єм потоків
можуть досягати сотень тисяч, інколи мільйонів кубічних метрів, розміри уламків
– 3 – 4 м, маса 100 – 200 тонн, швидкість до 15 км/час, селі руйнують дороги,
споруди. - 34 - Ураган – вітер величезної руйнівної сили, швидкість більше 30
км /год. або 30 м/секунду і значної тривалості. Руйнує споруди, звалює стовпи
ліній електропередач, дерева, пошкоджує транспортні магістралі, мости,
комунальне – енергетичні системи, призводить до людських жертв. Різновидами
урагану є буря і смерч. Швидкість вітру під час бурі 20 м/секунду. Смерч –
вихровий рух повітря, що виникає у грозовій хмарі та поширюється у вигляді
величезного чорного рукава або хобота, розрідженого усередині. Діаметр хобота –
30 м, висота – 800 – 1500 м, швидкість – 50 – 60 км / годину,торкаючись до
землі, спричиняють великі руйнування. У структурі ушкоджень людей переважають
множинні та поєднані травми голови, груди, живота, кінцівок. Травми кінцівок
складають до 83%, які можуть бути ізольовані, а також множинні. З моменту коли
починається відчування коливання землі та до того як їх сила зросте до 8 балів
проходить 20 – 30 секунд. Найбільш потужні коливання тривають декілька хвилин.
Землетрус до 9 балів буває від 1 до 3 хвилин. Спосіб поведінки людей при
землетрусах : ·
Залишити будівлю або залишитися і зайняти в середині будівлі місце – дверні
отвори у капітальних стінах; ·
У будинку триматися подалі від окон, перегородок, остерігатися падіння
штукатурки, арматури, плит перекриття, полиць з посудом та іншими предметами; · Не слід
користуватися ліфтом; ·
Опинившись на вулиці – треба відбігти від будинку на середину вулиці або будь –
якого вільного від забудови місця; ·
Недопустимо перебування людей у об’єктів на території яких є вибухо,
пожежонебезпечні речовини або СДОР. Найчастіше травми можуть бути нанесені
осколками скла, шиферу, черепиці, шматками дахового заліза, дошками, вивісками,
небезпеку являють обірвані та не від’єднанні від електричної мережі дроти.
Транспорт зупиняється, відкриваються двері. Після землетрусу : розшук,
вивільнення з – під завалів та надання першої медичної допомоги потерпілим.
Забороняється без потреби ходити по завалам, заходити у зруйновані будинки,
користуватися відкритим вогнем. Велике значення під час повеней має своєчасне
прогнозування, оповіщення населення та евакуація з районів імовірного
затоплення людей, худоби, матеріальних цінностей. Перед евакуацією населення у
район, який уникає затоплення, усі громадяни виконують роботи щодо захисту
свого житла : відключають воду, газ, електропостачання, переносять на верхні
поверхи речі домашнього вжитку, забивають двері та вікна дошками, фанерою.
Громадяни, які підлягають евакуації, повинні прибути на місце збору і мати при
себе документи, речі першої необхідності, невеликий запас води, продуктів.
Евакуація проводиться у найближчі населені пункти. Інформацію про наближення
урагану надають установи гідрометеослужби. Місцеві жителі проводять заходи :
укріплення споруд, будівель, зачиняють вікна, двері, люди переводяться в
укриття, проводиться перегони худоби у безпечні місця. У зоні дії урагану
необхідно дотримуватися правил безпеки: - 35 - · Не виходити з
укриття відразу після ослаблення вітру; ·
Знаходитися якнайдалі від різних предметів, електропроводів; · Знаходячись
поза укриття треба знайти яр, рів, яму або щільно припасти до землі. У ході
ліквідації наслідків урагану : розшук потерпілих, витягування з – під завалів,
уламків будівель і споруд; надання допомоги та доставка у лікарню; гасіння
пожеж; ліквідація аварій на промислових об’єктах. Здебільшого населення про
небезпеку селевого потоку може бути попереджено лише за десятки хвилин, рідше
за 1 – 2 години. Про наближення селевого потоку можна дізнатися за характерними
звуком валунів та уламків каміння, що перекручуються і б’ють один одного. Це
звук нагадує гуркіт потягу, який наближається на великій швидкості. Про початок
зсуву свідчать ознаки: · Поява
шпарин на стінах будинків; розриви на дорогах, берегових укріплення і
набережних; ·
Випинання землі; ·
Зміщення підвалин різних висотних конструкцій та дерев. Головними причинами
травмування та загибелі людей у разі селевих потоків і зсувів є : · Завалення людей
ґрунтом, камінням, деревами; ·
Нанесення травм предметами, що падають, камінням, деревами; · Завалення людей
у зруйнованих будинках обваленими конструкціями; · Захоплення
людей бурхливим потоком води, селевої маси. Після оповіщення про наближення
селевого потоку необхідно : Залишити приміщення, перебратися у безпечне місце,
залишаючи приміщення – перекрити воду, газ, вимкнути світло, електроприлади,
загасити вогонь у печі, підготувати жердини, канати, вірьовки для врятування
людей, захоплених селевим потоком. Дотримання правил безпеки допомагає уникнути
нещасних випадків і втрат серед рятівників та населення під час виконання
рятувальних і відновлювальних робіт у місцях катастроф. Тому особовому складу
формувань треба завчасно роз’яснити характерні особливості самого осередку та
наступних дій, порядок проведення робіт і правил техніки безпеки. При гасіння
пожежі - використовувати протигаз, при роботі на воді – забороняється
перевантажувати човни і катери. Важливим для медичних формувань є вибір місця
для розгортання і роботи у районі лиха. Необхідно дотримуватися правил:
· Місце
надання допомоги повинно бути максимально наближене до осередку масових
санітарних втрат;
·
Місця розгортання формувань повинні знаходитися поблизу шляхів евакуації
потерпілих;
·
Під час землетрусів забороняється розгортати медпунктів уцілілих будинках
;
· Під час
повеней місце для збору потерпілих і надання їм допомоги треба вибирати на
незатопленій території;
·
У зимову, холодну пору року необхідно устаткувати місця обігріву потерпіли
Література:
1)Гут Т.М. Практикум з
вйськово- медичної підготовки:.-К.: Здоровя,2001.-92с.
2)Пашко К.О.,Герасимів
І.М. Вйськово- медична підготовка: підручник для вищих навчальних закладів 1-2
рівнів акредитації.-Тернопіль:Укрмедкнига,1999.-323с.
3)СидоренкоП.І.Військовомедичнапідготовка:підручник//П.І.Сидоренко,
Т.М. Гут, Г.А.Чернишенко.- К.: Медицина, 2008.-432 с.
Коментарі
Дописати коментар