Викладач Єрофєєва В.В. Предмет Хірургія Група 4 А л/с Дата: 01.11.22. Тема практичного заняття №9: «Защемлена грижа .Гостра кишкова непрохідність.»

Викладач Єрофєєва В.В.

Предмет Хірургія

Група 4 А л/с Дата: 01.11.22.

Тема практичного заняття №9: «Защемлена грижа .Гостра кишкова непрохідність.»

План Навчальної практики (дистанційне навчання).

1.Аналіз перебігу хвороби в пацієнтів з гострою кишковою непрохідністю,защемленою грижею

2. Відпрацювання навичок перевірки симптомів під час огляду,необхідних для розпізнавання гострих хірургічних захворювань з теми(на імпровізованому фантомі), знання необхідних лабораторних і спеціальних методів дослідження.

3. Складання алгоритмів надання першої медичної допомоги в разі гострої кишкової непрохідності, при защемленій грижі.

4. Вирішення: ситуаційних задач,тестових завдань;відповіді на контрольні питання з теми та на повторення попередніх тем з розділу «Хронічні та гострі захворювання та ушкодження органів черевної порожнини.

Завдання

1. Прочитати складений опорний конспект (його додати для перевірки),намалювати схему класифікації гострої кишкової непрохідності.

2. Скласти алгоритмів надання першої медичної допомоги в разі гострої кишкової непрохідності, при защемленій грижі.

3. Вирішити запропоновані задачі,тести.

4. Зробити презентацію з зозначених тем.

Опрацювати теоретичний матеріал у Google-класі

Теоретичі відомості до теми

Защ емлення грижі.

Грижа – це вихід внутрішніх органів, вкритих паріетальною очеревиною, через природні( «слабкі місця черевної стінки») чи набуті дефети(операції,травми) в черевній стінці, під шкірні покрови. Серед зовнішних гриж, які виходять через природні отвори найбільш часто зустрічаються пахові грижі. Набуті отвори – це наслідок операцій(післяопераційні вентральні грижі) або травм передньої черевної стінки. Будь-яка грижа складається з трьох структурних елементів: грижових воріт(дефект у м’язово-апоневротичному шарі черевної стінки), грижового мішка( складається з шийки,тіла,дна; шари мышка-парієтальна очеревина, фасція,клітковина,шкіра) і грижового вмісту(будь-який орган черевної порожнини).

Незащемлена грижа виявляється у вигляді м’якоеластичного вип’ячування, яке зникає, коли хворий приймає горизонтальне положення тіла. Ця ознака вказує на те, що органи, які знаходяться в грижовому мішку вільно мігрують з грижі через грижові ворота в черевну порожнину і навпаки.В таких випадках спостерігається так званий симптом кашльового поштовху: палец(пальці),введений в грижові ворота,відчуває поштовх органа,який прагне вийти за межі черевної порожнини.

Дуже небезпечними вважаються внутрішні грижі,тому шо діагностика їх,навіть при защемленні утруднена,а насдідки цього непередбачені.Діагноз часто виявляється на операційному столі.

При фізичному навантаженні, сильному кашлі чи інших факторах, які можуть викликати підвищення внутрішньочеревного тиску в грижовий мішок раптово можуть ввійти кілька петель кишківника або пасмо великого чіпця, розтягуючи при цьому грижові ворота. Після зниження внутрішньочеревного тиску грижові ворота різко зменшуються в розмірах і грижовий вміст не може повернутися назад в черевну порожнину. Виникає одне з ускладнень грижі, яке називається еластичним защемленням. У хворого з’являється біль в ділянці грижі, грижове вип’ячування стає напруженим і щільним, не зменшується, коли хворий лягає,зникає с-м кашльового поштовху Поступово до цих ознак приєднується нападоподібний біль в животі, блювання, не відходять гази( ознаки кишкової непрохідності).

Розрізняють калове защемлення,ретроградне-грижа Майдля або W-подібне защемлення(діагноз на операційному столі),Защемлення дівертікула Меккеля-грижа Літтре( неповне зарощення жовчної протоки,що проходить через пупочний канатик під час ембріонального розвитку плода і несе поживні речовини.Пізніше перетворюється на середню зв’язку,яка розташована на внутрішній поверхні стінки очеревини.при неповному зарощенні з’являється дивертикул-витинання).

У виявленні защемлення грижі бувають сумніви і навіть помилки при так званому пристінковому Ріхтерівському защемленні-сдавлення частки стінки кишки,коли в клініці відсутні ознаки кишкової непрохідності.

Якщо хворий не звернеться вчасно до лікаря, то защемлена в грижових воротах і позбавлена кровопостачання петля кишки починає некротизуватися. У хворого підвищується температура тіла, біль у животі стає постійним, з’являється позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга.

Всі хворі на защемлену грижу повинні бути госпіталізовані в хірургічні відділення – їм необхідно проводити невідкладну операцію. До моменту госпіталізації хворому не можна вводити знеболюючих,спазмолітичних засобів,незважаючі на безперечність діагнозу(вміст гріжі,можливо некротизований, може вправитись в черевну порожину), не можна вживати воду і їжу,прикладати тепло,робити клізму,промивати шлунок.

Тестові завдання

1.Ранньою ознакою защемлення зовнішньої грижі живота є все, крім:

A. Різкого болю

B. Гострого початку захворювання

C. Раптової невправимості грижі

D.Підвищення температури тіла.

E. Болючості та напруження грижового випинання

2.В якому варіанті оперативне лікування при защемленій грижі протипоказане:

· A. Гігантський розмір грижі

· B. Вагітність в другій її половині

· C. Флегмона грижового мішка

· D. Недавно перенесений інфаркт міокарду

· E.Протипоказань немає

3. Чинниками, що спричиняють виникненню черевних гриж, є:

· A. Особливості анатомічної будови передньої черевної стінки у місцях виникнення грижі

· B. Літній вік, прогресуюче схуднення

· C. Захворювання, що викликають підвищення внутрішньочеревного тиску

· D. Важка фізична праця

· E.Все перераховане

· 4. При мимовільному вправленні защемленої грижі тактика хірурга передбачає:

· A. Лапаротомію з ревізією органів черевної порожнини

· B.Спостереження за хворим в стаціонарі

· C. Поставити очисну клізму

· D. Можливість відпустити хворого додому з повторним оглядом

· E. Жодна з рекомендацій не вірна

5. Виключити з наведених пунктів передопераційної підготовки при защемленій грижі зайвий:

· A. Підготовка операційного поля

· B. Спорожнення сечового міхура

· C. Ввдення назогастрльного зонда

· D. Проведення премедикації

· E. Зняття зубних протезів

6.Невправимість грижі залежить:

· A. Від злук грижового мішка з навколишніми тканинами

· B. Від злук між грижовим мішком і органами, що знаходяться в ньому

· C. Від звуження грижових воріт

· D. Від виходу в неї сечового міхура

· E. Від виходу в неї сліпої кишки

7.Під час поступлення хворого з підозрою на Ріхтерівське защемлення необхідно провести:

· A. Спостереження протягом 1-2 годин для уточнення діагнозу,а потім операцію

· B. Виконання термінової операції

· C. Спостереження

· D. Консервативне лікування

· E. Вправлення грижі

8.Пахвинну грижу слід диференціювати:

· A. З водянкою яєчка

· B. З паховим лімфаденітом

· C. З варикозним розширенням вен сім'яного канатика

· D. З водянкою сім'яного канатика

· E. Зі всіма перерахованими захворюваннями

9. Защемлену стегнову грижу необхідно диференціювати:

· A. З ліпомою

· B. З холодним натічником

· C. З защемленою пахвинною грижею

· D. З гострим тромбофлебітом варикозного вузла в області зовнішнього отвору стегнового каналу

· E. Зі всім перерахованим

10. Стегнові грижі частіше зустрічаються:

· A. У чоловіків літнього віку

· B. У багатонародивших жінок

· C. У жінок тих, що не народжують

· D. У хлопців

· E. У дітей

11.До утворення післяопераційної грижі приводять:

· A. Ранева інфекція

· B. Післяопераційний парез

· C. Серединний розріз

· D. Неправильна техніка ушивання рани

· E.Все вище перераховане

12.Внутрішні органи можуть складати частину стінки грижового мішка при наступних грижах:

· A. Ріхтерівській

· B. Косій пахвинній

· C.Ковзній

· D. Прямій пахвинній

· E. Ні в одній з перерахованих

Типові задачі

1. Хвора Т., 44 роки, поступила через 10 годин від початку захворювання зі скаргами на сильні болі в ділянці пупка, багаторазове блювання, здуття живота. Зі слів хворої: напередодні працювала на подвір’ї. Стан середньої тяжкості. Шкіра та слизові бліді, сухі. ЧСС 100 уд/хв. АТ 110/60 мм рт.ст. Язик підсихає, обкладений. Живіт помірно здутий, м’який, болючий у ділянці пупка. Симптоми подразнення очеревини чітко не визначаються. Перистальтика в’яла. При обстеженні випинання в ділянці пупка, від’ємний симптом кашльового поштовху. На оглядовій рентгенографії черевної порожнини виявлено поодинокі чаші Kloiber. Який діагноз найбільш ймовірний?

2. Хворий Л., 57 років, поступив на 2-гу добу після початку захворювання зі скаргами біль в пахвинній ділянці, який супроводжується випинанням, збільшенням об’єму живота, задишкою, тахікардією, постійним блюванням, порушенням відходження газів, підвищенням температури тіла. Пахвинна грижа протягом 10 років. Хворий ейфоричний. Загальний стан тяжкий. ЧСС 120/хв.., дихання 28/хв.., АТ 170/100 мм рт.ст. Лейкоцити крові 18,8 Г/л. При огляді в правій пахвинній ділянці ущільнення 3х4см з гіперемією шкіри. Яке ускладнення наступило у даного хворого?

3. У хворого 65 років з тривалим анамнезом пахвинної грижі наступило защемлення. Пацієнт самостійно вправив грижове випинання. Через 12 годин стан погіршився. Появились болі у всіх відділах живота. Пульс 100/хв. АТ 90/60 мм рт. ст., температура тіла 37,4оС. Позитивні симптоми подразнення очеревини. Яка причина погіршення стану хворого? Як визначити життездатність кишки,яка защемилась

Гостра непрохідність кишківника– це захворювання, в основі якого лежить порушення просування вмісту по тонкому чи товстому кишківнику. Причини цієї патології є різноманітні: пухлини кишки, чужорідні тіла (безоари), глисти, жовчні камені, защемлення грижі, зрощення в черевній порожнині, оперативні втручання, порушення кровопостачання кишки та ін. Класичною і постійною ознакою кишкової непрохідності є нападоподібний біль в животі. Залежно від причини кишкової непрохідності інтенсивність і частота болю може наростати поступово чи гостро. У хворих спостерігається багаторазове блювання, після якого наступає деяке полегшення на короткий час. Живіт є значно здутим, відмічається затримка відходження випорожнень і газів. Температура тіла не підвищена, однак з прогресуванням хвороби і приєднанням перитоніту- досягає 38-39°С.Хворі на гостру непрохідність кишківника підлягають негайній госпіталізації в хірургічне відділення.

Класифікація кишкової непрохідності: За походженням: • вроджена • набута За клінічним перебігом: • гостра • хронічна За механізмом розвитку: 1. Механічна: • обтураційна (закупорка кишки зсередини чи стискання ззовні пухлинами, кістами, глистами, копролітами, жовчними каменями, чужорідними тілами, рубцеві стенози кишки) • странгуляційна (завороти, вузлоутворення) • змішана (спайкова, защемлені грижі, інвагінації) 2. Динамічна: • спастична • паралітична За локалізацією механічної перешкоди: • тонковишкова (висока, низька) • товстокишкова За ступенем порушення пассажу кишкового вмісту: • повна • часткова Крім того, в ході розвитку патологічного процесу виділяють: І стадію – гострого порушення кишкового пасажу ІІ стадію – гострих розладів гемоциркуляції в стінці кишки і її брижі ІІІ стадію – перитоніту (термінальна)

Завдння:намалюйте схему класифікації ГКН

Кардинальна відмінність механічної кишкової непрохідності від динамічної полягає в тому, що в першому випадку є механічна перешкода кишковому пассажу, а в другому – просвіт кишки вільний, порушується її моторна функція, без механічної перепони для просування кишкового вмісту. Основні клінічні ознаки і симптоми гострої кишкової непрохідності: • нападоподібний біль. При странгуляційній кишковій непрохідності – постійний біль, який підсилюється на висоті перистальтичного руху. При обтураційній кишковій непрохідності – біль тільки на висоті перистальтики, в запущених випадках – постійний біль; • блювання. При високій кишковій непрохідності не приносить полегшення. При низькій кишковій непрохідності – на початку захворювання відсутнє. В блювотних масах шлунковий вміст, потім жовч, в запущених випадках – темна рідина з запахом калу; • затримка стільця і газів; • загальний стан – у більшості випадків тяжкий; • положення в ліжку на спині або на боці (рідко). Хворий неспокійний під час приступу болю, його обличчя виказує страждання; • температура тіла спочатку нормальна, потім знижується. При наявності перитоніту температура зростає до 38-40оС; • пульс спочатку без змін, потім частішає, слабкого наповнення і напруження; • АТ знижується (результат гіповолемії та гіпокаліємії); • язик спочатку вологий, вкритий сірим нальотом, потім сухий з брудним нальотом; • живіт здутий, при вузлоутворенні – асиметричний; • перистальтика спочатку підсилена і дзвінка, потім слабне і стихає (симптом "могильної тиші"); • симптом Wahl – при огляді живота видно контури роздутої петлі, або пальпується балоноподібно роздута петля кишки; • симптом Склярова – "шум плеску" при легкому струшуванні черевної стінки; • симптом Kiwull – при перкусії з одночасною аускультацією живота відмічається високий тимпаніт з металевим відтінком над переповненою газами і роздутою петлею кишки; • симптом Mathieu – при швидкій перкусії над пупкової ділянки вислуховується "шум плеску", ознака повної кишкової непрохідності; • симптом Гангольфа – притуплення перкуторного звуку в відлогих місцях черевної порожнини, що свідчить про скупчення вільної рідини. • симптом Спасокукотського – при аускультації чути "шум падаючої краплі"; • симптом Schlange – підсилення перистальтики при легкому струшуванні чи пальпації передньої черевної стінки; • симптом Lotheissen – при аускультації не прослуховується перистальтика і вислуховуються дихальні шуми та серцеві тони (ознака перитоніту); • симптом Mondor – ригідність передньої черевної стінки, яка нагадує консистенцію роздутого м'яча (ознака перитоніту); • симптом Dance – впадіння черевної стінки в правій пахвинній ділянці при ілеоцекальній інвагінації; • симптом Cruvellhier – характерний для інвагінації кишок: кров в калі або забарвлений кров’ю слиз в поєднанні з переймистим болем в животі і тенезмами; • симптом Руша - характерний для інвагінації кишок: виникнення болю і тенезмів при пальпації видовженого пухлиноподібного утвору в животі; • симптом Шимана - при пальпації визначається різка болючість в правій пахвинній ділянці і відчуття «порожнечі» на місці сліпої кишки (заворот сліпої кишки); • симптом Tilijaks – характерний для інвагінації кишок: невідходження газів і затримка випорожнень на фоні болю в животі, блювання, тенезмів; • симптом Anschütz – здуття сліпої кишки при непрохідності нижче розташованих відділів товстої кишки; • симптом Baeyer – асиметрія живота (“косий живіт") через шиноподібне роздуття сигмоподібної кишки; • симптом Цеге-Мантейфеля – в пряму кишку вдається ввести тільки 300- 500 мл води. Більший об’єм виливається повз наконечник клізми (ознака низької (товстокишкової) непрохідності); • симптом Грекова – атонія і зіяння ануса; • симтом Hochenegg (синонім: симптом лікарів Обухівської лікарні) – балоноподібне роздуття порожньої ампули прямої кишки; • симптоми Blumberg, Воскресенського, (ознака перитоніту); • огляд per rectum: каловий завал, пухлину, інвагінат, кров на рукавичці. У клінічному перебігу гострої кишкової непрохідності виділяють три періоди або стадії: 1. Початкова або "ілеусного крику" – від 2 до 12 годин. Розвивається внаслідок порушення пасажу по кишці, характеризується гіперперестальтикою, розтягненням кишки вище місця обтурації, переймоподібним болем, блюванням. Змертвіння наступає швидко.

2. Стадія гемодинамічних розладів – від 12 до 24 годин. Біль стає постійним, живіт здутий, асиметричний, є повна затримка відходження калових мас і газів. Перистальтика кишечника в'яла, з’являються гемодинамічні зміни, пов'язані з гіповолемією та централізацією кровообігу. Спостерігається спрага, сухість язика, зниження тургору шкіри, зниження тонусу очних яблук, зниження АТ, тахікардія, підвищення гематокриту, спадіння шийних вен, зменшення діурезу.

3. Стадія перитоніту і поліорганної дисфункції. Стан хворого вкрай тяжкий, обличчя Гіппократа, сухий язик, калове блювання, живіт здутий, перистальтика не вислуховується, висока температура тіла, частий пульс, АТ до 60-70 мм. рт. ст. Розвивається гіповолемічний шок, гіпокаліємія, ацидоз крові. Про гіпокаліємію свідчить м'язова гіпотонія, зниження рефлексів, загальна слабкість, апатія, зниження АТ, порушення серцевого ритму, систолічний шум на верхівці серця, парез кишечника. У тяжких випадках – параліч дихання, асистолія.

Рентгенологічне дослідження – основний спеціальний метод діагностики ГКН, проводиться при найменшій підозрі на кишкову непрохідність. Спочатку виконують оглядову рентгеноскопію (-графію) черевної порожнини. При цьому можуть бути виявлені наступні ознаки: 1. Кишкові аркади - з’являються, коли тонка кишка роздувається газами, при цьому в нижніх колінах аркад наявні горизонтальні рівні рідини. Вони характеризують переважання газу над рідинним вмістом кишок і зустрічаються на ранніх стадіях непрохідності. 2. Чаші Клойбера (Kloiber) – горизонтальний рівень рідини з куполоподібним проясненням (газом) над ним, що має вигляд перевернутої чаші.

В останні роки для діагностики кишкової непрохідності все ширше використовують ультрасонографію, як безпечний і високоінформативний метод

Всі хворі з підозрою на гостру кишкову непрохідність повинні бути терміново шпиталізовані в хірургічний стаціонар. На догоспітальному етапі протипоказано знеболення,промивання шлунка,постановка клізм, приймання рідини та їжі.

В залежності від виду непрохідності, лікування може бути консервативним або оперативним. Комплекс заходів консервативної терапії включає:

- декомпресію верхніх відділів травного каналу шляхом аспірації вмісту через назогастральний зонд і звільнення дистальних відділів шляхом постановки очисних та сифонних клізм

- усунення болю, гіперперистальтики за допомогою спазмолітичної терапії, двобічної паранефральної новокаїнової блокади;

- інфузійну терапію, яку здійснюють з метою поповнення об'єму внутрішньосудинної та міжклітинної рідини, корекції водно-сольових розладів, порушень кислотно-лужної рівноваги, забезпечення парентерального харчування, регуляції реологічних властивостей крові, поповнення формених елементів та окремих компонентів крові, введення лікарських препаратів.

Мета оперативного втручання – відновити пасаж по травному каналу. Для цього необхідно вирішити наступні завдання:

• встановити локалізацію і вид непрохідності; • блокувати больову імпульсацію; • усунути непрохідність та при можливості основне захворювання, яке стало причиною гострої кишкової непрохідності; • оцінити життєздатність кишки в ділянці перешкоди та визначити покази до її резекції; • провести декомпресію травного каналу; • санувати та адекватно дренувати черевну порожнину.

Тестові завдання

1. Найчастішою причиною тонкокишкової механічної непрохідності є

А. Чужорідні тіла В. Жовчеві камені С. Пухлини D. Спайки черевної порожнини Е. Гельмінти

2. Вирішальними методами дослідження в постановці діагнозу гостра кишкова непрохідність будуть:

А. Оглядова рентгеноскопія черевної порожнини В. Ангіографія С. Езофагогастродуоденоскопія D. Лапароскопія Е. Колоноскопія

3. При якому виді кишкової непрохідності можуть спостерігатися кровянисті виділення з прямої кишки:

А. Паралітичній В. Спастичній С. Інвагінації D. Завороті тонкої кишки Е. Інфаркті кишок

4. До якого виду кишкової непрохідності належить заворот тонкої кишки: А. Обтураційної В. Странгуляційної С. Змішаної D. Спастичної Е. Динамічної

5. Причиною обтураційної кишкової непрохідності може бути все, крім:

А. Запальних зростів В. Заворот брижі кишки С. Жовчного каменя D. Інвагінації Е. Стиснення пухлиною

Типові задачі

1. Хвора 40 років, скаржиться на переймоподібні болі в животі, блювання, здуття живота, припинення відходження газів, відсутність стільця. Раніше була оперована з приводу деструктивного апендициту, позаматкової вагітності. Пальпаторно живіт болючий в усіх відділах, помірно напружений. Визначається шум плескоту, нечіткі симптоми подразнення очеревини, гіперперистальтика з металевим тоном. Який ваш попередній діагноз?.Назвіть моживі причини захворювання,методи обстеження для підтвердження діагнозу.

2. У хворої 36 років,доставленна ШД до приймального відділення. За дві години до поступлення в клініку несподівано з’явилися сильні переймистий біль в животі, який виник після їди. Було багаторазове блювання, незначне однократне випорожнення. Перед захворюванням самостійно проводила тижневий курс голодування. Стан хворої важкий, збуджена, весь час змінює положення тіла в ліжку. Акроціаноз, дихання часте, пульс 112 ударів за хвилину, АТ – 100/60 мм рт.ст. Живіт піддутий, асиметричний. В мезогастрії пальпується щільноеластичний утвір круглої форми. На висоті переймистих болей вислуховується посилена, дзвінка перистальтика. Визначається симптом Склярова. Який ваш діагноз? Яким буде лікування?

Контрольні тестові питання

1.У чому полягає перша медична допомога у разі діагностики “Гострого живота”?

А. У знятті болю знеболюючими засобами;

В. У зменшенні запалення введенням антибіотиків;

С. У зняттi болю за допомогою спазмолiтикiв;

D. У зменшенні запалення за допомогою холоду (міхура з льодом).

Е. Промити шлунок та поставити клізму.

2. У хворого Б., 59 років, три дні тому з’явився біль в епігастральній ділянці, який перемістився в праву здухвинну ділянку. Була нудота, одноразове блювання. Хворий займався самолікуванням (анальгін, грілка, промивання шлунка), стан хворого погіршувався, на 2-у добу з’явилось багаторазове блювання, біль поширився на весь живіт. При огляді стан хворого тяжкий, ейфоричний. Шкірні покриви бліді. Пульс 128 в 1 хв. АТ - 95/60 мм рт. ст. Язик сухий. Живіт напружений, болючий більше в правій здухвинній ділянці. Позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга по всьому животі. Температура - 37, 2^о С. Лейкоцитоз 18 х 10⁹. Про яке захворювання можна думати у даному випадку?

А. Перфоративна виразка шлунка;

В. Гострий холецистит;

С. Перитоніт;

D. Панкреатит;

Е. Паранефрит.

3. Яка найбільш специфічна ознака у хворого на гострий апендицит?

А. Біль внизу живота;

В. Під час повертання на правий бік біль в животі посилюється;

С. Багаторазове блювання, нудота;

D. Підсилена перистальтика кишечника;

Е. Позитивний симптом Сiтковського.

4. Як запобiгти розвитку перитонiту у хворого з проникаючим пораненням живота?

А. Мiсце поранення обколоти новокаїном;

В. Накласти асептичну пов’язку;

С. Накласти асептичну пов’язку та ввести антибіотики;

D. Ввести сульфанiламiди та антибіотики;

Е. Покласти холод на живiт.

5. У чому полягає перша допомога у разі гострого холециститу?

А. У прикладаннi холоду на живіт;

В. У введеннi спазмолiтикiв i болезаспокійливих;

С. Промити шлунок, ввести 0,1 % - р-н атропіну і 1 % - р-н промедолу;

D. У виклику операцiйної бригади;

Е. У негайному промиванні шлунка i постановці очисної клізми.

6. Х-ра, 44 років, скаржиться на сильний оперізуючий біль у верхній половині живота, нудоту, багаторазове блювання, здуття живота. Захворювання розпочалось після прийому гострої і жирної їжі. Стан її тяжкий, шкіра та слизові бліді, сухі, обличчя гіперемоване. Пульс – 100 уд. за1 хв, ритмічний, артеріальний тиск – 100/60 мм рт. ст. Язик сухий, обкладений сірим нальотом. Живіт помірно здутий, м'який, болючий в епігастральній ділянці. Симптоми подразнення очеревини визначаються не чітко. Перистальтика кишечника ослаблена. Жовчний міхур не пальпується. Ваш діагноз?

А. Гостра кишкова непрохідність;

В. Гострий гастрит;

С. Гострий холецистит.

D. Гострий панкреатит.

Е. Перитоніт.

7. Яка основна клiнiчна ознака кишкової непрохiдностi?

А. Наростаючий бiль в животi;

В. Раптовий бiль в животi;

С. Переймоподiбний бiль в животi;

D. Постiйний бiль в животi;

Е. Незначний бiль в животi.

8.Який основний клінічний симптом механічної кишкової непрохiдностi?

А. Симптом Сiтковського;

В. Симптом Грекова-Ортнера;

С. Симптом Склярова (“шум плеску”);

Д.Симптом Щоткiна-Блюмберга;

Е. Симптом Пастернацького.

9. Хворий, 20 років, скаржиться на сильний біль в епігастральній ділянці, нудоту, блювання. Біль з'явився раптово, 2 год тому. Язик вологий. Живіт помірно здутий, при пальпації напружений, болючий у правій половині, більше в епігастрії. Печінкова тупість відсутня. Ваш діагноз?

А. Гострий панкреатит;

В. Загострення виразкової хвороби шлунка;

С. Перфоративна виразка шлунка чи дванадцятипалої кишки;

D. Гострий перфоративний холецистит;

Е. Гострий перфоративний апендицит.

10.Яка найбільш характерна ознака защемленої грижi?

А. Збільшення грижового випинання;

В. Прослуховування перистальтики над випинанням;

С. Наявність тупого звуку над грижовим випинанням;

D. Наявність невправного грижового випинання;

Е. Болючість i неможливість вправлення випинання.

11. Хворий, 52 років, має пахову грижу протягом 2-х років. Після підняття значної ваги виник біль у животі й грижовому випинанні, грижа перестала вправлятись у черевну порожнину. Грижове випинання напружене, болюче, симптом "кашльового поштовху" від'ємний. Якою повинна бути тактика у даному випадку?

А. Ввести хворому спазмолітичні й знеболювальні засоби.

В. Терміново направити хворого в хірургічне відділення.

С. Вправити грижове випинання в черевну порожнину,

D. Ввести навколо грижових воріт 0,25.% розчин новокаїну.

Е. Порадити хворому прийняти гарячу ванну.

12.Який захiд необхiдно провести першочергово, надаючи першу допомогу у разi проникаючого поранення живота?

А. Зупинити кровотечу;

В. Ввести спазмолiтики, знеболюючі;

С. Обколоти місце поранення новокаїном;

D. Ввести серцево-судинні препарати;

Е. Накласти асептичну пов’язку на рану.

13.Який основний симптом розвивається при ушкодженні порожнистого органа черевної порожнини?

А. Біль в животі;

В. Обличчя Гіппократа;

С. Наростання лейкоцитозу в кровi;

D. Симптом Щеткiна-Блюмберга;

Е. Симптом Пастернацького.

14. Як надати першу медичну допомогу хворому з раною живота, з якої випинаються петлі кишок?

А. Увести знеболюючі засоби, на рану покласти міхур з льодом, ввест протиправцеву сироватку і направити до лікарні;

В. На рану накласти мазь Вишневського або іншу мазь, закрити стерильною серветкою, і направити постраждалого до лікарні;

С. Негайно без додаткових дій транспортувати постраждалого до лікарні;

D. Рану і петлі кишечника закрити стерильною серветкою, зрошеною ізотонічним розчином натрію хлориду, прибинтувати до живота і негайно транспортувати до лікарні.

Е. Швидко вправити кишки в живіт, на рану накласти стерильну серветку з антибіотиком, зверху прикрити целофаном і негайно транспортувати до лікарні.

15. Яка найбiльш часта і основна ознака розриву селезінки?

А. Гострий біль в животі;

В. Затримка стільця i газів;

С. Часте сечовипускання;

D. Тахікардія i зниження артеріального тиску;

Е. Наростання симптомів iнтоксикацiї.

Джерела інформації:

1. КітО.М.,Ковальчук О.Л., Пустовойт Г.Т. Медсестринство в хірургії. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.

2. Кіт О.М., Ковальчук О.Л., Вардинець І.С., Боб А.О. Хірургія. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.с 490-495; с 508-510.

3. Ковальчук О.Л., Сабадишин Р.О., Маркевич О.В. Медсестринство в хірургії (посібник із практичних навичків). Навчальний посібник для студентів ВМЗ І-ІІ рівнів акредитації. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.с405-408.