Викладач ЄрофєєваВ.В. Навчальна дисципліна «Особливості розвитку і функціонування органі ісистем у віковому аспекті». Тема практичного заняття №5 «Вікові особливості системи кровообігу». Група 2Б л/с. Дата: 28.03.23

 

Викладач ЄрофєєваВ.В.

Навчальна дисципліна «Особливості розвитку і функціонування органі ісистем у віковому аспекті».

Тема практичного заняття №5 «Вікові особливості системи кровообігу».

Група 2Б л/с.             Дата: 28.03.23  

Тема практичного заняття №5 «Вікові особливості системи кровообігу»

1.Згідно викладеного в лекції теоретичного матеріалу:а)намалюйте схему кровообігу плода;                          б)намалюйте схему малого та великого                      кола кровообігу дорослої людини;

                                       (зробіть відповідні підписи)

2.Виконайте наступні завдання.

 

 Порушення,

які виявляють під час обстеження серцево-судинної системи

Діяльність серцево-судинної системи слід оцінювати з урахуванням віку пацієнта, базуючися на даних комплексного дослідження серця і судин. Комплексне дослідження передбачає анамнез, огляд, пальпацію, перкусію, аускультацію, лабораторне та інструментальне обстеження

! Прокоментуйте дані анамнезу.

Анамнез У пацієнта необхідно довідатися про такі симптоми та дати пояснення, про що вони свідчать(при стверджувальній відповіді-так):

• чи є у нього задишка;

• яка задишка: у стані спокою чи після фізичного навантаження;

• чи спостерігається ціаноз губ, нігтів, загальний ціаноз шкіри;

• ціаноз буває в стані спокою чи після фізичного навантаження;

• коли з’являються набряки ніг, попереку, обличчя, можливо, вони збільшуються під кінець дня;

• чи спостерігається серцебиття;

• чи відчувається біль у ділянці серця, його локалізація, час виникнення, тривалість, інтенсивність, іррадіація, провокуючі чинники, індивідуальні прояви;

• чим знімається біль у ділянці серця;

• час появи шуму в серці;

• наявність у родині осіб із захворюваннями серця;

• частота захворювань на гострі респіраторні вірусні інфекції, ангіни, наявність хронічного тонзиліту тощо.

Огляд

Під час проведення огляду важливо дати оцінку функцій серцево-судинної системи за такими критеріями:

• важкість загального стану і положення в ліжку;

• серцева задишка (експіраторна чи змішана), посилюється в положенні лежачи чи послаблюється, коли пацієнт сідає (іноді задишка супроводжується ціанозом, це ядухо-ціанотичний синдром);

• шкіра бліда або ціанотична (відтінок шкіри може бути синім, вишнево-червоним, фіолетовим тощо), у ділянках ціанозу шкіра холодна;

• збільшення шийних вен, їх пульсація;

• набряки на нижніх кінцівках;.

• зміна форми фаланг пальців рук і ніг (форма “скельця годинника”);

• розширення вен.

Під час огляду ділянки серця важливо звернути увагу на такі показники, як серцевий поштовх і серцевий горб.

Дані фізикального обстеження:

Пальпація. Перкусія. Аускультація.

! Проведіть це обстеження на комусь з близького оточення(мама,сестра,дідусь).

Отримані під час об’єктивного обстеження дані дають змогу оцінити стан пацієнта за такими клінічними проявами:

• шляхом пальпації серцевого поштовху визначити його локалізацію, поширеність, висоту, силу (резистентність), тремтіння передньої грудної стінки;

• характеризуючи пульс, визначити частоту, ритмічність, слабкість, пружність, висоту, повноту;

• проводячи перкусію серця, визначити його розміри, положення в грудній порожнині, межі абсолютної та відносної тупості;

• проводячи аускультацію серця, дати характеристику тонам у різних положеннях пацієнта (лежачи, сидячи, стоячи), до і після фізичного навантаження, під час нормального дихання та під час його затримки;

• характеризувати І тон (систолічний) та II тон (діастолічний) за критеріями звучності, ритмічності, інтенсивності, тембру, тривалості, локалізації, зміни під час фізичного навантаження або в різних положеннях тіла;

• визначити під час аускультації серцеві шуми за інтенсивністю, тембром, тривалістю, локалізацією, зв’язком із систолою чи діастолою;

• під час аускультації судин визначити артеріальний тиск.

 

Додаткові методи обстеження

• рентгенографія серця і головних судин у 3 проекціях;

• електрокардіографія (ЕКГ), фонокардіографія (ФКГ);

• полікардіографія, векторкардіографія;

• ехокардіографія;

• ультразвукова діагностика (УЗД) серця;

• реовазографія, реокардіографія;

• функціональні проби серцево-судинної системи.

На основі оцінки стану пацієнта медична сестра формулює й узгоджує з родичами пацієнта проблеми та складає план сестринського догляду.

3.Вирішити тестові завдання.

1. У дитини з перших днів життя проявляється ціаноз шкіри, слизових оболонок, який посилюється в разі фізичного навантаження {активних рухів дитини) і після їди. Такий симптом характерний для:

а) асфіксії новонародженого;

б) пологової травми;

в) вогнищевої пневмонії;

г) природженої вади серця; чд) анемії.

 

2.У пацієнта віком 20 років через 2 тиж після ангіни з’явився біль у серці, блідість шкіри, втомлюваність, задишка, тахікардія. Що можна запідозрити:

а) вогнищеву пневмонію;

б) анемію

в)) ревмокардит;

г) плеврит;

д) формуванння хронічного тонзиліту?

 

3. На який діагноз буде вказувати така аускультативна симптоматика: слабкість тонів серця, екстрасистолія, діастолічний шум у проекції мітрального клапана, акцент II тону над аортою:

а) перикардит; ревмокардит;

в) ендокардит;

г) панкардит;

д) анемію?

 

4.Дитині 10 років. Через 3 тиж після ангіни розвинувся такий симптомокомплекс: гіперкінези, м’язова гіпертонія, порушення координації рухів. Що можна запідозрити:

аЬ малу хорею;

б) ревмокардит;

в) ендокардит;

г) енцефаліт;

д) менінгіт?

 

 

5. Підлітки можуть скаржитися на частий головний біль із помірним підвищенням систолічного тиску, втомлюваність. Що можна запідозрити:

а) анемію;

б) вегетосудинну дистонію за гіпотонічним типом;

в) міокардит;

г) хронічний тонзиліт?

 

6. Який період вагітності є періодом ризику для розвитку вад серця і судин, якщо діють чинники, несприятливі для розвитку плода:

а) 2—3 міс;

б) 6 міс;

в) 1—2-й тиждень вагітності;

г) 4—6-й тиждень вагітності;

д) 8—9-й тиждень вагітності?

 

7. Назвіть природжену ваду серця, при якій буде розвиватися порушення гемодинаміки зі збагаченням малого кола кровообігу і посиленням кровонаповнення в легенях:

а) ізольований стеноз гирла аорти;

б) тетрада Фалло;

в) тріада Фалло;

г) каорктація аорти;

д) відкрита артеріальна протока

.

8. Які вади судин і серця лежать в основі тріади і тетради Фалло:

а) каорктація аорти;

б) стеноз гирла легеневої артерії;

в) стеноз гирла аорти;

д) гіпертрофія стінки лівого шлуночка?

 

9. У патогенезі вегетосудинної дистонії головну роль відіграє:

а) запальна інтоксикація організму;

б) автоалергія, наростання в крові імунних комплексів;

в) внутрішньоутробне формування вади серця;

г) дефіцит білка, вітамінів, мікроелементів;

д) функціональна кардіоміопатія.

 

10. Який компонент не входить до комбінованої вади серця — тетради Фалло:

 

а) стеноз гирла легеневого стовбура;

б) дефект міжпередсердної перегородки;

в) дефект міжшлуночкової перегородки;

г) гіпертрофія стінки правого шлуночка;

д) зміщення аорти праворуч?

 

11. Визначте головний симптомокомплекс, який відрізняє ревматичний поліартрит від ревматоїдного артриту:

а) ураження дрібних суглобів;

б) стійкий моноартрит;

в) симетричність уражень великих суглобів з летючістю больового симптому;

г) стійка деформація суглобів;

д) зменшення болю після активних рухів.

 

12. Визначте симптом, який відрізняє природжену ваду серця “відкри-. та артеріальна протока” від інших природжених вад серця:

а) розширення меж серця;

б) ціаноз шкіри;

в) систолічний шум дуючого характеру;

г) безперервний систолічний шум над всіма точками серця;

д) діастолічний шум у п’ятій точці Боткіна.

 

13. Який симптомокомлекс є характерним для перебігу постінфекційного міокардиту:

а) безперервний систоло-діастолічний шум над верхівкою серця;

б) тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою серця;

в) ритм галопу, хоральний писк;

г) носові кровотечі;

д) кінцеві фаланги мають форму барабанних паличок, а нігті — форму скелець годинника?

 

14. Яким препаратом проводять сезонну профілактику ревматизму:

а) біциліном-1;

б) біциліном-6;

в) біциліном-5;

г) оксациліном;

д) ампіциліном?

 

15. Для профілактики якого захворювання передусім потрібно проводити боротьбу з гострими інфекціями, запобігати розвитку хронічного тонзиліту, здійснювати санацію вогнищ інфекції:

а) анемії;

б) ревматизму;

в) гемофілії;

г) вегетосудинної дистонії;

д) атеросклерозу?

 

16. Пацієнт 42 років скаржиться на біль за грудниною з іррадіацією в ліву руку, ліву лопатку, ліву щелепу. З метою ліквідації нападу болю треба дати:

а) 25 крапель корвалолу;

б) 2 таблетки валеріани;

в) таблетку нітрогліцерину під язик;

г) таблетку адоніс брому;

д) 20 крапель лантозиду?

 

17. У пацієнта 56 років біль у серці, що не купірується нітрогліцерином і супроводжується нудотою, блюванням, пітливістю, порушенням ритму серця, відчуттям нестачі повітря. Про що можна думати:

а) стенокардію;

б) інфаркт міокарда;

в) гіпертонічний криз;

г) ревмокардит;

д) тромбоемболію легеневої артерії?

 

18. У пацієнта 20 років різко знизився артеріальний тиск. Які заходи потрібно здійснити:

а)забезпечити вживання елеутерококу;

б) дати 1 таблетку нітрогліцерину під язик;

в) за призначенням лікаря дати діуретин;

0 напоїти пацієнта міцним чаєм;

д) поставити банки вздовж хребта?

 

19. У юнака 15 років спостерігається раптова короткочасна непритомність. Що треба зробити:

а) покласти пацієнта, підняти ноги вище від тулуба;

б) покласти пацієнта з трохи піднятою верхньою частиною тулуба;

в) дати вдихнути пари нашатирного спирту;

г) розпочати інфузійну терапію (ізотонічний розчин, глюкоза);

д) дати 1 таблетку нітрогліцерину під язик?

 

20. Яких заходів треба вжити під час клінічних проявів серцевої астми:

а) накласти венозні джгути на ноги й одну руку;

б) обприскати обличчя і груди холодною водою;

в) розтерти тіло пацієнта;

г) покласти пацієнта, підняти ноги вище від тулуба?

 

21. Дільнична медична сестра проводить огляд новонародженого під час первинного патронажу. Які показники слід вважати нормальними:

а) пульс 100 за 1 хв;

б) пульс 140 за 1 хв;

в) AT 70/35 мм рт. ст.;

г) AT 90/45 мм рт. ст.;

д) частота дихання 24 за 1 хв?

 

22. У якому віці у дітей структура судин стає такою, як у дорослих:

а) 2 роки;

б) 7 років;

в) 10 років;

г) 12 років;

д) 16 років?

Література:

                    Основна:

1.Гаврилюк О.Ф. Ріст і розвиток людини.-К.:Медицина,2010.с57-67

2.Тарасюк В.С.Ріст і розвиток людини.-К.:Здоров’я,2002.с138-151

3.Тарасюк В.С.Ріст і розвиток людини.-К.:Медицина,2008.с131-148        

                    Додаткова:

1.Анатомія та фізіологія з патологією /за ред.. ФедонюкаЯ.І., БіликаЛ.С.,МикулиН.Х.-Тернопіль:Укрмедкнига,2002-680с.